Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

CТАН І ПЕРСПЕКТИВИ {Тези} - Випуск 4

Випуск 4





Сторінка5/23
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

CТАН І ПЕРСПЕКТИВИ {Тези}

Чупрій Л. В.

кандидат філософських наук, доцент

  • Дані соціологічних досліджень засвідчують, що рівень патріотизму українських громадян є недостатньо високим. За даними опитування проведеного Українським центром економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова у 2007 р на запитання «Чи вважаєте Ви себе патріотом України?» 44,2 % респондентів відповіли «так», 35,6 % «скоріше так», 9,7 % «скоріше ні», 4,3 % «ні», 6,2 % «важко відповісти». Згідно результатів соціологічного опитування, що проводилося Центром соціальних досліджень «Софія» в серпні 2007 року, 40% українців хотіли б виїхати за кордон. Ще кожен шостий громадянин України бажає емігрувати назавжди. Кожен десятий опитаний зовсім не пишається своїм громадянством, «скоріше не пишається» і того більше - 17,2% . У цих умовах постає необхідність розв’язання на державному рівні найгостріших проблем, пов’язаних з вихованням патріотизму та формування національної свідомості населення України як основи консолідації суспільства і зміцнення держави.

  • Особливу увагу потрібно приділяти саме молоді. Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті. Патріотичне виховання молоді сприяє конструюванню національного історичного наративу через донесення до молоді правдивої інформації про героїчне минуле українського народу та звільненню історії від ідеологічно заангажованих, а то й відверто маніпулятивних трактувань радянсько-імперської доби.

  • Організовуючи виховну роботу з патріотичного виховання, потрібно враховувати, що в Україні історично склався широкий спектр регіонально-політичних та регіонально-культурних відмінностей, існує неоднозначне ставлення населення до багатьох подій минулого та сучасності. Cаме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу. Одним із важливих об’єднавчих чинників у суспільстві може слугувати збереження культурної та історичної спадщини, що підтверджується даними соціологічних досліджень, що наводить Центр Разумкова. Так, на запитання «Який із п’ятьох зазначених чинників найбільше об’єднує або може згуртувати народ України в єдину спільноту?» 8,1 % респондентів відповіли – «Знання і розуміння української культури та мови», 11,5 % – «Спільна культурна й історична спадщина», 11,5 % – «Спільні політичні принципи й ідеї», 28,2 % – «Рівні права і співіснування в рамках однієї держави (України), 33,4 % – «Прагнення до істотного підвищення добробуту всіх громадян України», 7,3 % – «Важко відповісти». 

  • Основними державними інституціями, що забезпечують питання формування і реалізації державної політики у сфері патріотичного виховання молоді є Міністерство освіти та науки, Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту, РНБО України, Міністерство оборони, Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України та інші. На жаль недофінансування основних програм міністерства в останні роки значно погіршило стан справ в цьому напрямку. Також потрібно відмітити низький рівень інформаційно-пропагандистське забезпечення патріотичного виховання молоді. В ЗМІ досить мало матеріалів які б висвітлювали героїчні сторінки української історії, на яких молоді могла б вчитися, на багатьох програмах транслюються передачі, що відображають імперське минуле Російської Федерації. Подібні тенденції спостерігаються і у вітчизняняному кінопрокаті, який заповнений здебільшого російськими та американськими фільмами, які пропагують цінності зарубіжних країн. На жаль фільмів вітчизняного виробництва, які б виховували молодь на кращих зразках української історії на сьогодні досить мало.

  • Для подолання вищезазначених проблем потрібно здійснити ряд наступних кроків, зокрема:

  • Удосконалити нормативно-правову базу патріотичного виховання молоді шляхом розробки і затвердження Загальнодержавної концепції національно-патріотичного виховання молоді та інших відповідних нормативно-правових документів.

  • Створити єдиний координаційний центр під патронатом Президента України для забезпечення ефективного здійснення патріотичного виховання молоді з залученням представників відповідних міністерств та відомств, громадських організацій, ЗМІ. Сприяти посиленню співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями національно-патріотичного спрямування.

  • Створити механізми економічного стимулювання суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підтримку заходів неурядових організацій, спрямованих на патріотичне виховання молоді.

  • Розробити та реалізувати місцеві і галузеві програми патріотичного виховання молоді центральними й місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. 

  • Активізувати інформаційно-пропагандистське забезпечення патріотичного виховання молоді шляхом розроблення рекомендацій щодо посилення патріотичної спрямованості програм радіомовлення та телебачення, матеріалів друкованих засобів масової інформації. 

  • Здійснити підтримку виробництва вітчизняної кінопродукції, видання творів, постановки спектаклів, спрямованих на патріотичне виховання підростаючого покоління.


РОЗВИТОК СУБ’ЄКТУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЯК ГРОМАДЯНИНА-ПАТРІОТА У СФЕРІ СОЦІЄТАЛЬНИХ РИС УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ {Тези}

Вознюк Олександр

  • Один з найбільш суттєвих кризових аспектів докорінної трансформації сучасної освітньої галузі пов’язаний зі світоглядно- ідеологічними підвалинами існування людини та соціуму, які, у свою чергу, реалізується у контексті формування громадянина, що здійснюється у процесі розвитку патріотизму у представника української держави, зокрема й суб’єкту освітнього процесу. Відтак, подібно до того, як формування особистості має на меті гармонійну особистість, а формування фахівця – компетентного фахівця, формування громадянина передбачає формування патріота.

  • Дослідження проблем формування громадянина-патріота простежуються у працях як мислителів минулого (Аристотеля, Платона, Протагора, Сократа, Цицерона, Т. Мора, Т. Кампанелли, Ф. Рабле, Я. Коменського, П. Гольбаха, Ж.-Ж. Руссо, Г. Песталоцці, Й. Гердера А. Дістервега, І. Канта, Г. Гегеля, С. Ф. Русової, К. Д. Ушинського, А. Грамші, К. Поппера, М. О. Бердяєва, К. Роджерса, Е. Фромма, М. С. Грушевського, Г. С. Сковороди, І. Я. Франка та ін.), так і сьогодення – І. Д. Беха, А. М. Бойко, М. Й. Боришевського, І. А. Зязюна, В. Г. Кременя, Б. М. Ступарика, О. В. Шестопалюка та інших. Загалом, громадянсько-патріотичне виховання реалізується як різнобічний і багатогранний процес: у Г. С. Сковороди – як формування людини, спорідненої з природою, у К. Д. Ушинського – як підготовку всебічно розвиненої людини, що постає метою виховання, у І. Я. Франка – як виховання через призму сприймання рідного народу, у А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського – як виховання любові до Батьківщини, у О. В. Духновича, Г. Г. Ващенко, С. Ф. Русової, Я. Чепіги – як виховання любові до своєї землі, малої та великої Батьківщини, рідної мови, поваги до історичного минулого, як формування національної самосвідомості, у В. П. Андрущенка, І. Ф. Надольного, Л. В. Соханя, І. П. Стогнія, В. І. Шинкарука – як формування патріотичної свідомості, любові до батьківщини, у В. Г. Бутенка, Н. Й. Волошиної, В. О. Коваль, О. Я. Савченко – як виховання патріотизму через різні засоби мистецтва, природи, праці. Проблеми розвитку ціннісно-морального ставлення особистості до Вітчизни, патріотизму як структурного елемента моральної свідомості досліджуються І. Д. Бехом, В. О. Білоусовою, М. Й. Боришевським, Л. С. Виготським, О. І. Вишневським, Л. В. Долинською, М. Д. Зубалієм, П. Р. Ігнатенком, О. В. Киричуком, Г. С. Костюком, О. М. Леонтьєвим, М. І. Сметанським, Т. М. Титаренком, Ю. Л. Трофімовим, В. А. Роменцем, А. Й. Сиротенком, М. Г. Стельмаховичем, О. В. Сухомлинською К. І. Чорною, М. Д Ярмаченком та ін.

  • На думку В. І. Каюкова, патріотичне виховання є основою духовного розвитку особистості, суттєвою складовою частиною національного світогляду і поведінки, на думку П. В. Онищука – це процес вироблення в особистості чіткої уяви про закономірності розвитку патріотичних ідей, розуміння ролі історичних знань про свою країну, про свій народ, його традиції та звичаї, вироблення стійких патріотичних переконань та вміння відстояти їх в умовах реальної дійсності, а на думку В. О. Коваль – це формування у психіці людини умовно-рефлекторних утворень, зумовлених його афективно-вольовими якостями в різних ситуаціях. Цей виховний процес у педагогічній сфері може розумітися як тріадний феномен – 1) як трансляція цінностей; 2) як формування відношень; 3) як створення умов для самореалізації особистості, яку не можна вважати об’єктом виховних впливів, її необхідно розглядати як суб’єкт, який сам проходить етапи саморозвитку, самопізнання, самовизначення, самореалізації, тобто самоутворення, коли педагог має допомогти реалізації цього процесу. За таких умов процес патріотичного виховання реалізується як системна сутність, коли педагогічна взаємодія є системотвірним феноменом процесу виховання, а виховання – «саморозвивальною відкритою системою, яка має полісуб’єктний взаєморозвивальний характер», коли у педагогічному процесі розвиваються не лише вихованці і самі суб’єкти виховного впливу, не тільки виховна діяльність, а й система особистої взаємодії, що є дещо більше, ніж сукупність окремих компонентів.

  • Процес патріотичного виховання особистості послідовний і поступовий, оскільки він передбачає: 1) виховання любові й поваги до своїх батьків, своєї родини, що повинно формуватися в дошкільному віці в рамках родинного виховання; 2) виховання позитивного ставлення до «малої батьківщини» (свого міста, краю, регіону) тобто етнічна самоідентифікація, що формується у підлітків у період шкільного навчання; 3) виховання позитивного ставлення до своєї країни (державницький патріотизм) відповідає юнацькому віку; формується в період навчання у випускних класах школи та у ВНЗ; 4) виховання усвідомлення своєї належності до історичної спільноти та культурно-релігійної традиції східнослов’янських народів, тобто формування через позитивну етнічну ідентичність толерантності в міжнаціональних відносинах; формується у ВНЗ та процесі професійної діяльності; 5) виховання доброзичливого ставлення до всіх народів світу – якість, притаманна високодуховній особистості, яка формується у процесі самовиховання протягом усього життя. При цьому патріотичне виховання постає основою громадянського розвитку, а останній відноситься до першого як загальне до особливого.


НАЦІОНАЛЬНО–ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ В СВІТЛІ ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ УКРАЇНЦІВ {Тези}

Ольга Куліда

Націона́льна ідентичність — самовизначення особи в національному контексті, усвідомлення власної причетності до певноїнації та її системи цінностей: мови, релігії, етичних норм, культурної спадщини тощо.

Актуальність патріотичного виховання обумовлена процесом становлення України як єдиної політичної нації, враховуючи, що Україна є поліетнічною державою. Тому об’єднання різних етносів України, розбудова суверенної правової держави і громадянського суспільства має здійснюватись на основі демократичних цінностей, які мають об’єднувати усіх громадян, що проживають на теренах України. У цьому плані патріотизм набуває особливого значення в умовах сучасних модернізаційних змін.

  • На жаль в наш час  проблеми національної ідентифікації українців переросли в реальні загрози втрати територіальної цілісності країни. Процес консолідації нації на основі нової національної iдентичностi став питанням життя і смерті країни в умовах незаконної анексії Криму, неоголошеної війни на Сході України, загибелі тисяч громадян країни і розколу суспільства. Україна має бути не просто незалежною країною, але і перемогти психологiчне i культурне рабство.

  • Національно-патріотичне виховання передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування громадсько активної життєвої позиції молодих громадян, психологічної готовності до добровільного вступу на державну, військову службу та зразкове виконання службових обов’язків.

Впровадження ідей національно-патріотичного виховання молоді здійснювалось шляхом реалізації таких виховних завдань:

Відновлення та вшанування національної пам’яті:

  • Вивчення праць та біографій видатних українських географів та економістів;

  • Відновлення національних традицій;

  • Зустрічі з ветеранами війни, воїнами – афганцями, учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, дітьми війни;

  • Заходи до дня визволення міста;

  • Відзначення  річниць знаменних дат;

Правова культура: Виховання поваги до:

  •  Державної символіки – Герба, Прапора;

  •  Гімну України;

  •  Конституції;

  •  Законів України;

  •  Бюджетно – податкової політики держави;

  •  Законів України по збереженню природи;

Формування мовної культури:

  • Знання і використання державної мови;

  • Вивчення топоніміки України і рідного краю;

  • Вивчення походження і історичного значення топонімів;

Виховання почуття гордості за свою землю:

  • Вивчення досягнень України в економіці, науці, культурі, спорті;

  • Відвідування музеїв, театрів, виставок;

  • Проведення конференцій, екскурсій;

  • Участь в програмах по збереженню ресурсів, озелененню і благоустрою;

Військово – патріотичне виховання

  • Вивчення героїчної спадщини народу України;

  • Формування психологічної та фізичної готовності захищати Україну;

  • Участь у волонтерському русі по підтримці військових в зоні АТО;

  • Вшанування ветеранів – захисників України;

Економіка – фундамент національного буття

  • Вивчаємо основи раціонального споживання.

  • Засвоюємо принципи життя на основі теорії сталого розвитку;

  • Виховуємо економічно освіченого громадянина;

  • Орієнтуємо випускників на вибір економічних професій;

Краєзнавство і туризм – засіб патріотичного виховання:

  • Вивчення пам’яток природи і історії;

  • Вивчення рекреаційних можливостей регіону;

  • Вивчення відомих підприємств;

  • Професійна орієнтація випускників на потреби економіки регіону;

  • Військово – патріотичне виховання, підготовка до служби в армії.

Робота в цих напрямках забезпечує сприятливі умови для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; сприяє набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу, формуванню мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації.
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ {Тези}

Фрига І.О.

  • Зі становленням незалежної української держави патріотизм набуває нового змісту. Реалії життя незалежної, суверенної України вимагають перегляду й уточнення існуючого розуміння поняття «патріотизм», розробки його нового бачення.

Патріотизм соціально-історичне явище. Елементи його виникли як усвідомлення родових зв’язків, обрядів, звичаїв. Патріотизм з точки зору філософії це моральний і політичний принцип, зміст якого включає любов до Вітчизни, гордість за її минуле і сучасне, відданість інтересам Батьківщини і прагнення її захищати. Кожна молода людина є активним учасником розбудови громадянського суспільства, відіграє в ньому важливу роль та несе відповідальність за процеси прийняття рішень на всіх рівнях, які впливають на їх життя. Тому особливу увагу потрібно приділяти саме молоді.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Схожі:

Випуск 5
Київський університет туризму, економіки І права член Ділової Ради Всесвітньої туристської міжнародної організації спеціалізованої...

Збірник наукових праць випуск 1
Вісник аграрної історії. Збірник наукових праць // Гол ред. М. А. Журба. – К.: Нпу ім. М. П. Драгоманова, 2011. – Випуск – 264 с

Інструкція про переведення та випуск учнів ( вихованців) навчальних закладів
Витяг з інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) на­вчальних закладів системи загальної середньої освіта

Інструкція про переведення та випуск учнів ( вихованців) навчальних закладів
Витяг з інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) на­вчальних закладів системи загальної середньої освіта

Методичний бюлетень «методичні рекомендації керівнику навчального...
Методичний бюлетень «Методичні рекомендації керівнику навчального закладу щодо роботи з кадрами», випуск шістнадцятий, схвалений...

Випуск 71
У розділах враховано нові вимоги щодо розроблення кваліфікаційних характеристик І одночасно збережено особливості їх побудови

Збірник наукових праць Випуск
...

Засідання педагогічної ради вчителів
Про випуск учнів 11-а класу ( інформація заступника директора з навчально-виховної роботи О. В. Буш, класного керівника)

Методичний посібник щодо ведення шкільної документації
Документи, які регламентують порядок закінчення навчального року, переведення, випуск та нагородження учнів

Випуск 2 Методичні нотатки «Крок в урок»
Застосування технології особистісно зорієнтованого навчання та її вплив на розвиток інтелектуально-пізнавальних І творчих здібностей...

Загальні положення
Підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів в аспірантурі мдгу. Випуск 4, Маріуполь, мдгу. – 2008. – 72 с

Модернізація вищої освіти України І Болонський процес Бібліографічний покажчик Випуск 2
Наконечний І. В. – доктор біологічних наук, проректор з наукової роботи мну ім. В. О. Сухомлинського

Наказ
Про затвердження Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти

Закони України Закон України "Про освіту"
Документи, які регламентують порядок закінчення навчального року, переведення, випуск та нагородження учнів

Збірник наукових праць випуск 2
Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних...

З української етнографії та антропологі ї
Підготовка видання, упорядкування ілюстрацій, передмова юрія іванченка макет та художнє оформлення івана динника відповідальні за...

Збірник наукових праць випуск 4-5
Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних...

Збірник наукових праць випуск 6-7
Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт