Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Практичне значення одержаних результатів - Національної академії наук України Кваліфікаційна наукова праця на правах...

Національної академії наук України Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису Кухта Мирослава Павлівна





Сторінка4/40
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані в економічній, соціальній та політичній сферах. Результати дослідження дають змогу удосконалити державну соціальну та гуманітарну політику в сучасній Україні — при розробці стратегічних програм соціального розвитку, зокрема: інклюзивних програм для людей старшого віку, систем стимулювання праці та соціальної активності старших людей, систем подолання негативних наслідків ейджизму та стигматизації старших людей, подолання міжпоколінного комунікативного бар’єру, налагодження взаємозв’язків та покращення мережі інформування старших людей.

Упровадження в процес підготовки фахівців соціологічного та психологічного напрямів результатів дисертації, дасть змогу підвищити якість викладання ряду дисциплін, зокрема «Геронтосоціологія», «Соціологія молоді», «Соціологія сім’ї», «Вікова психологія».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розуміння поняття, структури та значення для суспільного розвитку соціального потенціалу людей старшого віку в Україні.

В опублікованій зі співавтором праці (Мартинюк І. О., Кухта М. П. Специфіка побудови життєвих стратегій та перспектив представниками різних вікових груп // Вісник Національного авіаційного університету. Соціологія. Політологія. Київ: НАУ, 2014. № 1. С. 34-40) особисто здобувачеві належить виділення відмінностей у побудові життєвих перспектив і стратегій представниками різних вікових груп, висновок про те, що життєві перспективи у старшому віці переважно характеризуються орієнтованістю на подолання проблем та негараздів.

В опублікованій зі співавтором праці (Мартинюк І. О., Кухта М. П. Проблематика людей похилого віку в Україні очима експертів // Вісник Національного авіаційного університету. Соціологія. Політологія. Київ: НАУ, 2014. № 2. С. 33-40) особисто здобувачеві належать обгрунтування критеріїв підбору експертів та опис експертного дослідження, уточнення понять, що стосуються позначення людей старшого віку, класифікація позицій експертів щодо питань тривалості життя та відчуття психологічного віку представниками старшої вікової групи.

В опублікованій зі співавтором праці (Мартинюк І. О., Кухта М.  П. Взаємозв’язок життєвих проблем і перспектив людей похилого віку: соціологічний аналіз // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Запоріжжя: Класичний приватний університет. Вип. 67-68. 2015. С. 139-151) особисто здобувачеві належить окреслення кола проблем, з якими стикаються люди похилого віку, обгрунтування необхідності аналізувати особливості життєвих перспектив представників старшого віку крізь призму специфічних для них проблем.

В опублікованій зі співавтором праці (Кухта М., Соболєва Н. Життєва активність старшої вікової групи як ресурс розвитку сучасного українського суспільства // Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Збірник наукових праць. 2016. Вип. 3 (17). С. 347-364) особисто здобувачеві належить обгрунтування проблеми незатребуваності людей старшого віку, висновки про те, що старша група залишається досить активною, володіє значним багажем досвіду і знань, а також здатна слугувати потужним соціальним ресурсом.

На ідеї та результати досліджень інших авторів є відповідні посилання. Матеріали кандидатської дисертації М. П. Кухти на тему: «Особливості життєвих стратегій випускників закладів загальної середньої освіти України» (2013 р., спеціальність 22.00.04 — «Спеціальні та галузеві соціології») згадуються лише оглядово. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися та доповідалися на наукових конференціях та круглих столах: ІІІ Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук» (м. Дніпропетровськ, 20 грудня 2013 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції (м. Одеса, 10-11 жовтня 2014 р.), Міжнародних соціологічних читаннях пам’яті Н. В. Паніної та Т. І. Заславської (м. Київ, 2014 р.); XIV Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і студентів «Політ» (м. Київ, 2-3 квітня 2014 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми суспільства в фокусі соціології» (м. Київ, 19 березня 2014 р.); ХV Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених і студентів «Політ» (м. Київ, 8-9 квітня 2015 р.); Міжнародній науково-практичній конференції (м. Львів, 27-28 листопада 2015 р.); круглому столі «Сучасна масова свідомість динаміка і тенденції розвитку» (м. Київ, 2015 р.); ХХV Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку» (м. Переяслав-Хмельницький, 2016 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин» (м. Київ, 19-20 квітня 2017 р.); ІІІ Конгресі Соціологічної асоціації України «Нові нерівності — нові конфлікти: шляхи подолання» (м. Харків, 2017 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин» (м. Київ, 18-19 квітня 2018 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 21 науковій праці, з яких: 1 монографія, 20 статей в наукових фахових виданнях, в тому числі 2 статті, індексовані в міжнародній наукометричній базі Index Copernicus (публікації № 10, № 16), 2 статті в зарубіжних виданнях, індексованих в Російському індексі наукового цитування (публікації № 15, № 18) та Scopus (публікація № 18). Апробацію матеріалів дослідження засвідчують 12 наукових праць, додатково відображають наукові результати дисертації 6 наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 5 додатків. Повний обсяг дисертації складає 449 сторінок.

РОЗДІЛ 1

КОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ СТАРІСТЬ: МАРКЕРИ ПОХИЛОГО ВІКУ В РІЗНИХ НАУКОВИХ ПІДХОДАХ



    1. Старість і процеси старіння в системі наукового знання



З часів виникнення древніх цивілізацій накопичувалися знання щодо процесів старіння і власне старості. У ряді робіт зафіксовані спостереження й узагальнення геронтологічної (від давньогрецьк. «геронт» — старий, «логос» — вчення) спрямованості; достатньо звернутися до наукової спадщини Конфуція, Jlao-Цзи, Гіппократа, Геракліта, Демокріта, Платона, Аристотеля, Цицерона, Сенеки, Ібн-Сіни (Авіценни). Спостереження щодо старості фіксувала народна мудрість у формі прислів’їв та приказок. Проте як науковий напрям геронтологія сформувалася лише в середині XX ст. [Рыбакова, 2000; 2006], а до того накопичення знань історично здійснювалося в межах трьох галузей — біологічної, психічної, соціальної, хоча й з різною мірою інтенсивності: найчастіше використовували і намагалися окреслити межі поняття «старіння» біологи, трохи рідше — психологи, а от соціологи цього зовсім не робили [Birren, Bengtson, Deutchman, 1988].

Проте на сьогодні для осмислення явищ, пов’язаних зі старінням, дедалі більш характерним стає підхід з використанням досягнень різних галузей знань, починаючи від філософії і закінчуючи медициною та економікою. Прикладом цього є створення міждисциплінарних платформ для вивчення процесів старіння в глобальних масштабах. Зокрема, центром теоретичної геронтології на сьогодні вважаються США (так, чотири основні критерії старіння, що найчастіше цитуються у працях з геронтології, свого часу запропоновані саме американським геронтологом Б. Стрехлером [Strehler, 1960]). У 1945 р. у США було створено Американське геронтологічне товариство (GSA) для сприяння науковому дослідженню старіння та заохочення обмінів між теоретиками і практиками, що спеціалізуються на вивченні старіння з різних дисциплін, пов’язаних з геронтологією. До сьогодні організація успішно функціонує і заохочує співпрацю між лікарями, біологами, соціальними працівниками, психологами, соціологами і багатьма іншими вченими та дослідниками процесу старіння [The Gerontological Society of America, 2018].

В Європі також функціонує подібна платформа — Інтернаціональна асоціація геронтології та геріатрії для європейського регіону (International Association of Gerontology, Geriatrics for the European Region). Під її егідою видаються журнали «Біогеронтологія» та «Міждисциплінарний європейський журнал старіння» (присвячений соціальним, поведінковим, медичним аспектам старіння) [International Association of Gerontology, Geriatrics for the European Region, 2018]. Крім того, уже створено ряд некомерційних організацій, діяльність яких також сприяє проведенню досліджень у напрямі старіння (так, у листопаді 1983 р. з п’яти регіональних організацій Help the Aged, HelpAge India, HelpAge Kenya, Help the Aged Canada та Pro-Vida Colombia була утворена єдина мережа HelpAge International, представництво якої є й в Україні. За її сприяння в 1993 р. було проведено дослідження людей похилого віку для кращого розуміння та використання їх досвіду, у 1999 р. дослідження, присвячене потребам старших людей, а у 2002 р. дослідження охопило 32 країни і на його основі, зокрема, сформований Мадридський план дій ООН з питань старіння [HelpAge International, 2018]).

Проте ці спроби досягти комплексності дослідження старості і старіння стикаються з певними труднощами. Це зумовлено, по-перше, складністю й багатоаспектністю самого явища. Геронтолог В. Фролькіс влучно зазначав, що при старінні, як найбільш універсальному явищі природи, можна спостерігати парадокс: кожен легко віднаходить відмінність між молодим та старим, проте ніхто не може дати вичерпної наукової характеристики сутності старіння [Фролькіс, 1975; 1985; 1989]. По-друге, більшість дослідників різноманітних аспектів старості методологічно орієнтуються на використання інструментів соціально-гуманітарного пізнання, породжених переважно класичним типом наукової раціональності XIX — початку XX ст. Так, у соціологічному науковому дискурсі старіння традиційно розглядається з позицій структурно-функціональної методології, де старість переважно оцінюється як об’єктивний, неминучий процес кількісної зміни біологічної компоненти буття людини, тому й дослідження переважно зосереджуються на вивченні соціальних наслідків цієї зміни. За такого бачення старіння зазвичай йдеться про встановлення певної вікової межі, після досягнення якої людину з позицій існуючих соціальних норм відносять до «старих». Що стосується суб’єктивних переживань старіючих суб’єктів, а також якісних характеристик старості, то вони або ігноруються, або ж їх вплив на соціальні процеси вважається незначним, а за предмет розгляду їх має психологія.

У зв’язку з цим можна припустити, що становлення в даний час нових, невідомих з досвіду минулого, умов старіння і відповідних форм соціальної поведінки людини похилого віку, може і повинно стати предметом дослідницької діяльності, заснованої на нових, породжених наукою кінця XX ст.-початку XXI ст. концептуальних підходах і методах, передусім на методології міждисциплінарності.

Загалом, прийнято вважати, що регресивні зміни, що відбуваються в організмі людини, пов’язані, починаючи від певного моменту дорослості, зі збільшенням хронологічного віку. Проте оцінка біологічного стану при старінні є однією з дискусійних проблем вікової фізіології. Людина здатна почуватися, виглядати та відповідати віку, молодшому чи, навпаки, старшому за її паспортний вік. Тому, коли йдеться про виділення старості, демаркаційною лінією слугують когнітивні та фізичні можливості. Саме їх зниження пов’язується з приходом старості та її негативами. З огляду на культурно-історичні та соціоекономічні особливості, для більшості представників тієї чи іншої культури зниження рівня можливостей настає в певному віці. Саме тому віковий показник виступає підставою для розмежування старості і зрілості. Проте в одному і тому ж суспільстві через зміну умов тривалість життя подовжується або скорочується. І хоча можна виділити так звані біологічні межі життя (за різними підрахунками від 90 років до 120 років), але вони слабо співвідносяться зі зниженням чи збереженням можливостей з віком.

Міждисциплінарний розгляд старіння передбачає, що воно є динамічним процесом, що задається як об’єктивно біологічними характеристиками, суспільними обставинами соціального життя суб’єкта (ця характеристика, попри зовнішню заданість, є мінливою навіть у межах одного суспільства. Представники одних професій можуть виходити на пенсію в більш ранньому віці (військові, спортсмени), аніж інших), так і суб’єктивними характеристиками, що ґрунтуються на власній інтерпретації суб’єктом соціального світу та відповідній самоідентифікації. Відповідно, умовно можна виділити такі різновиди старості:

  • хронологічну пов’язану з кількістю прожитих років. Вона визначається паспортним віком та важлива з позиції юриспруденції, демографії, економіки;

  • фізіологічну пов’язану зі станом здоров’я та наявністю хронічних захворювань. Важлива з позиції медицини та біології;

  • психологічну пов’язану з суб’єктивним самовизначенням людиною себе як старої, відчуттям власного біологічного віку;

  • соціальну вона поєднує усі попередні різновиди у реальних соціальних практиках суб’єктів. Остання орієнтується на такий критерій, як адаптаційна здатність.

У соціологічному словнику старіння це «виникаючі в процесі індивідуального розвитку вікові зміни організму, що обмежують його можливості до пристосування» [Энциклопедия социологии, 2009]. Тобто старіння прив’язується до вікової здатності організму до адаптації.

Порівняємо: у словнику-довіднику з геронтології під старінням розуміється «процес виникнення і розвитку в органах і системах організму вікових змін, що призводять до порушення його біологічної і соціальної (!) адаптації. Проявом такого типу набутої дезадаптації і є старість, заключний етап вікової інволюції організму. Крім старіння фізіологічного, що настає своєчасно і має перебіг з тривалим збереженням адаптації при проведенні заходів лікувального та пристосовного характеру, виділяють старіння передчасне, що відбувається в більш ранні, аніж це характерно для даного контингенту людей, строки, та патологічне, за якого пришвидшення темпів розвитку старечих змін викликане тими чи іншими захворюваннями. До патологічного належить і старіння, що відбувається з вираженими психопатологічними змінами, розладами» [Крайніков, 2010, с. 153]. Тобто, за винятком патологічного випадку, навіть в прихологічному визначенні старіння інтерпретується через співвіднесення з соціальними (груповими) феноменами, адаптаційними можливостями суб’єкта старіння.

По суті, старіння притаманне всім людям, проте специфіка його перебігу залежить від ряду чинників, зокрема, генетичних, умов навколишнього середовища (екології, харчування), соціокультурних (доступу до медичних препаратів та можливості підтримувати рівень здоров’я) тощо. Таким чином, є підстави вести мову про кілька основних наукових напрямів, що вивчають старіння. Найперше, геронтологія та медицина у цих межах досліджується специфіка біологічного старіння та генетичних передумов старіння, в тому числі патологічного старіння (наприклад, такого захворювання, як прогерія пришвидшеного старіння організму), а також захворювань, що є специфічними для старшого віку, наприклад, старечої деменції, хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона тощо [Спасокукоцкий, 1963; Медицинские, социальные проблемы в геронтологии, 1996; Теории старения на организменном уровне интеграции]. Попри суто біологічну спрямованість, ігнорувати підходи представників цього напряму щодо старіння не варто біологічне старіння виявляється у доволі тісному зв’язку з соціокультурними та соціоструктурними умовами проживання, наприклад, харчовими системами (національною кухнею), що сприяють виникненню вікових захворювань певного профілю, тривалістю і специфікою праці, що може призвести до пришвидшеного старіння організму тощо.

Інший напрям демографічний зосереджується на вивченні даних про вікову структуру населення, динаміку народжуваності, смертності, середньої тривалості життя. Юридичний виділенні вікових меж для подальшого правового регулювання взаємодії між представниками різновікових груп між собою та державою. Економічний тісно пов’язаний з юридичним, проте в його основі лежить економічна рентабельність віднесення людей до певної вікової групи та вирахування міри економічного навантаження економічно «пасивної» до «активної» частини населення. В основі психологічного та соціально-психологічного напрямів лежить дослідження щодо динаміки самоіндентифікації та психологічного самопочуття людей різного віку, відповідно зміни у їх поведінці, стосунках з оточуючими, бажань та потреб тощо. Уявлення про старіння і його межі змінюються не лише в рамках галузей знань, а й залежно від «регіональної» специфіки науки, маючи прямий зв’язок з рівнем економічного розвитку суспільства, державним устроєм та відповідними програмами соціального страхування, демографічними характеристиками (тривалістю життя та специфікою відтворення суспільства) тощо. Тому виділення спільного «знаменника», принаймні для вітчизняних реалій, видається необхідним.

Таким є питання про вікові межі старшої групи. Остання пенсійна реформа збільшила межу настання пенсійного віку для жінок і представників ряду видів професійної діяльності (держслужбовців, учених). Не можна не згадати й збільшення до 60 років вікового цензу для призову із запасу до війська. Тобто дослідження здатності старших людей інтегруватися в суспільно-економічну й громадсько-політичну сферу, та можливість використання їх потенціалу в розбудові суспільства становить не тільки пізнавальний, а й практичний інтерес [Кухта, 2014h].

Саме поняття віку є широким, бо використовується водночас в якості абсолютного та кількісного показників, і як етапу в процесі фізичного та психологічного розвитку. Це з урахуванням того, що поділ життєвого циклу людини на вікові періоди також змінювався з часом — він культурно залежний та визначається підходом до встановлення вікових меж. Звернув увагу на це ще І. Кон — він зазначав, що для того, щоб визначитися зі змістом категорії віку, передусім потрібно розмежовувати головні системи відліку, в яких наука описує людський вік і поза зв’язком з якими вікові категорії взагалі втрачають сенс [Кон, 1984; 1989]. В пошуку вирішення цього неузгодження, вчений спинився на виділенні трьох систем відліку, де першою виступає індивідуальний розвиток, онтогенез. В систему віднесено такі одиниці розмежування віку як стадії розвитку і вона «заточена» на вивчення вікових особливостей життя індивіда. Друга система відліку орієнтована на маркування та дослідження пов’язаних з віком соціальних процесів та соціальної структури суспільства. Вона задає такі одиниці поділу як вікові страти та вікові групи, покоління, а також когортні відмінності. І остання, третя система відліку — уявлення про вік у культурі — те, як вікові зміни і властивості сприймаються представниками соціоекономічних і етнічних груп. Вона включає дослідження вікових стереотипів [Кон, 2000]. Таким чином, йдеться не лише про необхідність розгляду віку в індивідуально-психологічній, соціоструктурній та соціокультурній площинах, а й необхідність створення термінологічного і методологічного інструментарію вікових досліджень. Логічно вибудовувати схему аналізу старшого віку наступним чином: по-перше, з’ясування біологічних, психологічних, соціальних підстав для виділення меж вікового поділу, зокрема меж старості; по-друге, операціоналізація пов’язаних з віком понять.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40

Схожі:

Міжрегіональна академія управління персоналом кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Міжрегіональна академія управління персоналом Кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

України Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису Паращевін Максим Анатолійович
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів І текстів інших авторів мають посилання на відповідне...

Ведення
Моз україни зі спеціальності «Гастроентерологія», чл кор. Національної академії медичних наук України, професор, д м н., завідувач...

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Електоральна громадська думка: концептуалізація та соціально-політичні практики 60

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису пахолок ольга олегівна
Феномен здоров’я в цивілізаційній перспективі: часовий, просторовий та аксіологічний аспекти аналізу 12

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження моделей любові в художній культурі

Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В....
Торгівля в Західній Європі та її правове регулювання в часи Середньовіччя І в Новий час

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
П. Блау) І o. Dunkan (О. Данкену). Дослідження 1980-х років відзначаються домінуванням методологічних І концептуальних принципів...

Старший юрист юф «ilf» (інюрполіс), м. Харків, здобувач нді державного...
Юф «ilf» (інюрполіс), м. Харків, здобувач нді державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук...

«Евристичний потенціал поняття «символічний універсум»: теоретичні...
«символічний універсум»: теоретичні та методологічні аспекти», поданої до спеціалізованої вченої ради д 26. 229. 01 Інституту соціології...

Підручників, поданих
Схвалено вченою радою Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України

Інститут філософії імені Г. С. Сковороди національної академії наук україни оголошує прийом
До аспірантури з відривом від виробництва за державним замовленням зі спеціальності “філософія” – 033

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Національної юридичної академії України
Проаналізовано різницю між найбільш важливими часовими категоріями в цивільному праві

Н аціональний заповідник «глухів» центр пам’яткознавства національної...
До початку роботи конференції буде виданий черговий збірник наукових праць «Сіверщина в історії України», включений дак мон україни...

Про оформлення договорів застави акцій, емітованих іноземними юридичними особами (компаніями)
Юф «ilf» (інюрполіс), м. Харків, здобувач нді державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук...

Кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивільного права №1 Національної...
Відмова представника від вчинення дій, які були визначені нотаріально посвідченою довіреністю

Доктор юридичних наук, професор кафедри господарського права Національної...
...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт