Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

І частина

І частина





Сторінка1/9
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


З М І С Т

І частина


Процесуальні особливості розгляду корпоративних спорів




1.1.

Підсудність справ з корпоративних спорів

с. 2-3

1.2.

Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог у корпоративному спорі

с. 3-4


1.3.

Склад суду під час розгляду корпоративних спорів

с. 4-5

1.4.

Стягнення штрафних санкцій, застосованих Уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

с. 5-7


1.5.

Застосування ст.66 та ст. 67 Господарського процесуального кодексу України щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони проведення загальних зборів

с. 7-8

1.6.

Проблемні питання застосування ст. 117 та ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку реалізовувати завдання, покладені на неї Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»

с. 9-12


ІІ частина

Корпоративні спори, спори, пов’язані із договорами




2.1.

Укладення, зміна, розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів

с.12-15

2.2.

Укладення, зміна, розірвання або визнання недійсними договорів на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів

с.15-22

ІІІ частина

Корпоративні спори, пов’язані із визнанням недійсними рішень та документів




3.1.

Визнання недійсними установчих документів акціонерних товариств (або їх окремих положень)

c.22-24

3.2.

Визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерних товариств

с.24-33

3.3.

Визнання недійсними рішень інших керівних органів акціонерних товариств

с.33-34

ІV частина

Корпоративні спори, пов’язані із захистом права власності на акції




4.1.

Визнання права власності на акції

с. 34-36

V частина

Розгляд справ про оскарження постанов про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, винесених Уповноваженими особами ДКЦПФР

с. 36-50


ВИСНОВКИ




с. 50-55


УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики зі спорів, пов’язаних

з реалізацією та захистом корпоративних прав
І частина: Процесуальні особливості розгляду корпоративних спорів.
1.1. Підсудність справ з корпоративних спорів.

Законом України від 15.12.2006 року № 483-У «Про внесення змін до деяких актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» ( що набрав чинності 29.12.2006 року) визначено поняття «корпоративних відносин». Так, корпоративні відносини - це відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст. 167 Цивільного кодексу України корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статному фонді ( майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською. Організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємницькою діяльністю.

Вказаним вище Законом України господарським судам додатково встановлено підвідомчість справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником ( засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; а також справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, за винятком спорів:

  • що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

  • про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги ( виконання робіт), якщо ці ціни та тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за згодою сторін;

  • що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

  • вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

При цьому, вказані вище справи розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних та фізичних осіб-підприємців – виключна підсудність справ (доповнено ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником ( засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; а також справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, за винятком спорів: що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги ( виконання робіт), якщо ці ціни та тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за згодою сторін;що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів віднесено до виключної підсудності та розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Судам необхідно дотримуватися вимог вказаного вище закону України, оскільки ними (судами) приймаються до розгляду спори з порушенням правил виключної підсудності. Відповідно до п.7 ч.2 ст.111-10 Господарського процесуального кодексу України порушення виключної підсудності вказаних вище спорів є підставою для скасування такого рішення.
1.2. Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог в корпоративному спорі.

З 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України. Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на :

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Конституцією України, зокрема, ст. 6, передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Згідно із п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції Закону України від 01.11.2005 року № 2953- ІУ) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

Судам слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів в Україні здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР). Повноваження ДКЦПФР визначені ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», п.1 Положення про ДКЦПФР, затвердженого Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» від 25.09.2002 року № 861\2002, ДКЦПФР є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

Отже, вимоги в спорах, які належать до компетенції адміністративних судів (господарських судів з урахуванням вимог п.6 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України), не можуть розглядатися в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах ( п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Так, наприклад, ухвалою господарського суду м.Києва від 31.01.2006 року у справі № 3\20 за позовом Фонду державного майна України до ВАТ НАСК «Оранта», ДКЦПФР, Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ТОВ «Октан» , третя особа: АКБ «Укрсоцбанк» про визнання рішень загальних зборів недійсними, скасування державної реєстрації припинено провадження у справі за вимогами Фонду державного майна України в частині скасування державної реєстрації змін до статуту від 28.07.2004 року ( повноваження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації) та скасування реєстрації додаткового випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуск акцій №448\1\04 від 30.07.2004 року ( повноваження ДКЦПФР).

Таким чином, у разі розгляду судом корпоративних спорів, серед позовних вимог в яких є вимоги, що стосуються компетенції ДКЦПФР чи іншого суб’єкта владних повноважень, суд закриває провадження у справі в частині цих вимог на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
1.3. Склад суду під час розгляду корпоративних спорів.

Склад господарського суду, який розглядає спори, в тому числі корпоративні спори, визначений ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, з 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Згідно із п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції Закону України від 01.11.2005 року № 2953- ІУ) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

При розгляді спору господарським судом, який належить до компетенції адміністративного суду відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України судам необхідно враховувати вимоги ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України. Передусім, це стосується ч.1 вказаної вище статті, адже згідно з нею адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

У разі недотримання вимоги ч.1 ст.24 Кодексу адміністративного судочинства України (одноособовий розгляд справи) рішення господарського суду в адміністративній справі скасовується, а справа направляється на новий розгляд відповідно до п.1 ч.1 ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, наприклад, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 року у справі № 18\295-А за позовом ВАТ «Північно-східна будівельна компанія». До ВАТ «Київметробуд», ДКЦПФР, ТОВ «Реєстр-Інформ», Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації про зобов’язання вчинити певні дії на підставі п.1ч.1 ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України було скасовано ухвалу господарського суду м.Києва від 30.05.2006 року у даній справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2007 року у справі № А6\376-06 за позовом АТ «Версаль» до ДКЦПФР, Дніпропетровського територіального управління ДКЦПФР про скасування акта індивідуальної дії у зв’язку з тим, що справу розглянуто та вирішено неповноважним складом суду, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2006 року у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.04.2007 року у справі № 20\189 за позовом ВАТ «Полтаваобленерго» до ДКЦПФР про зобов’язання вчинити певні дії у зв’язку із порушенням судом І інстанції п.1 ч.1 ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України, постанову господарського суду Полтавської області від 14.12.2006 року у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Таким чином, у разі, якщо господарським судом розглядається спір, який належить до компетенції адміністративного суду ( ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України) з урахуванням вимог ч.1 ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України його ( спір) необхідно розглядати колегією у складі трьох суддів.
1.4. Стягнення штрафів, накладених Уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Судами неоднозначно вирішуються питання щодо прийняття до провадження позовних заяв про стягнення із учасників фондового ринку-юридичних осіб штрафів, накладених уповноваженими особами ДКЦПФР.

Так, наприклад, ухвалами господарського суду м.Києва від 03.04.2007 року № № 05-5-6\4440, 05-5-6\4437, 05-5-6\4436, 05-5-6\4429 позовні заяви заступника прокурора Голосіївського району м.Києва в інтересах ДКЦПФР про стягнення штрафів було повернуто позивачеві без розгляду, посилаючись на порушення ним (позивачем) при поданні вказаних вище позовних заяв вимог Господарського процесуального кодексу України.

В той час, як, наприклад, ухвалами господарського суду м.Києва від 09.02.2007 року у справі № 45\143-А та від 12.03.2007 року у справі № 45\203-А відкрито провадження у адміністративних справах за позовом прокурора Дніпровського району м.Києва в інтересах ДКЦПФР про стягнення різних сум штрафів згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з метою єдиного застосування судами вимог процесуального законодавства під час прийняття до провадження справ та позовами органів прокуратури в інтересах ДКЦПФР про стягнення штрафів, накладених Уповноваженими особами ДКЦПФР на учасників фондового ринку України відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» ДКЦПФР здійснює державне регулювання ринку цінних паперів в Україні.

ДКЦПФР є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять ДКЦПФР, її центральний апарат і територіальні органи.

Повноваження ДКЦПФР як органу державного регулювання ринку цінних паперів в Україні визначені ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

ДКЦПФР в межах наданих їй повноважень має право у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів ДКЦПФР виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих ДКЦПФР, анулювати дію таких ліцензій (п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»), а також накладати штрафи на юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів ( ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»), та штрафи на громадян та посадових осіб за адміністративні правопорушення ( ст. 13 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів та фондового ринку»).

Порядок реалізації ДКЦПФР вказаних вище норм Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначений Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими наказом ДКЦПФР від 09.01.1997 року № 2 ( в редакції рішення ДКЦПФР від 13.02.2001 року № 27).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Частина 2 цієї ж статті передбачає вичерпний перелік публічно-правових спорів, на які не поширюється компетенція адміністративних судів. При цьому, п.5 ч.4 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що штрафи, накладені ДКЦПФР, стягуються в судовому порядку.

Так, наприклад, під час розгляду Київським апеляційним господарським справи № 45\536-А за позовом заступника прокурора Деснянського району м.Києва в інтересах держави в особі ДКЦПФР до ЗАТ «Закритий інвестиційний фонд «Укоопінвест-Промторг» про стягнення 4250 грн. штрафу апеляційної скарги відповідача (ЗАТ «Закритий інвестиційний фонд «Укоопінвест-Промторг») суд дійшов висновку про те, що даний спір слід розглядати в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. У зв’язку з цим апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду м.Києва від 19.12.2006 року у даній справі – без змін ( ухвала Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2007 року у справі № 45\536-А).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Частина I
Частина І (економічні науки, юридичні науки, педагогічні науки): Міжнародна конференція, м. Київ, 28 грудня 2013р. Центр наукових...

Системи тривожної сигналізації системи охоронної сигналізації Частина Джерела електроживлення
Стандарт відповідає en 50131-6: 2008 Alarm systems. Intrusion and hold-up systems – Part 6: Power supplies (Cистеми тривожної сигналізації....

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Кримінальне право (загальна частина)» для студентів напряму...

Частина перша

Частина перша 1

Частина загальні положення

Частина загальні положення

Постатейний коментар до Кримінального кодексу України загальна частина...
Загальна частина розділ І загальні положення стаття Завдання Кримінального кодексу

Конспект уроку Тема. Біологія наука про живу природу. Рослинний світ складова частина природи
Тема. Біологія наука про живу природу. Рослинний світ — складова частина природи

Закону України
Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою км №829 від 16. 11. 2016}

Вступна частина
Назва країни резиденції нерезидента (за Класифікатором держав світу, українською мовою)

Частина друга 2003
Слово І його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням І використанням

Частина перша
«Здоров, Еоле, пане-свату! Ой, як ся маєш, як живеш? Сказала, як ввійшла у хату, Юнона. Чи гостей ти ждеш?»

Закони України (назва, частина, стаття)
Санітарного паспорту на роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання

Уроків з математики (5 клас, 2 частина)
Тема уроку №4: Прямокутний паралелепіпед І куб. Обєм І площа поверхні прямокутного паралелепіпеда І куба

Частина 1 (українська література)
Твір давньої літератури, в якому розповідається про подвижництво Києво-Печерських ченців, має назву

Урок № Тема уроку
Дієслово — самостійна частина мови, що означає дію або стан І відповідає на питання що робити? що зробити?

І. предмет тендеру
...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт