Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису домаранська анна олександрівна

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису домаранська анна олександрівна





Сторінка1/21
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


Національна академія наук України

Інститут соціології

На правах рукопису
ДОМАРАНСЬКА АННА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 316.433


МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ПОБУДОВИ СТРАТИФІКОВАНИХ КЛАСИФІКАЦІЙ

22.00.02 – методологія та методи соціологічних досліджень

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Науковий керівник

Макеєв Сергій Олексійович

доктор соціологічних наук, професор

Київ – 2015

ЗМІСТ


Вступ…………………………………………………………………………..

3

Розділ 1 Концептуальні засади дослідження соціальної стратифікації .…

10

1.1 Економічні ознаки ……………………………...………………………..

12

1.2 Владні ознаки……………………………………………………………..

21

1.3 Ознаки визнання ……………………………….………………………...

24

1.4 Культурні ознаки ………………………………………….……………..

30

1.5 Соціальні ознаки .………………………………………….………….….

35

1.6 Особистісні ознаки …………………………………….……….…….….

36

Висновки до розділу 1 ………………………………………………...……..

42

Розділ 2 Методики побудови стратифікованих класифікацій …...…….…

45

2.1 Методики вимірювання ієрархії професій .………………………….…

46

2.1.1 Шкали престижу професій ……………………………………………

46

2.1.2 Соціально-економічні індекси …………………………………….….

51

2.1.3 Шкали соціального статусу…………………………………….……...

57

2.2 Методики вимірювання соціальної стратифікації ………………….…

59

2.2.1 Індекс соціального статусу О. Голлінґсхеда …………………….…...

60

2.2.2. Класифікація реальних соціальних груп О. Шкаратана …………....

67

2.2.3. Концепція «позиції & диспозиції & практики» Н. Коваліско ……..

70

2.2.4 Модель соціально-стратифікаційної позиції М. Кона ……………....

72

2.2.5 Модель соціального класу М. Севіджа …..…………………………..

74

Висновки до розділу 2…………………………………………………….….

75

Розділ 3 Побудова стратифікованих класифікацій ..………………….…...

78

3.1 Класифікація оцінок нерівності …………………………….……….….

79

3.2 Класифікація стилів культурного споживання .…………………….….

94

3.3 Класифікація позицій індивідів…………………………………….…...

122

Висновки до розділу 3 …………………………………………………….....

142

Висновки ………………………………………………………………..……

150

Список використаних джерел ………………………………………………

154

ВСТУП
Актуальність теми. Соціальна стратифікація і нерівність є центральними темами суспільних і гуманітарних наук. У першій половині минулого століття розпочато пошуки інструментів для їхнього вимірювання. У 1960-х роках провідне місце в дослідженнях розшарованості суспільства займали шкали престижу професій та індекс соціально-економічного статусу, ідея розробки якого належить P. Blau (П. Блау) і O. Dunkan (О. Данкену). Дослідження 1980-х років відзначаються домінуванням методологічних і концептуальних принципів E. Wright (Е. Райта) і J. Goldthorpe (Дж. Голдторпа).

Темі соціальної стратифікації і нерівності приділяється значна увага в українській і російській соціології. Розробку теорії соціальної стратифікації й підходів для аналізу нерівності, соціальної структури, в тому числі соціально-професійної структури і соціальної мобільності здійснили С. Макеєв, О. Куценко, С. Оксамитна, Н. Коваліско, О. Симончук, О. Шкаратан (О. Шкаратан), В. Радаев (В. Радаєв), В. Ильин (В. Ільїн), Т. Заславская (Т. Заславська), Н. Тихонова (Н. Тіхонова). Методологічні та методичні проблеми якості соціологічної інформації висвітлювалися у роботах Л. Бевзенко, В. Воловича, В. Паніотто, Ю. Сурміна, М. Чурилова, Л. Юзви, С. Дембицького, Т. Нікітіної. Стратифіковані класифікації типів робочих місць і типів сімей розроблялись під керівництвом В. Чорноволенко та В. Оссовського. Темі вимірювання, конструювання та застосування тестів в соціологічних дослідженнях присвячені роботи Є. Головахи та Н. Паніної.

Наразі в розпорядженні у соціологів є добре відомі й широко застосовувані в зарубіжній практиці інструменти: класова схема J. Goldthorpe  (Дж. Голдторпа), R. Erikson (Р. Еріксона) і L. Portocarero (Л. Портокареро) – EGP-схема, типологія E. Wright (Е. Райта), класова схема G. Esping-Andersen (Г. Еспін-Андерсена), Treiman’s Standard International Occupational Prestige Scale (SIOPS) (Міжнародна шкала престижу професій Д.Треймана), International Socio-Economic Index of Occupational Status (ISEI) (Міжнародний соціально-економічний індекс професійного статусу).

Втім, пошук нових методик вимірювання соціальної стратифікації не припиняється й досі. Підтвердженням цього слугує низка праць, опублікованих в останні роки. Так, О. Шкаратан пропонує класифікацію реальних соціальних груп, побудовану на ознаках, яким за результатами ентропійного аналізу найбільшою мірою притаманна властивість диференціювати, Н. Коваліско – багатовимірний аналіз в контексті концептуальної моделі «позиції & диспозиції & практики», M. Savage (М. Севідж) – нову модель соціального класу, що поєднує вимірювання економічного, культурного та соціального капіталів.

Причиною незадоволеності наявними методиками, яка актуалізує пошук нових, є їхня властивість віддавати перевагу економічному аспектові соціальної стратифікації, виходячи з судження, згідно з яким поділ праці є ключовим чинником, що породжує нерівність позицій, спільно з відмінностями у світогляді й поведінці. Проте, як стверджує W. Atkinson (В. Аткінсон), перехід від індустріального суспільства, у якому провідним сектором економіки є промисловість, до постіндустріального, у якому більше значення має сфера послуг і виробництво знань, поставили під сумнів спроможність класифікацій, визначених за одними лише економічними ознаками, пояснити як механізм встановлення і відтворення соціальної стратифікації, так і світоглядні відмінності. Насамперед через те, що в сучасному суспільстві позиція індивіда на ринку праці та у виробничому процесі більше не продукує само собою зрозумілий і очевидний спосіб життя, який обумовлює життєві рішення разом з поведінкою, цінностями, поглядами й ідентичністю.

Отже, наукова проблема полягає у тому, що у сучасних умовах процес відтворення соціальної нерівності ускладнився, а існуючі методики її фіксації не відповідають вимогам релевантного вимірювання ієрархічного порядку суспільства, що вимагає узагальнення класичних й сучасних теоретичних підходів до вивчення соціальної стратифікації та обґрунтування комбінації й послідовності оптимальних прийомів і методів побудови відповідного вимірювального інструменту. Він дозволить також більш коректно реєструвати та інтерпретувати відмінності у поглядах, переконаннях, цінностях, ідентичності, моделях поведінки індивідів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з виконанням наукових тем відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України «Структурні виміри соціального простору міста» (№ держреєстрації 0112U001996) і «Соціальна стратифікація в Україні в глобальній та локальній перспективах» (№ держреєстрації 0109U005631). Здобувачка брала участь у розробці таких напрямів, як аналіз стратифіковано-диференційованої структури міського населення України і дослідження відмінностей у сприйнятті нерівності різними категоріями населення.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є аналіз методології дослідження соціальної стратифікації та розробка інструменту її вимірювання, що виявляється в побудові стратифікованої класифікації.

Досягнення мети потребувало розв’язання таких завдань:

  • на основі аналізу і узагальнення теорій соціальної стратифікації виокремити ознаки, які є важливими в процесі встановлення і відтворення розшарованості суспільства;

  • охарактеризувати роль і значення різних груп ознак, спосіб в який вони сприяють досягненню такої соціальної позиції, яка забезпечує доступ до більшої частки цінних благ;

  • на основі аналізу наявних методик вимірювання соціальної стратифікації визначити комбінацію та послідовність оптимальних прийомів та методів для побудови стратифікованої класифікації;

  • оцінити доцільність використання комбінації різних груп ознак та їх значущість для встановлення і відтворення нерівного доступу до цінних благ;

  • оцінити значущість культурних ознак для визначення позиції індивіда в соціальній ієрархії;

  • побудувати стратифіковану класифікацію, що відображає ієрархічний порядок позицій індивідів в українському суспільстві, врахувавши систему зв’язків між ознаками і ступінь важливості кожної з них.

Об’єкт дослідження – процес встановлення і відтворення нерівного доступу до цінних благ, за якого формується соціальна стратифікація.

Предмет дослідження – концептуальні підходи і методичні особливості вимірювання соціальної стратифікації у масових опитуваннях.

Методи дослідження. Для аналізу використовувалися: метод обчислення адитивного індексу (для аналізу оцінок респондентів щодо різних проявів нерівності, інтенсивності дозвілля, відмінностей в уподобаннях культури), метод аналізу кореляційної матриці (для вивчення узгодженості і зв’язаності змінних при аналізі оцінок нерівності й підборі індикаторів з простою структурою взаємозв’язків при конструюванні вимірювальної моделі), метод експлораторного факторного аналізу (для скорочення списку змінних при аналізі оцінок нерівності, для підбору індикаторів при конструюванні вимірювальної моделі), метод множинного регресійного аналізу (для розрахунку узагальнюючої ознаки при аналізі оцінок нерівності та позицій індивідів в соціальній ієрархії), метод множинного аналізу відповідностей (для дослідження зв’язку між стратифікаційними ознаками і уподобаннями в культурі), метод багатофакторного дисперсійного аналізу (для аналізу відмінностей в уподобаннях серед груп з різним матеріальним становищем, рівнем повноважень, престижем професії та для аналізу відмінностей в рівні «повноважень», «статку», «визнання» серед груп з різною соціальною позицією), метод конфірматорного факторного аналізу (для побудови вимірювальної моделі «соціальної позиції»). Опрацювання масивів емпіричних даних здійснювалось за допомогою прикладних програм SPSS, AMOS, Mplus.

Емпіричною базою дисертації є дані моніторингу Інституту соціології НАН України (2002-2013 роки, n = 1800), International Social Survey Programme (2009 рік, для України n = 2012), European Social Survey (2010 рік, для України n=1931).

Наукова новизна одержаних результатів. Узагальнення світового і вітчизняного досвіду методології й методик вимірювання соціальної стратифікації дало змогу вирішити поставлені завдання і розробити методику побудови стратифікованої класифікації.

Уперше:

– обґрунтовано та емпірично підтверджено, що соціальну стратифікацію українського суспільства доцільно вивчати в рамках сформованої під впливом П. Бурдьє парадигми, основні положення якої розробляються і висвітлюються у роботах М. Севіджа, Е. Верд і Ф. Дівайн (концепт «капіталів, активів і ресурсів») і В. Аткінсона (культурологічний класовий аналіз), аніж в рамках конфліктної чи функціональної парадигм;

– представлено структуру взаємозв’язків між різними групами ознак, в якій домінантними залишаються економічні ознаки, а владні  тісно пов’язані з ними. Влада та повноваження виступають основним джерелом визнання, яке окреслює соціальну позицію через оцінки, винесені іншими членами суспільства. Культурні ознаки мають вплив на ознаки визнання, оскільки різноманітні практики свідчать про належність до певного статусного кола. Винятковість соціальних ознак полягає в їхній здатності посилювати або послаблювати дію інших ознак, що стратифікують;

– запропоновано методику вимірювання соціальної стратифікації, яка передбачає наступну послідовність кроків: 1) формування моделі згідно з дослідницькими гіпотезами про направлені й ненаправлені зв’язки між явними і латентними змінними; 2) ідентифікація моделі – кількість відомих параметрів має перевищувати кількість невідомих; 3) оцінка параметрів моделі за допомогою методу, що відповідає типові використовуваних даних; 4) тестування узгодженості моделі з вихідними даними; 5) корекція моделі завдяки додаванню нових зв’язків чи виключення не значимих, допоки не буде досягнуто: теоретичної обґрунтованості, економічності та адекватності емпіричним даним; 6) обчислення значення латентної змінної (узагальнюючої ознаки) і групування її значень.

Удосконалено:

  • концептуальну основу для формування емпіричних показників, які можуть бути використані для вимірювання соціальної стратифікації, зокрема на основі аналізу теорій соціальної стратифікації, виокремлено ознаки, які є важливими в контексті встановлення і відтворення розшарованості суспільства. Перелік таких ознак складається з економічних ознак (право власності, дохід, заробітна плата); владні (повноваження, посада); ознак визнання (престиж професії, репутація); ознак культури (практики споживання, вподобання в культурі); ознак соціальних (походження, належність до певної громади); особистісних ознак (здібності, талант, майстерність).

Дістало подальшого розвитку:

  • методична основа вимірювання соціальної стратифікації, оскільки було визначено комбінацію та послідовність оптимальних прийомів і методів для побудови стратифікованої класифікації, зокрема для визначення ознак, на основі яких будується класифікація, варто користуватися статистичними методами, придатними для перевірки теоретичних міркувань щодо значущості ознак – це поєднання методу кореляційного аналізу, методу експлораторного і конфірматорного факторного аналізу (далі КФА). Для обчислення узагальнюючої ознаки і відображення складної системи взаємозв’язків між ознаками застосовувати метод моделювання структурними рівняннями.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи можуть бути використанні для:

  • дослідження впливу соціальної стратифікації на інші соціальні явища. Так, в ході роботи було виявлено зв’язок між соціальною позицією індивіда і його рівнем тривожності, соціальним самопочуттям;

  • підготовки аналітичних матеріалів для органів державної влади та управління щодо оцінки соціальної ситуації в суспільстві, а також при розробці варіантів підвищення адресності та ефективності соціальної політики. Так, представлена методика була використана при підготовці аналітичної записки «Зовнішньополітичні орієнтації населення України» для Міністерства закордонних справ України;

  • розробки навчальних курсів, пов’язаних з методологією соціологічних досліджень і вивченням соціальної структури, стратифікації й нерівності.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження моделей любові в художній культурі

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Електоральна громадська думка: концептуалізація та соціально-політичні практики 60

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису пахолок ольга олегівна
Феномен здоров’я в цивілізаційній перспективі: часовий, просторовий та аксіологічний аспекти аналізу 12

Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В....
Торгівля в Західній Європі та її правове регулювання в часи Середньовіччя І в Новий час

Національна академія наук україни інститут соціології андрієвська юлія дмитрівна
Розділ приватність в умовах прогресуючої індивідуалізації та розширення віртуального простору

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Права та обов'язки суб'єктів правовідносин з геологічного вивчення надр

Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна
Правові засоби викорінення гендерного насильства в україні: історико-теоретичний аналіз

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Спеціальність: 12. 00. 07 – адміністративне право І процес; фінансове право; інформаційне право

Міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична...
Сфера, механізми, рівні та методи європейської ринкової апроксимації правового забезпечення цивільних майнових відносин 25

Міжрегіональна академія управління персоналом Кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Міжрегіональна академія управління персоналом кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Міністерство освіти І науки україни Уманський національний університет...
...

Національна академія педагогічних наук україни двнз «університет...
Федеральний державний бюджетний освітній заклад вищої професійної освіти приамурський державний університет імені шолом-алейхема

М іністерство охорони здоров’я україни ду «український інститут стратегічних...
Управлінської діяльності охорони здоров’я регіонального рівня на основі її інформатизації

Навчальні програми «мистецтво» (8−10 класи) Міністерство освіти І...
Мартинчук О. В. – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти...

Національної академії наук України Кваліфікаційна наукова праця на...
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів І текстів інших авторів мають посилання на відповідне...

Бюлетень
Бюлетень Західного наукового центру. 2006 / Національна академія наук України та Міністерство освіти І науки України. Західний науковий...

«Евристичний потенціал поняття «символічний універсум»: теоретичні...
«символічний універсум»: теоретичні та методологічні аспекти», поданої до спеціалізованої вченої ради д 26. 229. 01 Інституту соціології...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт