Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Випуск 4 - Сторінка 8

Випуск 4





Сторінка8/23
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   23

В Європі через історичні причини в більшості країн використовується метод ненав’язливого патріотичного виховання. Наприклад, у школах проводять всілякі історичні конкурси, виходячи з позиції, що історія і патріотизм нерозривно зв’язані між собою. У деяких країнах існують державні програми захисту державної мови, культури. Наприклад, у Франції є державна програма по захисту національного кінематографу. У Німеччині, окрім військової, існує ще декілька видів служби Вітчизні, регульованих державою. Найбільш популярні такі програми, як «соціальний добровільний рік» і «екологічний добровільний рік». Дані програми припускають участь випускників шкіл у соціальних або екологічних (відповідно) заходах протягом року; при цьому за свою участь добровольці одержують заробітну платню. Після «соціального року» молодь також має деякі пільги під час вступу до ВНЗ. Вважається, що участь в даних програмах допомагає молодим людям успішно соціалізуватися і, залучаючись до соціальних проблем суспільства, виробляти у себе почуття громадянської відповідальності і патріотизму. Ще одним варіантом є альтернативна цивільна служба (цивільдінст), на яку у ФРН йде більше хлопців призовного віку, ніж на військову (150 тисяч осіб). Як правило, місцем проходження служби є соціальна сфера, охорона здоров’я або екологія. Цивільдінст триває на 2 місяці довше за військову службу, тобто 12 місяців. Важливе значення для реалізації програм патріотичного виховання має створення освітньо-виховного простору.

Звернувшись до зарубіжного досвіду в цій сфері, така практика існує в низці країн. У США це American Studies, в Канаді – Canadian Studies, в арабських країнах – Arabian Studies і т.п. Причому навчальні центри з такими програмами створюються і за кордоном для просування патріотичних (етичних, культур них, інтелектуальних цінностей) своєї країни за її межі. Наприклад, ресурсні центри American Studies виникли за останні роки в Білорусі і на Україні, а Arabian Studies в багатьох регіонах світу хоча б частково населених мусульманами. Таким чином, проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що в різних країнах світу органи державного управління здійснюють певні заходи, спрямовані на патріотичне виховання населення, хоча рівень патріотизму не завжди визначається наявністю державної програми (США) або кількістю проведених патріотичних заходів (європейські країни).

Цей аналіз дає підстави задатися низкою питань. Саме, мабуть, правильне і важливе визначення патріотизму – це «любов-відповідальність». Таке розуміння патріотизму дозволяє провести чітку грань між «фанатством» усіх мастей і тим, що по-справжньому потрібне будь-якому народу і його державі. Абсолютно ясно, що якщо громадяни відповідально не відноситимуться до своєї країни – у цієї країни не буде майбутнього. Можна скільки завгодно гордитися героями минувшини: оповідями про Котигорошка і перемогу над монголо-татарами. Все це має сенс до тих пір, поки громадяни розуміють, що повинне працювати для збереження і зростання, для себе самих і своїх нащадків. Якщо немає усвідомлення своєї відповідальності, то інакше, як «квасним» такий патріотизм і не назвеш. Питання про патріотизм не викликає здивування у тих, хто розуміє, що він сам – частина своєї країни і свого народу. Напевно, українцям не вистачає самої крихти – бажання працювати для цього. Не винитимемо тих, хто, переживши перебудову і хаос дев’яностих, просто втратив віру і інтерес. Це трагедія нашого народу. Але якщо ми хочемо жити і далі – ми просто зобов’язані подумати про зростаючі покоління.
ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ В АМЕРИКАНСЬКИХ ШКОЛЯРІВ У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ {Тези}

Є. О. Барилко, С. М. Барилко

Американська педагогіка відзначається своєю практичною спрямованістю та експериментальною базою. У Сполучених Штатах Америки накопичено достатній досвід патріотичного виховання молоді.

У досягненні мети патріотичного виховання педагоги Сполучених Штатів Америки значну увагу приділяють вихованню патріотизму молодого покоління у позашкільних закладах, що забезпечує неперервність його підготовки. Ця ініціатива набула підтримки на урядовому рівні й активно впроваджується в життя у наш час. До позашкільних закладів, що приділяють значну увагу патріотичному вихованню учнів слід віднести молодіжні організації, музеї, бібліотеки, національні парки, інші державні й громадські заклади, установи місцевого й національного рівнів. У Сполучених Штатах Америки існує велика кількість громадських патріотичних організацій для дітей і молоді.

Так, після війни за Незалежність країни було створено першу в США патріотичну організацію “Клуб Цінціннаті”, яка дала поштовх для поширення подібних організацій по всій країні. Найбільш відомими патріотичними організаціями сьогодення є наступні: “Центр Національної Конституції”, “Інститут ‘Біль про права”, “Національний Центр по вивченню Конституції”, “Національний Конгрес патріотичних організацій”, “Сини Американської революції”, “Доньки ветеранів Громадянської війни”, “Сучасні лісоруби Америки”, “Підтримка американських героїв”, “Допомога американським патріотам”, “Фонд Свобода”, “Американський легіон”, “Фонд Національного прапору”, “Наш час”, “Фонд Молода Америка”, організації Червоного хреста та ін. Їх об’єднує мета: виховання американської молоді в дусі патріотизму, поваги до американської історії, національних символів, основоположних цінностей.

Організація “Центр Національної Конституції” була створена Конгресом США 17 вересня 2000 року, через 213 років після прийняття Конституції США. 4 липня 2003 року Центр трансформовано в музей. Організатори мали на меті не лише oзнайомлення членів організації і відвідувачів музею зі статтями Конституції США, а й донести до них її важливість і значущість для американського народу. Загальна площа музею становить одну квадратну милю, на якій знаходиться Будинок Незалежності та Дзвін Свободи. Саме тому Центр-музей отримав назву “найісторічніша американська квадратна миля”. Центр Національної Конституції знаходиться у Національному історичному парку Незалежності. Кожного дня Національний парк, а відповідно і музей, і Центр відвідує багато американських громадян, як дорослих, так і молоді. Навчальні програми і матеріали розроблені для американських школярів, зокрема для учнів середніх шкіл США, використовують у багатьох державних і приватних школах країни. Різноманітні відео і аудіо матеріали, наприклад, диски з патріотичними піснями під назвою “Я люблю Америку” пропонуються для дітей і молоді. Поряд з цим Центр значну увагу приділяє видавницькій діяльності. Кожного року він видає велику кількість яскравих книжок, присвячених життю авторів Декларації Незалежності і Конституції США, видатних діячів країни (Джорджа Вашінгтона, Томаса Джеферсона, Бенджаміна Франкліна, та ін.)

Програма “Молоді патріоти” – це мультімедійна програма, розрахована на учнівську молодь, яка складається з відео матеріалів, DVD дисків, Інтернет вебсайтів. Програма “Американська гордість через друк” передбачає розповсюдження значної кількості друкованих матеріалів: постерів, малюнків із зображенням Національного прапору, буклетів, що розповідають про історію його створення та події, пов’язані з ним, містять рекомендації, коли і як вивішувати прапори. До речі, існує Кодекс Національного прапору або правила тобто етикет, у якому описано усі пам’ятні дати, видатні події, що передбачають обов’язкову демонстрацію американського прапору. Проте, американці вивішують прапори не лише у святкові дні, тисячі прапорів можна побачити у США кожну п’ятницю, тому що згідно з Кодексом цей день має назву “Патріотична п’ятниця”. Крім того Громадянам США рекомендовано носити червоний, білий і блакитний одяг кожну п’ятницю, оскільки саме ці кольори символізують національний прапор. 14 червня, у день Прапору американці беруть участь у щорічній Клятві Відданності Національному Прапору.

Значне місце у патріотичному вихованні учнів посідають молодіжні організації. Особливо активні у цьому відношенні організації скаутів “Бойскаути Америки”. Це найкрупніша організація країни. Її було створено у 1910 році, і з того часу 110 мільйонів американців вважали і вважають себе скаутами. Сьогодні понад чотири з половиною мільйони дітей і молоді шкільного віку є членами організації “Бойскаути Америки”. У 1912 році за допомогою Джульєтти Гордон Лоу засновано скаутську організацію для дівчат. Зараз у її заходах беруть участь більш, ніж 3 мільйони дівчат. Значний внесок у справу виховання патріотизму учнівської молоді роблять інші молодіжні організації США, а саме: “Проект ‘Суспільно-політичнa активність молоді”’, “Наш Час”, “Молодь і уряд”, “Студенти за демократичне суспільство”, “Фонд Молода Америка”, “Сучасні лісоруби Америки”, “Американські клуби для хлопців та дівчат”, “Молоді американці за свободу” та ін. Поряд з цим, вищезазначені організації значну увагу приділяють питанню навчання молоді критичному мисленню, вмінню аналізувати складні суспільно-політичні проблеми, формувати власну позицію щодо їхнього позитивного вирішення.

Засоби масової інформації також відіграють помітну роль у вихованні патріотизму в американських школярів. Особливо впливовими є преса, телебачення, кіно, відеозаписи, спеціально підготовлені комп’ютерні програми та ігри. Завдяки пресі й телебаченню широкі верстви населення Сполучених Штатів Америки отримують можливість ознайомитися з найважливішими подіями, що мали місце в країні, політикою уряду, досягненнями співвітчизників у різних сферах життя: економіці, бізнесу, культурі, науці, комп’ютерних технологіях, медицині, спорту, мистецтві тощо. Крім того, засоби масової інформації знайомлять як дорослих, так і молодь із світовими подіями, обов’язково акцентуючи увагу на провідній ролі США та, підкреслюючи її внесок у розв’язання світових проблем, і, таким чином, залучаючи населення до участі у громадському житті, виконанні обов’язків громадянина і патріота. Майже усі газети і журнали, що видаються в США, виконують ці важливі функції, насамперед, це – “The New York Times”, “The Washington Post”, “The Wall Street Journal”, “The International Herald Tribune”, “Time”, “US News and World Report”, “Newsweek”, “Life”.

У Сполучених Штатах Америки активну участь у громадянській освіті і патріотичному вихованні широких верств населення, особливо шкільного віку, беруть теле- радіокомпанії. Такі телекорпорації, як: ABС, CBS, NBC, CNN організують різноманітні пізнавально-виховні передачі для дітей, молоді і дорослої частини населення з урахуванням їх вікових особливостей, життєвого досвіду, національної і етнічної приналежності. У теле- й радіо передачі включаються ефірні подорожі в різні куточки країни, зосереджується увага на актуальних проблемах національного і глобального рівнів. Телебачення допомагає політикам проводити виборчі компанії, а також донести свої погляди до широких кіл громадськості, у тому числі і до молодих американців. Великою популярністю серед мешканців США користуються різноманітні ток-шоу однієї з найстаріших телекомпаній – ABС, заснованої ще у 1943 році. У більшості випадків, телешоу мають патріотичний напрям, наприклад: “100 найвідоміших постатей Америки”, “Людина року” тощо. Американці активно обговорюють, аналізують, і, врешті-решт, визначаються щодо видатніших людей країни або найкращого політика, спортсмена та людини тижня, місяця, року. Таким чином американські громадяни, в тому числі й молодь, виявляють патріотичні почуття.
МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ США {Тези}

Зарва О. М.

Навчальна діяльність вищих шкіл США включає різні форми організації занять і комплекс провідних методів та засобів, що забезпечують ефективність навчально- виховного процесу, спрямованого на моральне виховання студентської молоді. Американські педагоги надають перевагу ігровим, проектним та інформаційно-комунікаційним інтерактивним технологіям. На основі дослідження програм морально-етичного спрямування в американській освітній системі підтверджено помітну перевагу письмових методів контролю над усними, що уможливлює адекватне, справедливе та неупереджене оцінювання академічної успішності студентів.

У процесі дослідження з’ясовано, що американський педагогічний досвід морального виховання передбачає використання трьох концептуальних моделей вивчення курсів морально-етичного спрямування: традиційно-дидактичної, проблемно-пошукової та фасилітативної; остання забезпечує цілісне професійне зростання майбутнього спеціаліста як суб’єкта освітнього процесу. Відповідно до вказаних моделей визначено групи педагогічних технологій навчання, а саме традиційно-дидактичні (демонстрація, опитування), проблемно- пошукові (дискусії, вирішення проблемних ситуацій), і фасилітативні (інтерактивні технології “круглий стіл”, “групова терапія”, тощо). Базовою навчальною методикою курсів морально-етичного спрямування є розв’язання проблемних ситуацій морального змісту. Освітня система США послуговується доробком національних наукових організацій та дослідницьких груп, які розробляють методичні матеріали з проблем морального виховання для кожної окремої галузі науки. Визначено наявність тісного зв’язку між ефективністю навчальних технологій та активізацією процесу морального виховання, який вимагає дотримання правил етики та збереження академічних чеснот. Доведено, що освітня система США вважає винятковою цінністю індивідуальність студента.

Структура студентських організацій у вищих школах США є достатньо розгалуженою і дієвою; вона складається з відділів, комітетів та департаментів, які визначають та координують роботу молодіжних клубів й об’єднують студентську спільноту за інтересами. З огляду на функціональний і змістовий характер виховної діяльності студентських організацій було виокремлено такі основні групи: урядові – залучають студентів до участі у громадських заходах, акціях, планах та програмах, що впливають на політику університету; наукові – об’єднують їх за науковими інтересами; культурні – поширюють багатонаціональну культуру та традиції у межах студентської громади; творчі – надають можливість молоді розкрити і реалізувати свої потенційні можливості; політичні – сприяють розвитку особистісних лідерських якостей, виховують національну свідомість; спеціальні – об’єднують студентів навколо актуальних соціальних проблем (боротьба зі СНІДом, права тварин, тощо); допрофесійні – уможливлюють набуття професійного досвіду, засвоєння знань і формування умінь та навичок, необхідних для кар’єрного зростання; журналістські – активізують роботу незалежних публіцистів, репортерів, редакторів місцевих теле- та радіопередач; релігійні – забезпечують духовно-моральний розвиток особистості; волонтерські – реалізують альтруїстичну ідею допомоги суспільству; спортивні – популяризують здоровий спосіб життя, організують університетські та міжуні-верситетські спортивні змагання.

Доведено, що американською педагогічною практикою здійснюються активні пошуки шляхів удосконалення роботи студентського самоврядування, спрямованого на моральне виховання студентської молоді серед яких важливим є планування й ефективне управління позааудиторною навчально-виховною діяльністю, мотивація академічної успішності, дотримання принципу толерантного ставлення до мультикультурної студентської спільноти з метою побудови безконфліктного та рівноправного молодіжного середовища.

З’ясовано, що позанавчальною виховною роботою у вищих навчальних закладах США займаються професійні структуровані підрозділи, які розробляють обґрунтований, детальний план професійного становлення студента, надають інформацію про ресурси й освітні програми вищої школи, забезпечують сприятливі умови для успішної академічної діяльності, контролюють дотримання правил проживання та поведінку в університетських гуртожитках

Урахування досвіду морального виховання в навчальній та позанавчальній діяльності американських студентів дає підстави рекомендувати українським вищим школам внести певні зміни на рівні навчального закладу, регіону та держави.
ГРОМАДЯНСЬКЕ ТА ВОЄННО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ {Тези}

Фінін Г.І.,

канд. філософ. наук, доцент

Модель громадянського та патріотичного виховання старшокласників у Великій Британії безпосередньо базується на принципах культуровідповідності, міжпредметних зв’язків, зв’язку з практичною діяльністю, інтеркультурності, зв’язку з життям, активності, систематичності, етнічної та релігійної толерантності і безперервності, Вони співвідносяться з методами (розповідь, вправи, портфоліо, симуляції, групова робота, демонстрації, мінілекції, бесіди, ілюстрації, відео- презентації, інтерактивні методи та ін.) та засобами(створення музеїв при шкільних навчальних закладах, позакласна діяльність, шкільне самоврядування, вивчення усної народної творчості та ін.), які взаємопов’язані, мають різні форми (дебати, екскурсії, ігри, презентації, суспільні проекти, шкільні клуби, робота у групах, консультації, учнівське посередництво, шкільні ради, зустрічі, зібрання, дискусії, тренінг, майстер-клас, мозковий штурм, коуч – сесія, взаємонавчання та ін.).
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   23

Схожі:

Випуск 5
Київський університет туризму, економіки І права член Ділової Ради Всесвітньої туристської міжнародної організації спеціалізованої...

Збірник наукових праць випуск 1
Вісник аграрної історії. Збірник наукових праць // Гол ред. М. А. Журба. – К.: Нпу ім. М. П. Драгоманова, 2011. – Випуск – 264 с

Інструкція про переведення та випуск учнів ( вихованців) навчальних закладів
Витяг з інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) на­вчальних закладів системи загальної середньої освіта

Інструкція про переведення та випуск учнів ( вихованців) навчальних закладів
Витяг з інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) на­вчальних закладів системи загальної середньої освіта

Методичний бюлетень «методичні рекомендації керівнику навчального...
Методичний бюлетень «Методичні рекомендації керівнику навчального закладу щодо роботи з кадрами», випуск шістнадцятий, схвалений...

Випуск 71
У розділах враховано нові вимоги щодо розроблення кваліфікаційних характеристик І одночасно збережено особливості їх побудови

Збірник наукових праць Випуск
...

Засідання педагогічної ради вчителів
Про випуск учнів 11-а класу ( інформація заступника директора з навчально-виховної роботи О. В. Буш, класного керівника)

Методичний посібник щодо ведення шкільної документації
Документи, які регламентують порядок закінчення навчального року, переведення, випуск та нагородження учнів

Випуск 2 Методичні нотатки «Крок в урок»
Застосування технології особистісно зорієнтованого навчання та її вплив на розвиток інтелектуально-пізнавальних І творчих здібностей...

Загальні положення
Підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів в аспірантурі мдгу. Випуск 4, Маріуполь, мдгу. – 2008. – 72 с

Модернізація вищої освіти України І Болонський процес Бібліографічний покажчик Випуск 2
Наконечний І. В. – доктор біологічних наук, проректор з наукової роботи мну ім. В. О. Сухомлинського

Наказ
Про затвердження Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти

Закони України Закон України "Про освіту"
Документи, які регламентують порядок закінчення навчального року, переведення, випуск та нагородження учнів

Збірник наукових праць випуск 2
Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних...

З української етнографії та антропологі ї
Підготовка видання, упорядкування ілюстрацій, передмова юрія іванченка макет та художнє оформлення івана динника відповідальні за...

Збірник наукових праць випуск 4-5
Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних...

Збірник наукових праць випуск 6-7
Автори опублікованих матеріалів несуть повну відповідальність за підбір, точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт