Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису пахолок ольга олегівна

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису пахолок ольга олегівна





Сторінка1/17
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


Національна академія наук України

Інститут соціології

На правах рукопису
ПАХОЛОК ОЛЬГА ОЛЕГІВНА
УДК 316.733
ФЕНОМЕН ЗДОРОВ’Я В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ

22.00.01 – теорія та історія соціології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

соціологічних наук

Науковий керівник

Злобіна Олена Геннадіївна

доктор соціологічних наук,

професор


Київ – 2014

ЗМІСТ



ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 12

ФЕНОМЕН ЗДОРОВ’Я В ЦИВІЛІЗАЦІЙНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ: ЧАСОВИЙ, ПРОСТОРОВИЙ ТА АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ 12

1.1 Соціальне конструювання здоров’я: понятійно-категоріальне підґрунтя аналізу 13

1.2 Дискурс здоров’я: історично-цивілізаційна трансформація 21

1.3 Крос-культурні відмінності дискурсів здоров’я 39

1.4 Цінність здоров’я в історично-культурній перспективі 53

Висновки до розділу 1 58

СУЧАСНИЙ ДИСКУРС ЗДОРОВ’Я: ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ ТА ЖИТТЄВІ СТИЛІ (ЖИТТЄВІ ПРАКТИКИ) 60

2.1 Поняття стилю життя: логічна формалізація об’єкта дослідження 61

2.2 Здоров’я як поведінковий регулятор: ідеологія здорового способу життя та стиль життя, орієнтований на здоров’я 73

2.3 Структура чинників формування стилю життя, орієнтованого на здоров’я 94

Висновки до розділу 2 112

РОЗДІЛ 3 115

ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ПЕРСПЕКТИВИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНОГО ДИСКУРСУ ЗДОРОВ’Я 115

3.1 Втілення цінності здоров’я в тілесних режимах 116

3.2 Цінність здоров’я крізь призму соціального характеру 136

3.3 Габітуальна інтеграція цінності здоров’я до структури життєвого світу: інституціоналізація нової раціональності 151

Висновки до розділу 3 167

ВИСНОВКИ 170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176

ДОДАТОК А 192


ВСТУП




Актуальність теми. На сьогоднішній день здоров’я вважається одним із базових параметрів оцінки розвитку людства. Воно є одним із трьох показників, на базі яких ООН розраховує Human Development Report (Індекс людського розвитку). Найвищий досяжний стан здоров’я у Конституції World Health Organization визнано одним із фундаментальних прав кожної людини зазначено. Індивідуальна якість життя, зрештою, часто вимірюється за показником стану здоров’я. Відтак, воно може диктувати цілі, наміри та дії як окремих індивідів, так і соціальних інститутів аж до суспільства в цілому.

Здоров’я, окрім іншого, – це багатовимірне явище, вивчення якого є об’єктом пильної уваги різних наук – медицини, біології, психології, екології, етнології, економіки, культурології тощо. При цьому досить складно говорити про деяку об’єктивну сталу величину, яку можна було би позначити вичерпним терміном «здоров’я». Тому в контексті соціокультурного аналізу є сенс говорити про деякий дискурс здоров’я як певний спосіб взаємодії та спілкування, що є соціально й історично обумовленим та базується на специфічному розумінні та уявленнях людей про соціальну дійсність. Іншими словами, існує певне соціальне та культурне підґрунтя, яке стає основою та полем реалізації конкретної поведінки – дискурсивної практики, у даному випадку, дискурсивної практики здоров’я.

Зрозуміло, що така архіважлива тема як здоров’я не могла пройти повз увагу соціологів. У працях E. Durkheim, M. Weber, K. Mannheim, T. Parsons, M. Foucault, J. Habermas тощо закладаються основи окремої соціологічної дисципліни – соціології здоров’я (соціології медицини), які у подальшому розвиваються іншими дослідниками. W. Cocherham, Т. Abel – у контексті аналізу здорового способу життя; Е. Goffman, A. Strauss, Н. Becker, В. Greer, Е. Hughes – при вивченні різних аспектів психічного здоров’я та пов’язаних із ними особливостей соціалізації; Е. Freidson, I. Zola, V. Navarro – при розгляді ролі соціальних інститутів у забезпеченні здоров’я населення.

При цьому варто зазначити, що соціологія здоров’я розвивається як повноцінна теорія середнього рівня. Це означає, що системна історіографія медицини та еволюції знань про здоров’я, а також вивчення соціального конструювання здоров’я (P. Conrad, K. Barker, R. Sand, J. Rosen, И. Журавлева, С. Троицкая) загалом проводяться осібно від вивчення сучасних проблем здоров’я та відповідних практик. Натомість поняття дискурсу здоров’я (у означеному вище розумінні) імпліцитно передбачає цей вимір праксису. Тобто є, з одного боку, деякий (загальноцивілізаційний) «фон» практик, і є самі практики – як сукупність навичок доцільної діяльності, породженої цим «фоном» та зреалізованої в його межах. Саме такого підходу до дискурсу здоров’я явно бракує в сучасному соціологічному просторі.

Натомість соціологія здоров’я часто ставить перед собою завдання вирішення проблем «всередині» (сучасного) дискурсу здоров’я, не торкаючись більш фундаментального культурного цивілізаційного контексту його функціонування. Так, на даний момент, в основному в рамках західної соціологічної думки, розвиваються соціологічні намагання зрозуміти взаємозв’язок тіла, розуму та духу (B. Turner, K. Shilling, R. Outram, J. Bourke). Зростає соціологічний попит на аналіз феноменів холістичного знання про здоров’я, духовного зцілення, інтердинаміки розум-тіло-дух (G. Albrecht, P. Devliger). У відповідь на розширення спектру знань про людську генетику, інтенсифікацію біологічних втручань в тіло та збільшення попиту на штучне заміщення органів, розвиваються соціологічні підходи до проблеми трансплантації органів (N. Bozok, Z. Orr, R. Hammer, F. Kaech). Питання проблематизації тілесності отримують розвиток в рамках соціологічних підходів до проблеми ожиріння: соціологи звертають увагу на розлади та ґендерні особливості харчової поведінки (A. Radin, O. Williams), говорять про глобальну стандартизацію тіла (K. Lurbe); окремо торкаються проблеми стигматизації та дискурсів ЗМІ щодо проблеми ожиріння (M. Timurturkan, P. Jallinoja, M. Jauho, J. Mäkelä, H. Harjunen, E. Erbug, H. Kebiri). Вивчаються ґендерні особливості сприйняття здоров’я та ґендерні режими фізичної активності (C. Calvi, A. Coulbaut-Lazzarini, M. Ferrari, M. Aceti, S. Knobé, L. Schuft, B. Mazza). В українському соціологічному середовищі, попри те, що соціологія здоров’я тут перебуває лише на початках свого становлення, досліджуються проблеми системи охорони здоров’я (О. Іващенко), розглядається здоров’я суспільства в контексті демографічних процесів (Ф. Ишкинеева, С. Ахметова), проблематизується тематика сімейної медицини (І. Мажак) тощо.

Усі ці, без сумніву актуальні, напрацювання не вичерпують питання пов’язані із дискурсивною сутністю феномену здоров’я. Адже концепції середнього рівня, власне, функціонують за правилами дискурсу здоров’я в широкому розумінні цього поняття, і не пояснюють соціальних процесів, що стоять за конкретними дискурсивними практиками здоров’я. Відтак, на рівні теорії середнього рівня соціологія здоров’я «працює», проте коли предметом аналізу стає дискурс здоров’я, такого підходу виявляється замало. Адже він передбачає паралельний системний аналіз соціального конструювання здоров’я та вивчення конкретних практик та проблем здоров’я. Попри насиченість поля соціології здоров’я різноманітними дослідженнями в ньому бракує комплексного аналізу соціогенезу саме дискурсу здоров’я, розуміння його актуальних особливостей та суперечностей, а також соціологічної інтерпретації можливостей його (позитивної) трансформації. Дана робота націлена на розв’язання цієї наукової проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація з науковими планами організації, де виконана робота, не пов’язана.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є вивчення становлення, повсякденного функціонування та перспектив трансформації дискурсу здоров’я. Реалізація мети досягається в роботі завдяки виконанню наступних завдань:

— обґрунтувати методологічні підходи та принципи дослідження феномену здоров’я в соціокультурному вимірі;

— розглянути дискурс здоров’я з точки зору основних етапів його трансформації в історично-цивілізаційній перспективі та світоглядних парадигм у крос-культурному порівнянні;

— дослідити потенціал цінності здоров’я як поведінкового регулятора в рамках сучасного дискурсу здоров’я та окреслити цивілізаційні перспективи його трансформації;

— проаналізувати ціннісні орієнтації та життєві стилі (життєві практики) в рамках сучасного дискурсу здоров’я;

— уточнити поняття стилю життя та концептуалізувати поняття «стиль життя, орієнтований на здоров’я»;

здійснити теоретичну інтерпретацію понять “локус контроль здоров’я” та “я-компетенція”, а також запропонувати їх авторське розуміння;

— з’ясувати структуру та розробити загальну модель структури чинників формування стилю життя, орієнтованого на здоров’я;

— визначити інституційні інструменти забезпечення інтеграції цінності здоров’я до структури габітусу та повсякденної реалізації стилю життя, орієнтованого на здоров’я.

Об’єктом роботи обрано феномен здоров’я в соціокультурному вимірі.

Предметом дослідження є теоретико-соціологічна рефлексія дискурсу здоров’я в історичному та крос-культурному аспектах.

Методи дослідження. Поставлені дослідницькі завдання виконуються за допомогою використання загальнонаукових методів: аналізу та синтезу (для теоретичного осмислення соціального конструювання реальності та уточнення поняття стилю життя); порівняльного аналізу та типологізації (для визначення етапів трансформації дискурсу здоров’я в історично-цивілізаційній перспективі та окреслення крос-цивілізаційних відмінностей дискурсів здоров’я); порівняльно-історичного аналізу (для історично-культурного осмислення трансформації цінності здоров’я); дедукції та узагальнення (для аналізу проблеми реалізації цінності здоров’я як поведінкового регулятора); абстрагування, систематизації та формалізації (для розбудови моделі структури чинників формування стилю життя, орієнтованого на здоров’я та розкриття механізму інтеграції цінності здоров’я на окремих рівнях формування стилю життя).

Для емпіричного опрацювання феномену здоров’я в сучасному соціальному просторі застосовуються: типологізація, порівняльний аналіз, контент-аналіз нормативних документів, освітніх програм, медійного дискурсу та статистичних матеріалів World Health Organization (WHO), а також аналіз даних соціологічних опитувань громадської думки.

Теоретична частина дослідження включає аналіз теоретичних напрямів, в рамках яких можливе дослідження соціального конструювання здоров’я: теорія дискурсів (M. Foucault), феноменологічний підхід (A. Schütz), соціологія знання (P. Berger, T. Luckmann), етнометодологія (H. Garfinkel) та соціальна драматургія (E. Goffman). Логічне уточнення поняття стилю життя спирається на: розуміючу соціологію та теорію соціальної дії (M. Weber), теорію соціального простору (P. Bourdieu), теорію вільного класу (T. Veblen), концепцію життєвої форми (E. Spranger), теорію структурації (A. Giddens), культурну соціологію (G. Simmel) та концепцію індивідуальної теорії особистості (A. Adler). Методологічні основи роботи ґрунтуються на соціогенетичному підході (N. Elias), який дає можливість розглядати феномен здоров’я у контексті одночасної історичної еволюції макросоціальних та особистісних структур.

Емпіричну базу дослідження становлять: первинний аналіз окремих блоків питань щодо практик, пов’язаних із реалізацією цінності здоров’я, у рамках українських та міжнародних досліджень: Всеукраїнський Омнібус, проведений 2009 року Інститутом соціології НАН України та Центром соціальних і маркетингових досліджень «Социс» (опитування репрезентативне для населення України віком від 18 років, обсяг вибірки – 1780 чоловік); International Social Survey Programme (ISSP), присвячене темі дозвілля та спорту, проведене, 2007 року; European Values Study (EVS), проведене 2008 року; європейське дослідження громадської думки Eurobarometer-72, проведене 2009 року. Для вторинної обробки та інтерпретації використовувалися дані статистичних звітів WHO.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є результатом першого в Україні комплексного соціологічного аналізу феномену здоров’я в соціокультурному вимірі. У процесі аналітичної роботи було отримано наступні результати, що мають наукову новизну та виносяться на захист.

Уперше:

— запропоновано авторську модель структури чинників формування стилю життя, орієнтованого на здоров’я, що складається із трьох компонентів: (1) габітуального чинника як когнітивного аспекту мотивації, (2) тілесного чинника як афективного аспекту мотивації та (3) чинника усвідомленої раціональності як оціночного аспекту мотивації (співвідношення когнітивного та афективного аспектів);

— здійснено системну періодизацію розвитку дискурсу здоров’я в історично-цивілізаційній перспективі, яка відбиває поступовий перехід від зовнішнього локусу контролю здоров’я на основі міфічного, релігійного та наукового світогляду до становлення внутрішнього локусу контролю здоров’я на основі синтетичного світогляду постмодерного типу;

— концептуалізовано зв’язок між дискурсом здоров’я та його втіленням в практиках стилів життя та виявлено типи стилів життя, орієнтованих на здоров’я: стратегічний, драматичний, традиційний та комунікативний;

— обґрунтовано, що втілення принципу внутрішнього локусу контролю здоров’я та комунікативного типу поведінки у відношенні здоров’я досягається соціальним типом «я-компетентної» особистості.

Удосконалено:

— визначення змісту аксіологічної складової дискурсу здоров’я, що в історично-цивілізаційному вимірі представлена в координатах «об’єктивна – суб’єктивна» цінність здоров’я, а в крос-культурному вимірі – «інструментальна – термінальна» цінність;

— тлумачення поняття стилю життя та на цій основі здійснено концептуалізацію поняття «стиль життя, орієнтований на здоров’я».

Дістало подальшого розвитку:

— застосування поняття стилю життя для теретико-методологічного аналізу сучасного дискурсу здоров’я в рамках цілісного контексту таких складових соціальної реальності як структура, культура та особистість на рівні міжіндивідуальної, міжгрупової та макросоціальної взаємодії;

— визначення особливостей реалізації тілесно-афективного втілення цінності здоров’я в сучасному суспільстві, які виражаються у «індивідуальному афективному нігілізмі», глобально-цивілізаційній «відсутності тіла» та суттєвому бракові внутрішнього знання про тілесність.

Практичне значення одержаних результатів. Результати комплексного дослідження феномену здоров’я в соціокультурному вимірі в українському суспільстві можуть бути використані:

– для подальших теоретичних та емпіричних досліджень проблеми перетворення цінності здоров’я на поведінковий регулятор;

  • для аналізу ефективності медико-соціальних програм, спрямованих на покращення стану здоров’я індивідів;

  • для розробки більш ефективних освітніх програм, спрямованих на просування ідеї здорового способу життя та формування стилю життя, орієнтованого на здоров’я;

– як додаткові рекомендаційні матеріали для формування новітньої законодавчої бази, спрямованої на нормативне закріплення відповідальності індивідів за власне здоров’я;

– для розробки програм та курсів лекцій з таких навчальних дисциплін: «Соціологія здоров’я»; «Соціологія стилів життя».

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на II Конгресі Соціологічної асоціації України «Соціологія та суспільство: взаємодія в умовах кризи» (Харків, 2013); 11th Conference of the European Sociological Association «Crisis, Critique and change» (Turin, 2013); Х Міжнародній науково-практичній конференції Харківського відділення Соціологічної асоціації України і соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Якубинська наукова сесія» (Харків, 2013); VІІ Міжнародні соціологічні читання пам'яті Н.В.Паніної (Київ, 2013); VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії: сучасна соціологічна теорія і пострадянські трансформації» (Київ, 2011); V Міжнародні соціологічні читання пам'яті Н.В.Паніної (Київ, 2011).

Публікації. Основні положення і результати роботи викладено в 7 статтях провідних наукових фахових видань, одна з них – у іноземному виданні; у 2 публікаціях в інших наукових виданнях.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Електоральна громадська думка: концептуалізація та соціально-політичні практики 60

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження моделей любові в художній культурі

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
П. Блау) І o. Dunkan (О. Данкену). Дослідження 1980-х років відзначаються домінуванням методологічних І концептуальних принципів...

Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В....
Торгівля в Західній Європі та її правове регулювання в часи Середньовіччя І в Новий час

Національна академія наук україни інститут соціології андрієвська юлія дмитрівна
Розділ приватність в умовах прогресуючої індивідуалізації та розширення віртуального простору

Міжрегіональна академія управління персоналом Кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Права та обов'язки суб'єктів правовідносин з геологічного вивчення надр

Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна
Правові засоби викорінення гендерного насильства в україні: історико-теоретичний аналіз

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Спеціальність: 12. 00. 07 – адміністративне право І процес; фінансове право; інформаційне право

Міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична...
Сфера, механізми, рівні та методи європейської ринкової апроксимації правового забезпечення цивільних майнових відносин 25

Міжрегіональна академія управління персоналом кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Національна академія педагогічних наук україни двнз «університет...
Федеральний державний бюджетний освітній заклад вищої професійної освіти приамурський державний університет імені шолом-алейхема

М іністерство охорони здоров’я україни ду «український інститут стратегічних...
Управлінської діяльності охорони здоров’я регіонального рівня на основі її інформатизації

Навчальні програми «мистецтво» (8−10 класи) Міністерство освіти І...
Мартинчук О. В. – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти...

Національної академії наук України Кваліфікаційна наукова праця на...
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів І текстів інших авторів мають посилання на відповідне...

Бюлетень
Бюлетень Західного наукового центру. 2006 / Національна академія наук України та Міністерство освіти І науки України. Західний науковий...

«Евристичний потенціал поняття «символічний універсум»: теоретичні...
«символічний універсум»: теоретичні та методологічні аспекти», поданої до спеціалізованої вченої ради д 26. 229. 01 Інституту соціології...

Бюлетень
Бюлетень Західного наукового центру. 2007 / Національна академія наук України та Міністерство освіти І науки України. Західний науковий...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт