Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Література

Література





Сторінка1/5
  1   2   3   4   5
d:\оксана\dsc_8227-1.jpg
Усова Оксана Андріївна

01.01.1969 р.

Київський державний педагогічний інститут ім. М.П. Драгоманова, 1993 р.,

педагогіка та методика виховної роботи
Фастівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 5,

вул. Радянська, 10, Київської обл., 08500

sf5fastiv@gmail.com

Стаж роботи як заступника директора з виховної роботи – 5 років

Затверджено радою методичного кабінету управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради

(протокол № від )

Усова О.А. Національно-патріотичне виховання як складова духовно морального світогляду школярів: Опис діяльності. – Фастів, 2014. -84 с.
Представлено опис діяльності заступника директора з виховної роботи Фастівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 з національно-патріотичного виховання учнів. В роботі розглянуто питання національно-патріотичного виховання школярів та його актуальність в умовах сучасної української дійсності. Розкрито мету, завдання та шляхи реалізації даного напрямку виховання учнівської молоді.

Адресовано заступникам директорів з виховної роботи, педагогам-організаторам, класним керівникам.

Зміст
Анотація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Національно-патріотичне виховання як складова духовно

морального світогляду школярів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84


Вступ
"Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.

Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани.”

М. Рильський

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянам соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.

Молоді потрібно оволодіти не лише системою наукових знань, а насамперед цілісною національною культурою, духовністю, не виключаючи вищі здобутки культури, духовності цивілізованих народів.

Зміст патріотизму визначається духовним і моральним кліматом суспільства, традиціями, колективним досвідом попередніх поколінь. Відповідно до Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Указів Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти" (№347 від 17.04.2002 р.), "Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді" ( №948 від 25.10.2002 р.) Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства" (№1697 від 15.09.1999 р.) одним із пріоритетних завдань освіти є патріотичне виховання молодих поколінь.

Національно-патріотичне виховання як складова духовно морального світогляду школярів

У сучасній педагогічній науці патріотичне виховання визначається як історично зумовлена сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь. На думку І.Д. Беха, патріотичне виховання також передбачає «широкі знання конституційних і правових норм, державної політики, сформованість патріотичних думок та дієвих заходів з відстоювання національних форм життєдіяльності і поведінки в усіх сферах суспільного життя». Тому проблемою виховної роботи ми обрали: «Виховання вільної особистості з почуттям національної самосвідомості та самоповаги, активної у виборі власної життєвої позиції, здатної зберегти і примножити духовні скарби України».

Українська педагогіка за своїм змістом і спрямуванням має гармонійно поєднувати могутню культуру і духовну "трійцю" - історію, сучасне і майбутнє нашої нації і держави. Вона покликана утверджувати в серцях і душах, реальних справах, діяльності і поведінці кожного школяра культурно-духовні традиції, цінності рідного народу, вищі здобутки світової цивілізації.

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:

  • забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей;

  • виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки — Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;

  • сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

  • формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації;

  • формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

  • відновлення і вшанування національної пам'яті;

  • утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності;

  • формування психологічної та фізичної готовності, молоді, до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;

  • відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;

  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;

  • консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо національно-патріотичного виховання;

  • сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді;

  • підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини;

  • створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави;

  • сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

  • виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;

  • створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя;

  • реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.

Закономірним є те, що в наш час значно зріс інтерес педагогів до виховного потенціалу попередніх століть, їхніх виховних традицій. Досягнення Україною в багатьох галузях життя світового рівня неможливе без пізнання і творчого відродження національно-духовних скарбів минулого, зокрема великої Козацької доби. Кожен педагог покликаний глибоко усвідомити особливо важливу для нашого народу культурно-патріотичну місію українського козацтва.

Творчо відроджуючи вітчизняні виховні традиції, наші педагоги успішно використовують ідеї, принципи, засоби козацької педагогіки з метою поліпшення героїко-патріотичного виховання учнів, формування у них високої шляхетності, політичної культури, сили волі і сили духу, усвідомлення прав і обов'язків перед Батьківщиною, відповідальності перед рідним народом. Тому патріотичне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу — любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю. В народній пам'яті, свідомості і реальному житті, в поведінці високий статус мали такі правила, закони, кодексу лицарської честі, що передбачали виховувати у дітей і юнацтва:

  • любов до батьків, рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, товаришуванні, ставленні до Батьківщини-України;

  • поважне, з підкресленою ввічливістю ставлення до дівчини, жінки, бабусі;

  • готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, вболівати за дітей, їхню долю;

  • непохитну вірність ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість і справедливість, скромність і працьовитість, культ волелюбних заповідей батьків і дідів, вшанування пам'яті загиблих та ін.);

  • відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу,держави;

  • турботу про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі.

Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів. Враховуючи це, мною було розроблено авторські програми виховної роботи «Ми – майбутнє України» (6-8 кл.) та «Я – стверджуюсь» (9-11 кл.) (опубліковано в журналі «Виховна робота в школі» № 8 за 2011 р.), які спрямовані на всебічний розвиток особистості та виховання свідомого громадянина, покликаного усвідомлювати себе часткою своєї родини, школи, міста, держави, патріота своєї країни (додаток 1).

Основними формами патріотичного виховання школярів є:

  • інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, "філософський стіл”, "відкрита кафедра”, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, "жива газета”, створення книг, альманахів);

  • діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

  • інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);

  • діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

  • індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

  • наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів та форм його організації. Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проектну діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціограму, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів та моделей стилів поведінки.

З метою організації патріотичного виховання учнві в нашій школі:

  • проводилися бесіди ("Я – громадянин-патріот незалежної держави України", "Пам’яті вдячні нащадки", "Моя рідна Україна", "Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн", "Наша вітчизна –Україна", "Державна символіка Батьківщини", "Твої права і обов’язки", "Моя земля – земля моїх предків", "Символи України", "І синє небо, і жовте колосся", "Народні символи", тощо);

  • уроки пам’яті ("Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної", "Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься", "Наша вулиця носить ім’я героя війни", "Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів");

  • організовувалися екскурсії до музеїв, військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи по місцях бойової слави;

  • акції з метою упорядкування пам’ятників, братських могил захисників Вітчизни;

  • години спілкування ("Я – громадянин і патріот держави", "Я –українець!", "Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!");

  • залучали дитячі і молодіжні громадські організації до соціального становлення дітей і молоді, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу (ПЛАСТ, «Труба»);

  • встановлювали та налагодили співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину.

На долю підростаючого покоління випала історична місія - побудова незалежної України, яка має посісти гідне місце серед цивілізованих держав світу. У зв'язку з цим нині значною мірою зросла відповідальність батьків, учителів, вихователів за рівень вихованості дітей і юнаків.

Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою.

Додатки

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 м. Фастова

Програма виховної роботи

«Ми – майбутнє України»

(6 – 8 класи)

Усова О.А.,

заступник директора

з виховної роботи

2009
Вітчизна – це не хтось і десь,

Я – теж Вітчизна.

І.Світличний

Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона своя.

Сенека

Пояснювальна записка
З проголошенням незалежності Україна стала на шлях побудови громадянського суспільства, становлення якого відбувається в умовах соціально-економічних, політичних і культурних перетворень під впливом багатьох чинників. Провідну роль у процесі формування усвідомленої громадянської позиції, громадянських якостей особистості відіграють освіта й виховання.

В умовах творення Української держави особливої актуальності набуває проблема виховання та самовиховання творчої особистості. Демократизація освіти, надання їй державно-національної спрямованості вимагають від вчителів створення такої моделі виховання людини, яка б дозволяла їй оптимально вирішувати складні питання життя, досягати вирішення поставленої мети. На сучасному етапі класний керівник має використовувати для виховання і розвитку особистості ідеї особистісно зорієнтованого виховання, яке втілює демократичні, гуманістичні положення, є потребою часу.

У процесі виховання молодого покоління перед нами постає чимало складних і водночас важливих завдань. Як виростити гармонійну особистість? На які моральні цінності зорієнтовувати дитину? Як допомогти їй зберегти доброту, людяність, вірність своїм родинним витокам? Як підтримати допитливість учнів і зробити процес навчання цікавим для них і бажаним?

Відтоді, як наша держава проголосила свою незалежність і обрала шлях самостійного розвитку, перед вітчизняною системою освіти постало завдання надзвичайної ваги: домагатися того, щоб діти зростали не лише здоровими і освіченими людьми, а й свідомими, творчими особистостями і патріотами України.

Наша школа покликана стати тим місцем для особистості учня і вчителя, де буде духовно збагачуватись кожен учасник навчально-виховного процесу, де буде формуватись громадянська зрілість і особиста відповідальність за свій вклад у національно-культурне відродження України у розбудову держави.

Працюючи з учнями 6 – 8 класів, вивчаючи їхні здібності, нахили, інтереси, потреби, дійшли висновку, що у дітей раннього підліткового віку відбувається інтенсивне формування особистості, значне зростання моральних та інтелектуальних сил, починається перехід від дитинства до юності у фізичному, психічному і соціальному відношенні. Попередні дитячі інтереси зникають, народжуються нові. Особливо у цьому віці дитина починає проявляти інтерес до громадського життя, намагається розібратися у потоці інформації, виробити власну точку зору. Діти цього віку значно відрізняються характером і поведінкою. З одного боку, вони надзвичайно зосереджені на собі, а з іншого – здатні на вражаючий прояв альтруїзму. Їхня увага легко переходить з предмета на предмет, однак вони можуть сидіти тривалий час, зосередившись на тому, що їх справді цікавить. Підлітки прагнуть відмежуватися від усього підкреслено дитячого. Вони допитливі, активні, різкі, діяльні, галасливі та емоційні, прагнуть всього нового, незвичного.

Для того, щоб покращити взаємини між учнями класу, забезпечити повноцінний розвиток дітей, потрібно організувати виховання учнів у конкретному напрямку. Це означає, що виховна робота, як і раніше, здійснюватиметься за допомогою основних аспектів виховання, але, враховуючи вікові особливості учнів, вони базуватимуться на морально-етичному аспекті.
Метою даної програми є виховання свідомого громадянина, покликаного усвідомлювати себе часткою своєї родини, школи, міста, держави, патріота свої країни

Програмою передбачено реалізацію таких завдань:

  • створити умови для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів

  • формувати національну свідомість і людську гідність, любов до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розвитку держави

  • виховувати правову культуру: повагу до Конституції, законодавства України, державної символіки, знання і дотримання законів

  • забезпечувати духовну єдність поколінь, виховувати повагу до батьків, старших, культури та історії рідного народу

  • формувати мовну культуру, володіння і вживання української мови

  • утверджувати принципи загальнолюдської моралі, правди, справедливості, милосердя, патріотизму, доброти та інших добро чинностей

  • формувати почуття господаря й господарської відповідальності, підприємливості та ініціативи, підготовку дітей до життя в умовах ринкових відносин

  • забезпечувати повноцінний розвиток дітей, охорону і зміцнення їх фізичного, психічного та духовного здоров’я

  • виховувати високу художньо-естетичну культуру, забезпечувати розвиток естетичних потреб і почуттів

  • виховувати екологічну культуру людини, розуміння необхідності гармонії відносин з природою

Дана програма базується на принципах:

  • любов до батьківського дому;

  • повага до старших, піклування про них;

  • бережливе ставлення до природи та її ресурсів;

  • уміння підпорядковувати власне суспільному;

  • дотримання звичаїв, обрядів, традицій свого народу;

  • відповідальність перед суспільством за свою поведінку;

  • відповідальне виконання громадянських обов’язків і правових норм.

Програма розрахована на три роки (6 – 8 клас) і передбачає виконання поставлених завдань, які здійснюються не тільки під час виховних заходів і не тільки під час тих справ, які заплановані планами виховної роботи, але й завдяки створенню певного контексту всього життя дитини у сім’ї, школі та класі.

Очікувані результати:

  • набуття учнями абсолютно вічних цінностей, що мають універсальне значення та необмежену сферу застосування (доброта, любов, чесність, гідність, справедливість)

  • сформованість почуття патріотизму, національної гідності, бережливого ставлення до рідної землі, мови, культури, історичної пам’яті тощо

  • усвідомлення громадянських цінностей: прав і свобод людини, обов’язків перед іншими людьми, ідей соціальної гармонії, поваги до законів;

  • розуміння дітьми взаємозв’язку природи і суспільства, розуміння того, що природа – це першооснова існування людини, а людина – частина природи, у якої розвинене почуття відповідальності за навколишнє середовище, як національну і загальнолюдську цінність;

  • усвідомлення цінності особистого життя, шкільного товариства та сімейних цінностей як моральних основ життя сім’ї, стосунків поколінь, законів подружньої вірності в коханні, піклування про дітей, любов до батьків, пам’яті про предків



Опис досвіду
У різні епохи розвитку суспільства проблема мети виховання розв’язувалася по-різному. Зміна цілей виховання на різних стадіях історіі людства не була випадковою чи довільною, вона відбувалася в силу закону обумовленості виховання характером суспільних відносин. Загальною метою виховання є всебічний розвиток особистості: розвиток особистості в анатомо-фізіологічному, психічному і соціальному напрямку. Таку мету виховання ставило перед собою суспільство завжди. Людина повинна бути завжди фізично, розумово і духовно розвинута.

Програма виховної роботи «Ми – майбутнє України» грунтується на загальних цілях виховання і відображає якості, які необхідно сформувати у школярів. Це короткий виклад основних положень і цілей діяльності навчально-виховного процесу. В роботі з кожною віковою групою ставляться конкретні вікові завдання залежно від здібностей, рівня вихованості дітей відповідно до загальної мети виховання. Зміст програми виховання випливає з основних напрямків всебічного розвитку особистості.

Дана програма розрахована на три роки – для учнів 6 – 8 класів і передбачає виконання поставлених завдань, які здійснюються не тільки під час виховних заходів і не тільки під час тих справ, які заплановані планами виховної роботи, але й завдяки створенню певного контексту всього життя дитини у сім’ї, школі та класі. Вона включає в себе такі розділи:

  • «Моя земля – земля моїх батьків»

  • «Ми – українці»

  • «Життя – це мить, зумій його прожити»

  • «Себе я бачу в дзеркалі природи»

  • «Здоровим у доросле життя»

  • «Праці ми шану співаєм»

У Законі України "Про освіту" говориться, що "Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього вибору народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».

Родина є основою держави. Родина, рід, родовід, народ – поняття, що розкривають моральну й духовну сутність, природну послідовність основних етапів формування людини. Від роду до народу, нації – такий природний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості.

Родинне виховання – перша природна і постійно діюча ланка виховання. Без докорінного поліпшення родинного виховання не можна домогтися значних змін у подальшому громадянському вихованні підростаючих поколінь. У сім'ї закладається духовна основа особистості, її мораль, самобутність національного світовідчуття і світорозуміння. Саме тому одним з перших розділів програми є родинно-сімейне виховання «Моя земля – земля моїх батьків», метою якого є сприяння особистісному розвитку школяра шляхом гармонійного поєднання та взаємодії шкільного та сімейного виховання; допомогти дитині усвідомити себе часткою родини, навчити дорожити і гордитися своєю сім’єю, вкладом кожного її члена у розвиток нашої країни; формувати духовну єдність поколінь. Соціальне, сімейне і шкільне виховання повинно здійснюватися у нерозривній єдності.

Для реалізації цього завдання використовуються різноманітні засоби, такі, як: години спілкування («Моя родина – історії краплина», «Тепло рідного дому», «Українська хата – колиска роду», «Домашнє вогнище родинне – оселя наша і сім’я»), виставки («Родовідне дерево моєї родини», «Твори прекрасне своїми руками», «Сімейні реліквії»), конкурси («Рідна пісня, рідне слово», «Тато, мама, я – дружна сім’я»), свята («Свято українського костюма», «Співуча родина»), тестування («Хто в домі головний»), сімейні екскурсії.

Родинно-сімейне виховання є невід’ємною частиною національного виховання, яке постає як створена народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв, інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючого покоління, у процесі якого воно засвоює духовну і матеріальну культуру нації, виробляє національну свідомість. Воно є конкретно-історичним виявом загальнолюдського гуманістичного і демократичного виховання, забезпечує етнізацію дітей як необхідної та невід’ємної складової їх соціалізації. Національне виховання духовно відтворює в дітях народне, увічнює те специфічне, самобутнє, що є в кожні нації, а також загальнолюдське, спільне для всіх націй.

Розділ «Ми – українці» допомагає втілити у виховний процес це завдання, організовуючи тематичні виховні години («Мій край – моя історія жива», «Наше історичне минуле», «Що достойне громадянина», «Сторінками народного календаря»), свята («Козацькому роду – нема переводу», «Найкраще місто на землі», «О, рідне слово! Хто без тебе я?»), краєзнавчу гру «Лото», літературно-музичні композиції («Добрий вечір тобі, пане господарю»), різні конкурсні програми («Вінок Кобзареві», «Весняні переспіви»), брейн-ринг, усний журнал («Волі народної дзвін»).

Заходи, які запропоновані у розділі «Життя – це мить, зумій його прожити» розкривають суть морального виховання, яке спрямоване на потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, виховання патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни та організованості, громадянської і соціальної відповідальності, непримиренності до аморальних вчинків, до порушників норм і правил культурної поведінки. Це планомірний, цілеспрямований вплив на морально-емоційний розвиток людини через організацію умов, в яких формується її духовна, емоційна, світоглядна сфери та поведінка відповідно до загальнолюдських та національних морально-етичних цінностей.

Система морального виховання спрямована на формування цілісної моральної особистості, яка включає такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, справедливість, людська гідність, повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність.

Зміст морального виховання включає принципи, норми, правила моралі та прогресивні традиції, які становлять частину духовного життя народу. Це народні традиції, шанобливе ставлення до Батьківщини, суспільства, праці, до людей і самих себе.

Одним з найважливіших завдань сучасної школи є підвищення екологічної грамотності учнів, озброєння їх навичками економного, бережливого використання природних ресурсів, формування активної, гуманної позиції у ставленні до природи. Саме тому важливою складовою програми є формування екологічної культури учнів, рівень якої визначається якістю екологічної освіти і виховання, що передбачає розділ «Себе я бачу в дзеркалі природи». Заходи, які передбачені в цьому розділі, а саме: тематичні години спілкування («Природа – наш дім», «Люби все живе», «Лікарська аптека», «Доля планети у наших руках»), заняття-тренінги, екологічні уроки («Чисту воду – нашому народу», «Червона книга» - крик Землі»), виставки з природних матеріалів та фотовиставки, свята («Осінній бал», «Прилетіла ластівочка»), акції («Збережи ялинку», «Посади дерево», «Клумба на шкільному подвір’ї»), розкривають мету екологічного виховання – підвищувати свідомість учнів, розуміння ними цінності навколишнього середовища; поглиблювати обізнаність учнів з проблемами промислового забруднення; представляти позитивні приклади здорового екологічно виваженого способу життя; розвивати почуття особистої відповідальності; надавати учням можливість вносити у своє життя позитивні зміни.
  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Література романтизму 90-ті роки XVІІІ ст. І
Даний посібник-хрестоматію укладено відповідно до чинних програм «Зарубіжна література 5 – 11 кл.» (За редакцією Д. В. Затонського,...

Література для 9 класу з російською мовою навчання Тема: Періодизація...
У своєму розвитку література пройшла великий шлях становлення, який можна поділити, відповідно до особливостей кожного етапу, на...

Анти́чна літерату́ра (від лат antiquus стародавній) це література...
Антична література складається з двох національних літератур: давньогрецької та давньоримської. Історично грецька література передувала...

Література для 9 класу з російською мовою навчання Тема: Оригінальна світська література
Тема: Оригінальна світська література. Літописи. «Поучення Володимира Мономаха», «Слово про закон І благодать» Іларіона

Як зареєструватися для проходження зовнішнього незалежного оцінювання-2014...
Внз. У 2014 р. Зно можна пройти з наступних предметів: українська мова та література, історія України, математика, фізика, біологія,...

Література країн основної іноземної мови. Частина перша Література...
«Педагогіка І методика середньої освіти. Українська мова І література» (диплом та №25816928). У 2009 році закінчила Полтавський інститут...

Література Урок №8 тема: Давня українська література. Розвиток писемності....
Мета: ознайомити школярів з особливостями розвитку давньої української літератури; її жанрами, тематикою, ідейно-художніми особливостями...

Урок №1 -2
Українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії....

8. Література Перекладна література >10. Оригінальна творчість
Київська Русь (Київська держава) виникла на межі VIII-IX ст внаслідок тривалого процесу економічної, політичної та етнокультурної...

Українська мова І література
«Українська мова І література» будуть викладатися згідно з Методичними рекомендаціями щодо вивчення української мови І літератури...

Українська мова І література
«Українська мова І література» будуть викладатися згідно з Методичними рекомендаціями щодо вивчення української мови І літератури...

Література рідного краю
Слово в житті людини. Краса світу І людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури. Початок словесного...

Тематичний план самостійної роботи. Словник термінів. Література....
«Документознавства» (на основі державних стандартів вищої освіти), робочої програми за кмсон. До кожної теми поданий план, література...

Література рідного краю №1. Творчість письменників-земляків 1 5 Народні...
Вступ. Слово в житті людини. Краса світу І людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури. Початок словесного...

Література світова література Тема: «Їм судилася доля генієв». Павло...
Унаочнення: портрети Павла Тичини та Генріх Гейне, збірки творів, мультимедійні презентації «Життєвий шлях Павла Тичини» та «Там,...

Українська мова І література
«Українська мова І література» буде викладатися згідно з Методичними рекомендаціями щодо вивчення української мови І літератури в...

Як зареєструватися для проходження зовнішнього незалежного оцінювання-2013...
Внз. У 2013 р. Зно можна пройти з наступних предметів: українська мова та література, історія України, математика, фізика, біологія,...

Конєва Т. М., Орлова О. В., Зуєнко М. О., Кобзар О.І. Світова література....
«Світова література» в 5 класах буде викладатися згідно з листом Міністерства освіти І науки України від 24. 05. 2013 №1/9-368 «Про...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт