Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Навчально-методичний посібник Біла Церква 2015 ббк 63. 3(0)63. 3(4Укр) г 11 Рекомендовано науково-методичною радою Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»

Навчально-методичний посібник Біла Церква 2015 ббк 63. 3(0)63. 3(4Укр) г 11 Рекомендовано науково-методичною радою Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»





Сторінка1/14
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради

«Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»

Т.О. Гребенчук


Готуємося до історичної олімпіади: методичні та інформаційні аспекти

Навчально-методичний посібник


Біла Церква

2015
ББК 63.3(0)63.3(4Укр)

Г 11
Рекомендовано науково-методичною радою

Комунального навчального закладу Київської обласної ради

«Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»
(протокол № 5 від 18 червня 2015 року)

Укладач:

Т.О. Гребенчук. Готуємося до історичної олімпіади: методичні та інформаційні аспекти: Навчально-методичний посібник. – Біла Церква: КОІПОПК, 2015. – 80 стор.
Рецензенти:

Бачинська Є.М. проректор з науково-методичної роботи КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кандидат педагогічних наук, доцент.

Козлова О. Л., вчитель історії навчально-виховного комплексу «Сквирський ліцей – загальноосвітня школа I-II ступенів, учитель-методист, Відмінник освіти України.
Літературне редагування: Могрицька І. В.

У навчально-методичному посібнику представлені методичні рекомендації щодо підготовки обдарованих учнів до інтелектуальних змагань, а також приклади завдань історичних олімпіад та зразки відповідей на них. Завдання теоретичного та практичного турів спрямовані на формування і розвиток предметних компетентностей учнів, оволодіння історичними знаннями, вміннями та навичками.

Посібник стане у пригоді вчителям та учням, забезпечить системний підхід до підготовки до Всеукраїнської олімпіади з історії.


©КОІПОПК, 2015

ЗМІСТ



Передмова…………………………………………………………………….

4

Методичні рекомендації щодо підготовки до І-ІІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з історії…………………………………………………………….

5

Пам’ятка учасникам олімпіади з історії…………………………………….

11

Приклади завдань теоретичного та практичного турів ……………..….

12

Зразки відповідей на запитання практичного та теоретичного турів…….

60

Література…………………………………………………………………….

78


ПЕРЕДМОВА
Щороку в загальноосвітніх навчальних закладах України йде підготовка до олімпіад із базових дисциплін. Напружені випробування очікують не лише школярів, а й учителів, які докладають чимало зусиль, для виявлення обдарованих дітей та їх підготовки до інтелектуальних змагань.

Умовою ефективної участі учнів в олімпіадах є системна робота. При цьому варто пам’ятати, що олімпіада не ставить за мету перевірити знання учнями навчальної програми з предмету, зокрема з історії. Олімпіада – це захід високого інтелектуального, творчого рівня.

Часто під час підготовки до участі в олімпіаді перед педагогами постає проблема забезпечення альтернативними підручниками, сучасною науковою, хрестоматійною, художньою літературою, електронними засобами навчання. Важливою складовою цього процесу є також напрацювання різнопланових завдань, що вимагають всебічного і ретельного підходу до їх виконання.

Тому педагогам-історикам та їхнім учням пропонуємо збірку олімпіадних завдань з історії. Сподіваємося, що ця книжка викличе в школярів зацікавленість історичним предметом, зробить процес змагань активним та захоплюючим, а учителям допоможе належно підготувати своїх «вундеркіндів» до олімпіади.

На вас чекає клопітка і довготривала робота. Проте вона закладає основи для подальшого розвитку вітчизняної історичної науки. І важливим є те, що до цього процесу долучається неупереджене молоде покоління.

Тетяна Гребенчук, методист навчально-методичного

кабінету історії та правознавства КНЗ КОР «КОІПОПК»


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо підготовки до І-ІІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з історії
Обсяг навчального матеріалу, який береться до уваги при підготовці завдань на І-ІІІ етапи олімпіади з історії, визначається програмами шкільних курсів історії та навчальним матеріалом основних і додаткових підручників, інших складових навчально-методичного комплексу (атласів, карт, довідників, енциклопедій тощо). Виходячи з дати проведення цих інтелектуальних змагань, визначте кількість повних тижнів навчання з початку навчального року і, звірившись із програмою та кількістю годин на тиждень, передбачених нею, визначте обсяг

Отож, якщо ви вирішили взяти участь в учнівській олімпіаі з історії, налаштуйтесь на серйозну роботу: олімпіадний цикл триває практично весь навчальний рік – від вересня до кінця березня. Пам’ятайте: успіх є наслідком системної праці, тому краще встановити для себе день/дні і години занять з історії. Оптимальною тривалістю одного заняття можна вважати академічну пару (80-90 хвилин). Досвід показує, що надалі продуктивність праці знижується. Періодичність занять – не менше одного разу на тиждень. Якщо акумулювати цей час протягом навчального року (35 тижнів), то трудомісткість навчання історії в кожному навчальному році зросте у 1,5 – 2 рази порівняно з часом, виділеним для вивчення історії на уроках у школі, котра працює в режимі навчального закладу універсального профілю. Результат прийде обов’язково. Ви самі відчуєте, як зростаєте.

Наступним етапом роботи має стати ознайомлення з нормативно-правовою базою з навчальної дисципліни. У нашому випадку це програми з історії України та всесвітньої історії. Вони розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України. І тут вам допоможе Інтернет. Робота з залученням ресурсу Мережі – це якісно вищий рівень доступу до інформаційних масивів.

Якщо ви навчаєтесь у старшій школі (10-11 класи), зверніться до програм поглибленого вивчення історії України і всесвітньої історії (вони теж розміщені на сайті МОН України). З одного боку, текст цих програм – це короткий конспект курсів найскладнішого для розуміння і засвоєння періоду ХХ – початку ХХІ століття. А з другого – права колонка програми (державні вимоги до рівня компетентності учнів) зададуть вам напрямки роботи над розвитком своїх знань, умінь, навичок і ставлень у їх органічній єдності (сучасна педагогічна наука називає їх компетентностями).

Серйозною підмогою для вас буде і програма для зовнішнього незалежного оцінювання з історії України в частині, що відповідає програмі й навчальному матеріалу, які вивчаються у 10-11 класах. Програма розміщена на сайтах Міністерства освіти і науки України, Українського центру оцінювання якості освіти.

Відразу заведіть окремий загальний зошит для конспектування. Роблячи записи, залишайте незаповненою близько третини сторінки (так ви зможете доповнити конспект пізніше). Конспект дозволить вам краще засвоїти матеріал, а потім і поновити його в пам’яті.

Створіть у своєму персональному комп’ютері чи ноутбуці окремий портфель або папку з назвою «Олімпіада». Файлами тут можуть бути матеріали по класах, окремих розділах або темах. З часом, зберігаючи напрацьований матеріал у зручному для вас форматі, ви будете мати серйозні масиви потрібної для вас інформації. Якщо у вас немає персонального комп’ютера, попросіть в учителя інформатики дозволу попрацювати у кабінеті інформатики у післяурочний час. Для уникнення непорозумінь погодьте день і години вашої можливої роботи.

Важливе значення мають підручники. Для І етапу олімпіади, коли обсяг матеріалу невеликий (він, як правило, не перевищує того обсягу, який вивчається в першій чверті), підручник, за яким працює школа, є основним джерелом навчальної інформації для учня. Для успіху на наступних етапах олімпіади одного підручника може бути замало. Ідучи на олімпіаду, погортайте сторінки підручників попередніх класів. Це особливо стосується учнів 8-х та 11-х класів, адже зміст завдань на олімпіаду охоплює матеріал від 6-го класу. (Тут не йдеться про знання всіх фактів, мається на увазі розуміння тенденцій і процесів історичного розвитку людства на тому чи іншому етапі, певних фрагментів ключових процесів того чи іншого періоду, які ввійшли до скарбниці надбань світової цивілізації. Наприклад, міфи Стародавньої Греції, відомі вислови древніх, титани Відродження та їх шедеври тощо).

Важлива складова сучасного підручника з історії – письмові та візуальні джерела. Звертайте увагу також на них та спробуйте виконати пропоновані в підручниках завдання до цих типів джерел.

Залучайте й посібники: хрестоматії, словники, довідники, атласи, контурні карти, схеми, таблиці, електронні посібники, робочі зошити і збірники завдань. Насамперед ми рекомендуємо ті посібники, котрі мають гриф Міністерства освіти і науки. Критично ставтесь до інформації з Інтернету – всесвітнє павутиння може заплутати вас.

Опрацювавши текст, складіть його короткий конспект. Це можуть бути план, тези, виписки, таблиці, схеми. Класифікуйте і систематизуйте інформацію. Пам’ятайте: будь-які події, явища і процеси можуть бути подані як сума простих частин (ця мисленнєва операція називається аналізом, тоді як зведення частин до цілого – синтезом). На рівні буденної свідомості вони мають відповідати на прості запитання:

  • Що відбувається?

  • Коли відбувається?

  • Де відбувається?

  • Яке значення має те, що відбувається?

Зауважимо, що під обкладинкою шкільних підручників зібрані найсуттєвіші, типові факти, події, явища і процеси з історії людства загалом та України зокрема.

  1. Якщо іти далі, то можна зробити аналіз тексту параграфу або його фрагменту і за такою схемою:

  • Дата/дати;

  • Історичні особи – учасники подій;

  • Історичні терміни.

Ці «три кити» історії як навчальної дисципліни дозволять вам краще засвоїти будь-який матеріал і полегшать його виклад під час олімпіади. Вчіться викладати свої думки коротко і чітко. Якщо ви не сказали головне в перших двох-трьох реченнях, шанси ваших «сентенцій» на успіх і високу оцінку зменшуються з кожним наступним реченням.

Олімпіади з історії передбачають перевірку знань та умінь учнів у декількох площинах:
І. Завдання, що розкривають рівень володіння фактичним матеріалом (практичний тур)

1. Робота з датами.

Знання дат, що ілюструють провідні тенденції розвитку суспільства в той чи інший період має першочергове значення, адже хронологічна компетентність недарма посідає перше місце серед спеціально-історичних компентностей, які мають бути сформовані в учнів. Школярам пропонують розв’язати хронологічне рівняння, заповнити хронологічну таблицю (звичайну або синхронну), поставити у відповідну послідовність події і дати, визначити події за наведеними датами тощо. Для виконання таких завдань учні повинні добре знати дати основних та другорядних подій, орієнтуватися в детальній хронології окремої теми, вміти зіставляти події всесвітньої історії та історії України.

Для підготовки до змагань та відповіді на такого роду завдання, крім підручників, варто скористатися хронологічними довідниками.

2. Оперування поняттями та термінами.

Учні повинні не просто дати чітке визначення поняття чи терміна, але і вказати час та країну його виникнення, навести приклад застосування. Для цього варто скористатися історичними словниками. У відповіді важливо показати розуміння історичної термінології, адже вона є своєрідним каркасом, на якому тримається історія як навчальна дисципліна.

3. Заповнення та складання таблиць.

Такий вид роботи досить проблематичний для юних олімпійців. Вони повинні вміти не тільки заповнити запропоновану таблицю, де вже є часткова інформація, але й самі створити схеми чи таблиці за вказаною тематикою. Наприклад, заповнити таблицю згідно з поданим планом, заповнити порівняльну таблицю, самостійно називаючи ознаки порівняння, вписати в таблицю основні причини і наслідки визначних історичних подій, намалювати схему-таблицю до заданої теми. Кожна таблиця містить: а) заголовок, що відбиває її основний зміст; б) єдину систему величин, скорочень і узагальнень Зверніть увагу на те, що заголовки мають бути точними й лаконічними, а графи не повинні бути перевантажені зайвими деталями.

Уміння структурувати навчальний матеріал, виділяти основні його компоненти допоможе учням виконати такий вид роботи. А це уміння найкраще проявляється у складанні плану. Якщо йдеться про порівняльну таблицю, то це по суті «накладання» плану двох чи більше тем, які винесені в заголовок таблиці.

4. Редагування текстів.

Це комплексне завдання, що ставить за мету перевірити знання фактичного матеріалу з окремої теми. Педагоги навчають дітей такого виду діяльності, опираючись на глибокі знання ними історичних тем. Тут є недоцільною абсолютна віра школярів у друковане слово. Вони повинні вміти піддавати сумніву запропонований текст і виправляти його, керуючись власною обізнаністю, коригуючи тільки дати, прізвища і поняття, зберігаючи при цьому загальну канву викладу матеріалу.
ІІ. Завдання, що ілюструють знання історичної карти (практичний тур)

Просторова компетентність недарма йде другою в переліку предметних компетентностей з історії. Тут є завдання кількох видів. Один вид роботи передбачає знання геополітичного розташування держав та його вплив на історичну їх історичну долю, історико-географічних регіонів окремих держав, їх територіально-адміністративний устрій в окремі періоди історичного процесу. Інший – демонструє вміння нанести на карту хід бойових дій окремої воєнної кампанії, пересування народів за часів переселень, важливі культурні центри, колонії та метрополії тощо. Обидва види вимагають від учнів володіння методиками складання легенд до карти, розробки системи умовних позначень і відповідних художніх засобів, естетичного оформлення.

Працюйте з атласами – вони сьогодні є справжніми навчально-методичними посібниками з навчальної дисципліни.
ІІІ. Завдання описового творчого характеру (теоретичний тур)

Такі завдання складають основу учнівських робіт на олімпіадах і оцінюються найвищими балами. Із заданої тематики школярам пропонують: написати статтю до історичного словника, підготувати виступ до наукової конференції, скласти розгорнутий план, пояснити теорії визначних істориків, розкрити вислови відомих постатей, обґрунтувати власну думку, зробити аналіз джерельної та історіографічної бази тощо. Аналізуючи досвід попередніх років, відзначимо, що учні більш-менш успішно виконують тестові завдання. Труднощі викликають запитання, які вимагають аналізу та оцінки історичних процесів. У деяких випадках аналіз підмінявся описом подій. Тому в процесі вивчення історії слід більше приділити увагу проблемним питанням. Їх перевірка показує, що переважна більшість учасників олімпіади не зовсім уважно визначає зміст завдань, і як наслідок – бракує чіткої структури під час висвітлення питання, здебільшого відсутні аргументи, а має місце лише перелік фактів. Трапляються й випадки, коли висновки не підкріплюються історичними фактами. Найскладнішими виявилися творчі запитання, в яких вимагалося аргументувати власні висновки. Значна кількість школярів майже не наводили достатньої кількості доказів або слабко аргументували свої думки. Таким чином, важливо звернути увагу не лише на вивчення історичних фактів, але й на формування умінь оцінювати значення цих фактів та чітко, логічно і структуровано аргументувати свої думки.

1. Готуючи завдання описового характеру, учні повинні дотримуватись наступної структури викладу матеріалу:

У вступі треба подати короткий екскурс до теми, що розкриватиметься. Якщо тема складна, контраверсійна (така, що допускає різні погляди та оцінки), варто коротко розкрити джерельну та історіографічну базу. Не забудьте вказати джерела та літературу, які ви опрацювали особисто та своє власне ставлення до цієї проблеми. Чітко сформульована та аргументована позиція завжди викликає повагу, навіть якщо, той, хто перевіряє роботу дотримується іншої точки зору. Вступ у жодному разі не повинен перевершувати 10 % всього обсягу викладу, інакше ви «заблукаєте в трьох соснах».

Основна частина складає не менше 80% обсягу викладу. На основі хронологічного чи логічного принципів розглядаються причини, головні події та їх наслідки. Використовуючи детальний фактичний матеріал, прізвища персоналій та вагомі аргументи, підтверджуються чи спростовуються різноманітні погляди і теорії, обґрунтовується власна думка. Припустимими є відхилення в описовість, відхід від наукового викладу матеріалу, підміна аргументів необґрунтованими звинуваченнями. Учні повинні чітко усвідомлювати різницю між літературним твором та історичним дослідженням.

Висновок – орієнтовно до 5% від загального обсягу. Формуються короткі узагальнення, що опираються на висловлені в основній частині міркування.

Такі складові можуть братися за основу і для будь-яких інших питань описового характеру.

2. Пишучи статтю до історичного словника, учням треба знати загальну структуру таких словників, методику і найменування розділів складання життєпису історичної постаті. Вони повинні дотримуватись обсягу та стилю написання, використовувати тільки перевірені дані з відповідних історичних джерел, акцентувати увагу на різноманітних напрямах діяльності особи.

3. При складанні плану до окремо взятої теми школярі мають пам’ятати, що сама постановка такого завдання передбачає, що учасник олімпіади повинен уміти складати складний план. Обов’язковими є вступна та заключна частини плану, упорядкована нумерація його пунктів. Кількість пунктів варто обмежити (не більше 3-5), інакше план перетвориться в тези.

В курсі “Історія України” та “Всесвітньої історії” учні зустрічають чимало історичних образів. Під час олімпіади звернення до історичних персоналій є непростою проблемою, оскільки учень має виявити знання історичних портретів, зокрема князів, гетьманів, керівників національно-визвольного руху, політичних діячів, видатних представників суспільного і культурного відродження.

Звичайно, що робота такого виду потребує самостійних пошуків, використання довідкової, документальної та історико-публіцистичної літератури.

Для всебічного висвітлення історичних персоналій рекомендуємо:

  1. Навести найважливіші біографічні дані.

  2. Простежити процес становлення особистості в конкретному середовищі.

  3. Визначити історичні умови, що відіграли роль у формуванні поглядів, якостей особи.

  4. Охарактеризувати участь історичної особи в суспільному житті.

  5. Визначити, інтереси якої соціальної групи, класу, політичної сили відбиває історична особа у своїй діяльності.

  6. Виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси.

  7. З’ясувати морально-психологічні якості історичної особи.

  8. Показати коло однодумців і соратників історичної особи.

  9. Визначити історичну роль особи та її вплив на певну сферу життя суспільства.

Зрозуміло, що за час, відведений для написання олімпіадної роботи, практично неможливо реалізувати всі перелічені вище пункти, тому слід націлювати учнів одразу вибирати головне, причому саме ті питання, розкриття яких максимально відповідатиме поставленому завданню.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Навчально-методичний посібник Володарка
Схвалено науково-методичною радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (протокол №11 від 31....

Методичний посібник 2013 Рекомендовано Вченою радою Київського обласного...
Комунальний заклад київської обласної ради «центр творчості дітей та юнацтва київщини»

Навчально-методичний посібник Схвалено науково-методичною радою
Бондарук І. П. Формування критичного мислення учнів у процесі навчання історії: навчально-методичний посібник / І. П. Бондарук. –...

Департамент освіти І науки Київської облдержадміністрації Київський...
Комунальний заклад Київської обласної ради Центр творчості дітей та юнацтва Київщини

Комунальний навчальний заклад «черкаський обласний інститут післядипломної...
«черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради»

Модельна навчальна програма. Тиждень 1: «Я школяр» модельна навчальна програма для 1-го класу та
Кнз «Черкаський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Чепурна...

Черкаський обласний інститут післядиплом
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Рішення про створення музею
Ольга Рокицька, методист кабінету координації роботи з методичними кабінетами кнз кор «Київський обласний інститут післядипломної...

Уроки
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Уроки
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Черкаської обласної державної адміністрації
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Черкаської обласної державної адміністрації
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради

Комунальний навчальний заклад «черкаський обласний інститут післядипломної...

Книга скачана с сайта ивр://е kniaa in ua Издательская группа «Основа»
...

Навчально-методичний посібник для вчителів
Шляхтової Т. В., учителя музичного мистецтва Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради, під...

Пам’ятка щодо проведення державної підсумкової атестації з української мови в 9 класі
«Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»

Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних завдань дпа в 11 класі в...
«Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»

Дитячої та юнацької творчості
Рекомендовано Вченою радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів до участі у Четвертій Міжнародній...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт