Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Національної академії наук України Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису Кухта Мирослава Павлівна - Сторінка 2

Національної академії наук України Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису Кухта Мирослава Павлівна





Сторінка2/40
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40

ЗМІСТ



Вступ

23

Розділ 1 Коли починається старість: маркери похилого віку в різних наукових підходах

41

1.1 Старість і процеси старіння в системі наукового знання

41

      1. Основи медико-біологічного визначення меж старості

48

      1. Підґрунтя вікового поділу в психології

51

      1. Віковий поділ у демографії

58

      1. Досвід вікового поділу в юриспруденції

63

      1. Економічні передумови вікового поділу

69

      1. Соціологічні основи визначення меж старості

73

    1. Соціологічні погляди на старіння

79

1.2.1 Огляд західних соціологічних підходів до проблеми старіння

79

1.2.2 Напрями радянських і пострадянських соціологічних досліджень старіння

89

    1. Операціоналізація понять, пов’язаних з проблематикою старіння: «когорти», «групи», «покоління» (в пошуках об’єднуючої дефініції сукупності старших людей)

92

Висновки до розділу 1

98

Розділ 2 Значення соціального потенціалу старших для суспільного розвитку

106

2.1 Поняття і структура соціального потенціалу та чинники його актуалізації

106

2.2 Реалізація соціального потенціалу як шлях подальшого суспільного розвитку

120

2.3 Моделі актуалізації соціального потенціалу людей старшого віку в розвинених країнах

131

2.3.1 Модель політики успішного старіння

135

2.3.2 Модель політики активного старіння

137

2.3.3 Сучасна європейська модель політики старіння

140

Висновки до розділу 2

158

Розділ 3 Можливості актуалізації соціального потенціалу людей старшого віку у вітчизняному просторі

165

3.1 Специфіка вітчизняних реалій щодо використання соціального потенціалу

165

3.2 Життєва перспектива як ядро життєтворчого компоненту соціального потенціалу

172

3.3 Гуманістично орієнтована модель соціального потенціалу людей старшого віку

181

3.4 Проблемно-подієвий підхід до аналізу життєвих перспектив людей старшого віку

205

3.5 Чинники, що впливають на формування та реалізацію соціального потенціалу та його компонентів

228

Висновки до розділу 3

255

Розділ 4 Соціальний потенціал людей старшого віку в Україні: емпіричний вимір

266

4.1 Методологічні передумови соціологічного дослідження соціального потенціалу людей старшого віку в Україні

266

4.1.1 Методологія аналізу вторинних даних в дослідженнях людей старшого віку

269

4.1.2 Методичні засади експертного дослідження старшої вікової групи респондентів

274

4.1.3 Особливості дослідження соціального потенціалу людей старшого віку, що перебувають під соціальним патронатом (на прикладі м. Запоріжжя та Зпорізької області)

277

4.2 Результати дослідження соціального потенціалу людей старшого віку на основі аналізу вторинних соціально-демографічних та соціологічних даних

282

4.3 Значущість життєтворчого компоненту для реалізації соціального потенціалу (на прикладі людей, які перебувають під соціальним патронатом)

336

Висновки до розділу 4

361

Висновки

368

Список використаних джерел

378

Додаток А Список публікацій здобувача за темою дисертації та відомості про апробацію результатів

433

Додаток Б Анкета опитування людей старшого віку, що перебувають під соціальним патронатом

439

Додаток В Перелік запитань експертного інтерв’ю

446

Додаток Г Перелік експертів, що брали участь в 1-му етапі опитування

448

Додаток Д Перелік експертів, що брали участь в 2-му етапі опитування

449

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з головних тенденцій сучасності є стрімке старіння населення, що обумовлене двома основними факторами: збільшенням середньої тривалості життя та скороченням народжуваності в розвинених країнах. За прогнозами ВООЗ, у 2025 році чисельність людей старше 60 років збільшиться вшестеро порівняно з 1950 роком.

Збільшення тривалості життя — позитивний наслідок розвитку людства, проте зміщення пропорцій у віковій структурі призводить до суттєвих змін в усіх соціальних інститутах, відповідно, й необхідності вирішення відповідних проблем: економічних (насамперед, пенсійне забезпечення), політичних (збільшення частки електорату старшого віку), сімейних (догляд за старшими родичами), культурно-дозвіллєвих (створення умов для релаксації і культурного відпочинку старших), інформаційно-комунікативних (питання ейджизму та ексклюзії старших).

Тенденція старіння трансформується в проблему в сполученні з іншою специфікою сучасності: основним капіталом і передумовою розвитку суспільства сьогодні є людський капітал. В цьому вимірі конкретизація можливостей старших людей, їх проблем та обмежень стають важливим завданням різних наукових підходів: біології, юриспруденції, економіки, демографії, психології та соціології.

Соціологічний дискурс старості, подібно до більшості інших видів соціологічної рефлексії, потребує синтетичного підходу до розгляду феномену. Міждисциплінарний підхід до вивчення старіння стає підґрунтям інтеграції та акумуляції зусиль для розробки і подальшого впровадження практичних програм для людей, що переходять поріг старості.

З огляду на таку тенденцію дослідження життєдіяльності людей старшого віку є актуальним завданням соціологічної науки. Проте попри зростання питомої ваги представників старшої вікової групи у соціально-демографічній структурі більшості розвинених країн, категорія людей, що перетинають рубіж пенсійного віку, стала об’єктом уваги суспільствознавців, особливо вітчизняних, відносно недавно. Досі увага переважно зосереджувалася на змінах соціально-демографічної структури населення і місця в ній представників старшого віку, тривалості життя і її чинниках, процесі старіння та виходу на пенсію різних соціально-професійних груп.

Загальні питання соціальної геронтології та демографічного переходу вивчали Дж. Бонд (J. Bond), Дж. Келдвел (J. Caldwell), Б. Келдвел (B. Caldwell), П. МакДональд (P. McDonald), Дж. Делгрен (Dahlgren G.), М. Вайтхед (MWhitehead), Д. Керцер (D. Kertzer), П. Леслет (Leaflet P.), Дж. МакМуллін (J. McMullin), Дж. Біррен (JBirren), В. Бенгстон (VBengtson), Д. Дойчман (D. Deutchman), М. Райлі (M. Riley), У. Сандерсон (W. Sanderson), Б. Стрехлер (B. Strehler), Л. Торнстем (L. Tornstam), Е. Вонка (AWanka).

Проблематику ейджизму, бар’єрів та установок щодо старших розглядали Д. Ебремс (D. Abrams), П. Рассел (P. Russell), К.-M. Воклер (C.-M. Vauclair), Г. Свіфт (H. Swift), Л. Друрі (L. Drury), К. Бретт (C. Bratt), С. Маркес (S. Marques), Е. Нормен (A. Norman), П. Тоунсенд (P. Townsend), Дж. Вайбі (J. Wihbey), Дж. Вілкінсон (J. Wilkinson), С. Вітборн (S. Whitbourne).

Життєві зміни в зв’язку з віком у центрі уваги таких дослідників як Н. Еджеші (N. Agahi), Т. Херевен (T. Hareven), К. Едемс (K. Adams), С. Ірвін (S. Irwin), Л. Морген (L. Morgan). Політичні та економічні перспективи старіння розкриваються в працях К. Естес (C. Estes), А. Гілмард (A. Guillemard), К. Філіпсон (C. Phillipson), А. Волкер (A. Walker), Л. Форстер (L. Foster).

Питання успішного та активного старіння виступали предметом досліджень П. Балтса (P. Baltes), М. Балтс (M. Baltes), С. Чепмена (S. Chapman), Р. Хавігхарста (RHavighurst), Дж. Баррета (G. Barrett), К. МакГолдріка (C. McGoldrick), К. Будіні (K. Boudiny), П. Констанси (P. Constanca), О. Ріберіо (O. Ribeiro), Л. Тейксейри (L. Teixeira), М. Мотти (M. Motta), Дж. Рова (J. Rowe), Р. Кана (R. Kahn), А. Стеннера (A. Stenner), Т. МакФаквара (T. McFarquhar), А. Боулінга (A. Bowling), В. Стревбріджа (W. Strawbridge). Питанням якості життя в старшому віці присвячено роботи Р. Джоббенса (R. Gobbens), М. Ралстона (M. Ralston), Р. Тейлора (R. Taylor).

Попри грунтовні напрацювання зарубіжних колег, результати їх досліджень можуть мати для України лише орієнтовний характер, зокрема тому, що протікання старіння в інших соціокультурних умовах визначається іншими впливовими чинниками: це відмінності в значимості проблем, способах і можливостях їх рішення, розрахунку на допомогу із-зовні, накопиченні та збереженні соціальних благ, їх репродукції. Відтак, реалізація соціального потенціалу старших безсумнівно, протікатиме різними шляхами в українському та західному суспільствах. Що ж до ближчих сусідів, їхнього доробку та напрацювань вітчизняних вчених, то тут теж немає цілісної картини старіння, тим паче — соціального потенціалу людей старшого віку та шляхів його реалізації, натомість існують вузлові точки досліджень в поєднанні з суттєвими пробілами в ряді напрямів.

Фахівці на теренах радянського і пострадянського просторів зосереджувалися на проблемах рольових змін, пов’язаних з виходом на пенсію (Н. Паніна, В. Шапіро, В. Патрушев), місці похилих людей в суспільстві та особливостях їх трудової і громадської діяльності (І. Бондаренко, А. Козлов). Також вивчалися фактори соціальної поведінки та самопочуття похилих людей в суспільстві, проблеми їх адаптації та активізації (Т. Демидова, А. Дмітрієв, Н. Ковальова, Т. Козлова, Л. Соловйовa, Н. Герасимова, Є. Щанінa, В. Доброхліб). Соціальний напрям представлений у працях таких авторів як М. Александрова, Р. Ануфрієва, І. Кон, О. Краснова, І. Ліхницька, А. Рубакін, P. Яцемирська, Н. Лавріненко, Т. Гершкович, Н. Глуханюк, С. Архипова, Я. Зоська.

Соціально-економічні проблеми старості досліджують О. Тополь, Т. Смирнова, Н. Римашевська. Проблеми соціальної комунікації, відповідальності та ексклюзії людей різного віку досліджують О. Дікова-Фаворська, Л. Хижняк та О. Безрукова. Вперше використовують якісні методи для дослідження старості як феномену М. Єлютіна, Є. Здравомислова, Ю. Качалова, О. Кувшинова, С. Марковкіна. Розгляд сутності та структурних компонентів соціального потенціалу представлений в працях Н. Тютюнник, Д. Афанасьєва, В. Філіппова, М. Нугаєва, О. Шкаратана, Н. Коленди. Відмінності між поняттями соціального капіталу та потенціалу аналізують С. Штирбул, І. Сакрельцев, Б. Юдін, С. Бабенко, а рівні і різновиди соціального потенціалу: Г. Зараковський, О. Штепа, М. Лесечко, Т. Петрушина. Особистісний потенціал розглядається в працях В. Міляєвої, Н. Лебідь, Ю. Бреус та М. Садової.

Вимагають подальшого осмислення та систематизації чинники, що зумовлюють геронтологічну ідентифікацію індивіда, потребують соціологічної експлікації основні риси сучасного соціального простору старіння. В той час як світова спільнота переорієнтувалася на встановлення нових меж соціальних очікувань та регуляцію розподілу соціальних благ, Україна лише починає робити перші кроки, орієнтуючись на дії країн Заходу. 11 січня 2018 р. Урядом України схвалено Стратегію державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року. Вказано, що прийняття документа сприятиме розв’язанню проблем та використанню можливостей, пов’язаних зі старінням. Проте в основі документа — Мадридський міжнародний план дій з питань старіння (прийнятий ще в 2002 р.), а от Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 2015 р. «Міри по сприянню заохочення в захисті прав людини і достоїнства похилих людей» як і «Повістка дня в галузі сталого розвитку» (прийнята до 2030 року) — навіть не згадуються. Також викликає сумнів реальність наміченого періоду реалізації ухваленої Стратегії: Мадридський план дій здійснювався понад 15 років і нещодавно термін його виконання з огляду на складність та масштабність змін було подовжено до 2030 р., тоді як в українському аналозі зазначений термін виконання до 2022 р. Документ має описовий характер і передбачається, що конкретний план дій та фінансування ще розроблятимуться. Таким чином, відповідь на виклик старіння на науковому та прикладному рівнях не конкретизована.

Проблемна ситуація обумовлена тенденцією постаріння населення, що призводить до кардинальних змін в структурі українського суспільства й потребує значних цільових перетворень у функціонуванні соціальних інститутів та в системі регуляції соціальних взаємодій, зокрема практиці державного управління в умовах гострої потреби у науково обґрунтованій програмі підвищення та оптимального використання цього соціального ресурсу. Використання потенціальних можливостей старшого покоління перетворюється в один з основних способів суспільства забезпечити вирішення нагальних соціальних, соціально-економічних та соціально-культурних проблем, зумовлюючи їхнє трактування в якості характерного виклику епохи.

Наукова проблема полягає у дефіциті системно-узагальнюючого знання і соціологічної інтерпретації соціального потенціалу людей старшого віку в Україні, недостатній розробленості зазначеного поняття в соціологічній науці, відсутності цілеспрямованого вивчення і соціологічного обґрунтування можливостей та напрямів його актуалізації в сучасному українському суспільстві.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40

Схожі:

Міжрегіональна академія управління персоналом кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Міжрегіональна академія управління персоналом Кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

України Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису Паращевін Максим Анатолійович
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів І текстів інших авторів мають посилання на відповідне...

Ведення
Моз україни зі спеціальності «Гастроентерологія», чл кор. Національної академії медичних наук України, професор, д м н., завідувач...

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Електоральна громадська думка: концептуалізація та соціально-політичні практики 60

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису пахолок ольга олегівна
Феномен здоров’я в цивілізаційній перспективі: часовий, просторовий та аксіологічний аспекти аналізу 12

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження моделей любові в художній культурі

Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В....
Торгівля в Західній Європі та її правове регулювання в часи Середньовіччя І в Новий час

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
П. Блау) І o. Dunkan (О. Данкену). Дослідження 1980-х років відзначаються домінуванням методологічних І концептуальних принципів...

Старший юрист юф «ilf» (інюрполіс), м. Харків, здобувач нді державного...
Юф «ilf» (інюрполіс), м. Харків, здобувач нді державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук...

«Евристичний потенціал поняття «символічний універсум»: теоретичні...
«символічний універсум»: теоретичні та методологічні аспекти», поданої до спеціалізованої вченої ради д 26. 229. 01 Інституту соціології...

Підручників, поданих
Схвалено вченою радою Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України

Інститут філософії імені Г. С. Сковороди національної академії наук україни оголошує прийом
До аспірантури з відривом від виробництва за державним замовленням зі спеціальності “філософія” – 033

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Національної юридичної академії України
Проаналізовано різницю між найбільш важливими часовими категоріями в цивільному праві

Н аціональний заповідник «глухів» центр пам’яткознавства національної...
До початку роботи конференції буде виданий черговий збірник наукових праць «Сіверщина в історії України», включений дак мон україни...

Про оформлення договорів застави акцій, емітованих іноземними юридичними особами (компаніями)
Юф «ilf» (інюрполіс), м. Харків, здобувач нді державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук...

Кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивільного права №1 Національної...
Відмова представника від вчинення дій, які були визначені нотаріально посвідченою довіреністю

Доктор юридичних наук, професор кафедри господарського права Національної...
...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт