Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Палац дитячої та юнацької творчості «істок» харківської міської ради кречетова Поліна Григорівна Естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку засобами народної хореографії

Палац дитячої та юнацької творчості «істок» харківської міської ради кречетова Поліна Григорівна Естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку засобами народної хореографії





Сторінка1/4
  1   2   3   4



ПАЛАЦ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ «ІСТОК»

ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ


Кречетова Поліна Григорівна
Естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку засобами народної хореографії
З досвіду роботи


Художньо-естетичний напрям
Хореографічна секція


Випуск № 12

Харків

2012
Упорядник Жуганець Е.А.

Редакційна рада:

Астапова В.Л., Афанасьєва М.М., Захарченко О.В., Погребська Т.М., Смірнов Д.Є.

Відповідальний за випуск: Коваленко Л.О.

Технічний редактор Єлісєєнко С.Л.

Компьютерний набір Заросилова М.Г.
«СТРУМОК». Художньо-естетичний напрям. Випуск № 12.

У віснику вміщені матеріали дослідження керівником зразкового хореографічного ансамблю «Радість» з питань естетичного виховання молодших школярів та композиційний план танцювального номеру «Купалінка»

Може бути корисним для керівників відповідних гуртків позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів.


Протокол засідання методичної ради управління освіти адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради № ___ від ____ .12.2012
Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження 10

    1. Сутність понять «естетичне виховання» та

«хореографічне мистецтво» 10

1.2. Визначення сутності естетичного виховання 14

1.3. Вплив народного танцю на естетичне виховання

дітей молодшого шкільного віку 25

1.4. Естетичне виховання дітей молодшого

шкільного віку засобами народної хореографії 40

1.5. Втілення естетичного виховання на заняттях

народної хореографії 56

Розділ ІІ. Практичні основи дослідження. Танцювальний номер «Купалінка» 62

2.1. Сюжет та драматургія танцювального номеру 62

2.2. Графічне зображення танцю 68

2.3. Опис танцювальних рухів 72

Висновки 75

Список літератури 77

ВСТУП

Естетичне виховання в державі розглядається як одна з основних культурних функцій в суспільстві. У Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, розробленої відповідно до Законів України "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", зазначено, що глобалізація, як провідна ознака сучасності, та соціокультурні процеси в Україні, що формуються на ґрунті багатовікових вітчизняних традицій і в загальному контексті європейської та світової інтеграції з орієнтацією на загальнолюдські фундаментальні демократичні цінності громадянського суспільства, зумовлюють необхідність переосмислення концептуальних засад художньо-естетичного виховання школярів. Нові тенденції розвитку культури інформаційного суспільства, пов'язані з глобальним поширенням мас-медіа, не можуть не впливати на систему освіти та виховання, яка в усі часи гнучко реагувала на соціокультурні умови і потреби. Естетичне ставлення школярів до світу, до різних видів мистецтва формується переважно під впливом стихійних факторів соціального оточення, зокрема засобів масової інформації, особливо телебачення. Дисципліни художньо-естетичного циклу - музичне та образотворче мистецтво - посідають занадто скромне місце в загальноосвітніх навчальних закладах. Тому шкільна освіта у відриві від усієї системи позаурочної та позашкільної виховної роботи об'єктивно не може реалізувати необхідний комплекс культуротворчих функцій, притаманних мистецтву.

Сьогодні набуває все більшого визнання розуміння того, що реальність світу створюється багатьма голосами культур із власними дискурсами. Для нового імовірнісного стилю мислення характерне прийняття культурної різноманітності, "консенсусної або соціальної раціональності", яка виникає в результаті обговорення різноманітних ідей, альтернативних суджень, варіативних перспектив. Мистецька спадщина, акумулюючи емоційно-естетичний досвід поколінь, втілює і передає ціннісне ставлення до світу крізь призму етнонаціональної специфіки, тому вона є ефективним засобом виховання моральності, патріотичних почуттів, громадянської позиції. Цінності мистецтва важливі також з огляду на сучасне існування дітей і молоді в полікультурному просторі.

Завдяки універсальності художньо-образної мови вони передають зрозумілу для різних народів смислову інформацію, дають змогу особистості вступати в невербальний діалог з різними культурами минулого і сучасності, розуміти інших і розширювати таким чином свій власний духовний світ, його унікальність і самобутність.

Отже, сучасні позашкільні навчальні заклади мають стати осередками виховання справжньої духовності, плекання творчої особистості, виховання людини, що характеризується високою емоційно-естетичною культурою.

Останнім часом у суспільстві спостерігається нерівномірність розвитку естетичних смаків молоді, різна структура естетичних потреб, інтересів. Це обмежує здатність дитини виділяти із загальної маси власне естетичне явище та ускладнює формування в кожній дитині здатності насолоджуватись мистецтвом, розвивати свої естетичні потреби, інтереси, доводити їх до ступеня розвинутого смаку, до ідеалу.

Формувати особу і естетичну культуру особливо важливо в найбільш сприятливому для цього шкільному віці. Почуття краси природи, навколишніх людей, речей створює в дитині особливі емоційно психічні стани, збуджує інтерес до життя, загострює допитливість, розвиває мислення, пам'ять, волю й інші психічні процеси.

Навчити бачити прекрасне навколо себе, в навколишній дійсності покликана система естетичного виховання, яка має бути, передусім, єдиною, такою, що об'єднує усі предмети, усі позакласні заняття, усе громадське життя школяра, де кожен предмет, кожен вид занять має своє чітке завдання в справі формування естетичної культури і особи школяра.

Основою в системі естетичного виховання ми можемо вважати мистецтво: музику, образотворче мистецтво, хореографію, кіно, театр тощо. Мистецтво, за Платоном, а згодом, і Гегелем, є головним змістом естетики як науки, а краса є основним естетичним явищем. Мистецтво містить в собі великий потенціал для розвитку особистості.

Залучаючи школяра до найбагатшого досвіду людства, накопиченого в мистецтві, можна виховати високоморальну, освічену особистість.

Відомо, що література, музика, образотворче мистецтво, театр, кіно, хореографія, архітектура, декоративне мистецтво тощо особливо впливають на людину своїми специфічними художніми засобами і матеріалами: словом, звуком, рухом, фарбами, різними природними явищами.

Аналіз психолого-педагогічної літератури переконав, що в цьому плані наука має достатньо розроблених та апробованих форм, методів та засобів формування естетичної культури особистості.

Конкретні дослідження вказаної проблеми проводились у різних напрямках, які торкались розвитку естетичних здібностей особистості: філософському (А. Арнольдов, Л. Баткін, Д. Джола тощо), психологічному (Б. Ананьєв, В. Давидов, І. Кон, Л. Виготський), педагогічному (М. Верба, Л. Коваль, А. Мелик-Пашаєва). Багато наукових праць (В.Ворожбіт, Н.Ветлугіна, Є.Ігнатов) присвячено використанню засобів різних видів мистецтва з метою формування естетичних здібностей особистості. Проблеми удосконалення навчально-виховного процесу засобами окремих видів народного мистецтва розглядадися в працях Є.Антоновича, Я.Запаско, Т.Турсунова; в галузі художньої педагогіки слід виділити дослідження А.В.Голикової, В.В.Тушевої.

Відомі педагоги, письменники минулого В.І. Водовозов, О.В. Духнович, К.В. Єльницький, М.О. Корф, С.О. Рачинський, Д.І. Тихомиров, В.П. Острогорський, К.Д. Ушинський, С. Русова, С.І. Миропольський, Л.М. Толстой та інші зробили значний внесок у розвиток теорії і практики естетичного виховання особистості.

Проте в теорії і практиці вивчення хореографічного мистецтва як комплексного виду діяльності, вміщуючого рух під музику відповідно до ритму, темпу, характеру музики, як засобу естетичного розвитку особистості з позиції естетичного виховання праць практично немає.

Величезний позитивний досвід, який доводить безпосередній взаємозв'язок занять хореографією та народним танцем з естетичним вихованням, накопичений в дослідженнях педагогів і діячів мистецтв А.Я. Ваганової, Є.Д. Васильєвої, Ю.Н. Григоровича, І.А. Моїсеєва, Т.В. Пуртової, М.М. Фокіної, Б.В. Шаврова тощо.

Як же народно-сценічний танець впливає на естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку? Щоб дослідити це питання, були визначені такі завдання:

  • уточнити зміст понять «естетика», «виховання», «естетичне виховання», «хореографія», «народно-сценічна хореографія», «народний танець»;

  • відслідкувати процес формування естетичної культури та естетичного виховання засобами хореографічного мистецтва;

  • розглянути методи і принципи виховання в процесі проведення занять з народно-сценічної хореографії;

  • проаналізувати народний танець як засіб формування естетичної культури молодших школярів;

  • вивчити особливості формування естетичної культури дітей молодшого шкільного віку.

Практичне значення цієї роботи полягає в тому, що теоретичні та методичні розробки можуть бути застосовані в роботі керівників гуртків хореографічного спрямування у загальноосвітніх школах і керівників танцювальних ансамблів.

РОЗДІЛ I. ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ НАРОДНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ

1.1. Сутність понять «естетичне виховання» та «хореографічне мистецтво»

У процесі роботи над обраною темою опрацьовано більш тридцяти джерел з історії, теорії та методики хореографії, етики, естетики, педагогіки та психології. Склався категоріальний апарат, який розкриває такі основні поняття як «естетика», «виховання», «естетичне виховання», «етика», «фактори», «функції», «метод», «засіб», «танцювальне мистецтво», «хореографія», «народно-сценічна хореографія».

У основі будь-якої державної системи закладена мета освіти, включаючи навчання і виховання. Слово «виховання» спочатку означало «живити, вигодовувати дитину, поки вона не встане на ноги».

Термін «виховання» вказує на штучну складову в цих процесах, на функцію, яка, з одного боку, є невід'ємною для дорослих (батьки), з другого – ставиться суспільством спеціально підготовленим професіоналам (педагогам). Серед педагогів існують декілька розумінь цього поняття. Виховання у вузькому сенсі – це спеціальна діяльність дорослого зі включення дитини в конкретні ситуації життя суспільства, формування умов для його внутрішнього розвитку – здійснення самовиховання. Виховання в широкому сенсі слова – процес і результат розвитку людини, який не припиняється протягом всього його життя. Суть виховання – передача, засвоєння і придбання людиною досвіду життя в соціумі і в умовах конкретної культури (субкультури), створення умов для появи і вироблення внутрішньої мотивації.

В процесі естетичного виховання виробляється орієнтація особи в світі естетичних цінностей, що склалися в даному конкретному суспільстві, відповідно до уявлень про їх характер, залучення до цих цінностей. Одночасно в естетичному вихованні формується і розвивається здібність людини до естетичного сприйняття і переживання, його естетичний смак і ідеал, здібність до творчості за законами краси, до створення естетичних цінностей в мистецтві і поза ним, тобто у сфері трудової діяльності, в побуті, у вчинках і поведінці. Під естетично розвиненою особою розуміється особа, що досягла високого рівня естетичної культури.

Естетичний смак – поняття ширше, ніж художній смак. Його розвиненість – найважливіший показник естетичної культури особи, нерозривно пов'язаний з естетичними ідеалами. Розвиненість естетичного смаку у сучасної молодої людини позначається вже при розрізненні красивого і прекрасного. Естетичний смак є результатом тривалого естетичного розвитку особи, цілеспрямованих виховних дій і самовиховання людини. Людина з розвиненим художнім смаком може розрізняти натхненне і прекрасне від сірого і ремісничого у будь-якому виді і жанрі мистецтва. Проте головним показником рівня оцінних естетичних представлень особи залишається характер її естетичних ідеалів.

Естетичний ідеал вбирає в себе і інтегрує мільйони сприйнять і смаків людей, що належать до одного соціального слою. Це, перш за все, категорія суспільної свідомості, хоча вона не може існувати поза масою індивідуальних проявів. Сприймання як ідеалу віджитого і реакційного зводить нанівець всю різнобічність художнього пізнання і спотворює, як в кривому дзеркалі, будь-яке естетичне сприйняття людини. Тому виховання достовірно прогресивних ідеалів є головний нерв, своєрідне "сонячне сплетіння" всього процесу естетичного виховання.

Методи виховання стають засобами, якщо виступають компонентами виховного процесу. Крім методів існують і інші засоби виховання, з якими методи тісно пов'язані і застосовуються в єдності: наочні посібники, твори образотворчого мистецтва, хореографія, музика, засоби масової інформації, різні види діяльності, педагогічна техніка тощо.

Хореографічне мистецтво визначається у відповідності до до загальноєвропейського розуміння.

Танцювальне народне мистецтво включає в себе такі види хореографії як фольклорний танець, народний танець, сценічний, тобто народно-сценічний танець, характерний танець.

Із зміною соціальних умов життя змінювалися характер і тематика мистецтва. Нові теми, нові образи, інша манера виконання з'явились у тому числі і у народних танцях.

Сценічний танець, поставлений балетмейстером в професійному або самодіяльному колективі для показу на сцені, може бути народним, але вже не є фольклорним. Сценічний танець призначений для показу глядачеві і виключає будь-які елементи експромту.

В результаті художнього синтезу елементів народної хореографії на основі класичного танцю створюються сценічні форми, орієнтовані на яскраве відтворення народного стилю, глибоке розкриття в танці національного образу і характеру у поєднанні з технічними і акторськими досягненнями балетної школи.

В результаті системного синтезу елементів народних танців різних етносів на основі класичного танцю народний елемент в характерному танці знаходить формальну абстрактність класичного танцю, його умовність. Характерний танець створюється балетмейстером для балетного спектаклю.

Український народний танець – фольклорний танець, який побутує у своєму природному середовищі і має певні традиційні для кожної області України місцевості рухи, ритми, костюми тощо.

У народному танці, що склався в ході суспільної трудової практики, втілені переконання, ідеали і прагнення народу, його поетична фантазія, багатющий світ думок, відчуттів, переживань. Ввібравши у себе багатовіковий досвід, народний танець відрізняється глибиною художнього освоєння дійсності, правдивістю образів, творчого узагальнення.

Фольклорні й сценічні танці мають як спільні, так і відмінні риси. Фольклорний танець – це стихійний вияв почуттів, настрою, емоцій і виконується в першу чергу для себе, а потім – для глядача.

Сценічний танець призначений в першу чергу для показу глядачеві і виключає будь-які елементи експромту. В українському народному танці часто наявний елемент змагання: двох парубків, парубка з дівчиною, або танцюриста з музикантом. На сцені таке змагання може бути свідомо поставлене хореографом як елемент сюжету танцю.
1.2. Визначення сутності естетичного виховання

Ідеї естетичного виховання зародилися в глибокій старовині. Уявлення про суть естетичного виховання, його завдання, цілі змінювалися починаючи з часів Платона і Арістотеля аж до наших днів. Ці зміни в поглядах були обумовлені розвитком естетики як науки і розумінням суті її предмета. Термін «естетика» походить від грецького «aisteticos». Об'єктом естетики як науки є прекрасне. Ця категорія покладена в основу системи естетичного виховання.

У наш час проблема естетичного виховання, розвитку особистості, формування її естетичної культури - одне з найважливіших завдань, що стоять перед школою.

Існує безліч визначень поняття "Естетичне виховання", але, розглянувши лише деякі з них, вже можна виділити основні положення, що говорять про його суть.

По-перше, це процес цілеспрямованої дії.

По-друге, це формування здатності сприймати і бачити красу в мистецтві і житті, оцінювати її.

По-третє, завдання естетичного виховання - формування естетичних смаків і ідеалів особи.

І, нарешті, це розвиток здатності до самостійної творчості і створення прекрасного.

Своєрідне розуміння суті естетичного виховання обумовлює і різні підходи до його цілей. Проблема цілей і завдань естетичного виховання вимагає особливої уваги.

Часто серед педагогів існує помилкова думка про тотожність естетичного і художнього виховання. Проте ці поняття необхідно чітко розмежовувати. Так, наприклад, В.Н. Шацька важливе місце в естетичному вихованні відводить мистецтву. Мистецтво - це частина естетичної культури, як художнє виховання - частина естетичного; частина важлива, вагома, але охоплює тільки одну сферу людської діяльності. Естетичне ж виховання набагато ширше, воно зачіпає як художню творчість, так і естетику побуту, поведінки, праці, стосунків. Естетичне виховання формує людину усіма естетично значущими предметами і явищами, у тому числі і мистецтвом як його найпотужнішим засобом. Естетичне виховання, використовуючи для своїх цілей художнє виховання, розвиває людину в основному не для мистецтва, а для його активної естетичної життєдіяльності.

Головне - виховати, розвинути такі якості, такі здібності, які дозволять особі не лише досягти успіху в будь-якій діяльності, але й бути творцем естетичних цінностей, насолоджуватися ними і красою навколишньої дійсності.

Естетичне виховання сприяє формуванню моральності людини, розширює його знання про світ, суспільство і природу. Різноманітні творчі заняття дітей сприяють розвитку їх мислення і уяви, волі, наполегливості, організованості, дисциплінованості.

Таким чином, уся система естетичного виховання націлена на загальний розвиток дитини як в естетичному плані, так і в духовному, моральному і інтелектуальному. Це досягається шляхом рішення наступних завдань: оволодіння дитиною знаннями художньо-естетичної культури, розвитку здатності до художньо-естетичної творчості і розвитку естетичних психологічних якостей людини, які виражені естетичним сприйняттям, почуттям, оцінкою, смаком і іншими психічними категоріями естетичного виховання.

Мета художньо-естетичного виховання визначена у Концепції художньо-естетичного виховання і полягає в тому, щоб у процесі сприймання, інтерпретації творів мистецтва і практичної художньо-творчої діяльності формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати естетичну свідомість, загальнокультурну і художню компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні.

Загальна мета конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, виховні й розвиваючі аспекти:

збагачення емоційно-естетичного досвіду, формування культури почуттів, розвиток загальних та художніх здібностей, художньо-образного мислення, універльних якостей творчої особистості;

виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та мистецтва, світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій,

розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним предметним

середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема сучасною технікою, засобами масової інформації;

виховання здатності сприймати та інтерпретувати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;

розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду, опанування художніми вміннями та навичками у практичній діяльності, формування художньої компетентності – здатності керуватися набутими художніми знаннями та вміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно-світоглядними позиціями;

формування системи знань та уявлень про сутність, види та жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв - музичного, візуального, хореографічного, театрального, екранного;

виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до індивідуальних можливостей та вікових етапів розвитку, формування навичок художньої самоосвіти та самовиховання.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Дергачівський будинок дитячої та юнацької творчості
Серед напрямів виховання дітей та молоді одним із важливих є естетичне виховання засобами різних видів мистецтва. Великі можливості...

Загальна частина
Первомайський будинок дитячої та юнацької творчості Первомайської міської ради Харківської області здійснює навчання І виховання...

Методичний центр комунальний заклад «центр дитячої та юнацької творчості...
Розробка присвячена проблемі підвищення педагогічної компетентності акомпаніатора хореографічного колективу, його ролі в естетичному...

Розвиток творчих здібностей дітей молодшого – шкільного віку засобами...

Комунальний заклад «центр дитячої та юнацької творчості №3 харківської міської ради»
Формування громадянської та національної самосвідомості особистості в поліетнічному освітньому середовищі на заняттях гуртка «Народні...

І ІІІ ступенів №5 Тернівської міської ради Дніпропетровської області
Мета семінару-тренінгу: познайомити вчителів з основними причинами, симптоматикою, видами порушень письма в учнів молодшого шкільного...

Формування основ патріотичного виховання дітей дошкільного віку засобами народознавства
Христоєва Тетяна Миколаївна, вихователь комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №82 комбінованого типу Харківської...

Комунальний заклад «центр дитячої та юнацької творчості №3 харківської міської ради»
На виконання річного плану роботи закладу, наказу «Про організацію роботи закладу у період зимових канікул 2011/2012 навчального...

Головне управління освіти І науки харківської обласної державної...
У видання увійшли методичні та інформаційні матеріали необхідні для підготовки науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії...

Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет...
Московського району Харківської міської ради від 12. 04. 2013 №28 «Про закріплення території обслуговування за загальноосвітніми...

Комунальний заклад «центр дитячої та юнацької творчості №3 харківської міської ради»
Керуючись Положенням про позашкільний навчальний заклад, розділ «Управління позашкільним навчальним закладом», Статутом закладу,...

Періодичні видання для дітей молодшого шкільного віку (Бібліотечне заняття))
Мета. Ознайомити дітей з періодичними виданнями відповідно до їхнього віку, розвивати дитячий кругозір, формувати читацьку самостійність...

Стату т
Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (далі –будинок дитячої та юнацької творчості) є установою комунальною...

Робота містить розробку заняття школи педагогічної майстерності для...
Автор: Храмцова Олена Іванівна, методист Чугуївського районного Центру дитячої та юнацької творчості Чугуївської районної ради Харківської...

Пояснювальна записка. Особливості організації навчально-виховного...
Збірник методичних матеріалів: «Організація роботи гуртка». − Донецьк: Інформаційно-методичний кабінет Кіровського Палацу дитячої...

Кз «Луцька гімназія №21 імені Михайла Кравчука Луцької міської ради Волинської області»
У сучасному освітньому просторі України значна увага приділяється новим формам І методам організації навчально-виховного процесу...

Агресія у дітей: причини та шляхи подолання
Шкільні психологи, педагоги, батьки відзначають, що у дітей та підлітків зростає асоціальна спрямованість. Вони стали більш вразливими...

Вступ
Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку та роль ігрової діяльності під час вивчення англійської мови



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт