Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Інформаційно комунікативні

Інформаційно комунікативні





Сторінка1/3
  1   2   3
Робота на І етап

Всеукраїнського конкурсу

«Шкільна бібліотека»
Номінація: «Шкільна бібліотека –

інформаційний центр навчального закладу»
Тема:» Інформаційно – комунікативні

технології в роботі шкільної

бібліотеки
http://sch166.klasna.com/uploads/editor/239/57976/sitepage_60/komp%281%29.jpg

Кваснецька Інна Ігорівна

Посада: бібліотекар

Чернівецької загальноосвітньої

школи І –ІІІ ступенів №16

Чернівці, 2016 р.

Зміст

1. Вступ........................................................................................................................3

2. Розділ І. Інформаційні технології у роботі шкільної бібліотеки.......................5

3.Розділ ІІ. Мультимедійна комп’ютерна презентація..........................................17

4.Розділ ІІІ. Впровадження програми в роботі шкільної бібліотеки……………24

5. Розділ IV. Використання власного блогу та соціальної мережі «Вконтакте» в роботі шкільної бібліотеки......................................................................................29

4.1. Блог «Шкільна Бібліотека ЗОШ №16»............................................................29

4.2. Використання соціальної мережі «Вконтакте» .............................................31

6. Висновок ………………………………………………………………………..35

7.Список використаних джерел………………………………………………..…36

Вступ
Передача знань з покоління в покоління – одна з найважливіших потреб людства. Суспільство задовольняє її створюючи різноманітні наукові інститути. Яскравим прикладом такого закладу є бібліотека – сховище, в якому зберігаються найяскравіші та найвагоміші роботи письменників, поетів, драматургів та вчених. Цей заклад відіграє настільки важливу роль в нашому суспільстві, що можна з упевненістю сказати – без бібліотеки науковий та творчий прогрес були б неможливими. Люди повинні прикласти максимальні зусилля для того, щоб цей заклад функціонував безперешкодно та якнайбільш зручно.

Інформація нині стає дедалі важливішим економічним, політичним і соціальним ресурсом людства. Її ефективне використання передбачає вдос-коналення процесів керування цим ресурсом, мобілізацію усіх активних чле-нів суспільства на постійну самоосвіту. За таких умов різко зростає роль бібліотек.

Нині суспільство усвідомлює важливість організації вільного доступу до інформаційних масивів. Сучасний період розвитку інформаційної сфери суспільства характеризується стрімким зростанням обсягів електронних до-кументних ресурсів.

Особлива роль належить появі Інтернету, який не лише містить інфо-рмацію, а й створює нову віртуальну інформаційну демократію. За таких умов суспільство не може залишитися незмінним. Інтернет змінив звичні методи отримання інформації, ініціював появу нових засобів доступу суспільства до знань. Більша частина припадає на інформацію, яка споживається і зберігається тільки в електронному вигляді. Особливо це стосується наукової інформації. Сьогодні електронна форма уможливлює більш компактне зберігання інформації, її оперативне й широке поширення і, крім того, дає змогу маніпулювати нею.

У зв’язку з цим нині відбувається переосмислення ролі й місця бібліо-течно-інформаційної діяльності в задоволенні потреб і запитів нового, сучас-ного користувача. Постає нове коло наукових завдань у галузі розвитку біб-ліотечної справи, зокрема щодо питання застосування нових підходів до біб-ліотечної роботи на базі сучасних ІКТ, їх організації і впровадження.


Розділ І. Інформаційні технології у роботі шкільної бібліотеки

Бібліотеки налічують величезну кількість книг. Одна тільки бібліотека ім. Вернадського містить в собі близько 15 мільйонів рукописних та друкованих видань. Велика кількість екземплярів породжує цілком природнє питання: як правильно організувати облік та видачу книг? Як результат, ми маємо систему карток та формулярів. Картка містить найважливішу інформацію про книгу. З її допомогою можна знайти видання за короткий термін. В свою чергу формуляр показує історію видачі та прийому книг. За його допомоги бібліотекар може дізнатись де в даний час знаходиться та чи інша книга. Вищеназвана система має ряд недоліків, а саме: велика кількість карток та формулярів спричиняє збільшення часу на їх пошук, полиці з картками займають багато простору, на друк формулярів та карток витрачаються зайві кошти.

Ця система працювала довгий час в більшості бібліотек СССР та СНД. Проте, в XXI столітті ми маємо більш кращий спосіб організації обліку та видачі книг. Він швидший та не потребує масивних шаф з картками. Мова йде про програмне забезпечення. Саме воно автоматизує роботу наукової, електронної чи навіть сімейної бібліотеки, а також створить для бібліотекаря більш комфортні умови для праці.

Не перший рік в Україні відбувається інформатизація наукових установ, зокрема бібліотек. Інформатизація означає впровадження нових технологій, що підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший доступ і отримання інформації читачами [1, c. 2]. Автоматизація – це частина інформатизації, яка дозволяє позбавити працівників бібліотеки рутинної праці, а відвідувачам – створити комфортний та ефективний сервіс у пошуку інформації. Ці зміни сприяють появі комп’ютерів, локальних комп’ютерних мереж та програмного забезпечення, яке працює на них. Інформатизація повинна відбуватися поступово та обережно. Адже вона впливає на всі сфери життя бібліотеки. Крім того, бібліотечна мережа України налічую близько 40 тисяч установ. Одночасна автоматизація такої кількості бібліотек є непідйомною задачею для нашої держави.

Аналіз дозволяє створити список основних вимог сучасної бібліотеки:

1) Наявність сучасного апаратного забезпечення.

2) Доступ до мережі Інтернет

3) Об’єднання комп’ютерів в локальні мережі

4) Створення програмного забезпечення для автоматизації видачі книг.

5) Створення WI-FI зон.

Частина бібліотек України вже пройшла інформатизацію і відповідає цим вимогам. Яскравим прикладом є заклади Києва. Зараз на базі столичних бібліотек створено 36 Інтернет-центрів, 125 публічних бібліотек мають комп'ютери, 77 бібліотек підключено до Інтернету, 59 бібліотек мають зону Wi-Fi [2]. Проте, більша частина будинків книги частково або повністю не забезпечена відповідними елементами інформаційної епохи. Так, в школах і сільських бібліотеках часто немає Інтернету, а апаратне забезпечення є застарілим [3].

Особливу увагу важливо привернути до наявності програм обліку видачі та прийому книг. Цей інструмент здатний в значній мірі зберегти час бібліотекаря та зробити його працю більш якіснішою. Адже вибірка потрібної інформації з бази даних є набагато швидшою операцією, аніж пошук паперового формуляра.

Також потрібно додати, що наявність доступу до мережі Інтернет безпосередньо з програми значно збільшить її ефективність. Реалізація програмного модуля, який дозволить відправляти звіти через електронну пошту на визначену адресу, розширить можливості програми. Особливо важливим є мережевий зв'язок бібліотечних баз даних. Якщо в бібліотеці не виявиться потрібного примірника, то працівник без зайвих зусиль зможе проінформувати читача про його наявність в іншому закладі.

Яку роль в освітньому процесі сьогодні виконує переважна більшість шкільних бібліотек? Здебільшого другорядну: шкільна бібліотека реалізує покладені на неї функції, лише забезпечуючи учнів підручниками (меншою мірою — літературою додатковою), у мінімальному обсязі формуючи інформаційну культуру та бібліотечно-бібліографічні знання окремих учасників навчального процесу. Не йдеться ні про системну інформаційну підтримку, ні про спільні навчальні проекти з учителями, учнями та їх батьками. Продовжуючи жити своїм внутрішнім життям, діючи старими засобами та методами, бібліотека практично залишилась на узбіччі освітніх реформ.

Суть виниклої проблеми полягає в тому, що традиційна практика роботи школи та шкільної бібліотеки з розвитку інформаційно-освітніх потреб учнів суперечить новим соціально-освітнім умовам, можливостям та очікуванням усіх учасників освітнього процесу в частині надання інформаційно-бібліотечних послуг у школі. Усвідомлення цього протиріччя дозволяє ставити питання про необхідність вжиття кардинальних заходів для його усунення або ослаблення.

Серед таких заходів, по-перше, підвищення статусу шкільних бібліотек, по-друге, їх модернізація, результатом якої має стати формування моделі медіабібліотечного простору як осередку ме- діаосвіти зі спеціальними засобами та методами.

Для повноцінного задоволення зростаючих інформаційних потреб учасників навчального процесу, крім навчальної, навчально-методичної літератури та матеріалів із усіх навчальних предметів і курсів навчального плану, фонд шкільної бібліотеки має бути укомплектований додатковою літературою, включаючи вітчизняну й зарубіжну, класичну та сучасну художню літературу;

*науково-популярну та науково-технічну літературу;

*видання з образотворчого мистецтва, музики, фізичної культури й спорту, екології, правил безпечної поведінки на дорогах; довідково-бібліографічні та періодичні видання;

*колекції видань словників та енциклопедій;

*літературу на допомогу соціальній адаптації й професійному самовизначенню учнів.

Відсутність фінансування зводить нанівець цілісність процесу формування фонду інформаційних ресурсів, не дозволяє укомплектувати бібліотеку всіма необхідними ресурсами не лише на паперових носіях (книжки, періодичні видання), а й електронними навчально-методичними матеріалами та забезпечувати постійне їх оновлення.

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр, залучений до впровадження медіаосвіти, має забезпечити такі умови своїм користувачам, у яких вони могли б не тільки активно використовувати надану інформацію, але й самі ставали б виробниками інформації, створюючи власні цифрові ресурси (аудіо-, відеомате- ріали, інтелектуальні, географічні карти та ін), і цим самим поповнювали б фонд інформаційних ресурсів закладу.

В ідеалі в сучасній школі має бути сформоване єдине інформаційно-освітнє середовище, утворене навколо шкільної бібліо теки. Усі наявні ресурси школи мають бути сконцентровані в єдиному ресурсному фонді, з єдиним пошуковим апаратом, єдиною формою управління. Позитивним є досвід окремих навчальних закладів, де педагогічне керівництво таким структурним утворенням здійснює заступник директора з інформаційно-бібліотечної роботи.

Час висуває особливі вимоги до особистісних якостей людини, надаючи пріоритет умінням швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, знаходити, узагальнювати й аналізувати інформацію. Сьогодні достатнім рівнем таких умінь володіє далеко не кожна доросла людина, учити цьому необхідно не тільки дітей, але і педагогів, і батьків. А без цього ні про медіаграмотність зокрема, ні про інформаційну культуру загалом говорити не доводиться.

Тож до завдань інформаційно-бібліотечного центру, окрім традиційних для шкільних бібліотек, мають додатися:

*формування та вдосконалення медійної та інформаційної культури особистості кожного користувача;

*сприяння подоланню світоглядного протиріччя між книжковою культурою вчителя та інформаційно-телевізійною культурою дітей;

*зміцнення соціального партнерства школи в оновлюваному соціокультурному середовищі.

Зазначені зміни вплинуть на функції шкільного бібліотекаря, розширять та ускладнять його посадові обов’язки, які все більше стають управлінськими й вимагають іншого посадового статусу.

Підлітки, маючи, зазвичай, високий рівень комп'ютерної грамотності, виявляються безпорадними в ситуаціях, коли потрібно знаходити, переробляти та оцінювати серйозну навчальну інформацію, що змушує бібліотекаря школи систематично консультувати «покоління Google» щодо того, як визначати точність і достовірність знайденої інформації в пошукових системах. Адже саме шкільний бібліотекар здійснює педагогічну фільтрацію інформації в освітньому середовищі та надає інформаційно-бібліотечну консультаційну допомогу щодо технологічного й безпечного соціального користування нею.

Особлива роль шкільної бібліотеки та шкільного бібліотекаря в справі формування інформаційної культури підростаючого покоління визначається, як мінімум, двома факторами:

1) наявністю відповідних інформаційних ресурсів;

2) професійною готовністю шкільного бібліотекаря до формування інформаційної культури учнів.

Бібліотекар, який виступає тепер як важіль, що розвиває та підтримує творчий потенціал учнів, проектну діяльність учите лів, навчальні дослідження, стає консультантом у сфері інформаційної культури, «постачальником» інформаційних ресурсів, координатором дистанційного навчання і т. п. Саме такий фахівець потрібен сучасній школі. Необхідною умовою зміни кадрового ресурсу шкільних бібліотек має стати докорінна зміна системи підвищення кваліфікації фахівців у поєднанні з підвищенням їх мотивації до змін.

Сучасний шкільний бібліотекар, який має спеціальну вищу освіту, опанувавши інформаційно-комунікаційні технології, готовий передавати свої інформаційні знання і вчителям, і учням, він не бажає миритися зі статусом «допоміжного персоналу», усвідомлюючи себе рівноправним фахівцем у системі освіти, поряд і разом із учителями.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є обов’язковою передумовою формування інформаційного суспільства у широкому розумінні. Без сучасної, оновленої освіти, яка б, окрім іншого, широко використовувала інформаційно-комунікацій ні технології, Україна не матиме майбутнього. Інформаційні технології — один із найважливіших рушіїв еволюції суспільства. У ролі засобів виробництва виступають різні засоби зв’язку, комп’ютерна техніка й відповідне програмне забезпечення. А основною сировиною і виробом є інформація. Для інтенсифікації процесу обробки інформації не достатньо мати суперсучасну комп’ютерну техніку, важливо володіти ще й інформаційною культурою. Людина повинна вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, творчо підходити до вирішення певної проблеми. Головними аспектами новітніх інформаційних технологій є:

*технологізація всіх видів наукових досліджень: природничих, математичних, хімічних, гуманітарних, соціальних, політологічних, культурологічних та ін.;

*впровадження сучасних комп’ютерних і мережевих технологій;

*створення нових гнучких організаційних форм у вигляді мобільних наукових організацій оперативного реагування на актуальні проблеми;

*підвищення національного престижу освіти, технологій і науки, їхня орієнтація на вирішення проблем стійкого розвитку й усунення загроз дестабілізації у глобальному і локальному масштабах;

*те, що у практиці прогнозування науки і технологій освіта розглядається як структурний елемент науки і механізм створення суспільства, побудованого на знаннях.

Основне завдання шкільної бібліотеки і шкільного бібліотекаря зокрема — прищепити дитині любов до книги, навчити учнів-читачів користуватися бібліотекою, її фондами, довідково-бібліографічним апаратом.

Бібліотека забезпечує потреби навчально-виховного процесу в усіх його ланках, надає систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знаннями навчальних предметів, виховує бажання розширювати обсяг знань, знайомить із різноманітними джерелами інформації, навчає розуміти та користуватися ними; виховує творчого читача.

Сучасна людина має не тільки вміти читати , писати , говорити , але володіти функціональної грамотністю , що дає можливість кожному не просто отримувати інформацію , а й вміти її критично оцінити і застосувати для себе , зробити її корисною. Адже уміння вчитися не дано особистості спочатку. Воно набувається і розвивається протягом усього життя , але основи його закладаються в юності.

Оновлюється освіта , вводяться нові програми, технології навчання. Але головним залишається вміння учнів вчитися , швидко реагувати на зміни , критично мислити , шукати і переробляти необхідну інформацію. І все це відкриває нові можливості для сучасної роботи бібліотекаря .

Одне із засобів критичного мислення це - уміння відшукати і зібрати інформацію - це базові навички , якими повинен оволодіти учень , щоб самостійно займатися її пошуком як у бібліотеці так і в повсякденному житті.

Підлітки повинні вміти працювати з різними носіями інформації для задоволення своїх інформаційних та особистісних потреб , знаходити відповіді на питання , розглядати альтернативні варіанти і оцінювати різні точки зору. Вони повинні вміти звертатися за допомогою і розуміти організацію і структуру бібліотеки. Роль бібліотекаря - бути помічником в навчальному процесі , яка не навчає , а консультує школярів .

На мою думку, саме в шкільній дитячій бібліотеці, можливо творче критичне мислення дітей та підлітків, так як це затишний будинок , куточок спокою і тиші, де всім її читачам , від малого і до великого , зручно і комфортно.

Як бібліотекар беру участь у проведенні предметних тижнів у школі, я використовую нестандартні форми роботи — літературно-музичні вітальні , бенефіс бібліотекаря, інтелектуальний калейдоскоп, бібліотечні уроки з використанням комп’ютерних технологій.

Бібліотекар завжди бажаний гість: і тоді, коли метою відвідування є бесіда про улюбленого письменника, відомого художника, і тоді, коли вчитель з бібліотекарем приносять у клас нову книгу, голосно читають та коментують її, підводячи дітей до якогось висновку, заохочуючи запитаннями висловлювати свої думки і таким чином розкривати себе.

Використання комп’ютерних технологій — необхідна умова формування сучасного іміджу шкільної бібліотеки. В сучасних умовах інформатизації освіти шкільна бібліотека покликана:

  • сприяти реалізації державної політики в галузі освіти; виховувати у школярів культурну національну свідомість, шанобливе ставлення до книги;

  • виховувати інформаційну культуру, культуру читання в учнів; формувати вміння користуватися бібліотекою, її послугами (зокрема, книгою, її довідковим апаратом); розвивати пізнавальні здібності школярів;

  • забезпечувати ріст професійної компетентності педагогічних кадрів;

  • сприяти різними формами і методами бібліотечної роботи самоосвіті учнів і педагогів;

  • підносити на якісно новий рівень бібліотечну справу.

Тільки високий рівень бібліотечної справи в цілому зможе забезпечити громадянам України всі необхідні умови для одержання повного обсягу інформації з вітчизняного і світового інформаційного простору і стане основою для духовного, культурного й економічного розвитку нашого оновленого суспільства.

Широке впровадження в навчальний в навчальний процес нових інформаційних технологій включає розробку та практичне використання науково –практичного забезпечення, ефективне застосування програмних засобів та систем комп’ютерного навчання і контролю знань.

Наявність комп’ютера в шкільній бібліотеці – це вже навіть не завтрашній, а вчорашній день. Підключення шкіл до комп’ютерних мереж відкриває доступ для дітей до практично необмеженої кількості інформаційних джерел як традиційних (книг,журналів,газет), так і нетрадиційних для бібліотек (відеоматеріалів, комп’ютерних програм, баз данних). Обдаровані діти прагнуть розвивати свої творчі здібності, орієнтуватися в масиві літератури, але вони не хочуть витрачати свій час, як читачі початку сторіччя, на роботу з каталогами. Вони хочуть прийти в бібліотеку й отримати те, що їх цікавить, а це можливо тільки за умови впровадження мультимедійних технологій, розвитку мережевої взаємодії бібліотек, підключення до системи Інтернет.

Одним із принципів масової роботи є актуальність, незвичне трактування певних питань, що дозволяє підвищити зацікавленість читачів тією чи іншою темою.

Динамічний розвиток суспільства, а також комп’ютерних технологій потребує від усіх нас постійного й активного впровадження інновацій у свою діяльність. З давніх часів бібліотеки одночасно були сховищами документів і основною базою для навчання. Роль же сучасної бібліотеки, у першу чергу дитячої, підвищується в багато разів, необхідно передати дітям знання, набуті раніше, і підготувати їх до життя в навколишньому середовищі, де накопичення інформаційних масивів відбувається дуже швидкими темпами. Успішно впоратися з цією роллю можна лише за умови активного використання і впровадження сучасних новітніх технологій.

Головна мета всіх новацій, які впроваджують у бібліотеці, — це високоефективне, якісне та комфортне обслуговування користувачів. Обслуговування читачів з допомогою інформаційних технологій суттєво відрізняється від традиційного:

* користувачу стають доступні світові інформаційні ресурси;

* створюються індивідуальні умови використання інформації;

* з’являються «віртуальні користувачі», характерною особливістю яких є висока інформаційна культура. .

Сьогодні центр увага переноситься з кількісних показників на якісні як головні критерії оцінювання роботи бібліотеки: це й етика взаємовідносин бібліотекаря й читача, високий професіоналізм бібліотекаря, повнота й оперативність задоволення читацьких запитів, розширення додаткових бібліотечних послуг з метою забезпечення комфортного обслуговування.

Що ж ми вважаємо сервісом послуг, які інноваційні послуги для користувачів стали реаліями, нашої бібліотеки? Це:

1. Можливість для користувача знаходити бажану інформацію з найбільшою повнотою й точністю за найменших витрат зусиль і часу в усьому інформаційному просторі.

2. Сканування текстів та документів, запис інформації на диск та інші електронні носії інформації, набір та друк необхідних текстів, ксерокопіювання.

3. Доступ до повнотекстових баз даних надає можливість користувачу їх переглянути, скинути собі необхідну інформацію.

4. Можливість користувачам працювати в мережі Інтернет, використання електронної пошти, WЕВ-сторінок різних бібліотек.

Полюбились юним читачам такі форми роботи, як віртуальні уроки, «Співець Карпатського краю» (до Дня річниці Н.Яремчука), «Шляхами козацької слави» (до Дня українського козацтва), віртуальні екскурсії «Бібліотеки ХХІ ст.», «Стежинами нашого мікрорайону», що стали можливі завдяки підключенню бібліотеки до мережі Інтернет. Завдяки електронній пошті з'явилася можливість оперативно обмінюватись інформацією зі своїми колегами, що вивело бібліотеку на нову сходинку ділового спілкування.

Такі інновації в обслуговуванні читачів упевнено ввійшли в сьогодення бібліотеки. Процес обслуговування читачів складний, він іще довго буде поєднувати як традиційні, так і автоматизовані технології. Адже не треба забувати, що нове — це добре забуте давнє. Тому для формування у підростаючого покоління щоденної потреби в спілкуванні з книгою я використовуємо різні методи масової роботи, традиційні та інноваційні форми діяльності.

Шкільна бібліотека повинна бути інформаційним центром, який би повністю забезпечував навчально-виховний процес і став основою внутрішнього інформаційного комплексу. Кожна бібліотека повинна мати добре організоване інформаційне середовище, яке б відповідало запитам і потребам основної категорії читачів.

Завдання розбудови нової України визначають потреби в інтелектуально і творчо обдарованих громадянах. Вирішити цю проблему покликана система освіти, яка прагне до активного оновлення, формування юних громадян, здатних до генерування нових ідей, пошуку нових технологій і знань, відродження української національної культури.

Еволюція книги підтверджує закономірність розвитку системи комунікації — співіснування засобів передачі інформації. В умовах формування інформаційного середовища традиційна предметність трансформується, з’являються нові документальні форми. Книга — це надзвичайно особливе творіння. Вона створює світ культури, що формує прагнення до розвитку та саморозвитку. У будь-якому вигляді — традиційному чи електронному — книга виконує виховну функцію, сьогодні вона не лише джерело знань, а й засіб інтелектуального, соціального та духовного розвитку особистості. Книгу можна розглядати як універсальний засіб переміщення інформації в просторі та часі, до того ж геніальний за своєю простотою. Нові засоби інформації доповнять її, але замінити її, спілкування з нею, її значення в житті людського суспільства вони не зможуть.

Що потрібно зробити, аби в сучасній школі з’явилася і міцно вкоренилася якісно нова сучасна шкільна бібліотека?

На мій погляд, таке:

  • організація всеукраїнського дослідження реального стану шкільних бібліотек за сприяння Міністерства освіти і науки України. Прозора процедура оброблення та оприлюднення його результатів.

  • вивчення досвіду загальноосвітніх навчальних закладів щодо розбудови шкільних бібліотечно-інформацій- них центрів.

  • розроблення та поступове запровадження моделі організації навчально-виховного процесу з провідною роллю шкільної бібліотеки.

  • формування модельного стандарту інформаційного ресурсу навчального закладу. Приведення реального стану функціонування шкільних бібліотек до вимог стандарту.

  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Сучасні І традиційні способи теплової обробки продуктів з використанням...
Нформаційні технології охопили усі галузі людської діяльності. Навчально-виховний процес не виключення. На сьогоднішній день важко...

Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних...
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (далі – кіікт, кабінет) призначений для формування інформаційно-освітнього...

Пропозиція укласти договір про надання інформаційно-рекламних послуг
Турне”, надалі за текстом – „Виконавець”, укласти Договір про надання інформаційно-рекламних послуг, надалі за текстом – „Договір”,...

Міністерство освіти І науки україни навчально-методичний кабінет...
Педагогічні інновації столичної профтехосвіти. – Інформаційно-методичний збірник. – К.: видавництво нмк пто м. Києва, 2009. – 25...

Українське військо періоду козаччини
Розвивати комунікативні здібності учнів,виховувати патріотичні почуття, гордість за свою

Тема уроку: Свята. Кольори
Розвивальна: розвивати лінгвістичні здібності, увагу та уявлення, кмітливість та здогадку, мовленнєву компетенцію; розвивати творчі...

Дипломна робота мба на тему: «Створення інформаційно-новинної платформи...
«Створення інформаційно-новинної платформи у мережі інтернет для газети "Сирець"»

Сценарій інтелектуальної гри «Найрозумніший»
Зно з фізики, вміння самостійно поновлювати й поглиблювати знання, розвивати логічне мислення, комунікативні здібності учнів, активізувати...

Українсько-польське спільне підприємство «Макрохем-Україна», надалі...
«Виконавець», в особі директора з виробництва директора інформаційно-виробничого вузла івс «Освіта» Литвиненко Ірини Сергіївни, діючої...

Із досвіду роботи вчителя поч класів
«адрес», «індекс», «адреса», «адресат», «адресант»; поповнювати словниковий запас учнів; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння,...

Урок 1 (1) Підтема Привітайся з друзями!
Мета: Ознайомити з метою та завданнями навчання у 2-му класі. Презентувати підручник. Навчати монологічного й діалогічного мовлення....

Державний устрій. Закони та звичаї Ліліпутії
Дж. Свіфта, пояснити поняття сатири, алегорії; формувати навички виразного читання й переказу, учити аналізувати художній твір (комунікативні...

Розвиток мовлення. Письмовий твір-оповідання з обрамленням на основі почутого
...

Книга Календарно-тематичне планування до навчально-методичного комплексу
Уміння вчитися упродовж життя: визначати комунікативні потреби та цілі під час вивчення іноземної мови; використовувати ефективні...

Умови та Правила надання послуги «Замовлення електронного цифрового...
Иємством поштового зв'язку «Укрпошта» послуги «Замовлення електронного цифрового підпису від Акредитованого центру сертифікації ключів...

1. Предмет І завдання курсу
Роз’яснюються важливі аспекти праці в друкованих та електронних засобах масової інформації. Подаються поняття про газетні жанри як...

Щотижнева інформаційно-правова газета „Правовий тиждень” №11 (137) 17 березня 2009 року

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій для формування учня-читача ХХІ століття”



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт