Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Увагу на український органічний ринок Ангела бочі: «До нових ринків збуту — з власним брендом»

Увагу на український органічний ринок Ангела бочі: «До нових ринків збуту — з власним брендом»





Сторінка1/2
  1   2




Центральна науково – технічна бібліотека харчової і переробної промисловості України


279 63 44 2017 рік cntb.com.ua

279 85 78 cntb@i.ua

З М І С Т

Ангела БОЧІ: «До нових ринків збуту — з власним брендом»……..……..3

Органіка: що це, скільки виробляють і чи є майбутнє в Україні….……..6

Євромонітор. Дослідження ринку продуктів з “етичними етикетками….10

Від України до Чилі : як волинський «Торчин» завойовував

світові ринки……………………………………………………………….........12

Андрій Коняшин: Все більше європейських покупців звертають

увагу на український органічний ринок…………………………………….16

Ангела БОЧІ: «До нових ринків збуту — з власним брендом»

http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/8491

Якби вас запитали, чим унікальна наша країна, то переконана, що більшість би відповіли: «Це — європейська держава з привабливим географічним положенням, яка багата на природні ресурси, має безцінну культурну спадщину та потужний людський потенціал». Проте нам чомусь до цього часу не вдається ефективно використовувати такі переваги, у той час як в умовах глобалізації активізувалася боротьба конкурентоспроможних брендів країн за визнання та повагу їх у світі. Щоб залучати інвестиції та вигідно продавати свій товар за кордоном, країна повинна мати унікальне неповторне впізнаване обличчя. Для держави це завдання не менш важливе, ніж для будь-якої компанії, адже створення повноцінного національного бренду, як правило, приносить користь усьому бізнесу.

Чи розквітне Україна як держава-бренд?

На жаль, поки що у цьому напрямі ми нічим не можемо похвалитися. Нам з великими зусиллями вдається продати більшість готової продукції з маркуванням «Made in Ukraine» (не сировини, а саме готової продукції!), а зовнішній інвестор тікає з України через постійні політичні та економічні проблеми. Зрештою, якщо бути відвертими, просуванням вітчизняного експорту ніхто системно не займається. А позитивно впізнаваний бренд країни сприяє зростанню не лише кількості товарів на полицях провідних держав, а й залученню зовнішнього фінансування. Крім того, необхідність мати національний брендинг України посилюється у контексті її євроінтеграції, оскільки ми отримали унікальний доступ до нових ринків збуту.

Маємо те, що маємо

Останніми місяцями влада активізувала дискусії щодо можливостей для залучення зовнішніх інвестицій та просування українського експорту на міжнародні ринки. Зокрема, Кабінет Міністрів України поставив собі досить амбітне завдання — до 2019 р. вдвічі збільшити обсяги експорту вітчизняних товарів відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Також передбачено захист національного виробника, утвердження лідерства на світовому продовольчому ринку, стимулювання експорту, відкриття європейських ринків для наших виробників і поглиблення переробки, створення та просування бренду «Продукт України». Зі слів міністра економічного розвитку та торгівлі, для втілення цієї ідеї планується створити експортно-кредитне агентство, яке надаватиме необхідну підтримку експортерам.

Хоч плани і грандіозні, однак на сьогодні ситуація з експортом вітчизняної продукції не дуже оптимістична. Результати І кварталу 2015 р. свідчать про значне скорочення експорту — порівняно з І кварталом 2014 р. на 32,9%, у тому числі обсяг експорту товарів до країн ЄС зменшився порівняно з І кварталом 2014 р. на 33,3%. Основу товарної структури українського експорту становили недорогоцінні метали та вироби з них — 27,4%, продукти рослинного походження — 19,4, механічні та електричні машини — 9,1, жири та олії тваринного або рослинного походження — 9,0, мінеральні продукти — 8,6, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості — 6,7 та готові харчові продукти — 6,3%. Швидше за все, така тенденція зберігатиметься й надалі.

Крок уперед — два кроки назад

Формування бренду України повинно стати невід’ємною частиною системних реформ та важливим елементом майбутніх економічних перетворень. Деякі кроки у напрямі брендингу держави було розроблено ще під час підготовки до Євро-2012, проте надалі ці напрацювання не використовувалися. Зокрема, у 2011 р. було розроблено Стратегію позиціонування України за кордоном на замовлення МЗС України. Її автором була компанія «CFC Consulting», а головне гасло — «Україна — відкритість». Законодавче регулювання було представлено розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з розвитку та реалізації експортного потенціалу України і розширення зовнішніх ринків збуту товарів вітчизняних товаровиробників на період до 2015 року», проте, на жаль, її реалізація до очікуваних позитивних наслідків не привела. Зокрема, у рейтингу Country Brand Index 2014-2015 Україна у 2014 р. посіла 74 місце, «втиснувшись» між Пакистаном та Нігерією. Цей рейтинг щороку оцінює популярність і впізнаваність міжнародних брендів серед населення та експертів країн усього світу. Оцінювання відбувається за п’ятьма основними напрямами: система цінностей, якість життя, умови роботи для бізнесу, спадщина та культура, туризм. А індекс «Nation Brand Index» («Anholft GFK») охоплює 50 провідних країн світу, у переліку яких України немає.

Хто винен?

У різні роки бюджет на покращення іміджу України у світі становив різні суми: у 2005 р. — 20,4 млн. грн., 2006 — 9,6 млн. грн., 2007 — 20 млн. грн., 2008 — 15 млн. грн., у 2009 р. коштів не виділено, у 2010 — 10 млн. грн., 2011 — 8 млн. грн., 2012 — 5,1 млн. грн., 2013 — 4,07 млн. грн., у 2014 р. — 369 тис. грн., а держбюджет 2015 р. не побив хіба що минулорічний рекорд — передбачено 1 млн. грн. Відсутність належного фінансування є однією з основних причин, яка не дає змоги поки що системно просувати бренд «Держава Україна» та формувати позитивний імідж для вітчизняного товаровиробника. Ймовірно, через кризову політичну та економічну ситуацію реалізація цього й надалі відкладатиметься на невизначений термін.

А як у них?

Зразком для України у просуванні бренду може служити Польща, яка зосередилася на розширенні присутності на іноземних ринках, у тому числі на нашому, товарів власного виробництва за допомогою просування бренду «Polska». На цей час формування позитивного іміджу здійснюється у п’яти напрямах:

  • просування бренду «Polska»;

  • супроводження економічних місій політичними візитами польських високопосадовців;

  • підтримка господарюючих суб’єктів польськими посольствами, Міністерством економіки та іншими урядовими організаціями;

  • створення системи, яка дає змогу отримати інформацію про зовнішні ринки;

  • фінансові інструменти для розширення експорту.

Ідея запровадження одного бренду була дуже важливою, оскільки на багатьох ринках Польща та польські продукти не надто відомі. Просуваючи бренд «Polska», чиновники припускають, що не лише ця країна, а й її фірми стануть більш впізнаваними. Ідея охоплює багато галузей, а просування відбувається через культурні заходи та фестивалі, бізнес-конференції, виставки, появу в зарубіжних ЗМІ, що є одним з найвитратніших заходів.

Просування бренду координується низкою міністерств та інших установ (у тому числі МЗС, Міністерством спорту і туризму, Міністерством культури і національної спадщини, Міністерством фінансів, Міністерством економіки), і провідна роль у цьому процесі відводиться міжвідомчому органу — Раді зі сприяння розвитку Польщі. В усьому світі близько 90 посольств працюють і забезпечують підтримку польських підприємств. Підприємства високо цінують цю підтримку, зокрема на неєвропейських ринках, а під час політичних візитів, які у тому числі супроводжуються брендуванням знака «Polska», місцеві покупці більше прагнуть до співпраці.

Уряд пропонує вичерпну інформацію про зарубіжні ринки, зокрема щодо ведення бізнесу та функціональних особливостей ринку. Існує кілька агентств — Польське агентство інформації та іноземних інвестицій, мережа центрів обслуговування експортерів, які забезпечують таку інформацію, а також веб-сторінки (www.polska.trade.gov.pl, www.eksporter.gov.pl), та пропонуються дві спеціальні програми консультацій з бізнесом — GoChina і GoAfrica.

Для розвитку польського експорту в рамках реалізації бренду «Polska» уряд надає фінансову підтримку. Так,  існують програми фінансування участі польських підприємців у ярмарках, програмах обміну, виставках, відбувається координація з фондами ЄС щодо покращення іміджу країни на іноземних ринках. Дедалі більшої популярності серед підприємств набувають державні експортні кредити та страхування цих кредитів.

Що робити?

Виходячи з аналізу зарубіжного досвіду та ситуації, що склалася навколо просування бренду України, стає зрозумілим, що воно має забезпечуватися за допомогою законодавчого, інституційного та фінансового механізмів. У свою чергу, законодавчий механізм повинен реалізовуватися шляхом розроблення державної цільової програми, що визначатиме організацію органами виконавчої влади кампанії з підвищення міжнародного авторитету України у сфері політики, економіки та культури.

Інституційний механізм повинен полягати в:

утворенні спеціалізованого державного органу, на який покладатимуться функції розповсюдження у міжнародному інформаційному просторі позитивних відомостей про державу та просування українського експорту. Важливо, щоб таке нове агентство охоплювало всі інструменти, пов’язані з просуванням експорту, і пропонувало вирішення цієї проблеми для підприємств за принципом «єдиного вікна»;

покращенні комунікації між міністерствами, дипломатичними представництвами, експортерами та впровадженні автоматизації у процесі співпраці між залученими органами.

Організаційний механізм може реалізовуватися шляхом обрання провідних галузей, продукція та послуги яких брендуватимуться та просуватимуться за новим зразком «Продукти України». Так, у Польщі до програми брендування знаком «Polska» обрано 15 галузей, серед яких, зокрема, косметична, фармацевтична, меблева, виробництво яхт і човнів тощо.

У рамках кампанії «Продукти України» необхідними заходами є:

  • низка публікацій у закордонній пресі за тематикою «Українські фірми і продукти», проведення економічних форумів;

  • забезпечення у відкритому доступі повної інформації про заплановані економічні місії, активізація двостороннього зв’язку між бізнесом та урядом щодо просування українського експорту за кордоном;

  • організаційна підтримка участі вітчизняних підприємств у міжнародних виставках, ярмарках та інших заходах для презентації продукції та обміну досвідом;

  • посилення співпраці посольств з місцевими органами влади, сприяння налагодженню контактів з місцевими підприємствами, що надають інформацію про ринок, виставки, ярмарки тощо;

  • залучення місцевих експертів, які підтримуватимуть українські фірми на конкретному ринку. Такі працівники, як правило, чудово знають місцевий ринок і мають хороші контакти з тамтешнім бізнесом;

  • географічна диверсифікація рекламної активності, зокрема, на ринки Азії та Африки, а не тільки Європи, з метою зведення до мінімуму ризику залежності в одному напрямі.

Фінансовий механізм повинен полягати у:

залученні міжнародної донорської допомоги у модернізацію підприємств, розвиток пріоритетних галузей та сприяння передачі технологій;

  • фінансуванні участі українських підприємців у міжнародних виставках, ярмарках та інших заходах для презентації продукції та обміну досвідом;

  • стимулюванні банків фінансування українського експорту, забезпеченні надання експортних кредитів та страхуванні їх за досвідом Польщі.

Відповідальним органам  потрібно зрозуміти найголовніше — у нинішній світовій конкурентній маркетинговій боротьбі брендинг є основоположною стратегією і перевагою, тож Україні та вітчизняним підприємствам слід використовувати його для залучення інвестицій, активізації туризму і нарощуванні експорту. Бренд «Продукти України» повинен стати популярним насамперед тим, що він забезпечуватиме гарантію якості, безпеки та унікальності продукції. Лише це може стати запорукою зростання попиту на українську продукцію за кордоном, однак держава повинна створити оптимальні умови для ведення бізнесу як з метою залучення зовнішніх інвестицій, так і з метою створення вигідних умов для вітчизняних підприємців-експортерів. А для цього необхідні реформи — ті, про які багато говорять, але, на жаль, неактивно проводять.

Органіка: що це, скільки виробляють і чи є майбутнє в Україні

http://kolo.news/category/suspilstvo/761#sthash.Tvmr4HDC.dpuf

Останніми роками все частіше чутно про моду на здоровий спосіб життя – спорт, відмову від шкідливих звичок, корисну та здорову їжу. Серед цього звучать словосполучення «органічні продукти», «органічне землеробство», «органічне виробництво». Що ж таке органіка насправді, хто її виробляє в Україні, які перспективи розвитку та досягнення цього сектору агропромислового комплексу, переваги споживання справжньої екологічно чистої продукції спробувала з’ясувати журналіст «Кола».

Ми – це те, що ми їмо


Технології інтенсивного землеробства, здобутки харчової промисловості призвели не тільки до збільшення обсягів виробництва при меншій його вартості, але й до насичення продуктового кошика неприємними складниками – залишками пестицидів, хімічних добрив, використаних на полях, гормональних препаратів та антибіотиків, які застосовують у тваринництві, синтетичними домішками, які кладуть у продукти для покращення смакових показників та терміну зберігання.
Професорка Галина Траверсе, докторка медичних наук, директорка полтавського осередку Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86», говорить про негативні тенденції у стані здоров’я населення, зокрема у дітей, які спостерігають щонайменше останні десять років. Із-поміж усього вона пов’язує це з появою нових «покращувачів» смаку.
– Ми – це те, що їмо. Організм не сприймає нічого стороннього. Те, чого немає у природі, називають ксенобіотиками або токсикантами. Вони порушують поділ клітин, і, як наслідок, знижуються або порушуються функції ендокринних залоз, імунної системи. Таку токсичну дію мають пестициди, хімічні добрива, харчові добавки, – зазначає Галина Михайлівна.
На противагу продукції, яка більше нагадує суміш синтетичних речовин, виробники органіки пропонують цілком вільний від будь-яких сторонніх елементів продукт.

За визначенням Міжнародної федерації органічного сільськогосподарського руху (IFOAM), органічне сільське господарство – система виробництва, що підтримує здоров’я ґрунтів, екосистем і людей. Воно перебуває у взаємозв’язку з екологічними процесами, біологічною різноманітністю та природними циклами, характерними для місцевих умов, при цьому припиняється використання шкідливих ресурсів, які викликають несприятливі наслідки.

Але покупцеві потрібно чітко розуміти – напис «екологічно чистий» не значить «органічний».
Відрізнити таку продукцію на полицях магазинів допомагає спеціальне маркування, яке свідчить – виробник пройшов спеціальну сертифікацію у компетентному органі. Зараз на території України діють 15 іноземних та один вітчизняний («Органік Стандарт») сертифікаційних органів, акредитованих на міжнародному рівні.
По суті, позначка «органічний», проставлена внаслідок спеціальної сертифікації, є гарантією якості й відсутності будь-якої хімії у продукті.
Варто знати, що сертифікат підтверджують кожного року. Сюди входить і забір проб із землі, на якій вирощують сировину, і кормів, якими відгодовують тварин, і навіть приміщень, де зберігають чи переробляють продукцію.
Фахівці говорять, що випадків грубого порушення умов маркування товарів на полицях магазинів, коли позначка «органічний продукт» не мала документального підтвердження, не було.
Крім того, покупець у магазині може ще й перестрахуватися, вимагаючи копію сертифіката відповідності.

http://kolo.news/media/news_images_watermark/2791.jpgІнфографіка Юлії Деркач
Зареєстровані понад 400 найменувань пестицидів, які використовують у сільському господарстві. Їх неможливо змити, їхні залишки, накопичені в продуктах, потрапляють в організм і здатні накопичуватися, викликаючи захворювання.
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Кодекс корпоративного управління Приватного акціонерного товариства...
«Про цінні папери та фондовий ринок», Принципів корпоративного управління України, затверджених рішенням Державної комісії з цінних...

Грошово-кредитний ринок
Повний текст статті ви можете знайти у друкованій версії бюлетеня «Фінансовий ринок України»

Державна комісія з регулювання ринків
Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регулятивних зборів у сфері регулювання ринків фінансових послуг)”

Обігу цінних паперів іноземних емітентів не є новою для розгляду,...
Концепція доступу на український фондовий ринок фінансових інструментів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні

Туроператор «сакумс»
Ринок, Успенська церква, Домініканський костел, Кафедральний собор, музей «Арсенал», аптека музей, Вірменська церква, ринок народних...

Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг...
Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року n...

Методичні рекомендації щодо проведення другого етапу системного перегляду ринків
Ці Методичні рекомендації призначені для проведення дослідження якості державного регулювання ринків з метою його подальшого вдосконалення...

Методичні рекомендації щодо проведення другого етапу системного перегляду ринків
Ці Методичні рекомендації призначені для проведення дослідження якості державного регулювання ринків з метою його подальшого вдосконалення...

План вступ 3 Розділ Передумови виходу туристичних компаній на європейський...
Формування маркетингової стратегії виходу українських туристичних компаній на європейський ринок туристичних послуг

Розпорядження
Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента...

Наказ
У зв’язку із внесенням до штатного розпису підприємства посади заступника начальника відділу збуту

Учитель покликаний бути творцем своїх уроків. Новий стандарт, позначивши...

Урок засвоєння нових знань. Обладнання : виставка альманахів літературного клубу «Лігос»
Лозівським літературним клубом «Лігос», його членами; розповісти про О. О. Тарасову, її літературну діяльність, зокрема казкою «Чортів...

Дослідження ринку збуту мінеральних вод України
Розділ Теоретичні основи управління збутовою діяльністю підприємств

«український фонд розвитку спільнот» Протокол №1 від 22 червня 2015 р. Статут
Благодійна організація «український фонд розвитку спільнот» є благодійною організацією, створеною фізичними особами

Курсова робота з дисципліни «гроші І кредит» на тему: «ринок позичкових...
«ринок позичкових капіталів: поняття, структура та його місце в економіці країни»

Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи дисципліни «Фінансовий ринок»
Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи дисципліни «Фінансовий ринок» складені відповідно до освітньо-професійної програми...

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків...
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, доводить до відома таку інформацію



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт