Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ В ОСВІТНЬО-ВИХОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ {Тези}

Випуск 4





Сторінка4/23
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ В ОСВІТНЬО-ВИХОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ {Тези}

Жаровська О. П.

  • Аналіз наукової літератури дозволив визначити та охарактеризувати рівні патріотичної вихованості студентів за визначеними критеріями та показниками – високий, середній, низький.

Високий рівень патріотичної вихованості студентів характеризується глибоким розумінням сутності патріотизму, наявністю чітко аргументованої патріотичної позиції, стійкими ціннісними орієнтаціями. Студенти виявляють інтерес до теми патріотизму, володіють глибокими знаннями з української мови, історії України та намагаються покращити й поглибити ці знання. У студентів на цьому рівні сформована ціннісно-патріотична свідомість, міжкультурна толерантність, активна суб’єктно-патріотична позиція стосовно сучасних суспільно-політичних подій в Україні, беруть активну участь у молодіжній громадській діяльності та волонтерському русі.

Середній рівень патріотичної вихованості студентів характеризується поєднанням наявної чіткої патріотичної позиції, сформованими патріотично- ціннісними орієнтаціями, переконаннями та ідеалами. На цьому рівні студенти мають системні знання про патріотизм, беруть участь в обговоренні сучасних подій в Україні, в деяких випадках виявляють потребу в самоосвіті у цій галузі. Знання студентів з української мови та історії України є добрими та дуже добрими, вони цікавляться традиціями, звичаями, культурою українського народу. Достатньо розвинений рівень толерантності відносно представників інших народів дає можливість активно спілкуватися. Студенти активні в соціально-політичній сфері, але для прояву ініціативи потребують підтримки викладачів або товаришів.

Низький рівень – характеризується пасивним ставленням до питань патріотизму, відсутністю чіткої патріотичної позиції, несформованими ціннісними орієнтаціями, відсутністю толерантності до представників інших культур. Студенти, які знаходяться на цьому рівні, мають безсистемні знання про патріотизм, більшість із них не прагнуть поглибити свої знання з цього питання. Потреба в активній патріотичні діяльності не має чітко виявленого характеру. Студенти безініціативні, ухиляються від участі у громадській роботі та патріотичних заходах; у них наявні елементи відчуженості в соціально-політичній сфері, байдуже ставлення до культури, традицій, звичаїв, історії свого народу; окремі студенти неадекватно оцінюють та реагують на події, котрі відбуваються на Сході нашої держави.

  • У констатувальному етапі експериментального дослідження взяли участь 412 студентів, з них 203 експериментальної групи та 209 контрольної групи. Для визначення рівнів сформованості патріотизму студентів університету відповідно до кожного критерію застосовувалися методи педагогічного дослідження: анкетування («Як ви ставитеся до подій на сході України та волонтерської діяльності?», «Як ви розумієте патріотичну вихованість сьогодні?»); тестування, творчі завдання та контрольні роботи з гуманітарних дисциплін; опитувальники («Патріотизм у розумінні сучасної молоді» Н. Ковган); методики діагностування (ціннісних орієнтацій М. Рокича та толерантності В. Собкіна).

Результати констатувального етапу педагогічного експерименту свідчать, що переважна більшість студентів як контрольної, так і експериментальної груп мають низький рівень патріотичної вихованості (55,4% та 60% відповідно). Середній рівень виявлено у 25,5% студентів контрольної групи та 22,2% – експериментальної групи. Високий рівень патріотичної вихованості наявний у 19,1% респондентів контрольної групи та 17,8% експериментальної групи. Таким чином дані констатувального етапу педагогічного експерименту вказують на недостатній рівень патріотичної вихованості, що не відповідає сучасним вимогам суспільства, та дозволяють зробити висновок про необхідність розробки комплексу умов патріотичного виховання студентів засобами освітньо-виховного середовища.

  • Модель патріотичного виховання студентів в умовах освітньо-виховного середовища педагогічного університету містить такі блоки: цільовий, теоретико- методологічний, змістовий, операційно-технологічний та результативний.

Цільовий блок моделі патріотичного виховання студентів є системоутворювальним та визначає функціонування всіх інших компонентів. Цілі патріотичного виховання студентів представлено як такі, що можна діагностувати, тобто описані через результат: формування патріотичного світогляду на основі знання культури, мови та традицій свого народу у процесі засвоєння досвіду пізнавальної діяльності;

Теоретико-методологічний блок розробленої моделі патріотичного виховання студентів складають такі підходи: гносеологічний, аксіологічний, середовищний, герменевтичний, системний, діяльнісний, антропологічний, культурологічний та ін. До специфічних принципів патріотичного виховання студентів відносимо: принцип національної спрямованості; самоактивності і саморегуляції; полікультурності й толерантності; соціальної відповідальності; історичної й соціальної пам’яті, міжкультурної наступності.

Змістовий блок є найважливішим у моделі патріотичного виховання студентів. Зміст патріотичного виховання складають наукові факти, поняття, ідеали, патріотичні почуття, морально-патріотичні якості, а також здібності, звички поведінки, котрі забезпечують реалізацію патріотичних ідей у практичній діяльності.

Операційно-технологічний блок побудовано на реалізації комплексу педагогічних умов патріотичного виховання студентів в умовах освітньо-виховного середовища, що були визначені та обґрунтовані на основі аналізу констатувального етапу експерименту, це зокрема такі: використання виховного потенціалу навчальних предметів з метою патріотичного виховання студентів; залучення студентської молоді до участі в соціально-значимих проектах патріотичного спрямування; активне вивчення майбутніми учителями національно-культурної спадщини українського народу.

Виконане дослідження не претендує на вичерпне розкриття усіх аспектів означеної проблеми. Подальшого вивчення та розробки потребують інноваційні та інформаційні технології забезпечення патріотичного виховання студентської молоді
ГРОМАДЯНСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, ПАТРІОТИЗМ ТА СИМУЛЯЦІЯ: ПРОБЛЕМИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ ДЛЯ УКРАЇЦІВ {Тези}

Тетяна Бондар, Сергій Бондар

  • Процес руйнації СРСР й усталеної комуністичної ідеології, а також певна спонтанність, яку називають деякі дослідники, «катапультування» України в незалежність, зумовили досить болісну трансформацію соціально-політичної, економічної, а особливо духовної сфер життя суспільства, спричинивши процес переоцінки цінностей, що призвів до абсолютно неоднозначної реакції з боку населення – від антиколоніального романтизму та активізації пошуку нових суспільних цінностей і орієнтирів у розбудові незалежної України, з одного боку, до ідейно-ціннісного вакууму, нігілізму та ностальгії, з іншого.

  • Тож в умовах політичної невизначеності та пошуку смислів для національної самоідентифікації вибір моделі громадянської освіти та шляхів її впровадження в освітній простір має більш, ніж стратегічне значення. У тріаді «держава-суспільство-освіта», як правильно за значає латвійський дослідник С.Мазур, місця для випадковості немає: неузгодженість чи сваволя у виборі моделі громадянської освіти закладає соціальний конфлікт для майбутньої спільноти країни є не швидкоплинною акцією, а перманентним процесом»].

  • Також варто враховувати, що деякі з проблем, що виникають при «вживленні» громадянської освіти в український освітній простір, мають загальний характер і притаманні більшості світових держав (і демократичних, і тих, які тільки стали на шлях демократизації), а деякі – суто специфічні, властиві виключно державам, що як і Україна, переживають період посттоталітарної трансформації.

Виходячи з цього, до першої групи (загальних проблем) можна віднести наступні: 1) відсутність офіційної громадянської освіти для дорослого населення, яка в умовах «інверсивної моделі» транслювання демократичних цінностей є дуже важливою; 2) недостатнє використання неформальної та інформальної освіти – цей фактор, на нашу думку, теж має велике значення, адже, як засвідчують емпіричні дослідження, із трьох існуючих форм політичної соціалізації формальний зміст навчання має найменший ефект, а неформальне і неофіційне навчання і прихований зміст освіти, навпаки, найбільшою мірою сприяють соціалізації молоді; 3) відсутність демократичної організації, демократичної атмосфери та практики у школі як мікроспільноті; 4) недостатність кадрового забезпечення викладання дисциплін громадянознавчого циклу, відсутність відповідної спеціалізації у ВНЗ та інститутах підвищення кваліфікації; 5) необхідність зміни позиції вчителя: від репродуктора знань до «мислячого практика», активного громадянина, здатного генерувати власні реформаційні дії.

Серед другої групи проблем (притаманних більшості пострадянських держав, а також суто українських), варто відзначити наступні: 1) продукування громадянської освіти за зразком тоталітарної моделі, основними установка ми якої є т.зв. «пасивне навчання», яке засноване на передачі знань і влади, що сприяє формуванню «громадян-об’єктів, пасивних працівників та слухняних цивільних службовців»; 2) «знаннєвий підхід» у викладанні громадянської освіти (традиційна «трансляція знань», установками якої є сприйняття вчителя як основного джерела знань; орієнтація навчання на кінцеву оцінку; 3) формалізм – прагненням відзвітувати проведеними заходами за громадянське виховання замість досягнення реальних результатів цього виховання»; 4) недостатнє використання інтерактивних методів (медіації, дебатів, рольових ігор, соціальних проектів тощо); 5) предметний підхід, відсутність інтегральності (ГО існує як окремий навчальний предмет), недостатнє розуміння того, що вивчення демократії і прав людини не закінчується в шкільній аудиторії; 6) необхідність зміни функції оцінювання, метою якого має бути не ревізія – виставлення оцінок, а процес моніторингу, спрямований на покращення якості викладання і якості проектів ГО; 7) розрив між теорією і практикою у суспільному житті. Навики ефективної участі в суспільному житті не можуть розвинутися, якщо не надається можливість для такої участі.

  • До названих вище проблем можна додати й відсутність чіткої національно-патріотичної складової яка б забезпечувала формування національної свідомості молодих людей та політизацію навчальних програм з предметів громадянознавчого циклу та історії. У США та в західноєвропейських країнах певний час тривала серйозна дискусія щодо компонентної наповнюваності змісту ГО патріотичними та демократичними цінностями, внаслідок якої перевагу було вирішено віддавати саме другим. Втім, специфіка української ситуації полягає в тому, що саме національна компонента є для нас особливо важливою. В умовах планомірної «селекції» національної свідомості, що проводилась спершу царською, потім радянською імперіями і виявлялася у моральному та фізичному нищенні квіту нації, означників національного духу («розстріляне Відродження», розстріляні кобзарі, шістдесятництво, дисиденти та інші) урегулювання двох названих проблем має стратегічне значення.


СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНИНА-ПАТРІОТА В КОНТЕКСТІ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СУСПІЛЬСТВА {Тези}

Олена Радиш

  • Стабільність і могутність держави багато в чому залежить від патріотизму її громадян. Патріот – це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, розуміє суспільно-політичну ситуацію в країні і світі, проте не панікує, не носиться зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати, а готовий долати перешкоди, зв’язати свою долю з долею Вітчизни. Патріот – це той, хто розуміє, що просто так ні свободи, ні прав ніхто не роздає, їх потрібно взяти самому. Патріот – це той, хто в умовах сучасного не правового поля і безчинства, сприяє розбудові демократичної соціальної держави правовими методами.

  • З патріотизмом органічно поєднується національна самосвідомість громадян, яка ґрунтується на націо нальній ідентифікації: вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє; волю до праці на користь народу; вміння осмислювати моральні та культурні цінності; історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією.

  • Серед методів і форм громадянського виховання пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать: ситуаційнорольові ігри, соціограма, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій із морально-етичним характером, ігридраматизації, створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху, аналіз конфліктів, моделей, стилів по ведінки, прийняття рішень, демократичний діалог, педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету, використання засобів масової комунікації, методики колективних творчих справ, засобів народної педагогіки.

  • Крім цих методів, використовуються також традиційні: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою, самостійне рецензування тощо, а саме: бесіди: «Моя рідна Україна», «Знай і поважай Герб своєї Вітчизни, її Прапор і Гімн», «Права, свободи і обов’язки громадянина України», «Патріотизм – нагальна потреба України»; диспути: «Що означає бути патріотом України», «Чи потрібен я державі таким, яким я є сьогодні?»; конкурси: козацької пісні, творів, присвячених річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників; вечори: пам’яті героїв Крут, до річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні, «Нумо, хлопці!» (до дня Збройних сил України); акції: «Людям похилого віку – шефську допомогу», «Милосердя»; дебати: «Значення Богдана Хмельницького в історії України»; «Я – українець. Чи престижно це?»; конференції: «Захист Вітчизни, шанування її державних символі – обов’язок громадянина України», «Конституція – основний закон незалежної суверенної України»; круглі столи: «Що дала народу Конституція України», «Земляки – національні герої, їх роль у боротьбі за волю України»; військо-спортивні свята: спартакіада допризовної молоді.

  • Застосування наведених форм і методів громадянського виховання покликане формувати в особистості когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, набувати вмінь та навичок адаптації до нових суспільних відносин адекватної орієнтації, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізуватися тощо.

  • Результативність громадянського виховання значною мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми й методи виховної діяльності стимулюють розвиток самоорганізації, самоуправління молоді. Отже, стратегія особистісного підходу в гуманізації освіти ґрунтується на новому педагогічному мисленні: ставленні до учня, як до суб’єкта власного життя і власного розвитку; надання йому вільного особистісного вибору. Це означає педагогічну позицію, що будується на ставленні до людини, як до найвищої життєвої цінності, на таких гуманістичних нормах життя, як Добро, Повага, Справедливість, Краса.



ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Схожі:

Випуск 5
Київський університет туризму, економіки І права член Ділової Ради Всесвітньої туристської міжнародної організації спеціалізованої...

Збірник наукових праць випуск 1
Вісник аграрної історії. Збірник наукових праць // Гол ред. М. А. Журба. – К.: Нпу ім. М. П. Драгоманова, 2011. – Випуск – 264 с

Інструкція про переведення та випуск учнів ( вихованців) навчальних закладів
Витяг з інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) на­вчальних закладів системи загальної середньої освіта

Інструкція про переведення та випуск учнів ( вихованців) навчальних закладів
Витяг з інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) на­вчальних закладів системи загальної середньої освіта

Методичний бюлетень «методичні рекомендації керівнику навчального...
Методичний бюлетень «Методичні рекомендації керівнику навчального закладу щодо роботи з кадрами», випуск шістнадцятий, схвалений...

Випуск 71
У розділах враховано нові вимоги щодо розроблення кваліфікаційних характеристик І одночасно збережено особливості їх побудови

Збірник наукових праць Випуск
...

Засідання педагогічної ради вчителів
Про випуск учнів 11-а класу ( інформація заступника директора з навчально-виховної роботи О. В. Буш, класного керівника)

Методичний посібник щодо ведення шкільної документації
Документи, які регламентують порядок закінчення навчального року, переведення, випуск та нагородження учнів

Випуск 2 Методичні нотатки «Крок в урок»
Застосування технології особистісно зорієнтованого навчання та її вплив на розвиток інтелектуально-пізнавальних І творчих здібностей...

Загальні положення
Підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів в аспірантурі мдгу. Випуск 4, Маріуполь, мдгу. – 2008. – 72 с

Модернізація вищої освіти України І Болонський процес Бібліографічний покажчик Випуск 2
Наконечний І. В. – доктор біологічних наук, проректор з наукової роботи мну ім. В. О. Сухомлинського

Наказ
Про затвердження Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти

Закони України Закон України "Про освіту"
Документи, які регламентують порядок закінчення навчального року, переведення, випуск та нагородження учнів

Збірник наукових праць випуск 2
Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних...

З української етнографії та антропологі ї
Підготовка видання, упорядкування ілюстрацій, передмова юрія іванченка макет та художнє оформлення івана динника відповідальні за...

Збірник наукових праць випуск 4-5
Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних...

Збірник наукових праць випуск 6-7
Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт