Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського гуманітарного університету, приватний нотаріус

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського гуманітарного університету, приватний нотаріус









Ганна Кохан,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського гуманітарного університету, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу

Практичні питання впровадження в нотаріальний процес України забезпечення доказів нотаріусом

Згідно з проектом Закону України № 2567 від 19.03.2013 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення доказів нотаріусом» пропонується розширити коло нотаріальних дій і впровадити забезпечення доказів нотаріусами для розгляду справ у судах чи інших компетентних органах.

Такий різновид нотаріальних дій не є новим для нотаріусів в Україні, оскільки нотаріуси в своїй практиці мають можливість оформлювати подібного роду документ для дії за кордоном — афідевіт, який за своїм юридичним змістом прирівняний до доказового.

Взагалі забезпечення доказів нотаріусом — це документальна фіксація інформації нотаріусом, яка вчиняється з метою її використання для підтвердження певних обставин, якщо згодом отримання чи фіксація такої інформації буде неможливою або ускладненою.

Метою цієї статті є огляд деяких видів забезпечення доказів нотаріусами.

Протокол огляду письмових та речових доказів нотаріусами в порядку забезпечення доказів. Протокол огляду є письмовим доказом, в якому визначено комплекс пізнавальних дій нотаріуса, які полягають у безпосередньому сприйманні властивостей, станів, характерних ознак і зв’язків об’єктів матеріального світу з метою встановлення обставин справи, виявлення предметів, які можуть бути речовими доказами.

Сутність огляду полягає в тому, що нотаріус особисто, застосовуючи різні методи пізнання, переконується в існуванні фактів, що мають доказове значення, і засвідчує їх шляхом складання протоколу огляду місцевості, приміщення, майна та інших предметів і документів. Огляд є одним з надійних способів отримання доказової інформації у цілях забезпечення доказів в майбутньому. Надійність цього способу полягає в тому, що доказова інформація в ході огляду надходить до нотаріуса і сприймається ним безпосередньо, що зводить до мінімуму ймовірність її перекручування. Огляд документа, копії документа або будь-якого письмового доказу, місцевості, приміщення, предметів у низці випадків має вирішальне значення для забезпечення доказів у майбутньому судовому процесі. В ході огляду не може бути перевірена достовірність інших доказів: показань свідків, висновку експерта, роз’яснення спеціаліста та ін. Огляд є частиною забезпечення доказів. Його хід і результати фіксуються в протоколі. Кожен з видів огляду має свої особливості, що визначають порядок його проведення. Між тим у законодавстві та методичних рекомендаціях не встановлені процесуальні особливості окремих видів огляду. Однак існує ряд положень процесуального та технічного характеру, загальних для всіх видів огляду.

Підставою для здійснення огляду є подання заяви нотаріусу про те, що на місцевості, в житлі чи іншому приміщенні, на предметах, у документах можуть бути виявлені обставини, що мають значення для забезпечення доказів. Огляд може проводитися за участю фахівців, іноді представників органів опіки та піклування. У разі необхідності для участі в огляді нотаріус може залучити перекладача, спеціаліста. За загальним правилом огляд предметів здійснюється на місці вчинення нотаріальної дії лише тоді, коли для такого огляду потрібно багато часу або огляд на місці ускладнений (наприклад, у зв’язку з несприятливою обстановкою).

До загальних положень тактики огляду відносяться: його своєчасність, об’єктивність, повнота, активність, методичність. Своєчасність огляду означає, що забезпечення доказів повинно проводитися відразу ж, як тільки в цьому виникне необхідність. У разі зволікання об’єкт огляду може припинити своє існування в результаті дії стихійних сил природи або цілеспрямованих дій осіб, зацікавлених у знищенні слідів, в обстановку місця події можуть бути внесені зміни, можлива фальсифікація предметів і документів і т. п. У підсумку це може призвести до неможливості або неефективності нотаріального огляду. Тому огляд повинен проводитися негайно, що має бути відображено в тексті відповідної заяви. Об’єктивність огляду полягає в тому, що дослідженню і фіксації підлягають виявлені в ході огляду об’єкти у тому вигляді, в якому вони перебували в момент виявлення і огляду, на які зробив акцент заявник. У зв’язку з цим має неухильно дотримуватися вимога описувати в протоколі виявлене при огляді в тому вигляді, в якому воно спостерігалося в момент огляду. Нотаріус зобов’язаний дослідити всі об’єкти безпосередньо. Об’єктивність огляду піддається сумніву в тих випадках, коли в протоколі викладаються висновки, міркування і припущення нотаріуса про достовірність об’єктів, що оглядаються. У ньому не повинно бути ніяких оцінок.

Повнота огляду означає, що виявленню, фіксації та дослідженню підлягають всі ті відомості, які в подальшому можуть мати доказове значення у справі. Повнота досягається такою організацією огляду, при якій поза увагою нотаріуса не залишається жодного об’єкта, жодної обставини, що підлягає огляду, дослідженню або фіксації.

Активність огляду полягає в тому, що нотаріус проводить огляд при наявності заяви зацікавлених осіб і здійснює всі можливі заходи для його забезпечення. Активність передбачає цілеспрямовані дії нотаріуса, постановку ним певних цілей, які він розраховує досягти шляхом огляду.

Методичність огляду полягає в його правильній організації і планомірному проведенні. Методичність передбачає застосування найбільш ефективних для конкретних об’єктів і в цій ситуації методів і прийомів огляду. Процес огляду — це певний порядок дій, яким керується нотаріус. Метою огляду є забезпечення доказів, яке складається з пізнавальних і засвідчувальних операцій нотаріуса, виконуваних на місці з метою закріплення предметів і інших об’єктів, що дозволяють усвідомити події та встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення судової справи в майбутньому.

В ході огляду нотаріус вирішує загальне і окреме завдання. Загальним завданням є отримання фактичних даних про обставини події, об’єкти, їх зв’язки та взаємодії. Окреме завдання полягає у виявленні об’єктів і речових доказів.

Місцем огляду прийнято вважати ділянку місцевості або приміщення, в межах яких виявлені об’єкти, що свідчать про скоєне. Проте предмети і об’єкти можуть бути виявлені і в рухомому вагоні, рейсовому автобусі або на борту морського судна, а також в інших місцях, що не відповідають ознакам ділянки на місцевості або у приміщенні. Тому місцем огляду слід вважати будь-яку локалізовану ділянку простору, де виявлені предмети та інші об’єкти, щодо яких виникло припущення про те, що вони з’явилися в результаті вчинення певної дії або бездіяльності.

Якість і результативність огляду місця визначаються:

1) своєчасним і повним здійсненням організаційно-підготовчих заходів, що забезпечують оптимальні умови для проведення огляду;

2) точним виконанням обов’язків учасниками огляду місця і узгодженістю їх дій;

3) дотриманням вимог закону, які пред’являються до порядку складання протоколу огляду.

Нотаріус виїжджає на місце, маючи при собі технічні засоби виявлення і фіксації предметів і інших об’єктів, які можуть бути виявлені на місці. Зокрема, у розпорядженні нотаріуса повинні бути: освітлювальна апаратура, якщо огляд буде проводитися в нічний час; портативна відеокамера, фотоапарат. Якщо місце огляду знаходиться на значній відстані від населених пунктів, то заявник повинен забезпечити присутність свідків або фахівців.

Хід і результат огляду фіксуються в протоколі, який повинен повно, точно і об’єктивно відображати всі виявлені предмети, щоб можна було отримати чітке уявлення про обстановку місця огляду і в разі необхідності за описами здійснити його реконструкцію.

Протокол складається в ході огляду або безпосередньо після його закінчення. Якщо з об’єктивних причин скласти протокол на місці неможливо, то в ході огляду нотаріус робить чорнові записи або записує хід і результати огляду на диктофон, а потім складає докладний протокол. Обов’язковою умовою при цьому є присутність учасників огляду.

Протокол огляду повинен містити вступну, описову і заключну частини.

У вступній частині зазначаються: місце і дата огляду; час його початку і закінчення; прізвище та ініціали нотаріуса; підстава здійснення огляду; прізвище, імена, по батькові та місце проживання понятих; процесуальне становище, прізвища та ініціали осіб, які беруть участь в огляді, посилання на статті кодексу, що регламентує в конкретному випадку хід огляду місця; факт роз’яснення прав, обов’язків і відповідальності учасників огляду; факт роз’яснення прав і обов’язків фахівця, а якщо в огляді брав участь перекладач, то його права і відповідальність; факт оголошення задіяним особам про застосування технічних засобів і вказівка, яких саме; умови огляду (дощ, сніг, температура повітря на відкритій місцевості, характер освітлення та ін).

Описова частина протоколу містить опис всіх дій нотаріуса, а також опис всього виявленого при огляді в тій послідовності, в якій проводився огляд, і в тому вигляді, в якому знайдене спостерігалося в момент огляду. Тут же має бути зазначено, які технічні засоби застосовувалися для виявлення та фіксації відомостей, що мають значення. Якщо в ході огляду нотаріусом були складені схеми, плани або фототаблиці, це теж повинно бути відображено в описовій частині.

Якщо в ході огляду складається схема, то в протоколі допустимі відсилання до наявних на ній позначень. Об’єкти, що оглядаються, в такому разі нумеруються, а їхні номери повинні бути однаковими як на схемі, так і в описовій частині протоколу.

В описовій частині протоколу фіксуються виявлені в ході огляду негативні обставини, тобто відомості, які суперечать звичайному для цієї події механізму його вчинення, а також версії, висунуті нотаріусом, або пояснення конкретних осіб.

Якщо в ході огляду робилися перерви, то в протоколі зазначаються їх причини і час, коли було перервано й поновлено огляд.

У заключній частині протоколу повинні бути зафіксовані заяви, що надійшли перед початком, у ході або по закінченні огляду від осіб, які беруть у ньому участь із зазначенням їх процесуального положення, прізвищ та ініціалів, а також змісту заяв. Зокрема, тут можуть бути зафіксовані заяви осіб, які перебувають на місці огляду, якщо це пояснює подальші дії нотаріуса.

При здійсненні огляду письмових та речових доказів складається протокол, в якому зазначаються:

1) дата і місце здійснення огляду;

2) прізвище, ініціали нотаріуса, що здійснює огляд, дата і номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (для приватного нотаріуса — дані реєстраційного посвідчення), його нотаріальний округ або найменування державної нотаріальної контори;

3) відомості про зацікавлених осіб, що беруть участь в огляді;

4) предмети, виявлені при огляді.

Протокол підписується особами, які беруть участь в огляді, нотаріусом і скріплюється його печаткою.

Допит свідка при здійсненні нотаріусом забезпечення доказів

Метою допиту свідка при здійсненні нотаріусом забезпечення доказів є отримання доказів, перелік яких встановлений у Кримінальному процесуальному, Цивільному процесуальному та Господарському процесуальному кодексах. Проведення допиту без цілі отримання доказів позбавлене всякого сенсу.

Свідком може бути будь-яка особа, яка звернулася до нотаріуса за забезпеченням доказів, якій можуть бути відомі будь-які обставини, що підлягають встановленню в досудовому порядку, однак це не обов’язково повинен бути очевидець. Таким чином, свідком в нотаріальному процесі є будь-яка особа, яка звернулася до нотаріуса за забезпеченням доказів і дає в якості свідка показання в порядку, встановленому законодавством.

Нотаріус, приймаючи особу, яка хоче забезпечити докази, може тільки припускати, що цій особі можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню. Необхідна наявність фактичної підстави та процесуальної підстави.

Показання свідків — це повідомлення нотаріусу про факти, що мають юридичне значення, зроблене у встановленому нотаріально-процесуальному порядку особами, яким ці факти відомі. Предметом показань зазвичай є відомості, які має свідок в своєму розпорядженні до звернення до нотаріуса. Свідок повідомляє нотаріусу інформацію в усній або письмовій формі.

Предметом допиту свідка є будь-які обставини, які підлягають встановленню, що входять у предмет доказування, та інші, у тому числі необхідні для збирання фактів задля правильної оцінки доказів. До предмета допиту можуть бути віднесені відомості не лише про саму подію, а також про обставини, що супроводжували її. При цьому свідку можуть ставитися запитання, спрямовані на з’ясування його здатності правильно сприймати та відтворювати обставини, факти, а також запитання, пов’язані з певною діяльністю свідка.

Протокол допиту — основний письмовий доказовий матеріал у можливому майбутньому розгляді в суді. В обов’язки нотаріуса не входить оцінка показань свідків.

Фактичні події, викладені в протоколі допиту, не можна доповнювати, підміняти припущеннями нотаріуса. Достовірність свідчень зазвичай залежить від двох різних чинників: внутрішніх, пов’язаних із самим свідком, і зовнішніх, заснованих на об’єктивних обставинах.

Для проведення допиту свідка можуть бути використані ключові моменти процесу: фіксація, переробка, запам’ятовування і відтворення інформації. Проте можливі варіанти омани свідка і умисне введення в оману нотаріуса. Причини, які зумовлюють недостовірність показань, у цих випадках принципово різні. Вони поділяються на суб’єктивні й об’єктивні. До перших відносяться особисті якості свідка, до других — зовнішні умови, особливості сприйняття.

Суб’єктивною причиною є насамперед фізичне здоров’я свідка: в першу чергу стан зору, слуху, інших органів чуттів. Очевидно, що такого роду фізичні недоліки можуть значно вплинути на одержану свідком інформацію. Безумовно, нотаріус не завжди може визначити психічний або фізичний стан свідка, однак він повинен відмовитися від його допиту, якщо виникають сумніви у здатності свідка правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правдиві свідчення.

Набагато складнішою є оцінка показань дітей. Діти схильні до фантазування, причому іноді вони виявляють бурхливу фантазію, яка зовсім не пов’язана з реальністю. Незнання або ігнорування такої особливості дитячої психіки може призвести до сумних наслідків.

До числа суб’єктивних факторів відносять стан свідка безпосередньо у момент події. Сильне хвилювання, страх, стан сп’яніння спотворює сприйняття того, що відбувається. Психологи відзначають ілюзорність сприйняття в осіб, що знаходяться у нетверезому стані, відсутність у них правильної орієнтації в тому, що відбувається.

Іншим фактором, що впливає на достовірність показань, також є стан свідка в момент допиту. Спотворення інформації можливе не тільки в процесі її сприйняття і збереження, але й при передачі. Тому необхідно враховувати вплив на свідка умов і обстановки допиту. Нерідко сам процес допиту викликає у нього сильне хвилювання.

Дуже велика небезпека прямого або непрямого навіювання при допиті. Враховуючи це, нотаріус не повинен чинити вплив на свідка. Примус до дачі показань є порушенням закону, навіть мимовільні поправки і підказки з боку нотаріуса можуть спотворити справжню картину. Особливо вразливі в цьому аспекті діти. Тому можливість такого мимовільного впливу на психіку свідка з боку нотаріуса необхідно враховувати при оцінці достовірності показань.

Останнім етапом, на якому може відбутися спотворення інформації, є її фіксація нотаріусом у протоколі допиту свідка. Не всі люди вміють чітко і правильно викладати свої думки. І тут не останню роль відіграють індивідуальні особливості людини: рівень розвитку, інтелект, багатство або, навпаки, бідність лексикону, вміння правильно використовувати спеціальні юридичні терміни, а іноді і жаргонні вирази. Особливою специфікою відрізняється дитяча мова. Далеко не кожен нотаріус здатний врахувати ці особливості і грамотно, кваліфіковано викласти сказане свідком, причому від його особи, по можливості дослівно, зберігаючи стиль свідка, особливості його мови і в той же час не спотворюючи викладених відомостей.

На допиті свідка може бути присутній його законний представник, хоча він забезпечує докази самостійно.

Нотаріус повинен дати свідку роз’яснення про його право не свідчити проти самого себе, свого подружжя або близьких родичів, а також обов’язково попередити про відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Разом з тим свідку повинні бути роз’яснені всі його права, в тому числі право на оскарження дій нотаріуса, що порушують його права; право записати показання власноручно; давати показання рідною мовою; вимагати внесення до протоколу допиту змін і доповнень. Причому, на наш погляд, протокол допиту обов’язково повинен містити позначку про роз’яснення свідкові його прав під розпис. В іншому разі протокол повинен вважатися неприпустимим доказом, і питання про достовірність відомостей, що містяться в ньому, взагалі не повинно підійматися. Не забезпечена допустимість — не забезпечена і достовірність.

Говорячи про правовий статус свідка, необхідно відзначити особливе становище окремих груп свідків: тих, що не володіють мовою судочинства, престарілих, малолітніх, неповнолітніх, осіб із психічними чи фізичними вадами.

Визначимо наступні гарантії прав вищеназваних осіб. В допиті свідків у віці до 14 років, а за розсудом суду — і в допиті свідків від 14 до 16 років, бере участь педагог. За необхідності викликаються на допит також батьки або інші законні представники неповнолітнього.

Для визначення психічного або фізичного стану свідка у випадках, коли виникає сумнів у його здатності правильно сприймати події, які мають значення для справи, і давати про них правдиві показання, в обов’язковому порядку проводиться експертиза.

Свідкам, які не володіють мовою, надається право в суді користуватися послугами перекладача.

Зазначеним особам можуть бути надані й інші додаткові права. Наприклад, не тільки малолітньому, але і престарілому, а також особі з серйоз­ними психічними чи фізичними вадами може знадобитися законний представник — адвокат або представник органу опіки та піклування, який мав би право ставити питання. Ці заходи сприяли б внесенню ясності у повідомлені свідком відомості, полегшуючи одержання нотаріусом достовірної інформації.

Вдосконалення законодавчої регламентації правового статусу свідка неможливе без вирішення питання про його безпеку. До таких заходів безпеки може бути віднесене нерозголошення відомостей про свідка і його показання, надання цим відомостям рангу нотаріальної таємниці.

Способом забезпечення достовірності показань є нотаріально-процесуальна форма. Вона містить вказівки на мету цих дій, учасників цих дій, їх права та обов’язки, порядок здійснення зазначених дій і т. д. Порушення встановленої форми тягне за собою визнання протоколу допиту свідка неприпустимим доказом.

Таким чином, бачимо, що забезпечення доказів нотаріусами може бути впроваджене найближчим часом в нотаріальне законодавство України задля вдосконалення захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб як потужний засіб інструментарію нотаріального права й процесу.

MEH № 3 2014 г. - -

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу,...
Дніпропетровського міського нотаріального округу, доцент кафедри громадсько-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського...

Кандидат юридичних наук, заступник декана юридичного факультету Київського...
Київського національного університету внутрішніх справ, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
Деякі особливості визначення розміру аліментів на дитину за чинним законодавством України

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
Право на шлюб гарантується практично всіма країнами світу, але, як відомо, в кожній країні свої закони

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
Особливості договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухомість

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
Воно обов’язково має бути оформлене за правилами, встановленими сімейним законодавством, тобто за допомогою провадження реєстрації...

Приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу,...
Севастопольського міського нотаріального округу, кандидат юридичних наук, доцент Кримського юридичного інституту Національного університету...

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
Позбавлення права власності на частку в спільному майні (на прикладах сучасної судової практики)

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
Визнання недійсними договорів щодо нерухомого майна, вчинених особою помилково або під впливом обману (удавані правочини)

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін...
України нотаріус вправі витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій....

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
Завжди на практиці одним із дискусійних питань залишається спадкування. Особливу значущість викликають саме спеціальні заповідальні...

Кандидат юридичних наук, професор кафедри цивільно-правових дисциплін...
У юридичній літературі будь-яке переважне право визначається як вид правового привілею, зміст якого полягає в забезпеченні визначеному...

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
Під час розірвання шлюбу або окремого проживання подружжя, яке має спільних неповнолітніх дітей, часто виникає питання щодо визначення...

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
України. Однак існують певні правила, за якими діти можуть перетинати український кордон. У цій статті проаналізуємо норми чинного...

Програма фахового випробування з «цивільного права»
«Цивільного права» (при вступі на навчання за окр «спеціаліст») / Укладач: завідуючий кафедри цивільно-правових дисциплін, кандидат...

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін...
Досліджено інститут усиновлення з метою виявлення суттєвих ознак І практичних особливостей засвідчення згоди на усиновлення дитини....

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
Отже, ряд норм цивільного законодавства обмежує дієздатність малолітніх, зокрема, й щодо вибору місця проживання. А деякі норми законодавства...

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових...
Одним із найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з моральних принципів суспільства, а й з чинного законодавства,...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт