Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність





Сторінка1/2
  1   2




Андрій Асаулюк,

приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу

Нотаріальна діяльність за податковим кодексом України

1 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України (далі — Кодекс). З цього моменту відповідно припинив свою дію Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», що діяв з 01.01.2004 р., та інші законодавчі акти з питань оподаткування.

Метою цього матеріалу є узагальнення питань, що безпосередньо стосуються діяльності нотаріусів та порядку вчинення нотаріальних дій щодо операцій з нерухомим і рухомим майном.

Для зручності матеріал подається у формі окремих питань з наведенням відповідної норми Кодексу.

1. Облік самозайнятих осіб в податкових органах

1.1. Статтею 178 Кодексу передбачено спеціальну реєстрацію самозайнятих осіб в податкових органах та отримання такими особами відповідного свідоцтва про реєстрацію. Тільки за наявності такого свідоцтва нотаріусам зараховуватимуть витрати. При вчиненні нотаріальних дій, за якими нотаріусами отримується плата від юридичних осіб чи фізичних осіб — підприємців (податкових агентів), копію такого свідоцтва нотаріус надаватиме таким особам з метою неутримання останніми з нотаріуса податку з доходів фізичних осіб. Тобто зараз юридична особа чи фізична особа — підприємуць сплачуватиме нотаріусу всю суму, а нотаріус самостійно сплачуватиме податок з доходів фізичних осіб за наслідками податкового року.

Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність

178.1. Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати свідоцтво про таку реєстрацію згідно із статтею 65 цього Кодексу.

178.2. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

178.3. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом i документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

178.4. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік в органах державної податкової служби як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

178.5. Під час виплати суб’єктами господарювання податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

178.6. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

178.7. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

1.2. Наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 979 затверджено «Порядок обліку платників податків і зборів» (далі — Порядок), який розроблено відповідно до Кодексу.

Облік нотаріусів у податкових органах з моменту набуття чинності Кодексом проводиться за місцем постійного проживання. Якщо місце постійного проживання та робоче місце нотаріуса знаходяться в різних адміністративно-територіальних одиницях, то в податковому органі за місцем постійного проживання в нотаріуса буде основне місце обліку, а в податковому органі за місцем знаходження робочого місця — неосновне місце.

6.9. Взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі — фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб — підприємців.

<…>

Згідно з п.п. 6.9.1 п. 6.9 Порядку після видачі реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності нотаріус повинен стати на облік в податкових органах за місцем свого постійного проживання у строк 10 календарних днів.

6.9.1. Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за місцем свого постійного проживання:

заяву за ф. № 5-ОПП;

копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;

<…>

При подачі документів пред’являється оригінал зазначених документів.

Згідно з п. 6.10 Порядку на підтвердження факту реєстрації самозайнятої особи приватному нотаріусу видається довідка за формою № 4-ОПП, в якій зазначається вид професійної діяльності (приватний нотаріус), та яка і є свідоцтвом про реєстрацію самозайнятої особи в розумінні Кодексу (згідно з приміткою до форми такої довідки, наведеної в додатку 2 до Порядку). Тому з метою усунення непорозумінь є сенс у заміні нотаріусами вже існуючих довідок форми № 4-ОПП на нові довідки за цією ж формою № 4-ОПП, в яких буде зазначено, що така довідка видається саме приватному нотаріусу, та як додаток № 2 до «Порядку обліку платників податків і зборів» (зараз — додаток № 4 до Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів)).

6.10. Довідка про взяття на облік за ф. № 4-ОПП надсилається (видається) органом державної податкової служби згідно з пунктами 3.10–3.12 розділу ІІІ цього Порядку.

Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається органом державної податкової служби із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

У довідці про взяття на облік фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, перед прізвищем, ім’ям та по батькові такої особи обов’язково вказується вид професійної діяльності, наприклад, «Приватний нотаріус», «Адвокат» тощо.

<…>

9.4. У разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за ф. № 4-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за ф. № 4-ОПП підлягає заміні в органі державної податкової служби.

Для отримання нової довідки платник податків подає до органу державної податкової служби за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Орган державної податкової служби протягом двох робочих днів після такого звернення перевіряє інформацію про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру або виконання вимог пункту 9.2 цього розділу та видає (надсилає) платнику податків нову довідку.

Згідно з п.п. 6.10.1 п. 6.10 Порядку якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в органі ДПС за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розділу ІV Порядку (за робочим місцем нотаріуса податковий орган обліковуватиме нотаріуса як за неосновним місцем). Перереєстрація нотаріусів, що на момент набуття чинності Кодексу обліковувались не за місцем постійного проживання, проводиться в порядку, передбаченому п. 7.5 Порядку (див. нижче). Порядок перереєстрації платників податків визначається розділом Х Порядку «Переведення платника податків на обслуговування з одного органу державної податкової служби до іншого (взяття на облік/зняття з обліку)».

6.10.1. Якщо робоче місце нотаріуса знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, то нотаріус повинен стати на облік за неосновним місцем обліку в органі державної податкової служби за місцезнаходженням свого робочого місця відповідно до розділу IV Податкового кодексу України.

6.10.2. Про видане реєстраційне посвідчення, а також про зміни адреси розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса управління юстиції кожного разу повідомляє орган державної податкової служби за місцезнаходженням робочого місця (контори) приватного нотаріуса згідно із Положенням про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2008 № 2151/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.12.2008 за № 1187/15878.

Якщо орган державної податкової служби за місцезнаходженням робочого місця нотаріуса та орган державної податкової служби за місцем постійного проживання нотаріуса є різними, то перший орган у 10-денний строк після отримання зазначених відомостей від органу юстиції повинен направити їх до органу державної податкової служби за місцем постійного проживання нотаріуса для внесення відповідних змін до Реєстру самозайнятих осіб, забезпечення процедур взяття/зняття з обліку або вжиття інших заходів.

<…>

7.1. Якщо відповідно до законодавства в платника податків, окрім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі державної податкової служби.

7.2. Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного органу державної податкової служби реєстраційну заяву за ф. № 1-ОПП або ф. № 5-ОПП з позначкою «облік за неосновним місцем обліку». Дані заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

7.3. Органом державної податкової служби за неосновним місцем обліку платнику податків може бути видане Повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. № 16-ОПП (додаток 10), строк дії якого обмежується бюджетним роком та яке є доповненням до довідки про взяття на облік за ф. № 4-ОПП і дійсне тільки разом із такою довідкою.

Видачу такого повідомлення відповідний орган державної податкової служби здійснює на письмовий запит платника податків протягом двох робочих днів після надходження звернення від платника податків. Про його видачу робиться запис у журналі за ф. № 14-ОПП, а відповідний запит зберігається в обліковій справі платника податків. Повідомлення не потребує додаткової реєстрації у загальному відділі чи канцелярії органу державної податкової служби.

<…>

7.5. У разі зняття з обліку за основним місцем обліку платника податків та переведення його на обслуговування до іншого органу державної податкової служби у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного із зміною адміністративно-територіальною одиниці чи включенням / не включенням платника податків до Реєстру великих платників податків тощо, за наявності за попереднім місцем обліку об’єктів, відокремлених підрозділів чи обов’язків податкового агента такий платник податків одночасно із зняттям з обліку за основним місцем обліку, згідно з цим Порядком, береться на облік за неосновним місцем обліку органом державної податкової служби за попереднім місцем обліку.

2. Книга обліку доходів і витрат

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі — самозайняті особи), зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі — Книга) від такої діяльності.

Форма Книги та порядок її ведення затверджені Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1025 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі — Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи. Записи у Книзі виконуються кульковою або чорнильною ручкою (виправлення допускаються тільки із завіренням їх самозайнятою особою).

Згідно з п. 3 Порядку у графі 3 Книги відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, а у графах 4–10 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов’язана з отриманням доходу.

Нотаріальної діяльності, на мій погляд, більше стосуються графа 4 Книги, до якої записуються реквізити документів, які підтверджують понесені витрати, пов’язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа), якими можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи, та графи 9 та 10 Книги. До графи 9 записуються понесені витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, а до графи 10 — понесені інші витрати, пов’язані з одержанням доходу, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг. Графи 5–8, на мою думку, більше стосуються підприємців. Але з цього приводу доцільно було б почути думку податкових органів.

Отже, самозайняті особи зобов’язані здійснювати записи до Книги, як за отриманими доходами, так і за витратами. Деякі труднощі виникатимуть у разі зарахування до витрат нотаріусів коштів, що сплачуються за банківське розрахунково-касове обслуговування, оскільки виписки за рахунками нотаріуси отримують не щоденно, а лише у випадку звернення до установ банків.

Виникало також питання щодо п.п. 139.1.12 ст. 139 Кодексу «Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку», згідно з яким не включаються до витрат «витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації)». Враховуючи те, що ст. 139 Кодексу знаходиться в розділі ІІІ «Податок на прибуток підприємств», ця норма до оподаткування доходів фізичних осіб не застосовується.

3. Ставка податку щодо доходів самозайнятої особи

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено диференційований підхід до оподаткування доходів фізичних осіб залежно від розміру місячного доходу, із застосуванням в одному випадку ставки 15%, а в іншому — 17%. Якщо щодо осіб, які щомісяця отримують заробітну плату, такий підхід для визначення ставки податку не передбачає труднощів, то щодо доходу самозайнятих осіб, якими є нотаріуси, він ускладнить визначення ставки податку, оскільки податковим періодом для нотаріуса вважається рік (п. 178.2 та п. 178.4 ст. 178). Крім цього, згідно з п. 178.3 ст. 178 Кодексу сукупний чистий дохід нотаріуса визначається як різниця між доходом і документально підтвердженими витратами згідно з поданою декларацією за звітний податковий рік.

167.1. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2–167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Щодо ставки податку на доходи нотаріусів наразі є кілька точок зору. Однією з них є така: 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати множиться на 12 місяців та з добутку визначається податок за ставкою 15%, а надлишок (різниця між сукупним річним чистим доходом нотаріуса та добутком) оподатковуватиметься за ставкою 17%. Інша точка зору передбачає щомісячне визначення нотаріусом чистого доходу (дохід мінус витрати), та відповідно щомісячне визначення суми податку. Ну і «найдемократичніша» точка зору: оскільки ставка 17% застосовується щодо такого податкового періоду, як «звітний податковий місяць», вона нотаріусів взагалі не стосується, оскільки у нотаріусів «звітний податковий рік».

Думається, що до наступного року, коли здійснюватиметься оподаткування нотаріусів за правилами Кодексу, ДПА України надасть відповідне роз’яснення з цього питання.

4. Члени сім’ї першого ступеня споріднення

До 01.01.2011 р. до членів сім’ї першого ступеня споріднення закон відносив батьків фізичної особи та батьків її чоловіка або дружини, другого з подружжя, дітей як такої особи, так і дітей її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлених ними дітей.

На сьогодні згідно з п. 14.1.263 Кодексу членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, другий з подружжя і діти, у тому числі усиновлені. Тобто батьки і діти (не свої) другого з подружжя за Кодексом більше не мають статусу членів сім’ї першого ступеня споріднення.

14.1.263. членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

5. Одаткування доходів від продажу сільськогосподарських земель

Кодексом збережено пільгу щодо оподаткування доходів, отриманих від продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих шляхом приватизації. Так, згідно з п.165.1.40 ст. 165 Кодексу, не включається до річного доходу:

165.1.40. сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій
(інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону,
а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

6. Оподаткування продажу (обміну) нерухомого майна

Особливих змін зазнала норма закону «Про податок з доходів фізичних осіб», яка передбачала визначення нерухомого майна, продаж (обмін) якого не оподатковується. Раніше такими критеріями були загальна площа будинку, квартири, садового будинку (до 100 кв. м). Наразі Кодексом збережено визначення нерухомого майна, яке не оподатковується при продажу його вперше протягом звітного податкового року, але загальна площа такого нерухомого майна до уваги тепер не береться, оскільки законодавець запровадив новий критерій — перебування такого нерухомого майна у власності платника податку понад 3 роки на момент відчуження. Оскільки на сьогодні існують різні точки зору щодо моменту набуття майна у власність (державна реєстрація правочину в Державному реєстрі правочинів, реєстрація права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно чи в Державному реєстрі земель тощо), з цього приводу є потреба в роз’ясненні від Міністерства юстиції України.

172.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

172.2. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

Як видно з наведених норм Кодексу, від оподаткування наразі звільняється продаж земельних ділянок, площа яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначених ст. 121 Земельного кодексу України. Оскільки законодавець в Кодексі чітко не говорить про те, що від продажу звільняються саме приватизовані земельні ділянки, існує точка зору, що від продажу вперше протягом звітного податкового року звільняються також земельні ділянки, площа яких не перевищує норми безоплатної передачі згідно зі ст. 121 ЗКУ, набуті на вторинному ринку (за цивільно-правовими договорами чи отримані по спадщині). Натомість у Коментарі до Кодексу (далі — Коментар), розміщеному на офіційному сайті Мінфіну України, зазначається протилежне — лише у випадку продажу приватизованих земельних ділянок податок не сплачується:

«Ураховуючи наведене, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок продажу (обміну) земельних ділянок, що безпосередньо отримані ним
у власність у процесі приватизації із земель державної або комунальної власності, права власності на які посвідчено державними актами, зареєстрованими відповідно до чинного законодавства».


Всім відомо, що нотаріуси кількість продажів платником податку нерухомого майна в податковому році наразі перевіряють за даними Державного реєстру правочинів, який припинить свою дію з 01.01.2012 р., коли набуде чинності норма ЦК України, якою взагалі скасовується поняття державної реєстрації правочину, та Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (у редакції від 11.02.2010 р.), за яким у новоствореному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструватимуться всі права на нерухоме майно. Тому з 01.01.2012 р. питання перевірки нотаріусом кількості продажів протягом податкового року залежатиме виключно від врегулювання у нормативних актах Міністерства юстиції України можливості фізичного доступу нотаріуса до згаданого реєстру, а у випадку відсутності такого врегулювання, та, як наслідок, відсутності можливості такої перевірки — нотаріус вимушений буде діяти за аналогією з рухомим майном, щодо ствердження продавцем (відчужувачем) нерухомого майна власною заявою факту продажу нерухомого майна вперше протягом податкового року.

7. Оцінка нерухомого майна

Пунктом 172.3 ст. 172 Кодексу передбачено, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону. Порядок визначення оціночної вартості нерухомості згідно з п. 172.11 цієї ж статті визначається Кабінетом Міністрів України.

172.3. Дохід від продажу об’єкта нерухомос­ті визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціноч­ної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

При обміні об’єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:

а) у абзаці першому пункту 172.1 цієї стат­ті, — не оподатковується;

б) у пункті 172.2 цієї статті, — оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

<…>

172.11. Порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), визначається Кабінетом Міністрів України.

У зв’язку з відсутністю на сьогоднішній день органу, який здійснює оцінку нерухомого майна відповідно до закону, у Коментарі до Кодексу щодо оцінки майна зазначено таке:

«172.3. Питання визначення оціночної вартості нерухомого майна,відмінного від землі, остаточно не врегульоване на законодавчому рівні, тому регулюється підзаконними нормативними актами. При нарахуванні податку потрібно виходити з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче вартості такого майна, яка міститься у витягах з реєстру прав власності на нерухоме майно (довідках-характеристиках), які видаються бюро технічної інвентаризації. Оцінка ґрунтується на засадах національних стандар­тів оцінки майна та відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна Під час здійснення цивільно-правових угод щодо зе­мельних ділянок використовується екс­перт­на грошова оцінка. Згідно з п. 4 ст. 201 Земель­ного Кодексу експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок з метою визначення вартості об’єкта оцінки. Порядок її проведення визначається Законом від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель», Методикою експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМУ від 11.10.2002 № 1531, та Порядком проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженим наказом Держкомзему від 09.01.2003 р. № 2».

8. Перевірка нотаріусом сплати податку з доходів фізичних осіб за операціями з нерухомим майном та подання звітності

За Кодексом нотаріуси при операціях з нерухомим майном не є податковими агентами, що було передбачено Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Платники податків самостійно сплачуватимуть податок з доходів до посвідчення договору. Нотаріусів зобов’язано щокварталу подавати звітність податковим органам (за місцем розташування держнотконтори чи робочого місця приватного нотаріуса) тільки за договорами за участю виключно фізичних осіб. За тими договорами, де покупцем виступатиме юридична особа, нотаріус не перевіряє сплату податку з доходів фізичною особою — продавцем та не повідомляє податковий орган, оскільки ці функції виконуватиме юридична особа, що сплачуватиме дохід фізичний особі, та яка вважається щодо таких доходів податковим агентом (фізична особа отримуватиме дохід від продажу нерухомого майна податковому агенту за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб).

172.4. Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

172.5. Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, що продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, — до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

Фізична особа зобов’язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

<…>

172.7. Одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа — підприє­мець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Слід звернути увагу на норму Кодексу (п. 172.8 ст. 172), що прирівнює до продажу об’єктів нерухомого майна будь-яке інше відчуження таких об’єктів нерухомого майна, крім успадкування та дарування. Тобто посвідчення договорів ренти, довічного утримання, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким іпотекодержателю передається право власності на нерухомість, що складала предмет іпотеки, прирівняні до продажу.

172.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Доцільним було б відповідне роз’яснення Міністерства юстиції України та ДПА України щодо спадкового договору, за яким право власності за таким договором переходить лише після смерті відчужувача.

Можуть виникнути питання щодо договорів поділу (виділу) нерухомого майна. З одного боку, за такими договорами право власності не переходить (власник залишається той самий, змінюється лише форма такої власності). З іншого боку, ДПА України може вважати такий договір договором відчуження.

Також можуть виникнути питання щодо видачі нотаріусами свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, оскільки при видачі зазначених свідоцтв право власності також переходить до набувача — переможця торгів.

9. Продаж нерухомого (рухомого) майна нерезидентами

Кодекс не передбачає подвійної ставки податку для нерезидентів при продажу останніми об’єктів нерухомого (рухомого) майна. У випадках, коли нерезидент продає об’єкт нерухомості, що не оподатковується, він не сплачує податок,
а в разі продажу такого об’єкта, за яким необхідно сплатити податок, сплачує його за ставкою 15% (чи 17%).

172.9. Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізич­ними особами — нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в пункті 167.1 стат­ті 167 цього Кодексу.

<…>

173.6. Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподат­ковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Щодо ставки податку для нерезидентів у Коментарі до Кодексу зазначено таке:

172.9. Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості (об’єктів незавершеного будівництва), які здійснюються фізичними особами-нерезидентами, оподатковуються згідно із цією статтею ПК у порядку оподат­кування таких доходів, встановленому для резидентів, при цьому ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування таких доходів. У разі якщо загальна сума отриманих нерезидентом-платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десяти­кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного подат­кового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з ураху­ванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

10. Оподаткування продажу (обміну) рухомого майна

Кодекс не містить яких-небудь привілеїв щодо місця укладення договору відчуження транспортного засобу (пам’ятаємо, що Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» було визначено, що платник податку сплачує податок від продажу вперше в податковому році легкового автомобіля за ставкою 1% у разі сплати ним державного мита чи плати нотаріусу від посвідчення відповідного договору, всі інші договори оподатковувались за ставкою 15%).

Кодексом передбачено дві ставки податку при відчуженні рухомого майна:

1% — при продажу легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року;

5% — при продажу в податковому році більше одного із зазначених вище об’єктів рухомого майна та від продажу будь-яких інших об’єктів рухомого майна.

173.1. Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті  67 цього Кодексу.

Дохід від продажу об’єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта.

173.2. Як виняток з положень пункту 173.1 цієї статті, під час продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового авто­мо­біля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподат­ковуються за ставкою 1 відсоток.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року другого та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, мо­то­ролера визначається виходячи з ціни, заз­на­ченої в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта та не нижче 25 відсотків вартості такого самого нового об’єкта рухомого майна

Думається, що відносно вирахування податку з ціни, не нижчої 25 відсотків вартості такого самого нового об’єкта рухомого майна, законодавець трохи «перемудрував», оскільки ті самі транспортні засоби можуть вже не вироблятись заводом виробником (зняті з виробництва), можуть мати безліч модифікацій, комплектацій тощо. Яким документом стверджуватиметься така вартість (такого самого нового об’єкта рухомого майна) наразі невідомо.

11. Перевірка нотаріусом сплати податку з доходів фізичних осіб за операціями з рухомим майном та подання звітності

За Кодексом нотаріуси при операціях з рухомим майном (як і щодо нерухомості) не є податковими агентами. Нотаріусів зобов’язано щокварталу подавати звітність податковим органам (за місцем розташування держнотконтори чи робочого місця приватного нотаріуса) тільки за договорами за участю виключно фізичних осіб. За тими договорами, де покупцем виступатиме юридична особа, нотаріус не перевіряє сплату податку з доходів фізичною особою — продавцем та не повідомляє податковий орган, оскільки ці функції виконуватиме юридична особа, що сплачуватиме дохід фізичний особі, та яка вважається щодо таких доходів податковим агентом (фізична особа отримуватиме дохід від продажу рухомого майна податковому агенту за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб).

173.3. У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа — підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента.

У разі якщо об’єкт рухомого майна прода­ється (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відок­ремленого підрозділу) або представницт­ва нерезидента чи фізичної особи — підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до органу держав­ної податкової служби інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для подат­кового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний само­­с­тійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

173.4. Під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:

нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сто­ро­нами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування держав­ної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформа­цію про його вартість та суму сплаченого податку, в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку;

суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до органу державної податкової служби інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

<…>

173.5. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані повідомляти органи державної податкової служби за місцем розташування про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, а також про їх власників

Слід звернути увагу на п. 173.8 ст. 173 Кодексу (аналогічний п.172.8 ст. 172 щодо нерухомості), що прирівнює до продажу об’єктів рухомого майна будь-яке інше відчуження таких об’єктів рухомого майна, крім успадкування та дарування.

173.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна, крім їх спадкування та дарування.

Щодо оціночної вартості рухомого майна в Коментарі до Кодексу зазначено таке:

Відповідно до ст. 9 Закону № 2658 та ст. 8 Закону України «Про судову експертизу» спіль­ним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Зазначена Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцін­ки, оціночні процедури визначення вартості колісних транспортних засобів. Вимоги Методики є обов’язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних дослід­жень судовими експертами науково- дослідних інститутів судових експертиз Мі­ніс­терства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістич­них центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб’єктами господарювання, до компетен­ції яких входить проведення судових авто­товарознавчих експертиз та експертних дослід­­жень, а також усіма суб’єктами оці­ночної діяльності під час оцінки КТЗ у випад­ках, передбачених законодавством України або договорами між суб’єктами цивільно-правових відносин.

Методика застосовується, зокрема, у разі визначення вартості відокремленого КТЗ для встановлення розміру обов’язкових платежів до бюджету (пп. «і» п. 1.4 ст. 1 Методики).

Відповідно до абзацу 38 п. 1.6 ст. 1 Методики ринкова вартість колісних транспортних засобів (його складників) — це є вартість, за яку можливе відчуження КТЗ (його складників) на ринку подібного КТЗ (його складників) на дату оцінки за договором, укладеним між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла зі знанням справи, розсудливо і без примусу. Поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм зміс­том і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Таким чином, з метою оподаткування ціна, зазначена у графі «вартість» довідки-рахунку, повинна бути не нижчою оціночної вартості такого майна, визначеної в порядку, передбаченому Законом України від 12.07.2001 р. № 2658- III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Міністерство доходів І зборів україни загальнодоступний інформаційно-довідковий...
Які штрафні санкції застосовуються до фо, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі нереєстрації (неведення або неналежного...

Порядок надання податкового розрахунку за формою №1дф відокремленими підрозділами
Головне управління дфс у Дніпропетровській області звертає увагу фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що...

Книга оро
Реєстрація Книги обліку доходів І витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування,...

Міністерство доходів І зборів україни
Міндоходів України від 16. 09. 2013 р n 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів І витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці,...

2. Книга ведеться за вибором платника податку у паперовому або в електронного вигляді
Порядок ведення Книги обліку доходів І витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування,...

Як заповнюється звіт з єсв за формою додатка 5 особами, які ведуть...
Кі здійснюють незалежну професійну діяльність, заповнюють лише таблицю 3 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне...

Порядок заповнення податкової декларації про майновий стан І доходи
Нова декларація про майновий стан І доходи передбачає визначення категорії, до якої відноситься платник податків (рядок 8 розділу...

Продаж спадкового нерухомого майна
З 01. 01. 2016 р фізичних осіб — підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну...

Надходження податку на доходи фізичних осіб понад 101 млн грн
З 1 січня 2017 року для фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, підприємців платників єдиного податку...

Договір надання рекламних послуг шляхом розміщення рекламних оголошень в мережі Інтернет
Договору, вами, що виступає юридичною особою або фізичною особою, яка є громадянином України, або проживає в Україні, та яка: (І)...

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія...
Фізична особа-підприємець”; для фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, перед прізвищем, ім’ям та по батькові...

Узагальнення податкових консультацій з інтернет-ресурсу Міністерства...
У багатьох із нас при підбитті підсумків фінансової роботи та заповнен­ні декларації про доходи виникають питання, пов’язані з визначенням...

Трудовий договір між працівником І фізичною особою
Місце роботи, посада (для фізичної особи, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг)

Узагальнююча податкова консультація з окремих питань щодо сплати...
Запитання 1: Якщо підприємство одночасно провадить діяльність, що звільнена від оподаткування податком на прибуток, та діяльність,...

На часі, надходить дуже багато запитань, особливо щодо відображення військового збору
Перше. До завершення кампанії Декларування – 2016 залишився тиждень з невеликим. І я закликаю громадян – декларантів та осіб, що...

Порядок декларування доходів, отриманих громадянами від надання послуг...
Ксу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких...

Зразок заповнення бланку заяви фізичною особою
Едрпоу /податковий номер / серія та номер паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття...

Зразок заповнення бланку заяви фізичною особою
Едрпоу /податковий номер / серія та номер паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт