Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Ярослава Мудрого На правах рукопису Вікторія Сергіївна Мілаш удк 346. 3(477) комерційний договір у господарському праві

Ярослава Мудрого На правах рукопису Вікторія Сергіївна Мілаш удк 346. 3(477) комерційний договір у господарському праві





Сторінка1/14
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

На правах рукопису

Вікторія Сергіївна Мілаш

УДК 346.3(477)

КОМЕРЦІЙНИЙ ДОГОВІР У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРАВІ :

ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ

Спеціальність 12.00.04 – Господарське право;

господарсько-процесуальне право

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Харків - 2008

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………....4

Розділ 1. Розвиток наукової думки про договір у господарському обороті……………………………………………………………………………15

1.1. Еволюція наукових поглядів на договір як засіб правового регулювання господарських відносин …………………………………………15

1.2. Договір як теоретико-правова конструкція.......…………………….35
Розділ 2. Система господарських договорів: загальна характеристика.....…………………………………………………………….. 62

2.1. Огляд традиційних системних ознак індивідуальних договорів………………………………………………………………………….62

2.2. Критерії побудови системи договорів у господарському праві: переосмислення класичних підходів...................................................................69

Розділ 3. Визначальні чинники формування юридичної конструкції комерційного договору ………………………………………………………123

3.1. Інтереси як системотвірний чинник формування юридичної конструкції комерційного договору ………………………………………….123

3.2. Розвиток ринкових відносин як системотвірний чинник формування юридичної конструкції комерційного договору……………………………..139

3.3. Принципи правового регулювання підприємницької діяльності як системотвірний чинник формування юридичної конструкції комерційного договору…………………………………………………………………………155

3.4. Державне регулювання підприємницької діяльності як системотвірний чинник формування юридичної конструкції комерційного договору…………………………………………………………………………201

3.5. Правове значення комерційного договору у механізм господарсько-правового регулювання ринкових відносин………………………………….217

3.6. Функціональні особливості комерційного договору як засобу індивідуального регулювання ринкових відносин…………………………...237
Розділ 4. Ключові питання господарського договірного права …..255

4.1. Сторони комерційного договору та їх господарсько-договірна правосуб’єктність………………………………………………………………255

4.2. «Об’єкт» і «предмет» комерційного договору: економіко-правові особливості ........................................................................................................295

4.3. Теоретичні питання визначення нечинного та недійсного договорів у господарському праві………………………………………………………...327

Висновки……………………………………………………………………...360

Список використаних джерел........................................................................396

Вступ
Актуальність теми дослідження. Економічні перетворення останнього десятиріччя зумовили потребу якісного реформування вітчизняного законодавства у сфері господарської діяльності. Перед законодавцем постало завдання належним чином нормувати досить складну систему господарських відносин, щоб утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України та забезпечити реалізацію інтересів як безпосередніх учасників господарських відносин, так і публічних інтересів, заснованих на загальносуспільних потребах.

Прийняття у 2003 р. Господарського та Цивільних кодексів України заклало фундамент для правового регулювання договірних відносин на новому системному рівні та започаткувало новий етап наукових досліджень у сфері як господарського, так і цивільного договірного права, спрямованих на модернізацію вітчизняного законодавства як у цих, так і в інших сферах.

Утім на сьогоднішній час положення щодо цілої низки договорів одночасно закріплені у статтях Цивільного та Господарського кодексів України, та далеко не завжди складаються в чітку та послідовну систему регулювання. Відсутність нормативного визначення самого господарського договору й наявність принципових розбіжностей між загальними положеннями про договір ГК та ЦК України зумовлює нагальну потребу у визначенні основних напрямків подальшого розвитку інституту господарського договору й відбудови логічно узгодженої галузевої системи загальних правил про господарські договори як необхідної умови підвищення рівня правового регулювання господарсько-договірних відносин. Ця потреба стає актуальною ще й у зв’язку з проблемами застосування чинного законодавства в частині нормування договірних відносин (про наявність таких проблем свідчить відсутність єдиної практики розгляду однотипних господарських спорів, що виникають під час укладання та виконання господарських договорів).

Більшість сучасних досліджень договору в господарському обороті, розглядають цей правовий засіб виключно з позицій цивілістики, залишаючи поза межами уваги питання його взаємозв’язку із системою державного регулювання господарських відносин, усією системою господарсько-правових засобів, якими репрезентовано механізм господарсько-правового регулювання. Необхідність цього дослідження також спричинена нерозв’язаністю проблеми співвідношення господарського договору з сучасною конфігурацією господарського правопорядку, існуючою потребою систематизації господарських договорів відповідно до сучасного рівня розвитку господарського обороту та методологічних підходів удосконалення господарського законодавства в договірній сфері. Сьогодні господарський договір як правовий засіб залучається до механізму господарсько-правового регулювання господарських відносин різних за фактичним змістом, суб’єктним складом, типізацією приватних і публічних інтересів, які реалізуються в них, та цілями, на досягнення яких вони спрямовані. За цих умов головним напрямком модернізації господарського законодавства в частині нормування договірних відносин має стати його спеціалізація, що спрямована на подальший розвиток загальних і спеціальних положень про господарський договір і першим кроком якої є проведення систематизації договірних угруповань (договірних типів, видів, підвидів) та нормативне врахування їх специфіки. Зазначені вище обставини і спричинили вибір такої теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження обрано згідно з науково-дослідними роботами кафедри господарського права Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого в межах комплексної цільової програми «Проблеми оптимізації правового регулювання економічних відносин в Україні» (номер державної реєстрації  01064002289).

Мета і завдання дослідження. Метою цього дисертаційного дослідження є подальший розвиток теорії господарського договору за умов сучасного розвитку ринкових відносин, класифікація та виокремлення в системі господарських договорів договірних типів, видів і різновидів за новими системними ознаками, а також визначення місця та значення в цій системі комерційного договору для того, щоб сформулювати рекомендації, спрямовані на модернізацію господарського законодавства в частині регулювання господарсько-договірних відносин.

Для досягнення поставленої мети в роботі зроблено спробу розв’язати такі завдання:

– проаналізувати наявні у правовій доктрині теорії договору;

– визначити системотвірні конструктивні елементи загальноправової конструкції «договір»;

– провести огляд доктринальних уявлень про договір у господарському обороті;

– систематизувати господарські договори та визначити місце комерційного договору в загальній системі господарських договорів;

– дослідити інтереси, які реалізуються за допомогою комерційного договору;

– проаналізувати вплив економічних чинників на становлення та розвиток поняття «комерційний договір»;

– проаналізувати вплив принципів господарсько-правового регулювання відносин у сфері підприємницької діяльності на становлення й розвиток поняття «комерційний договір»;

– проаналізувати вплив засобів державного регулювання підприємницької діяльності на становлення й розвиток поняття «комерційний договір»;

– дослідити функції договору в комерційному обороті;

– визначити особливості об’єкта комерційного договору та встановити характер його співвідношення з предметом комерційного договору;

– проаналізувати зміст господарської правосуб’єктності щодо укладення комерційного договору й передумови її набуття;

– з’ясувати сутність і характер співвідношення понять «чинність договору» та «дійсність договору»;

– виявити та проаналізувати наявні форми господарського договірного права;

– визначити місце комерційного договору в механізмі господарсько-правового регулювання ринкових відносин;

– сформулювати рекомендації для подальшого розвитку положень господарського законодавства у сфері укладання та виконання господарських договорів.

Об’єктом дослідження є господарсько-договірні відносини, що виникають у сфері господарського обороту.

Предметом дослідження є комерційний договір як правовий засіб взаємодії суб’єктів господарського права, що опосередковує ринковий обмін товарів (робіт, послуг).

Методологічна основа дослідження ґрунтується на системному підході, що виявляється у використанні різних методів пізнання залежно від конкретних аспектів дослідження. Історико-правовий метод використовується під час вивчення розвитку юридичної думки щодо правової природи і кваліфікаційних ознак торговельної угоди, господарського й комерційного (підприємницького) договорів. Порівняльно-правовий метод використано для дослідження договірного законодавства іноземних країн та міжнародно-правових актів. Під час аналізу сучасного стану законодавчих положень, спрямованих на нормування господарсько-договірних відносин використовується формально-юридичний метод. За допомогою системно-структурного методу пізнання виокремлено сутнісні елементи договірної конструкції, здійснено поетапну класифікацію господарських договорів. Метод комплексного аналізу дав змогу визначити фактичний зміст і основні тенденції розвитку відносин, що набувають договірної форми, а також економічні та правові чинники, що впливають на становлення й розвиток юридичної конструкції комерційного договору.

Науково-теоретичною основою дослідження є праці відомих науковців кінця XIX ст. – першої половини XX ст. і радянської доби, а також провідних дослідників сучасного періоду: Г.Н. Амфітеатрова, О.А. Беляневич, А.І. Бобкової, М.І. Брагинського, О.М. Вінник, В.В Вітрянського, Л.Б. Гальперіна, Д.М. Генкіна, А.Х. Гольмстена, В.М. Гордона, А.І. Гуляєва, А.А. Добровольського, В.П. Жушмана, І.Є. Замойського, С.С. Занковського, Г.Л. Знаменського, А.І. Камінки, С.Н. Ландкофа, В.В. Лаптєва, В.В. Луця, П.С. Ципкіна, П. Цитовича, М.В. Ковальова, Н.І. Краснова, В.Н. Можейко, В.К. Мамутова, І.Н. Овчинникова, А.І. Танчука, В.С. Шелестова, Н.А. Саніахметової, Р.Б. Шишки, Г.Ф. Шершеневича, В.С. Щербини та ін.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є першим у сучасному українському правознавстві комплексним монографічним дослідженням, присвяченим визначенню місця і значення комерційного договору в системі господарських договорів, аналізу юридичної конструкції комерційного договору як одного із засобів реалізації правової політики у сфері господарювання, який є актом згоди суб’єктів господарського права щодо встановлення (змінення, припинення) взаємних прав та обов’язків у сфері господарювання й виконання імперативних вимог чинного законодавства, спрямованих на підтримання суспільного господарського порядку.

Наукова новизна отриманих результатів конкретизується в теоретичних положеннях та висновках, найважливішими з яких є такі.

Уперше:

– обґрунтовано сутність господарського договору із залученням актової теорії, яка одночасно відбиває основні властивості договору як акту автономного регулювання (прийняття на підставі згоди індивідуальних установлень) та акту реалізації правових норм, спрямованого на створення цілісної моделі взаємовідносин сторін під час реалізації їхніх суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, що виникли внаслідок здійснення ними даного договірного акту;

– доведено потребу проведення у межах загальних процесів правової спеціалізації поетапної систематизації господарських договорів шляхом виокремлення договірних типів, видів (підвидів) і різновидів за допомогою критеріїв, що зумовлюють особливості правового регулювання відповідних договірних відносин;

– запропоновано визнавати: типами господарського договору – виробничий та невиробничий договори; договірними видами, що належать до типу виробничого договору, – комерційний договір, господарський некомерційний договір, господарсько-споживчий договір та господарський виробничий договір за участю органів державної влади, органів місцевого самоврядування; договірними видами, що належать до типу невиробничого договору, – господарський організаційний договір, господарський організаційно-управлінський договір, інвестиційний невиробничий договір;

– встановлено, що становлення й розвиток комерційного договору як одного із різновидів господарського відбувається під впливом: ринку як системи економічних зв’язків (рівнем розвитку ринкових відносин як таких); усієї системи засобів державного регулювання підприємницької діяльності, що мають забезпечити захист публічних інтересів; тісної взаємодії договору з усіма іншими засобами правового регулювання підприємницької діяльності в межах правових режимів її здійснення;

– досліджено принцип захисту слабкої сторони комерційного договору та форми вияву його дії (можливість визнання несправедливих умов договору або договору в цілому недійсними та/або змінення/розірвання договору). Запропоновано визначати слабкою стороною комерційного договору сторону, комерційні інтереси якої зазнали (можуть зазнати) руйнівного впливу внаслідок: а) або зловживання її контрагентом «значними перевагами», з якими безпосередньо пов’язаний ступінь впливу на зміст договору; б) або настання обставин, що не залежать від волі сторін договору;

– доведено вирішальний вплив засобів державного регулювання підприємницької діяльності на господарсько-договірні відносини суб’єктів цієї діяльності, який здійснюється через встановлення: а) передумов законної участі суб’єктів у комерційних договорах (державна реєстрація; ліцензування; додаткові імперативні вимоги до учасників оптового (виробничого) ринку; б) змісту договорів (типові та примірні договори; нормативне закріплення переліку істотних умов, державне регулювання цін і тарифів тощо); в) якісних (стандартизація, сертифікація, державні випробування та ін.) і кількісних (механізм квотування) параметрів об’єктів договорів, які набувають товарної форми тощо;

– визначено, що специфіка функціонального призначення комерційного договору об’єктивно зумовлена його складною природою (договірний акт одночасно є проявом ініціативи (самостійності) сторін і засобом реалізації правової політики у сфері господарювання), що додає кожній договірній функції (ініціативно-інтеграційній, регулювальній (програмно-координаційній), інформаційній та захисній) водночас як приватний, так і публічний контекст;

– визначено, що комерційний договір входить до механізму господарсько-правового регулювання ринкових відносин: а) на рівні нормативно-правового регулювання – як субінститут правового інституту господарського договору (сукупність юридичних норм, призначених для врегулювання відносин, що виникають під час укладення та виконання комерційних договорів); б) на рівні автономного (індивідуального) регулювання) – як акт автономного індивідуального) регулювання суб’єктів господарського права щодо умов і порядку здійснення ринкового обміну; в) на рівні реалізації права – як юридичний факт, що породжує правовідносини;

– обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення залежності меж і форм участі суб’єктів господарського права від їх загального господарсько-правового статусу та визнання наявності у структурі господарської правосуб’єктності поряд із приватною компонентою (цивільними право- та дієздатністю) публічної компоненти (необхідною умовою участі в конкретних господарсько-договірних правовідносинах є виконання режимних вимог щодо здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, окремих господарських операцій), яка додає господарській правосуб’єктності конкретизувального та динамічного характеру (здатність до набуття господарських прав й обов’язків завжди визначається: а) відносно конкретного суб’єкта; б) щодо конкретних господарських правовідносин; в) на момент вступу суб’єкта в ці правовідносини);

– запропоновано поділ підстав набуття господарської правосуб’єктності щодо участі в господарсько-договірних правовідносинах на загальні (наявність яких потрібна під час укладання більшості господарських договорів) і додаткові (наявність яких потрібна під час укладання окремих різновидів господарських договорів) та визнання істотною умовою комерційних договорів застереження про господарську правосуб’єктність;

– визначено, що спільною властивістю всіх об’єктів комерційних договорів є їх спроможність до ринкового обміну в товарній формі – товароздатність, яка утворюється за допомогою «приватної компоненти» (має прояв в економічних властивостях товару – споживчій та міновій вартості), та «публічної компоненти» (виявляється у встановленні щодо них певного правового режиму);

– запропоновано на нормативному рівні розмежувати поняття «чинність договору» (показник юридичної сили договору) і «дійсність договору» (показник правомірної природи договору та обов’язкова умова його чинності);

– запропоновано нормативне закріплення поняття «порядок укладення договору» та кваліфікація порушення порядку укладення господарського договору, який є обов’язковим для нього, як підстави визнання договору неукладеним.

Дістали подальший розвиток:

– положення про неможливість забезпечення повною мірою різноманітних інтересів, сформованих на ґрунті сучасних економічних потреб (як приватних, так і загальносуспільних) за рахунок виключно традиційної системи цивільно-правових засобів (принципів цивільно-правового регулювання; диспозитивних норм цивільного законодавства; цивільних прав та обов’язків; цивільного договору; цивільно-правових конструкцій тощо);

– положення про відносну природу виявів дії принципу свободи договору в комерційному обороті та наявність системи правових засобів (первинних і похідних) обмеження дії принципу свободи договору;

– положення про необхідність чіткого та послідовного закріплення в чинному господарському законодавстві понять «суб’єкт некомерційного господарювання», «негосподарюючий суб’єкт» і «споживач», потрібних для теоретико-прикладного моделювання юридичних конструкцій тих чи інших видів господарських договорів;

– положення про вирішальний вплив принципів правового регулювання підприємницької діяльності на процес становлення й розвитку комерційного договору, що виявляється у: а) формуванні «стрижня» правового режиму підприємницької діяльності в цілому та підґрунтя публічно-правового порядку ринкового обміну товарів, зокрема; б) забезпеченні взаємозв’язку, взаємодії всіх правових засобів, які входять до структури цього правового режиму; в) встановленні меж автономії волі учасників договірних відносин у сфері підприємницької діяльності тощо;

– положення про загальну формулу предмета комерційних договорів (збутових договорів, договорів про передання майна в оплатне користування, договорів на виконання робіт або надання послуг інформаційного характеру), яка складається із двох елементів: а) певної юридично значущої дії (дій), яку зобов’язується виконати сторона, що надає рішуче виконання за договором, і б) товароздатного об’єкта договору; а також положення про збіг предмета договорів з надання всіх інших послуг з їх об’єктом, який в одних випадках утворюється із самих дій, що складають зміст послуги, в інших – з діалектичної єдності цих дій і їх корисного результату;

– положення про необхідність розмежування на нормативному рівні дефектних господарських договорів на нікчемні й оспорювані із залученням критерію природи інтересів, що порушуються укладанням та/або виконанням такого договору;

– положення про недостатність регулятивних можливостей юридичних норм під час упорядкування господарських відносин і потребу офіційного визнання ненормативних регуляторів (звичаїв ділового обороту, узвичаєнь, «формулярного права»).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Ярослава Мудрого На правах рукопису Дашковська Олена Ростиславівна...

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Права та обов'язки суб'єктів правовідносин з геологічного вивчення надр

Тараса Шевченка На правах рукопису удк 349. 415(477) Оверковська Тетяна Костянтинівна
Спеціальність: 12. 00. 06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Тараса Шевченка На правах рукопису удк 349. 415(477) Оверковська Тетяна Костянтинівна
Спеціальність: 12. 00. 06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Спеціальність: 12. 00. 07 – адміністративне право І процес; фінансове право; інформаційне право

Тараса Шевченка На правах рукопису Марченко Світлана Іванівна удк 349. 42
Організаційно-правові питання товарного сільськогосподарського виробництва в Україні

Тараса Шевченка На правах рукопису Черноус Світлана Миколаївна удк...
Трудового кодексу України передбачає реформування понятійного апарату трудового права. Зазначені процеси зумовлюють необхідність...

Доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права №1 Національного...
...

Доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права №1 Національного...
Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», член-кореспондент Національної академії правових наук...

На правах рукопису
Механізм формування корпоративної соціальної відповідальності в управлінні підприємством

Реферат удк 550. 8: 528 (084. 3М200)(477. 54)
Хгре (хкгре) – Харківська геологорозвідувальна експедиція (Харківська комплексна геологорозвідувальна експедиція)

Тернопільський національний економічний університет На правах рукопису Никифорак Ірина Іванівна
Вступ

Лекція П. М. Таланчука орієнтована на студентів, викладачів, а також...
Співвідношення інтернаціонального І національного в деяких сферах розвитку народів світу

Тараса Шевченка На правах рукопису Медведєва Наталія Петрівна
Поняття гірничої концесії та особливості гірничих концесійних правовідносин

Проблеми забезпечення права на справедливий суд
Овчаренко Олена Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри організації судових та правоохоронних органів Національного юридичного...

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Електоральна громадська думка: концептуалізація та соціально-політичні практики 60

Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна
Правові засоби викорінення гендерного насильства в україні: історико-теоретичний аналіз

Кабінет міністрів україни національний аграрний університет на правах...
Теоретичні засади формування механізму оподаткування доходів фізичних осіб…



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт