Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Урок №5 Тема уроку. Поняття роду, числа. Не з різними частинами мови

Урок №5 Тема уроку. Поняття роду, числа. Не з різними частинами мови





Сторінка1/2
  1   2
УКРАЇНСЬКА МОВА 11 клас

Українська мова. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навч. рос. мовою. / О.В.Заболотний, В.В.Заболотний.- К.:Літера ЛТД, 2011.- 304с.
Урок № 5

Тема уроку. ПОНЯТТЯ РОДУ, ЧИСЛА. НЕ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ


Мета: повторити і закріпити знання про категорію роду і числа й практичні навички визначати їх і правильно використовувати; розвивати лінгвістичне мислення учнів; закріпити орфографічні навички; виховувати почуття поваги до рідної культури.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Завдання І

Напишіть текст. Поясніть постановку розділових знаків. Випишіть виділені слова і визначте їх рід і число.

ДУМА

Дума — жанр українського фольклору. Становить окремий вид народних епічних пісень, у яких розповідь ведеться в ліричному плані. Генетично пов’язана з історичними піснями та баладами.

За змістом і проблематикою думи поділяють на дві основні групи: історичні (ХV — ХVІІІ ст.) й побутові.

Велику роль у збиранні, виданні й дослідженні українських дум відіграли М. Максимович, І. Срезнєвський, М. Костомаров, П. Куліш, І. Франко, М. Сумцов та інші.

Сюжети, ідеї, образи й поетичні особливості українських дум використано в художній літературі (Т. Шевченко, Є. Гребінка, М. Гоголь, П. Куліш, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Ю. Федькович, М. Рильський, А. Малишко та інші), образотворчому мистецтві (І. Їжакевич, М. Дерегус), а також у музиці (М. Лисенко, Б. Яновський, В. Золотарьов) і в кіно (За М. Грицай, Г. Нудьгою).

Завдання ІІ

Відповісти на запитаннями.

1. Що таке дума?

2. Хто з видатних діячів збирав, досліджував і видавав українські думи?

3. У яких видах культури використано сюжети, ідеї, образи й поетичні особливості українських дум?

ІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Завдання ІІІ

Дослідження-зіставлення

Запишіть речення. Назвіть частини мови, з якими вжито не (разом чи окремо). Поясніть правопис не з різними частинами мови.

Прожити вік — не поле перейти, не дощову годину переждати (Л. Глібов). 2. Від лісу віяло чимось мирним з його пташиним світом, з тишею та незайманістю (А. Шиян). 3. Дощі йшли невпинні, обложні, вітряні (Я. Баш). 4. Він ішов не великим битим шляхом, а через малі села понад Россю, невеликими дорогами, щоб не стрінутися зі своїм катом (І. Нечуй-Левицький).5. Вітер затих, і ніщо не ворушило багрянцю казкових густих лісів (В. Собко). 6. Марко чогось недоказував. Це добре відчував Антін (Н. Рибак).

Завдання ІУ

Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис не з різними частинами.

Наперед (не)вода риби (не)лови (Народна творчість). 2. (Не) менше і (не) гірше враження справляли різні господарські заходи та пристрої (Ю. Смолич). 3. Під березою, проточуючи сніг, ожив і подав свій голос (не) видимий струмок (М. Стельмах). 4. (Не) здужає Катерина, ледве-ледве дише… (Т. Шевченко). 5. Викосив хтось траву в лузі, де сині фіалки (не) сміло витиналися з землі (В. Козаченко). 6. (Не)легко йти вгору, але як багато видно з вершини, які просторі перспективи відкриваються звідти (В. Добровольський). 7. Вражений досі (не)баченою картиною Дніпра, Юрій Макарович довго сидів на березі (Т. Коцюба). 8. Поруч із столом, під стіною, стояло (не) заслане дерев’яне ліжко.

Завдання У

Перекладіть словосполучення українською мовою. Порівняйте категорію роду у двох близькоспоріднених мовах.

Международная ярмарка, весёлая девчонка, маленький котёнок, лёгкая боль, высокий тополь, железнодорожная насыпь, старинная рукопись.

Складіть кілька речень, у яких би різні частини мови писалися з не разом або окремо. Здійсніть взаємоперевірку.

ІІІ Підсумок уроку

Перепишіть речення. Виділені слова розберіть як частини мови. Поясніть правопис не.

1. Чурек і сакля — все твоє, воно не прошене, не дане, ніхто не візьме за своє (Т. Шевченко). 2. Земля, посивіла од війни, лежала велика, неміряна, без кінця і краю (О. Копиленко). 3. Під нерухомими деревами, довкола пізно розквітлих зимових яблунь, метушились бджоли, шурхали барвисті метелики (Є. Поповкін).

Що вам відомо про категорію роду і числа? Наведіть приклади.

ІV. Домашнє завдання (варіативне)

  • Виконати вправу 426 за підручником.

  • Підібрати приклади на всі правила правопису не з різними частинами мови. В одному-двох реченнях визначити рід і число слів, яким притаманні ці категорії.

  • Підготувати невеликий текст на правопис не з різними частинами мови для взаємодиктанту з граматичним завданням.


УКРАЇНСЬКА МОВА 11 клас

Конец формы
Урок №6

Тема уроку.ЧИТАННЯ МОВЧКИ ТЕКСТІВ ДІАЛОГІЧНОГО Й МОНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ І ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ.

ВИДИ ЗАПИСУ ПРОЧИТАНОГО: ДОКЛАДНИЙ ЗАПИС, КОНСПЕКТ

Мета: удосконалювати вміння й навички читати мовчки й розуміти незнайомі тексти різних типів, стилів і жанрів мовлення з відповідною швидкістю, користуватися різними видами читання; робити записи, складати конспект у процесі читання; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу моральні якості.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

Завдання І

- Пригадайте, що вам відомо про способи читання? Що впливає на вибір того чи іншого різновиду сприйняття друкованого тексту?

- Пригадайте, як ви працюєте над засвоєнням змісту статті, розділу книги.

Звірте свої міркування і дії з поданою нижче пам’яткою.

Пам’ятка «Як працювати з книгою»

 1. Для ознайомлення в загальних рисах зі змістом книги необхідно:

 прочитати титульну сторінку — прізвище автора, заголовок, рік видання;

прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки;

уважно ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної сторінки; прочитати передмову або вступ.

2. Під час читання звернути увагу на:

вдумливо ставитися до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами (розрядкою, курсивом, напівжирним та ін.);

назви окремих розділів, частин, параграфів і т. ін.;

з’ясувати значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій;

звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати пояснення (внизу сторінки).

3. Для засвоєння змісту прочитаного необхідно:

поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше;

скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.
Завдання ІІ

Пригадайте, що називається конспектом (конспект — це різновид стислого письмового переказу, тобто коротко записаний виклад змісту певного тексту).

Які різновиди конспектів ви знаєте? У чому особливість кожного?

У яких ситуаціях людині потрібне вміння складати конспект?

Якими видами запису прочитаного вам доводилося користуватися під час підготовки до уроків?

Які труднощі виникали у вас під час опрацювання змісту наукової, науково-популярної, художньої літератури?
ІІ Систематизація і узагальнення матеріалу

Завдання ІІІ

Творче списування

Дайте відповідь на запитання: «У чому відмінність понять: фактографічне конспектування, вільне конспектування, оцінювальне конспектування, творче конспектування, лекторське конспектування?»

Встановіть відповідність.

1 творче конспектування

2 лекторське конспектування

3 вільне конспектування

4 фактографічне конспектування

5 оцінювальне конспектування

                                                                                       

 

 1 передання слово в слово змісту постанов, рекламної інформації

2 передання змісту тексту своїми словами

3 наявність поруч із критично оцінюваним змістом особистих суджень

4 доповнення, розвиток і узагальнення думок автора

5 подання матеріалу на аркушах так, як він лунатиме в аудиторії, для чого письмове мовлення треба передати через усне


Завдання ІУ

 Прочитайте текст і знайдіть у ньому відповідь на питання: «Які вміння потрібні людині для оволодіння культурою читання?»

Все більше зростаючий потік інформації, інтерес широкого кола людей до науки, техніки, мистецтва вимагають вміння читати, робити записи почутого і прочитаного, зіставляти прочитаний матеріал із раніше відомим, систематизувати його. Вміти читати і занотовувати прочитане — необхідна риса й ознака інтелектуальної праці. Записи роблять роботу з книгою раціональнішою, ефективнішою.

Щоб правильно, з максимальною повнотою використати книжку, людина повинна оволодіти певними навичками роботи з нею. Потрібно навчитися самостійно робити спостереження й висновки з прочитаного, точно цитувати, знаходити в книжці певні положення для підтвердження чи заперечення висунутого теоретичного положення. Складання, оформлення записів залежить від особливостей мислення, особливостей запам’ятовування та осмислення.

Записи допомагають швидко відновити в пам’яті прочитане і навіть через певний проміжок часу служать довідковим матеріалом. Видів запису існує багато. Вибір того чи іншого з них визначається конкретною метою. Якщо зміст книжки нескладний, легко засвоюється — можна обмежитися складанням плану тексту. Якщо вас цікавлять лише окремі місця, то потрібно виписати саме їх (зробити виписки), а за ними скласти тези. Якщо книжка містить нову, цікаву, але важку для засвоєння інформацію, доцільно її законспектувати.

Найважливіші місця з прочитаних книжок можна записати дослівно, а іноді своїми словами, якщо точне посилання на статтю, посібник, брошуру не потрібне. Найчастіше виписки оформлюються у вигляді цитат.
Завдання У

Робота з текстом

 Прочитайте текст, конспектуючи його. Визначте стиль тексту, свою думку обґрунтуйте. Подумайте, який різновид конспекту краще використати.

Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за тлумачним словничком.

МАГІЯ СЛОВА

Наші одвічні недружелюбці, котрі всіляко намагаються вкоротити вік українській історії, виводячи її «зі спільної колиски трьох братніх народів» та датуючи «формування етносу» лише середньовіччям, твердять, буцімто національна писемність виникла досить пізно. Свідомо чи підсвідомо їм підспівують і ті, хто заперечує культурний розвій дохристиянської доби, вважаючи, що тільки із впровадженням православ’я почався справжній розквіт науки

і мистецтва, зокрема писемності, залишаючи поза увагою те, що ні «Слово о полку Ігоревім», ні «Повість врем’яних літ» не могли з’явитися без раніше створених міцних підмурівків — пісень, легенд, переказів, прислів’їв та приказок, інших фольклорних пам’яток.

Якщо про вищенаведені духовні набутки час од часу ще згадують, то один із пластів нашої національної культури взагалі не береться до уваги. Йдеться про чи не найдавніші словесні тексти-шедеври — молитви та шептання, їх призначення досить чітке й конкретне: за допомогою словесної магії порятувати людину від насланих вроків, тобто прокльонів, заклинань та інших наворотів.

Наші пращури вельми прискіпливо ставилися до словесних ритуалів: «Слово може зцілити, а може й убити людину». Відтак у його магічну силу свято вірили. Звідси ще один афоризм: «У недобру годину помовчати, а в добру сказати». Вважалося, що є періоди, коли мовлене прокляття набуває сили магізму, і тоді все сказане здійсниться. Але оскільки ніхто не знає, коли слова збуваються, то в побуті намагались обходитися без злослів’я. Тим, хто нехтував засторогою, бажали: «Тіпун тобі на язик!» Це вже пізніше ми розгубили шляхетні традиції словесної культури, призабули її високу місію. Для нас не є за обтяжливим зронити будь-яке, за будь-якої нагоди, лихослів’я, знічев’я забожитися чи кинути мимохідь прокльон, не надаючи цьому значення. Нині ми майже повністю осквернили високе поняття клятви як непорушного слова; присягаючи, тут же порушуємо слово або забуваємо; для нас більше важать писемні циркуляри, які є «речовим доказом», нічого не вартує мовлене з вуст «слово честі». Поза тим, саме воно — сказане при свідках — було колись найвищим доказом непорушності висловленої обіцянки. Скріплюючи ту чи ту угоду, в давнину люди не користувалися жодними писемними дорученнями чи зобов’язаннями. Досить було засвідчитись у присутності будь-якої людини словесними формулами («даю слово», «слово честі», «клянуся життям», «клянуся дитиною» тощо), — і мовлене набирало сили закону. Давніші джерела донесли нам одну з найшляхетніших клятв, яка мала особливе значення. Йдеться про вельми популярну обітницю княжої доби. Скріплюючи будь-яку важливу угоду (продаж, позичку, обіцянку), придолонювали до грудей руку й казали: «Клянусь конем!» Оскільки в ті часи кінь вважався символом шляхетності й рицарства (згадаймо «Руську Правду», де за знищення або крадіжку цієї тварини належала найсуворіша кара — «сім гривен продажа»), то відповідно ним і скріплювали обопільні угоди. Ці слова мали силу найвищого закону, «бо слово — не горобець».

Щоправда, в побутових взаєминах раніше, а може й пізніше, з’явилися інші різновиди клятв: власним здоров’ям або життям — «щоб я з місця цього не встав», «щоб мене грім убив», присягання своїми дітьми чи батьками, а також господарськими набутками — «щоб моя хата згоріла» тощо. Але до таких словесних ритуалів було неоднозначне ставлення. Старші люди остерігали від подібних клятв, уважаючи, що сказане в напливі емоцій слово може бути нещирим, а отже, людина ставить під загрозу інших, не причетних до цієї оказії осіб. Це ж саме стосувалось і божіння — «оскільки ім’ям Господа грішно клястися». Одне слово, традицією культивувалися високість і непорушність слова. Відтак це змушувало людей не тільки дотримуватись усталених звичаїв, але й бути обачливими у спілкуванні; особлива увага зверталася на лаконічну, чітку, аргументовану і, нарешті, поетичну форму висловлювань. На жаль, літературознавці, як і мовознавці, чомусь обходять цей важливий аспект, який зберігає в собі багатющий матеріал для історичної морфології й поетичної образності. Передовсім це стосується, як уже мовилося, замовлянь і ритуальних молитов.

Якщо «Слово» — витвір, безперечно, обдарованого й освіченого книжника — творилося на староруській писемній мові, то замовляння донесли нам оригінал побутового спілкування, мова якого значно більше наближена до сучасної. Оскільки ці та інші замовляння сягають дохристиянської доби, а відтак можуть бути первіснішими од літописних творів, то ми маємо повне право вважати, що українська народна мова ще в ті часи стояла на високому щаблі розвитку. Ми ж бо знаємо, молитви-замовляння, як і пісні, не зазнавали жодних змін та редакторських вправ (винятком може бути заміна імен давніх богів на християнських святих) — це суперечило народній традиції; не випадково давній афоризм рече: «З пісні слів не викинеш»; до молитов-замовлянь — як до своєрідних пісень — це визначення стосується повною мірою, оскільки вони також належать до пісенного жанру і тим паче виконували ще й лікувальні функції.

Будь-які зміни в тексті вважалися неприпустимими.

Отже, в давніші часи слово відігравало магічну роль, виконувало важливу суспільну місію у повсякденних взаєминах. Тому й ставлення до нього було, можна сказати, побожне: йому вірили, ним дорожили, перед ним благоговіли, вважаючи найвищим природним даром. Одначе залежно від того, у чиї вуста укладена магічна сила слова, відповідну роль воно й виконуватиме: у лукавих устах стане чорнолжою, здатною приносити муки й страждання, а в благородних — зцілення й очищення від гріховності.

Сила замовленого слова, вважав відомий дослідник слов’янської міфології О. Афанасьєв, безмежна: воно може керувати стихіями, викликати грім, жувати багатство, збільшувати череди і знищувати їх чумою, дарувати людині щастя, здоров’я, удачі в роботі чи завдавати страждань, відгонити хвороби й насилати їх на здорового, запалювати в серцях хлопця й дівчини любов або ж охолоджувати їхні почуття, провокувати в суддів та начальників почуття милосердя й співчуття або жорстокості й злобливості, робити зброю прицільною, а вояка не вразливим до куль, стріл, мечів, заживляти рани, зупиняти кров, перетворювати людей на тварин, дерев, каміння. Коротше кажучи, слово може творити дива.

Люди, котрі володіли даром слова, у давніші часи сприймалися як божі речники, посланці вищих сил. «От чому поети, — писав митрополит Іларіон, — співці в давнину виконували й роль жерців. Вони вважалися людьми, близькими до богів, як співець Боян, що згадується в «Слові о полку Ігоревім», або співець Митуса Ходина. Поетичне натхнення подають боги. У старовину поети вважалися ще й «пророками», від «ректи» — належно говорити; хто не розумів віщого голосу, той був «невіглас», темний».

Ритуальне слово, отже, виконувало духовну роль самоочищення і самолікування. Як мудро сказав Т. Шевченко, цінність слова — коли мовлене воно правдивими, неложними вустами. Великий поет так визначив свою історичну місію: «І на сторожі коло них поставлю слово» (За В. Скуратівським; 957 слів).

ІІІ. Домашнє завдання (на вибір)

  • Доберіть цікавий текст для читання мовчки і скласти тестові завдання до нього.

  • Законспектувати енциклопедичну статтю про відому історичну постать.

  • Визначити, яким різновидом конспекту скористувалися.

  • Вправа 485.


УКРАЇНСЬКА МОВА 11 клас

Конец формы

Урок № 7

Тема уроку. ВЛАСНІ І ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ. ВЕЛИКА БУКВА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

 

Мета: поглибити і закріпити знання про власні і загальні назви; удосконалити практичні навички їх правопису; розвивати кругозір учнів; виховувати в учнів високі моральні якості.
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок 1 Тема уроку. Складання таблиць додавання та віднімання числа 1
Сьогодні у нас незвичайний урок. Спробуйте відгадати загадку І ви дізнаєтеся, хто завітає до нас на урок

Урок української мови, проведений в 3 класі Тема уроку
Обладнання. Девіз уроку, тема уроку, малюнок із зображенням сніговика, зимові пейзажі, роздаткові картки, етапи уроку, матеріал для...

Конспект уроку Урок№19 4) Тема уроку
Протоколи Інтернету. Адресація в Інтернеті, поняття ip-адреси, доменного імені та url-адреси. Способи підключення до Інтернету, функції...

Уроків з української мови 5 клас. Тема уроку. Значення мови в житті...
Тема уроку. Значення мови в житті суспільства. Поняття державної мови. Українська мова-державна мова України

Урок з української мови в 4 класі Тема: Частини мови. Загальне поняття
Сьогодні на уроці ми починаємо вивчати частини мови. Вивченням частин мови займається такий розділ граматики, як морфологія

Урок № Тема. Натуральні числа І цифри
Учні повинні знати: які числа називаються натуральними, вміти читати І записувати

Урок математики 1 клас
Тема. Збільшення І зменшення числа на кілька одиниць. Вправи на засвоєння таблиць додавання І віднімання числа 2

Серединний шлях України
Для України це особливо актуально, адже останні роки її політичного життя відзначилися вкрай загостреним протистоянням між різними...

Уроку: навчальна
Тема уроку: Закріплення таблиці множення числа Розв’язування вправ І задач на дві дії різного ступеня

План конспект уроку з української мови в 4 класі за темою «Неозначена...
Скажемо гостям на який урок ми їх запросили (на урок української мови). Девізом нашого уроку є : Рідну мову я вивчаю

План-конспект уроку з української мови Клас: 7 Тема уроку
Тема уроку. Розвиток мовлення. Замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі

Урок-проект рідної мови в 9 класі тема: Складне речення. Типи речень з різними видами зв`язку
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів з теми «Складне речення». Розвивати орфографічну, пунктуаційну грамотність, пізнавальну...

Урок рідної мови. Ласкаво просимо ми вас На урок-свято до нас. Звучить пісня «Наша мова»
Мета: розкрити красу І неповторність рідної мови, поняття про мовну скарбницю українського народу, сприяти осмисленню ролі рідної...

Уроку
Тема уроку. Вправи та задачі на засвоєння таблиці множення числа Задачі на дві дії різного ступеня

Конспект уроку Тема уроку
Освітня: сформувати уявлення про пагін як складний, важливий надземний орган рослини, про його розвиток та особливості будови; ознайомити...

Урок англійської мови в 5 класі Тема уроку
«Школа» на рівні монологічного або діалогічного висловлювання, міні-монологу, речення

Урок №10 Тема. Частини мови. Дієслово. Правопис -шся
Тип уроку: повторення, систематизація та узагальнення раніше вивченого матеріалу

Урок № Тема уроку
Дієслово — самостійна частина мови, що означає дію або стан І відповідає на питання що робити? що зробити?



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт