Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна

Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна





Сторінка1/15
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
На правах рукопису

АНІЩУК Ніна Володимирівна
УДК 340.12: 396.2


ПРАВОВІ ЗАСОБИ ВИКОРІНЕННЯ ГЕНДЕРНОГО НАСИЛЬСТВА В УКРАЇНІ: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ


Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень
ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня

доктора юридичних наук


Науковий консультант

ОБОРОТОВ Юрій Миколайович

доктор юридичних наук, професор

Одеса – 2008

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..............5

РОЗДІЛ І

МЕТОДОЛОГІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖУ-ВАНОЇ ПРОБЛЕМИ ..................................................................................................19

1.1. Теоретико-методологічні засади дослідження.............................................19

1.2. Гендерний підхід та його значущість в осягненні проблеми.....................38

1.3. Джерельна база та історіографія дослідження.............................................54

Висновки до першого розділу…………………………………………………...70

РОЗДІЛ II

ВИКОРИСТАННЯ ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ У ГЕНДЕРНОМУ ЗАКОНОДАВ-СТВІ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ....................................................73

2.1. Становлення та розвиток гендерного права: концептуальні засади...........73

2.2. Поняття та сутність правових засобів у гендерному законодавстві...........95

Висновки до другого розділу...............................................................................108

РОЗДІЛ IІI

ГЕНДЕРНЕ НАСИЛЬСТВО ЯК ОБЄКТ ГЕНДЕРНО-ПРАВОВОГО АНАЛІ-ЗУ...................................................................................................................................110

3.1. Визначення гендерного насильства як юридичної категорії....................110

3.2. Місце та співвідношення гендерного насильства у понятійному апараті гендерного права...........................................................................................................122

Висновки до третього розділу.............................................................................133

РОЗДІЛ IV

ФЕНОМЕН ГЕНДЕРНОГО НАСИЛЬСТВА У КОНТЕКСТІ ДИСКРИМІНА-ЦІЇ ЗА СТАТЕВОЮ ОЗНАКОЮ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ …..136

4.1. Природа та сутність феномена гендерного насильства...........................136

4.2. Мізогінія та соціостатева нерівність як першопричини гендерного насильства…………………………………………………………………………….151

4.3. Типологія основних форм гендерного насильства …. ………………....173

Висновки до четвертого розділу……………………………………………….198

РОЗДІЛ V

ЗАБОРОНА ГЕНДЕРНОГО НАСИЛЬСТВА ЯК ПРАВОВИЙ ЗАСІБ ЗАБЕЗ-ПЕЧЕННЯ СОЦІОСТАТЕВОЇ РІВНОСТІ В ЕВОЛЮЦІЇ ПРАВ ЖІНОК ....200

5.1. Специфіка викорінення гендерного насильства в період становлення прав жінок…………………………………………………………………………………..200

5.2. Формування політики гендерного ненасильства під час „Десятиріччя жінок”………………………………………………………………………………....212

5.3. Подолання гендерного насильства на сучасному етапі розвитку прав жі-

нок…………………………………………………………………………………......220

Висновки до п’ятого розділу…………………………………...........................238

РОЗДІЛ VI

ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАПОБІГАННЯ ГЕНДЕРНОМУ НАСИЛЬСТВУ В ІС -

ТОРИЧНОМУ МИНУЛОМУ УКРАЇНИ………………………………………...241

6.1. Вплив гендерних стереотипів на укорінення феномена насильства за ознакою статі: від давньослов’янських часів і до розпаду СРСР............................241

6.2. Традиційні форми гендерного насильства у контексті аналізу вітчизняно-го законодавства щодо їх усунення............................................................................257

6.2.1. Домашнє насильство……………………………………………………..257

6.2.2. Викрадення жінок та работоргівля для сексуальної експлуатації........266

6.2.3. Інші форми насильства за гендерною ознакою.....................................278

Висновки до п’ятого розділу……………………………………………..........289

РОЗДІЛ VІI

ПРАВОВИЙ ДОСВІД ГЕНДЕРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ЩОДО ВИКОРІНЕН-НЯ НАСИЛЬСТВА ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ.......291

7.1. Гендерне насильство як форма соціостатевої нерівності в сучасному українському суспільстві…………………………………………………………….291

7.2. Вітчизняні та зарубіжні правові реформи щодо запобігання гендерному насильству: компаративістський аналіз………………………………………….....308

7.3. Рекомендації конвенційних органів ООН щодо правового забезпечення рівноправ’я статей у контексті подолання гендерного насильства в Україні.......338

Висновки до cьомого розділу……………………………………………….....351

ВИСНОВКИ................................................................................................................355 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………........................364

ВСТУП
Актуальність теми. На початку ХХІ ст. перед вітчизняною юриспруденцією поставлено нові завдання теоретико-методологічного та практичного характеру, обумовлені вимогами нинішнього часу, у зв’язку з необхідністю висвітлення ген-дерних проблем, визначення їх місця у правовому просторі, взаємозв’язку з існую-чими соціально-економічними, політичними реаліями та потребами сьогодення. Одним із важливих її завдань є формування та розвиток теорії гендерного права – нового напряму юридичної науки, який набув визнання в сучасних Північноаме-риканських, Скандинавських та інших країнах Європейського Союзу, призначен-ням якого є розгляд широкого кола теоретико-правових проблем у сфері гендера, зокрема і у тому аспекті, що стосується дослідження гендерного насильства у кон-тексті соціостатевої нерівності та дискримінації за статевою ознакою. За таких умов важливого значення на сучасному етапі побудови паритетної демократії в Україні набуває висвітлення проблеми гендерного насильства під кутом зору дос-лідження правових засобів його викорінення у контексті формування вітчизняного гендерного права.

Аналіз матеріалів експертних обстежень і доповідей міжнародних конвенцій-них органів ООН, документів і матеріалів правозахисних організацій свідчить, що гендерне насильство являє собою актуальну правову проблему для багатьох країн світу, у тому числі і для України, пов’язану насамперед із соціостатевою нерівніс-тю та гендерною дискримінацією щодо жінок. Про це, зокрема, йдеться у положе-ннях ст. 4 Декларації ГА ООН „Про викорінення насильства щодо жінок” від 20 грудня 1993 р., де зазначається, що „держави повинні негайно приступити до здій-снення всіма належними засобами політики викорінення насильства щодо жінок та з цією метою заохочувати дослідження про причини, характер, ступінь та нас-лідки насильства щодо жінок” [89, с. 167].

Враховуючи гостроту проблеми гендерного насильства, Україна не стоїть осторонь щодо її розв’язання. У 2006 р. вона стала першою країною в Європі, яка розпочала дворічну європейську кампанію подолання гендерного насильства в сім’ї, зокрема щодо жінок, що стартувала у Мадриді (Іспанія). До того ж із 2001 р. Україна бере активну участь у проведенні щорічної всесвітньої акції „16 днів про-тидії гендерному насильству”, яка розпочинається 25 листопада, у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, та завершується 10 грудня, у Всесвітній день прав людини.

Спеціалісти погоджуються, що гендерне насильство є одним із найпоширені-ших видів насильства, від якого страждають всі верстви населення, й особливо жінки. Комітет ООН у справах ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок про-голосив, що гендерне насильство є порушенням прав людини, яке ущемлює мож-ливості жінок користуватися правами і свободами на рівній з чоловіками основі. Група дослідників із Вашингтона, працюючих в Інституті світових проблем, заз-начають, що насильство стосовно жінок – соціальна проблема, яка має тенденцію зростання. Вони стверджують, що це найбільш поширена, але менш за все усві-домлена сфера порушення прав людини в усьому світі [10, с. 458].

Дійсно, хоча сьогодні настало нове тисячоліття, але й досі людству не вдало-ся подалати гендерне насильство як соціостатеву дискримінацію. Щоправда, на відміну від попередніх часів цій проблемі надається всесвітнього розголосу, здійс-нюється її обговорення на міжнародних конференціях, проводяться різноманітні акції, кампанії всесвітнього масштабу з метою привертання уваги громадськості до різних форм гендерного насильства. Останнім часом проблемі гендерного на-сильства приділено велику увагу в матеріалах Всесвітньої конференції з прав лю-дини (Відень, 1993 р.), у Декларації Генеральної Асамблеї ООН „Про викорінення насильства щодо жінок” (1993 р.), у Міжамериканській конвенції із запобігання, покарання та викорінення насильства щодо жінок (Белем, 1994 р.), в рекоменда-ціях Міжнародної конференції з народонаселення та розвитку (Каїр, 1994 р.), у до-кументах Четвертої Всесвітньої конференції зі становища жінок (Пекін, 1995 р.), у Декларації Третьої міжнародної конференції із запобігання насильства та бороть-би з ним (Мельбурн, 1996 р.), у Резолюції 114-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу „Можливості та обов’язки парламентів у просуванні ефективних засобів бо-ротьби із насильством щодо жінок в усіх сферах (Найробі, 2006 р.) тощо. Однак ще до 90-х рр. минулого століття міжнародні правозахисні організації не займали-ся питанням гендерного насильства, вважаючи його приватною проблемою окре-мих осіб, які потрапляють під юрисдикцію конкретної держави.

Між тим, історичний аналіз свідчить, що гендерне насильство, яке панує в дійсний час, не є сучасним набуттям людства. Видозмінюючись, воно супроводжу-вало людство на всіх етапах його історичного розвитку. Вдаючись до сторінок іс-торії, можна знайти все більше і більше жахливих прикладів насильства за гендер-ною ознакою – викрадення та торгівля жінками, різні форми сексуальних зловжи-вань, жорстоке поводження з жінками у сім’ї та ін. “Люди так звикли до підтрима-ння порядку життя насильством, що життя людей без насильства уявляється їм не можливим”[330, с.170]. Це висловлювання, що належить перу видатного російсь-кого письменника, громадського діяча, почесного члена Київського університету Л. М. Толстого („Закон насильства та закон любові”, 1908 р.), зберігає свою акту-альність і в наш час.

Безумовно, проблема гендерного насильства на сьогодні є актуальною в бага-тьох країнах світу, і зокрема в Україні. Проте специфіка поставленої проблеми по-лягає в тому, що гендерне насильство залишається багато в чому невидимим фак-том. Здебільшого різні його види, особливо домашнє, сексуальне та психологічне, залишаються “прихованими”. Офіційна статистика не відображає реальної картини гендерних правопорушень, оскільки потерпілі часто утримуються від звернення до правоохоронних органів, відчуваючи страх або соромлячись зізнатися у своїх стражданнях, а громадськість відвертається від цього, помилково вважаючи те, що відбувається, виключно особистою справою окремої людини.

На жаль, коли мова йде про проблеми рівноправ’я статей, суспільство часто “закриває очі” на крайню форму соціостатевої нерівності – гендерне насильство. Проте цей різновид насильства є одним із ключових соціальних механізмів, за до-помогою якого жінок спонукають займати підлеглий стан порівняно з чоловіками. Воно є найпоширенішим видом гендерної дискримінації в усьому світі.

Сьогодні проблема гендерного насильства потребує нагального розв’язання як з боку держави, так і з боку громадянського суспільства, оскільки призводить до порушення прав людини. Позитивним є те, що сьогодні Україна взяла на себе від-повідальність за подолання проявів насильства щодо жінок і дівчат відповідно до вимог міжнародної спільноти. У 2001 р. Верховна Рада України прийняла перший на території СНД Закон „Про попередження насильства в сім’ї” [128]. У 2005 р. уперше в історії вітчизняного законодавства з’явився Закон України „Про забезпе-чення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” [127], що поклав початок процесу формування гендерного права в Україні. 21 листопада 2006 р. у стінах Верховної Ради України відбулися парламентські слухання – „Про сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження гендерного насильства” [268]. У січні 2007 р. в Україні відбулася презентація проекту Міністерства України із справ сім’ї, молоді та спорту „Насильство щодо жінок: ефективність та системність про-тидії” (2007–2008 рр.) за підтримки Фонду ООН з ліквідації насильства щодо жі-нок. Головним завданням проекту є створення діючого механізму використання нормативно-правової бази у сфері попередження гендерного насильства.

Безперечно, формування політичної та правової культури високого рівня є не-обхідною передумовою успіху у досягненні ідеалів правової держави. Новий етап державотворення потребує вироблення і нової моделі політичних і правових гаран-тій рівноправного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності сус-пільства. І реалізація цих потреб вимагає однаково вагомого впливу на громадсь-ко-політичне та правове життя, матеріальне виробництво, культурно-просвітницькі чи релігійні процеси, розвитку національної самосвідомості як з боку чоловіків, так і з боку жінок, без будь-яких проявів гендерного насильства.

Неабияку роль у процесі формування цивілізованих паритетних відносин і ви-роблення механізмів гендерної демократії має відіграти осягнення того шляху, який пройшла Україна, формуючи правову політику викорінення насильства за ознакою статі, починаючи від Київської Русі та завершуючи сучасним періодом розбудови своєї незалежності. Глибоке осмислення проблеми гендерного насиль-ства крізь гендерно-правовий вимір дає можливості по-новому оцінити це явище, визнавши його формою соціостатевої нерівності. Тому всебічне вивчення, аналі-тичне узагальнення проблеми гендерного насильства під кутом зору висвітлення правових засобів його викорінення в Україні, безперечно, становить значний нау-ково-теоретичний інтерес для сучасного правознавства.

Актуальність обраної теми значною мірою обумовлена і ступенем розроблен-ня проблеми. На сьогодні українські правознавці не приділяють пріоритетної уваги висвітленню гендерної проблематики в цілому, зокрема, у тій частині, що стосу-ється обраної теми, яка ще не стала об’єктом спеціальних досліджень в юриспру-денції. Оскільки нинішній етап становлення гендерного права в Україні вимагає дедалі більш глибокого наукового аналізу теоретичних і практичних аспектів впро-вадження гендерного підходу в сучасну практику правовідносин, цей фактор та-кож обумовив вибір теми дисертації, яку уперше запропоновано розглянути під кутом зору проблеми рівноправ’я статей. Причому специфіка цього дослідження полягає в тому, що порушена проблема розглядається насамперед під кутом зору законодавчого забезпечення та реалізації прав жінок, оскільки саме представниці слабкої статі більш за все зазнають гендерного насильства як дискримінації за ста-тевою ознакою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної науково-дослідної теми Одеської націо-нальної юридичної академії „Традиції і новації в сучасній українській державності і правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U004970) на 2006–2010 рр. і є складовою частиною досліджень кафедр теорії держави та права, історії держави та права цього навчального закладу, які працюють над науковим розроб-ленням теоретико- та історико-правових аспектів вищезгаданої теми.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комп-лексний та системний історико-теоретичний аналіз проблеми гендерного насиль-ства під кутом зору висвітлення правових засобів його викорінення в Україні та формулювання на цій основі науково обґрунтованих положень, висновків і пропо-зицій, що відкривають нове бачення цієї проблеми в рамках гендерного права.

Визначена мета зумовила постановку та вирішення таких завдань:

з’ясувати роль та значення гендерного підходу в осягненні феномена насиль-ства за ознакою статі;

проаналізувати історичний розвиток і сучасний стан розроблення досліджу-ваної проблеми, її джерельну базу;

фундаменталізувати теоретичну базу щодо розкриття правових аспектів ген-дера як складного соціального конструкта;

дослідити концептуальні засади становлення та розвитку гендерного права у світі, виявити особливості його формування в Україні;

розкрити загальнотеоретичні проблеми використання правових засобів у ген-дерному законодавстві;

обґрунтувати роль гендерного права у розв’язанні проблеми гендерного на-сильства з позицій порівняльного підходу та обміну національним досвідом;

здійснити теоретичну інтерпретацію юридичної категорії „гендерне насиль-ство”, виокремити особливості змісту цієї категорії;

визначити місце та співвідношення „гендерного насильства” у понятійному апараті гендерного права;

встановити взаємозв’язок між гендерним насильством, дискримінацією за статевою ознакою та соціостатевою нерівністю;

висвітлити специфічну природу, сутність та типологію основних форм ген-дерного насильства на фоні проблеми рівноправ’я статей;

розглянути юридичну заборону гендерного насильства як правовий засіб за-безпечення соціостатевої рівності в еволюції прав жінок;

виявити характерні риси явища гендерного насильства з погляду соціостате-вої дискримінації, здійснивши ґрунтовний аналіз проблеми рівноправ’я статей в українському суспільстві;

висвітлити історичну ретроспективу процесу формування вітчизняного зако-нодавства щодо забезпечення прав жінок у сфері подолання насильства за ознакою статі;

здійснити компаративістський аналіз вітчизняного та зарубіжного правового досвіду щодо розв’язання проблеми насильства за ознакою статі на сучасному ета-пі формування та реалізації гендерної політики та гендерного права;

розробити теоретичні та практичні рекомендації щодо удосконалення право-вих засобів забезпечення соціостатевої рівності у контексті викорінення насиль-ства за ознакою статі в незалежній Україні, спираючись на гендерні перетворення тих зарубіжних країн, де вони набули значного поширення і розвитку.

Об’єктом дослідження є сфера суспільних відносин, в якій здійснюються формування та розвиток правових засобів, спрямованих на викорінення гендерного насильства в Україні.

Предметом дослідження є історико-теоретичні положення, концептуальні підходи до аналізу правових засобів викорінення гендерного насильства в Україні.

Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дослідженні застосовувалася система принципів, прийомів та підхо-дів, яка побудована на філософських, загальнонаукових та спеціальних методах. Використання філософських принципів і методів дало змогу забезпечити єдність соціально-правового та гносеологічного аналізу явища гендерного насильства, іс-торизм, об’єктивність, конкретність істини тощо. Системний, структурно-функціо-нальний, історико-порівняльний та інші методи використовувалися для досягнен-ня розуміння взаємодії між гендерним насильством та соціостатевою дискриміна-цією в контексті проблеми рівноправ’я жінок та чоловіків. Використання компара-тивістського методу дозволило зробити порівняння феномена гендерного насиль-ства в Україні та зарубіжних країнах з різними правовими системами, а також виявлення загальних рис і специфічних особливостей розвитку вітчизняного та іноземного гендерного законодавства на шляху викорінення цього явища. З арсе-налу спеціальних методів використовувалися догматичний, а також метод право-вого експерименту, за допомогою яких поглиблено понятійний апарат гендерного права, сформульовано нові наукові поняття з обраного напрямку дослідження та надано пропозиції щодо вдосконалення українського законодавства про гендерну рівність з урахуванням позитивного світового досвіду гендерних перетворень.

Основним методологічним принципам, підходам і методам дослідження ок-ремо присвячені підрозділи 1.1 та 1.2 розділу 1 дисертації.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові роботи вітчизняних уче-них у галузі теорії та історії держави і права, філософії права – Х. Бехруза, М. Да-мірлі, А. Зайця, О. Івакіна, В. Іванова, С. Ківалова, А. Козловського, М. Козюбри, О. Копиленка, Л. Луць, О. Мурашина, Ю. Оборотова, М. Орзіха, П. Рабіновича,

В. Сіренка, О. Скакун, О. Тимощука, Є. Харитонова, О. Ющика та ін.

Теоретичною основою дослідження є також праці вітчизняних та зарубіжних вчених-гендеристів – С. Айвазової, Н. Болотіної, М. Буроменського, О. Вороніної, В. Глиняного, О. Дашковської, Л. Завадської, Л. Кормич, Н. Лавріненко, І. Лаврін-чук, К. Левченко, Л. Леонтьєвої, О. Матвієнко, Т. Мельник, Н. Оніщенко, Л. Пет-ришиної, Н. Пушкарьової, С. Поленіної, О. Руднєвої, З. Ромовської, Л. Смоляр,

Г. Терещенка, М. Томашевської та ін., які значною мірою допомогли здійснити розроблення теоретико-методологічної основи дисертаційного дослідження.

Джерельна основа дослідження теми є широкою і різноманітною. Вона вклю-чає сім груп та дванадцять підгруп джерел, що аналізуються у підрозділі 1.3 роз-ділу 1 дисертації.

Концепція дисертаційного дослідження вироблена під кутом зору гендерного права і являє собою першу спробу створення моделі для відпрацювання комплекс-ного підходу до правотворчої діяльності з проблеми законодавчого забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та рівних можливостей їх реалізації у тій сфері жит-тєдіяльності людей, що стосується проблеми викорінення гендерного насильства в Україні. Ця концепція з гендерно-правової точки зору надає відповіді на такі акту-альні питання сьгодення: по-перше, що потрібно зробити для вирівнювання право-вого статусу чоловіків та жінок, аби викорінити гендерне насильство як крайню форму соціостатевної нерівності і тим самим подолати дискримінацію за статевою ознакою, що де-факто має місце в українському суспільстві трансформаційного періоду і, по-друге, що необхідно визначити, як цього можна досягти, використо-вуючи правові засоби розв’язання цієї проблеми. Концепція дослідження значною мірою орієнтована на усунення соціостатевої дискримінації у найбільш обмеженої у можливостях реалізації своїх прав та свобод частини населення жінок, які на-самперед зазнають різних форм гендерного насильства з боку чоловіків.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична...
Сфера, механізми, рівні та методи європейської ринкової апроксимації правового забезпечення цивільних майнових відносин 25

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Права та обов'язки суб'єктів правовідносин з геологічного вивчення надр

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Спеціальність: 12. 00. 07 – адміністративне право І процес; фінансове право; інформаційне право

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Електоральна громадська думка: концептуалізація та соціально-політичні практики 60

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження моделей любові в художній культурі

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису пахолок ольга олегівна
Феномен здоров’я в цивілізаційній перспективі: часовий, просторовий та аксіологічний аспекти аналізу 12

Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В....
Торгівля в Західній Європі та її правове регулювання в часи Середньовіччя І в Новий час

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
П. Блау) І o. Dunkan (О. Данкену). Дослідження 1980-х років відзначаються домінуванням методологічних І концептуальних принципів...

К иївський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису...
Правове регулювання свободи совісті, віросповідання І діяльності Релігійних організацій у радянській україні

Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет...
Релігійний та секулярний вимір приватного та публічного простору сучасного українського суспільства

М іністерство освіти І науки України Львівський національний університет...
Зміни у соціальному просторі сучасного українського міста під впливом туристичних практик

Міжрегіональна академія управління персоналом Кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Міжрегіональна академія управління персоналом кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Методичні рекомендації для студентів-практикантів та викладачів-керівників...
Директор всп «Миколаївський інститут права Національного університету «Одеська юридична академія»

Конкурс до Верховного Суду початок оновлення судової системи 3
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека

Актуальна подія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...

На правах рукопису
Механізм формування корпоративної соціальної відповідальності в управлінні підприємством

Тернопільський національний економічний університет На правах рукопису Никифорак Ірина Іванівна
Вступ



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт