Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Рішення про створення музею

Рішення про створення музею





На допомогу організаторам музеїв історії

навчальних закладів Київщини
Ольга Рокицька, методист кабінету координації роботи з методичними кабінетами КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»
Кожний навчальний заклад має свою багату історію, а тому в ньому може бути створений музей, у якому зібрані пам’ятки про події минулих років та сучасність про кращих вчителів та учнів.

Ураховуючи те, що в закладах освіти Київської області проводиться значна робота зі створення музеїв, поповнення та впорядкування їх фондів, пропонуємо методичні поради.

Музей історії школи має стати осередком освіти й виховання, що сприятиме відродженню історичної педагогічної спадщини школи, забезпеченню духовної єдності педагогічних поколінь.

Мета діяльності музею історії школи полягає у залученні педагогічних працівників, учнів, батьків, громадськості до вивчення та збереження історико-педагогічної спадщини народу свого краю, у формуванні освіченої творчої особистості та відродженні й розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.

Основними завданнями музею є сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу в школі; розширення і поглиблення загальноосвітньої підготовки учнівської молоді засобами позакласної роботи; розвиток її творчих інтересів до пошукової, краєзнавчої науково-дослідницької, пропагандистської роботи, формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України; допомога педагогічному колективу закладу освіти у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами; формування, збереження і раціональне використання музейного фонду України; вивчення, охорона і пропаганда пам’яток історії освіти рідного краю; проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді та інших верств населення.

Рішення про створення музею може бути прийнято його засновником (керівником закладу освіти за ініціативи педагогічного чи студентського колективів) за умови наявності активу однодумців: учнів, педагогічних працівників, спеціалістів музейної справи, громадськості тощо, спроможного виконувати пошуково-дослідницьку, збиральницьку, експозиційну, просвітницьку роботу, а також педагога, який би очолив роботу зі створення музею. Наказ про відкриття музею видається його засновником після оформлення відповідної музейної експозиції та за наявності Положення про музей, фонду музейних предметів, зібраних і зареєстрованих в інвентарній книзі оригінальних пам’яток історії, культури, на основі яких побудована експозиція музею; приміщення і обладнання, що забезпечує збереження, вивчення й експонування музейних колекцій; експозиції, яка щодо змісту і оформлення відповідає сучасним вимогам; умов для охорони музею, оснащення його засобами охоронної та пожежної сигналізації.

За роботу музею відповідає керівник закладу освіти. Він призначає педагога (за його згодою) для здійснення безпосереднього керівництва роботою музею; встановлює йому надбавку за роботу в музеї за рахунок і в межах фонду заробітної плати; вирішує питання дислокації музею та режиму його роботи; сприяє організації та проведенню навчальних, виховних, методичних та інших заходів на базі музею.

Робота музею організовується на засадах самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею. Вона обирається на зборах учнівського чи студентського активу музею та складається з учнів або студентів, педагогічних представників. Рада музею обирає голову і розподіляє обов’язки між членами ради, які очолюють групи або сектори пошукової, фондової, експозиційної, просвітницької роботи тощо; вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії освіти і культури, які надійшли в процесі комплектування; обговорює та затверджує план роботи; заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку наукову роботу; організовує підготовку громадських екскурсоводів, лекторів, а також навчання активу; веде документацію музею (інвентарну книгу, книгу обліку проведення екскурсій, навчальних занять, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів, плани роботи); вирішує інші питання, пов’язані з діяльністю музею.

На першому етапі підготовки до створення музею важливе місце посідає виявлення, збір та опис предметів, що складають експозицію музею. З метою забезпечення роботи якісного комплектування фондів музею історії школи необхідно створити пошукові загони, творчі групи серед учнів та вчителів для збору матеріалів окрім цього, потрібно розробити план навчання керівників творчих груп та пошукових загонів до організації дослідницько-пошукової роботи. За умови організації роботи з виявлення збору та опису матеріалів до музею, варто практикувати щомісячні звіти керівників творчих груп та пошукових загонів про результати роботи.

Подальше успішне функціонування музею передбачає дотримання у роботі принципів системності, плановості, систематичності. Планування діяльності – необхідна умова музейної справи, отже потрібно планувати комплектування фондів, складати тематико-експозиційний план, план масової роботи узгоджувати з планами роботи педагогічного колективу (з навчальними планами з історії, київщинознавства, географії та літератури).

Обов’язковою складовою частиною музею є його фонди – зібрання пам’яток освіти і культури та інших колекцій. Вони - результат цілеспрямованої діяльності, яку називають комплектуванням фондів: пошуку, виявлення, відбору, виготовлення, нагромадження, класифікації та систематизація предметів, що мають музейне значення. Фонд пам’яток комплектується музеєм систематично відповідно до його профілю і завдань. Наприклад, музей історії школи може поповнюватись такими матеріалами:

  • історія заснування школи (архівні матеріали, спогади учнів, вчителів);

  • відомості про учнів та вчителів (у різні періоди існування школи);

  • матеріали про вчителів, які стали жертвою репресій;

  • документи, фотографії, спогади;

  • історичні знахідки про вчителів, учасників Великої Вітчизняної війни (документи, фотографії, спогади, листи, нагороди та речові експонати);

  • матеріали про відбудову народної освіти, періодичні видання цього періоду - газети, журнали, в яких висвітлено стан освіти регіону;

  • комплекс матеріалів про піонерську та комсомольську роботу в школі;

  • матеріали про вчителів, яким присвоєно почесне звання “Заслужений учитель України” та “Відмінник освіти України”;

  • відомості про вчителів, делегатів Всесоюзних з’їздів учителів та делегатів з’їздів працівників освіти України;

  • добірки про педагогічні династії, видатних особистостей, що навчалися чи працювали у школі;

  • програми, підручники, журнали, щоденники, книги обліку учнів, учнівські зошити, табелі, шкільне приладдя;

  • шкільна форма (різних модифікацій);

  • карти, схеми, діаграми, фотографії, кінодокументи;

  • записи фольклору, твори образотворчого мистецтва та інше.

План майбутньої експозиції складається у двох видах: стислий, так звана тематична структура, і розгорнений тематико-експозиційний план. Тематична структура – це перелік тем, підтем і актуальних питань майбутньої експозиції. Зазначений етап діяльності має велике значення, бо йдеться про визначення ідейної і наукової спрямованості експозиції, послідовність і співвідношення тем у ній. Експозиційною визначається тема, зміст якої можна розкрити за допомогою музейних предметів. Тематичну структуру складають або у вигляді тез, або як короткий список тем, підтем та елементів у ній. Наприклад у музеї історії освіти Київщини є розділ “Розвиток середньої освіти на Київщині кінця XIX - початку XX століття”.

Тема 1. Історія Білоцерківської гімназії (1847р.)

а) історія заснування гімназії,

б) чоловіча гімназія (1847р.),

в) жіноча гімназія (1886р.),

г) реальне училище (1872р.),

д) директори гімназії та учителі гімназії,

е) пансіони.

Тема 2. Історія Сквирської гімназії (1907р.)

а) історія заснування гімназії,

б) педагогічна династія Ляхніцьких,

в) комплекс навчальних планів та програм.

Тематична структура як первинний документ має бути розглянута педагогічним колективом школи і затверджена директором.

Розгорнений зміст експозиції вміщує тематико-експозиційний план – документ, що відображає конкретний склад експозиційних матеріалів та їх групування відповідно до розширеної тематичної структури. Тематико-експозиційний план включає назви розділів, тем, тематичних комплексів; провідні цитати, анотації; перелік експонатів у експозиційних комплексах з зазначенням основних дат атрибуції. У плані відтворюються всі пункти тематичної структури та особливо виділяються експозиційні комплекси, кожному з яких відповідає перелік експозиційних матеріалів, розташованих у послідовності, що визначена темою.

У таблиці 1 подаємо форму, за якою укладається тематично-експозиційний план.

Таблиця 1


Тематична структура

Провідні тексти, анотації

Назви комплексів, що входять до складу теми або підтеми

Перелік експозиційних матеріалів комплексу

Відомості про характер експозиційних матеріалів

Примітки

Вказуються точно сформульовані назви розділів і тем

Виписуються повністю із зазначенням джерела

Подається наскрізна нумерація комплексів у музеї

Матеріали перераховуються відповідно до розгортання теми. Даються основні відомості про експонати

Вказується оригінал, допоміжний матеріал, інвентарний номер






Перш ніж складається тематико-експозиційного план, ведеться відбір експозиційних матеріалів, музейних предметів – культурно-освітніх пам’яток, історичних джерел усіх типів; наукових допоміжних матеріалів – карт, схем, таблиць, планів, графіків, що доповнюють музейні предмети і допомагають розкривати їх зміст; проводиться відтворення музейних предметів – копій, репродукцій, фотографій; укладаються тексти – продумана, цілісна, систематично організована сукупність заголовків до розділів і тем, анотації, етикетки, тобто ті написи, що полегшують розуміння змісту експозиції і містять інформацію про експонати.

Важливу роль у музейній експозиції відіграє текстовий матеріал, який полегшує розуміння її основного змісту. Відповідно до виконуваних функцій тексти поділяються на три групи: провідні, анотації та етикетаж. Провідні тексти виражають головну спрямованість експозиції в цілому, певного її розділу, теми, залу або комплексу. Анотація – це текст, що є коментарем до залу, теми, комплексу, в ній розкриваються основні мотиви експозиції залу або теми. Для складання анотації варто користуватися фундаментальними працями і дослідженнями. Пояснювальний текст до експонатів має бути гранично лаконічним максимально виразним і строго достовірним. Його зміст мусить спрямовувати увагу відвідувачів на ті сторони предмета, які відповідають експозиційному задуму.

Проектуючи шкільний музей, слід орієнтуватися на правила і засоби, що забезпечують гармонійність композиційної побудови всіх перелічених вище елементів, роблять експозицію зрозумілою і естетично виразною.

Ще одним важливим напрямом діяльності зі створення музею, його функціонування є облік музейних експонатів.

Зібрані музеєм матеріали вимагають чіткої системи реєстрації та бережливого ставлення, їх засвідчення та опис ведеться на основі ''Положення про музей при закладах освіти системи Міністерства освіти і науки України". Перш ніж зареєструвати предмет в інвентарній книзі, необхідно скласти акт прийому, який є первинним обліковим документом. Зберігання в музеї матеріалів, не оформлених актами, заборонено.

Акти постійного та тимчасового зберігання підшиваються у дві різні справи у хронологічному порядку. В кінці року акти нумеруються по сторінках та прошнуровуються. На звороті останнього аркуша робиться напис, де вказується кількість листків, папка підписується керівником навчального закладу та опечатується.

Після затвердження акту прийому директором навчального закладу записані в ньому предмети фіксуються в інвестиційній книзі. Інвентарний номер, який предмет отримує після реєстрації у ній, вноситься у графу облікових позначок акту.

Основним документом обліку та зберігання матеріалів музею є інвентарна книга, до якої заносяться матеріали основного фонду (Додаток 1). Інвентарна книга повинна бути пронумерованою та завіреною підписом керівника навчального закладу. Оскільки інвентарна книга - документ суворої звітності, ніякі виправлення в ній не допускаються.

Для правильного заповнення інвентарної книги рекомендується спочатку на кожен музейний предмет заповнювати облікову картку, графи якої відповідають графам інвентарної книги. Кожному музейному предмету, що відноситься до основного фонду, присвоюється інвентарний номер, який складається з зашифрованої (скороченої) назви музею та порядкового номера, що присвоюється предмету та інвентарній книзі музею. Наприклад, запис МІОК/52 означає Музей історії освіти Київщини; 52 - порядковий номер предмета. Інвентарний номер наноситься на предмет тушшю або типографською фарбою так, щоб не пошкодити його і щоб номер не дуже привертав увагу.

На малюнках, фотографіях, документах облікова позначка проставляється на звороті простим м’яким олівцем.

Якщо нанесення облікових позначок наносить шкоду предмету або їх неможливо написати на ньому, то ці позначки розмішуються на картонній бирці, яка ниткою прикріплюється до предмета (до значків, медалей, предметів з кераміки тощо). На предмети з тканини нашиваються бирки з дебелої тканини з обліковими позначками. Облікові позначки на фотонегативи, монети, медалі без кріплення пишуться на конвертах та пакетах, в яких вони зберігаються.

На кожен предмет, який надходить до музею, складається картка (за кількістю картотек, які ведуться в музеї).

Крім інвентарної книги, в якій фіксуються матеріали основного фонду, в
музеях необхідно вести картотеку науково-допоміжного фонду, в яку заносяться всі допоміжні матеріали. Інвентарний номер присвоюється матеріалам за принципом інвентарних номерів книги обліку основного фонду, але з позначкою "Д". Наприклад, МІОК/52 "Д", де МІОК позначає Музей історії освіти Київщини; 52 - порядковий номер предмета і матеріалу, “Д” - додатковий фонд.

Правильне визначення та опис фондів музею дозволить в подальшому повніше та ефективніше використовувати музейні предмети під час створення експозицій, виставок, проведенні масових заходів. Отже, отримання повної інформації про конкретний музейний предмет необхідно створювати облікову тематичну та топографічну картотеки.

У музеї повинні вестися облікова картка, топографічна та тематична картотеки.

Облікова картотека включає фонди музею в порядку їх запису в Інвентарній книзі обліку фондів. Вона дублює інвентарну книгу та служить для обліку фондів. Наявність цієї картотеки дає можливість обмежити звернення до інвентарної книги, що забезпечує її збереження.

Топографічна картотека служить для реєстрації відомостей про рух музейного предмета в музеї. В ній вказуються обліковий номер предмета, його найменування та місцезнаходження у фондосховищі чи експозиції з обов'язковим зазначенням номера вітрини, шафи, полиці тощо.

Тематична картотека відображає тематичні розділи експозиції (теми,
підтеми і т.д.).

Потребує чіткого обліку й екскурсійно-масова робота. З цією метою в музеї ведуться така документація:

  1. Книга обліку відвідувачів та екскурсій.

  2. Книга обліку масових заходів.

  3. Книга обліку лекцій.

  4. Книга обліку виставок.

Крім перелічених документів, у музеї мають зберігатися затверджені тексти лекцій, екскурсій, методичні розробки екскурсій, тематико-експозиційні плани музею та виставок, сценарії масових заходів.

Отже, створення та підтримання діяльності музею історії освіти навчального закладу є не лише цікавою, а й відповідальною справою, діяльністю. яка унормована та підпорядкована певним правилам.

У додатках наводимо зразки форм окремих документів музейної справи.
Інвентарна книга

Додаток 1



п/п


Дата запису

Час, джерело і спосіб надходження, супроводжувальні документи, номер акту

Назва і короткий опис речі (автор, назва, дата, місце походження, написи, підписи та іншіе)

Кількість предметів

Матеріал і техніка

Розмір, вага (для дорогоцінних металів і каміння)

Стан речі (з підписом особи, яка проводила опис)

Вартість (при купівлі), акт закупочної комісії

В який відділ або збірку надійшов

№ наукового інвентарю

Примітка. Місце знаходження предмета (запис олівцем). Акти про тимчасову передачу, вилучення, продажу і т.д.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

10

12



Додаток 2

Книга обліку відвідувачів та екскурсій
Розпочато

Закінчено





п/п


Дата

Тема екскурсії

Організація, що замовила екскурсію

Кількість відвідувачів

Початок екскурсії

Тривалість екскурсії

Прізвище екскурсовода

Підпис

1

2

3

4

5

6

7

8

9



Додаток 3

Книга обліку масових заходів
Розпочато


№ п/п


Дата

Назва заходу та короткий зміст

Де проведено, з ким

Кількість відвідувачів

Відповідальний за проведення

Підпис відповідального

поза музеєм

в музеї

в музеї

поза музеєм

1

2

3

4

5

6

7

8

9
Закінчено

Додаток 4

Книга обліку лекцій
Розпочато

Закінчено




п/п


Тема екскурсії

Хто замовляє

Тема лекції

Прізвище лектора

Де прочитана лекція

Кількість присутніх

Відмітки про виконання

1

2

3

4

5

6

7

8

Додаток 5

Книга обліку виставок

Розпочато

Закінчено

№ п/п


Назва виставки

Організація, де експонувалася виставка

Час експонування

Кількість відвідувачів

Відповідальний за виставку

1

2

3

4

5

6


Усі музейні предмети, які збираються та передаються громадянами в результаті пошукових експедицій, проходять обов'язкове актування на постійне або тимчасове зберігання. Акти складаються за таким зразком:
АКТ №

прийому на постійне (тимчасове зберігання) музейних предметів
" " 2006 року місто
Цей акт складений представником (назва навчального закладу)

прізвище, ім'я по батькові, посада

з одного боку та особою

прізвище, ім'я, по батькові

з іншого, в тому, що перший прийняв, а другий здав на постійне (тимчасове) зберігання

№ п/п

Найменування та короткий опис матеріалу

Стан збереження

Кількість

Примітки
















Всього по акту прийнято одиниць.

Акт складений в примірниках та вручений особам, які його підписали.

Прийняв

Здав

Присутні (при необхідності)

Додаток: Легенда.
Література

  1. Инструкция по учету и хранению музейных фондов в музеях, работающих на общественных началах. М., 1996. – 64с.

  2. Мезенцева Г.Г. Музеєзнавство, К.: Вища школа., 1980. – 116 с.

  3. Нікітіна І.П., Нікітін Ю.О., Шліхова В.В. Шкільне методичне об’єднання. - Харків: Основа, 2005. – 160с.

  4. Організація та принципи діяльності музеїв загальноосвітніх шкіл, СПТУ, вузів у світлі перебудови системи освіти: Методичні рекомендації. - К., 1990. – 32 с.

  5. Туризм і краєзнавство: Інформаційно-методичний вісник № 9. - К., 1998. – 72 с.

  6. Шкільні музеї: Навч.-метод. посібник // Н.І.Ганнусенко, О.В.Ляпін, Т.І.Мацейків та ін. – К.: Рад.шк., 1991. – 111 с.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації Зміст Створення шкільного музею Офіційне визнання...
«Червоної книги України», а також так звані «білі плями» пов’язані із історією рідного краю І держави в цілому(Голодомор 1932-1933...

Дослідження проблеми, збирання інформації
В даному посібнику розглядається питання становлення шкільного музею, етапи його створення, не включаючи широке коло питань музейної...

40-й день народження Житомирського музею космонавтики ім. С. П. Корольова
Лілія Кавун, науковий співробітник Житомирського музею космонавтики ім. С. П. Корольова

­­­­­Контракт №1 з директором Ніжинського краєзнавчого музею ім. Спаського І. Г
Дудченко Геннадій Миколайович, з другого боку, уклали цей Контракт про таке: Дудченко Геннадій Миколайович призначається на посаду...

Рішення про створення (реорганізацію) знз
Нормативно-правові підстави для провадження діяльності з надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти

Рішення про створення структурного підрозділу чи введення окремої
Державна служба України з питань праці на додаток до листа від 22. 06. 2017 №6827/1/4-дп-17 надає рекомендації щодо реалізації делегованих...

Рішення про створення акціонерного товариства
Опис документів, необхідних для відкриття поточного рахунку для формування статутного капіталу суб’єкта господарювання – юридичної...

На виконання рішення Методичної ради при Відділенні Нотаріальної...
На виконання рішення Методичної ради при Відділенні Нотаріальної палати України в Львівській області від 29. 10. 2015р., для створення...

Рішення від 08. 10. 2018 року №115
Про створення органу приватизації житлового фонду та затвердження Положення про орган приватизації житлового фонду

Рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними)...
Для здійснення будь-якого виду підприємницької діяльності необхідною умовою є державна реєстрація (Закон України від 07. 02. 91 р....

Конкурс на кращий малюнок «Мій мальовничий світанковий край»
Екскурсія на батьківщину Казимира Малевича до Пархомівського історико-художнього музею

Керівництво роботою музею. Планування роботи. Музейна рада
Комунальний заклад київської обласної ради «центр творчості дітей та юнацтва київщини»

Перелік документів
Юридична особа, яка створена та/або діє на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, подає копію рішення...

Повідомлення про проведення установчих зборів зі створення
Створення об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі – об’єднання), визначення його назви І місцезнаходження

Про створення наукового товариства учнів «Інтелект» від 08. 10. 2013 року
На підставі рішення установчих зборів учасників навчально-виховного процесу в школі у складі педагогічних працівників, учнів та батьків...

Тема: Автоматичне створення змісту документа. Настроювання параметрів...
Мета: Закріплення практичних навичок по створенню автоматичного змісту документа, створення та застосування колунтитулів; навчити...

Рішення про створення акціонерного товариства або його копія, засвідчена нотаріально
В пат “упб” для формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу, пайового або неподільного фонду)субєкта господарювання...

Черговість задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи
Етап прийняття рішення отг про припинення ради, як юридичної особи, що об’єдналась шляхом ліквідації, встановлення порядку І строків...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт