Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь І навичок. Форма уроку: практичне заняття. Обладнання: підручник Власова В. С. «Історія України (Вступ до історії). 5 клас»

Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь І навичок. Форма уроку: практичне заняття. Обладнання: підручник Власова В. С. «Історія України (Вступ до історії). 5 клас»





Практичне заняття № 5
Моя уявна подорож історичними місцями України

Мета: формувати у п’ятикласників хронологічну і просторову компетентності, навички взаємодії та спілкування в малих групах, колективного вирішення проблемно-пізнавальних завдань, почуття самоповаги та самоцінності; розвивати вміння публічно представляти результати колективної творчої діяльності; виховувати шанобливе ставлення до України та українського народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування умінь і навичок.

Форма уроку: практичне заняття.

Обладнання: підручник Власова В.С. «Історія України (Вступ до історії). 5 клас», настінна карта України, роздатковий матеріал (чисті папки-розкладки, друковані тексти-путівники, присвячені історичним місцям, комплекти фотографій), клей.

Основні поняття і терміни: історичне місце.

Методи: розповідь, бесіда, групова і фронтальна робота.

Випереджувальні завдання (індивідуальні): виготовити 4 папки-розкладки з ватману формату А4 по 6 сторінок ( по 3 аркуші у 2-х рядах з альбомною орієнтацією сторінок).

Структура практичного заняття

І. Підготовчо-мотиваційний етап

1.Організація навчальної діяльності на уроці.

2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

ІІ. Основний етап

1. Ознайомлення учнів з навчальним матеріалом за текстом і фотографіями у групах. Оформлення папок-розкладок.

2. Взаємообмін навчальною інформацією (презентація папок-розкладок).

ІІІ. Заключний етап

  1. Підведення підсумків заняття.

  2. Повідомлення домашнього завдання.


ХІД УРОКУ

І. Підготовчо-мотиваційний етап

Учитель перевіряє готовність класної кімнати та класу до уроку, організовує робочі місця учнів.

Вступна бесіда. У житті кожного народу є події, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають його місце і роль у світових культурно-історичних процесах. Так склалося, що ми, звертаючи погляд на свою історію, знаходимо переважно сумні події.

- Які трагічні події ХХ ст. закарбувалися у вашій пам’яті?

Але ми бачимо й великі і світлі події вітчизняної історії, що засвідчують прагнення українського народу до вільного і щасливого життя.

- Наведіть приклади знакових, героїчних подій в історії українського державотворення.

І ми знаємо, що ні суспільні, ні природні катаклізми, ні трагедії поневолення не завадили синам і дочкам нашої землі не просто жити, а й будувати і творити прекрасне.

  • Чи втратив би український народ, якби в його історії і культурі не було «Софіївки» і «Качанівки», площі Ринок і Хрещатика? Чому?

  • Які події останнього часу можна вважати доленосними для України та українського народу? Свою думку обґрунтуйте.

ІІ. Основний етап

Місця, де відбуваються важливі події і які мають велике культурне значення, називають історичними місцями. Сьогодні, продовжуючи уявну подорож, ми побуваємо на легендарному острові Хортиця, у дендропарку «Александрія», Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі, на майдані Незалежності.

Пропоную вам, об’єднавшись у групи, ознайомитися з відповідними матеріалами, оформити екскурсійні папки-розкладки і поділитися своїми враженнями від побаченого історичного місця з однокласниками, презентуючи виготовлені та оформлені вами папки-розкладки. Надалі вони знадобляться нам при вивчення історії України в наступних класах як наочний матеріал.

Інструктування. Уважно прочитайте текст-путівник і розгляньте фотографії до нього: серед 7 запропонованих 2 зайві! Визначитися з вибором зайвих фотографій вам допоможе ілюстративний матеріал підручника, до якого можна звертатися за необхідності. Фотографії потрібно розмістити на сторінках папки у відповідності до хронології подій, пов’язаних з історичним місцем (на 1-й сторінці – загальний вид історичного місця, на 2-й – текст-путівник, на 3-6 сторінках – фото, що відображають події різних часів, пов’язані з даним місцем) або логіки викладу інформації у тексті. Презентуючи результати своєї праці, не забудьте показати історичне місце на карті України і відкладені вами фотографії, пояснивши свій вибір.

Вправа «Пошук інформації». Діти за вибором учителя об’єднуються у групи по 5-6 чол. і розміщуються за столами з роздатковим матеріалом, підручниками та клеєм. Ознайомившись з текстом, учні оформляють папки- розкладки (15 хв.), учитель за потреби коригує їх роботу. Презентація проходить біля дошки і настінної карти України.

ІІІ. Заключний етап

Учитель. Сьогодні кожному жителю України зрозуміло, що нашу державу чекає довгий шлях побудови демократичної, незалежної, правової держави. Зрозуміло також, що від кожного з нас залежить, наскільки він буде тернистим і важким, адже і ми беремо або не беремо участь у подіях, які не просто відбуваються, а творяться людьми.

Вдивляючись у майбутнє нашої Батьківщини, пам’ятаймо слова видатного українського поета ХХ ст. Павла Тичини: «Де грози падають – там райдуги встають».

- Як розуміти вислів поета?

Учитель проводить оцінювання навчальної діяльності учнів, враховуючи доурочну роботу з виконання випереджувального завдання.

Домашнє завдання: Підготуватися до уроку контролю і корекції навчальних досягнень (переглянути §§ 22-27).

острів хортиця – колиска українського козацтва
Найбільший з-поміж островів Дніпра – о. Хортиця – визнано одним із «Семи чудес України» як унікальний природний та історичний комплекс.

Людина з’явилася на острові декілька тисяч років тому. Свого часу тут жили скіфи і печеніги, а в 9-14 ст. на півдні острова біля Протовчого броду – стародавньої переправи через Дніпро – існувало неукріплене слов’янське поселення, жителі якого вели активну торгівлю, про що свідчать знайдені тут арабські та інші монети. У часи Київської Русі Хортиця була місцем збору руських дружин, що йшли воювати з кочівниками, – про це розповідають літописи за 1103, 1190 і 1223 роки. Боротьба не завжди увінчувалася перемогами: понад сто років острів перебував від владою ханів Золотої Орди.

На північ від о. Хортиця, на о. Мала Хортиця, у 1552-1556 pp. князь Дмитро Байда-Вишневецький збудував фортецю, завданням якої була охорона кордонів Речі Посполитої – польсько-литовської держави, до складу якої в ті часи входили сучасні українські землі. Мала Хортиця, завдяки своєму зручному розташуванню, підходила і для відбиття набігів кримських татар, і для здійснення походів на них. Укріплене козацьке поселення сприяло і заселенню края – під захистом війська будувалися садиби, освоювалися землі.

У 1557 р. турецько-татарські війська напали на фортецю і зруйнували її. Вишневецький змушений був залишити острів, який відтоді стали називати Байдою. Пізніше тут були виявлені залишки дерев’яних укріплень, оборонні, господарські споруди та житлові приміщения 16 ст.

Козаки знову влаштувалися на Хортиці у 1618-1620 рр. Звідси починали повстанські походи проти посилення гніту з боку польської влади Тарас Федорович (Трясило), Іван Сулима. Богдан Хмельницький у 1648 р. розгромив на Хортиці польську залогу. У 1660-1670-х pp. острів був військовою базою Івана Сірка. З часів Хмельниччини і до зруйнування Запорозької Січі за наказом російської імператриці Катерини II (1775 р.) Хортиця залишалася козацькою вотчиною.

З 1965 р. на острові діє Державний історико-культурний заповідник. У 1983 р. на його території був відкритий музей історії м. Запоріжжя, який з часом перетворили на музей історії запорізького козацтва. У 1993 р. Хортиця з прилеглими скелями та островами отримала статус Національного заповідника, а в 2004 р. тут почалося будівництво історико-культурного комплексу «Запорозька Січ».

Дана Січ не є копією якоїсь Запорозької Січі (всього їх за часи козацтва було 8, жодна не збереглася). Це узагальнений, стилізований і зменшений образ козацької столиці, в якому відтворено головні будівлі, притаманні Січам: церква, курені, будинок кошового отамана, канцелярія, військова скарбничка, школа, пушкарня. У передмісті Січі – кузня, гончарня, шинок та «грецька хата» – щось на зразок готелю, що будувався на Січі для іноземних посольств.

Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» на острові Хортиця покликаний дати нам цілісне уявлення про таке унікальне явище, яким було в історії України запорозьке козацтво. Відвідувачі острова можуть скуштувати страви традиційної української кухні й переглянути виступи кінного козацького театру.











ДЕНДРОПАРК «АЛЕКСАНДРІЯ»
Одним з найбільших і найдавніших дендропарків України є «Александрія», що знаходиться у м. Біла Церква на Київщині.

У 1774 р. Біла Церква була дарована королем Речі Посполитої коронному гетьману графу Франтішеку Браницькому в нагороду за розправу над учасниками селянсько-козацького повстання на Правобережній Україні під проводом М. Залізняка та І. Гонти, що дістало назву «Коліївщина» (1768).

У 1781 р. у Санкт-Петербурзі Ф. Браницький за сприяння Катерини ІІ, яка бажала стабільного миру з Польщею і заохочувала шлюби між російськими дворянами і польською шляхтою, одружився з племінницею князя Григорія Потьомкіна Олександрою Енгельгардт і згодом подарував їй свій білоцерківський маєток. Графиня вирішила створити вишуканий парк у своїх володіннях. Серед глибоких ярів і вікових дубів вона сподобала будинок постоялого двору, який перетворила на свій літній палац. Пізніше поруч з палацом було збудовано комплекс будинків для родичів та гостей, що складали ядро парку (на сьогодні споруди не збереглися) і з’єднувались між собою зеленими тунелями з формованого грабу.

У 1791 р. на руках у О. Браницької помер князь Потьомкін і вона отримала більшу частину його спадщини. На честь померлого графиня в глибині парку збудувала Ротонду – круглу в плані споруду, увінчану куполом, у центрі якої знаходився мармуровий бюст Г. Потьомкіна з написом під ним: «Полезен миром и войной, Екатеринин друг, благотворитель мой».

Для будівництва парку були запрошені французький архітектор Мюффо, італійський архітектор Домінік Ботані, садівник зі Львова Август Станге та інші. До початку 30-х років 19 ст. на влаштування та декоративне оформлення «Олександрії», за підрахунками самої О. Браницької, було витрачено близько 4 мільйонів карбованців. В основу парку було покладено лісостеповий ландшафт та існуючі дубові насадження. Рослини для парку завозилися з Польщі та інших країн Європи. В кожній з трьох балок парка були збудовані системи ставків, водоспадів та фонтанів. Для цього в парк доставляли кам’яні брили вагою до 6-8 тонн, облаштовували джерела, пересипали яри, споруджували загати для ставків, влаштовували острови на річці Рось.

За модою того часу в парку будувались споруди в романтичному стилі: колонада «Луна» (зараз – улюблене місце закоханих: слово, сказане пошепки в одному кінці, луною віддається в іншому), «Китайський місток», «Руїни» та інші. Алеї парку прикрашали бронзові та мармурові скульптури, вази.

Три покоління графів Браницьких розбудовували парк. Під час громадянської війни 1918-1921 рр. і Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. парк зазнав величезних втрат. Тільки з 1957 р. почалися роботи з його відновлення, які не припиняються і в наш час. Сьогодні парк займає більше 200 га, має 25 водоймищ, налічує 2500 видів рослин, в т.ч. з Південної Америки, Китаю і Японії: червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія Кобус, рододендрон японський та ін. Завдяки розгалуженій мережі доріжок та алей завдовжки понад 20 км тут можна заблукати, а щоб побачити усі будівлі, мости, скульптури, ставки, сходи та мальовничі галявини парку, знадобиться не один день. Тут однаково красиво у будь-яку пору року.







Свято-Михайлівський Золотоверхий собор
Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого собору, що знаходиться у серці Києва – у верхній частині парку «Володимирська гірка», починається з 1108 р. згадкою в літописі про закладення Великим князем київським Святополком Ізяславичем (1093-1113), онуком Ярослава Мудрого, храму в ім’я св. Архістратига Михаїла. Ця церква, збудована на території чоловічого монастиря, що був заснований у 989 р., була на той час єдиною в Києві із золотою банею, тож одержала назву «Золотоверха».

 Михайлівський собор збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем’янковому розчині. Мозаїкою був оздоблений тільки центральний вівтар. На стінах, склепіннях та передвівтарних стовпах розмістили фресковий розпис. На жаль, час не зберіг імена архітекторів і художників – творців собору.

 Михайлівський Золотоверхий собор був однією з найкращих монументальних споруд древнього Києва. Найбільшою його святинею стали мощі святої великомучениці Варвари, привезені дружиною князя Святополка Варварою, дочкою візантійського імператора Олексія І Комніна.

У 1240 р. собор пограбували і частково знищили орди хана Батия.

Після реконструкції 1746-1754 років собор перетворився на семикупольну споруду, усі бані якої були вкриті червоним золотом (сплавом золота і міді).

На початку 20 ст. Михайлівський Золотоверхий монастир вважався другою за значенням християнською святинею Києва після Києво-Печерської лаври, але у 1922 р. представники радянської влади закрили монастир, а у 1937 р. підірвали собор у зв’язку з проектом створення на цьому місці урядового центру. Перед його знищенням науковцями була проведена дослідницька робота. Фрески і мозаїки були зняті й перевезені до музеїв Ленінграду, Москви та інших міст СРСР. Частина фресок і мозаїк потрапила на зберігання до Софійського собору та Києво-Печерської лаври. Урядовий центр на місці собору так і не збудували.

У 1993 р. біля стіни монастиря, що почав відроджуватися, встановили пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-1933 років. Наприкінці 1995 р. Президент Л. Кучма видав указ, що визначив відбудову Михайлівського Золотоверхого собору загальнодержавним пріоритетом. 1999 року собор було заново відбудовано, а в наступні роки до нього частково повернуто фрески з російських музеїв (мозаїка 12 ст. «Святий великомученик Димитрій Солунський» досі у Третьяковській галереї в Москві).

30 листопада 2013 р. дзвони Михайлівського Золотоверхого собору не замовкали цілу ніч: під час атаки силовиків студенти-протестувальники з Євромайдану знайшли тут порятунок від побиття «Беркутом» та першу медичну допомогу. Вдруге монастир став прихистком для поранених і перетворився на польовий шпиталь під час протистояння на Майдані Незалежності 18-20 лютого 2014 р. Тут було створено Центр допомоги пораненим: лікарі оперували мітингувальників, кияни зносили сюди ліки, одяг, ковдри та їжу. Легкопоранені активісти ночували просто на підлозі собору. Перед входом у монастир були зведені барикади, але священики умовили силовиків не штурмувати його.














Майда́н Незале́жності
У кінці 17 – на початку 18 ст. сучасна центральна площа Києва являла собою пустир – так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали, у підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин. У 1730-х роках тут з’явилися перші дерев’яні, а в 1750-х – кам’яні будинки.

У 1869 р. площа отримала назву Хрещатицька. Тут був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння. Надалі назва площі змінювалася часто: 1876 року вона стала Думською, 1919 – Радянською, 1935 – імені Калініна, 1977 – Жовтневої революції, а з 26 серпня 1991 р. й донині – «Майдан Незалежності». Остання назва виникла завдяки великій кількості мітингів на підтримку незалежності України, що проходили на площі в 1989-1991 роках.

Під час реконструкції 2001 р. на Майдані було встановлено Монумент Незалежності – пам’ятник на честь десятиріччя незалежності України. Він являє собою колону, увінчану фігурою жінки (Берегині) з калиновою гілкою в руках. У якості моделі для статуї Берегині автор Анатолій Кущ вибрав свою дочку, художницю Христину Катракіс. Висота монументу – 61 метр. У середині колони – кручені сходи і маятник вагою півтори тонни, який гасить коливання, коли вона піддається вітровим навантаженням.

Там, де тепер починається Софійська вулиця, була колись Лядська брама, про яку є літописна згадка під 1151 р. Її назва пов’язана з розчищенням лісової хащі у Хрещатицькій долині та побудовою міцної дерев’яної брами, що мала надійно захищати вхід до міста. Брама була зруйнована під час штурму Києва монголо-татарами у 1240 р., але згодом відбудована і в 2001 р. відреставрована за зразком цегляної брами 18 ст. Сьогодні вона має вигляд тріумфальної арки, а увінчує її фігура Архангела Михаїла – небесного покровителя міста.

У 2000-2001 рр. на Майдані відбувалися акції протесту «Україна без Кучми», у 2004 р. він став центром Помаранчевої революції, а в 2013 – Євромайдану – масової акції протесту проти призупинення курсу держави на асоціацію з Євросоюзом. Згодом ці події переросли у революцію (Революція гідності, Єврореволюція), що підняла хвилю протестів проти режиму В. Януковича по всій державі, найбільшу з часів здобуття Україною незалежності. 18-20 лютого 2014 року на площі і прилеглих вулицях відбулося силове протистояння між силовиками і протестувальниками, що призвело до значних людських жертв: понад 100 чоловік загинули, понад тисячу –травмовані, десятки – зникли безвісти. Серйозно була пошкоджена площа.

На Майдані знаходиться Будинок профспілок України, побудований у 1978 році, – адміністративна будівля, у якій розташовувалася Федерація професійних спілок України. Відмінною пам’яткою будинку був електронний годинник на його 24-метровой вежі, що відображав час, температуру повітря і дату, а разом з боєм звучала мелодія «Як тебе не любити, Києве мiй». У 2011 р. електронний годинник було замінено на сучасний – світлодіодний, і він став працювати як мультимедійне табло. У дні майже трьохмісячного протистояння на Майдані у Будинку профспілок знаходився Штаб національного спротиву. У ніч з 18 на 19 лютого 2014 р., під час штурму Будинку силовими структурами, він був підпалений і протягом доби, на яку прийшовся пік протистояння сторін, вигорів вщент. Сьогодні гостро стоїть питання про його відбудову.









поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь І навичок. Форма...
Обладнання: підручник В. С. Власова «Історія України (Вступ до історії). 5 клас», настінна карта Дніпропетровської області, туристичні...

Урок вивчення нового матеріалу. Форма уроку: урок-дослідження (з...
Тема уроку. Визвольний рух та виступи опришків Західної України в І половині ХVІІІ ст

Урок засвоєння нових знань І формування вмінь. Обладнання: підручник...
Тема: Найважливіші досягнення науки І техніки, їх вплив на повсякденне життя людей. Всесвітня історія 10 клас. Сл 1

Урок формування знань, умінь, навичок з елементами казки. Обладнання:...
Обладнання: підручник, пам’ятка «Правила написання листа», тлумачні словники, зразки листів, репродукція ікони Миколи Чудотворця;...

Порадник Як підготуватись до уроку історії Підготувала викладач історії...
Під час вивчення курсу історії учні мають оволодіти певними уміннями І навичками: хронологічними, просторовими, інформаційними, мовленнєвими....

Шляхи формування комунікативних умінь І навичок
Кожен урок української мови – складна, цілісна, динамічна система змісту навчального матеріалу й організації роботи з ним, яка насамперед...

Урок закріплення умінь І навичок. Обладнання: Підручник «Українська мова. 8 клас»
Б. Завдання нашого уроку – узагальнити знання, отримані з теми «Односкладні прості речення». Спочатку давайте згадаємо, які типи...

Урок вивчення нового матеріалу
Обладнання уроку: Комп'ютер, зразки стародавніх монет, зображення гербів, Державні символи України, таблиця

Тема: «Засідання суду у справі «Українська: предмет гордості чи сорому?»»
...

Урок повторення та узагальнення знань з теми «Знайомство з історією»
Підручник: В. Мисан, Вступ до історії України. 5 клас. – К. «Генеза»2010, жовтень, І чверть, І семестр

Урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: урок з використанням...
...

Конспект; виховувати в учнів любов І повагу до українських митців....
Учитель: Хто із поетів літературного об’єднання «Ланка» радив із розумінням сприймати художні твори, в яких відтворено сторінки нашої...

Урок вивчення нового матеріалу
...

Урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: віртуальна екскурсія....
«Індійська художня культура», візуальний ряд (світлини, репродукції, ілюстрації), твори музичного мистецтва, фрагмент фільму, презентація...

Урок формування знань, умінь І навичок. Обладнання. Презентація до...
У світі гармонічних коливань. Тригонометричні функції та їх властивості. Роз’язування найпростіших тригонометричних рівнянь cos X...

Уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання та матеріали
«оздоровчі системи», «оздоровче харчування»; навчити порівнювати сучасні та традиційні системи харчування

Аналіз уроку (схема аналізу І самоаналізу уроку)
Як дотримувався принцип систематичності й послідовності формування знань, умінь І навичок

Методичні вказівки до вивчення теми «нова та новітня історія япо нії»
Методичні вказівки до вивчення теми «Історія Японії нового та новітнього часу» (у межах курсу «Історія країн Азії, Африки та Латинської...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт