Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису кабанець тетяна олександрівна

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису кабанець тетяна олександрівна





Сторінка1/14
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


Національна академія наук України

Інститут соціології


На правах рукопису
КАБАНЕЦЬ ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 316.7

СОЦІОКУЛЬТУРНІ МОДЕЛІ ЛЮБОВІ В ХУДОЖНЬОМУ ПРОСТОРІ

22.00.04 — спеціальні та галузеві соціології
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

соціологічних наук


Науковий керівник

Шульга Раїса Петрівна,

доктор філософських наук,

старший науковий співробітник

Київ — 2015

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………........................4

Розділ 1 Теоретико-методологічні засади дослідження моделей любові в художній культурі………………………......................................................................................12

1.1 Концепції любові в теоретичній соціології ХХ ст……………….........…..........17

1.2 Інтерпретація феномену любові в соціологічних теоріях
кін. ХХ — поч. ХХІ ст…....................................................................................28

1.3 Досвід емпіричних досліджень феномену любові …………....................37


Висновки до розділу 1...................................................................................................47

Розділ 2 Соціальні аспекти втілення моделей любові в художньому просторі..........................................................................................................................51

2.1 Репрезентація соціокультурних моделей любові в художній культурі…………………………………….............…...................................…52

2.2 Художнє осмислення феномену любові на перших етапах становлення соціуму..................................................................................................................69

2.3 Смислова наповненість моделей любові в культурі Середньовіччя........81

2.4 Втілення моделей любові в художній та філософській рефлексії епохи Відродження і Нового часу……………………….............................................87

Висновки до розділу 2.................................................................................................105

Розділ 3 Моделі любові в культурних реаліях сучасної України…….…..............109

3.1 Відображення моделей любові в українській художній культурі .........110

3.2 Репрезентація моделей любовних стосунків в радянському кінематографі.....................................................................................................131

3.3 Варіативність моделей любові в художніх практиках України кін. ХХ — поч. ХХІ ст. (за результатами аналізу кінофільмів)………...........................151

3.4 Сучасні телевізійні версії моделей любові в медійному просторі України...............................................................................................................166

Висновки до розділу 3................................................................................................181

Висновки……………………………………..…........................................................184

Список використаних джерел....................................................................................188

Додаток А. Вибірка творів класичної та новітньої української літератури..........210

Додаток Б Вибірка радянських кінофільмів (1934-1989 рр.)………………..........212

Додаток В Вибірка новітніх кіно- та телефільмів (1991-2013 рр.)……….....……215
ВСТУП

Актуальність теми. Характерною ознакою нашого часу є глибинні трансформації, що відбуваються в усіх галузях суспільного життя та носять глобальний характер. Соціальні зміни істотно впливають на різні сфери людського буття, в тому числі і на таку вагому його складову як любов.

Любов як вираз щирої душевної прихильності, зацікавленості може бути звернена до різних об'єктів (родинна любов, віддана дружба, щирий патріотизм). Все більше уваги в соціумі приділяється проблемам статевої любові. Піддаються переосмисленню як на побутовому, так і науковому рівнях усталенні доти положення фізіологічних і духовно-етичних аспектів даних відносин. Будь-які зрушення у розумінні любовних стосунків неодмінно стосуються сфери морального, оскільки стосуються таких питань як вірність, щирість, відповідальність. Крім того, в сучасній культурі декларується, що реалізація відносин статевої любові виступає одним з критеріїв суб’єктивного щастя. В свою чергу від емоційно-психічного стану людини залежить її участь в соціальних взаєминах, характер міжособових стосунків.

Суспільну проблему підкреслює асоційованість статевої любові з шлюбно-сімейними відносинами, як їх важливою передумовою. Адже від розуміння сутності любові людиною, місця цього феномену у її ціннісній ієрархії залежить вибір партнера, особливості укладання шлюбу, специфіка його структури та функціонування.

Хоча, безперечно, досвід любові для кожного є унікальним, водночас саме розуміння цього виду людських стосунків невід’ємно пов’язане з пануванням певних норм та цінностей в соціумі, які засвоюються в процесі соціалізації і беруть участь у формуванні ідеалів, зразків поведінки, усвідомленні доречного та перверсійного в тому числі й у любовній сфері. Тому доцільно розглядати любов як певну впорядковану систему значень, конструкт, що має визначений зміст в даній культурі та притаманний суспільству на певному етапі його існування, тобто соціокультурних моделей любові.

Особливої нагальності набувають саме соціологічні підходи в дослідженнях функціонування моделей статевої любові в сучасних реаліях України. Адже з одного боку, в суспільній свідомості традиційні засади життя ще займають значне місце, з другого — в останні десятиліття відбуваються процеси, які ініціюють сутнісні зміни у світоглядній парадигмі, що веде до нівелювання старих норм та цінностей, та адаптування до нових, часто запозичених, культурних та світоглядних установок. Дослідники фіксують, що в світі, де все більш аморфними стають механізми морального контролю та панує ціннісно-нормативний плюралізм, відбуваються суттєві зміни в сфері міжлюдських стосунків, появи їх нових модифікацій.

Вагомий матеріал для дослідження моделей любові може надати художня культура, та її основна складова — мистецтво. Протягом століть в різноманітних творах акумулювався життєвий досвід людства, одне з першочергових місць в якому займає і художнє відтворення феномену любові. Мистецтво само по собі є цілісною моделлю втілюваної реальності. Тому воно спроможне представити любов в різноманітних іпостасях — від бажаного, ідеального до реалістичного відтворення її функціонування в повсякденному житті.

Філософська традиція осмислення феномену любові має тисячолітню історію, до якої долучалися видатні представники наукової думки, розглядаючи його як потенціал до набуття гармонійного життя, знаходження істини (Plato, Aristoteles, Aurelius Augustinus, Thomas Aquinas, Nikolaus von Kues, C. S. Lewis, V. Frankl, I. Kant, J. G. Fichte, G. F. Hegel та ін.). Великого значення вивченню сутності любові приділяли українські та російські філософи: Г. Сковорода, П. Юркевич, В. Соловьёв, М. Бердяев, С. Булгаков, В. Розанов, И. Ильин та ін. З періоду Нового часу впроваджується фізіологічний напрям до розуміння любові (R. Descartes, B. Pascal, B. de Spinoza, A. Schopenhauer), що згодом розвивається в окрему сферу досліджень сексуальності вченими психоаналітичного спрямування (S. Freud, C. Jung, W. Reich та ін.). Любов як феномен соціальний розглядали класики і сучасні представники соціологічної думки F. Engels, П. Сорокин, H. Marcuse, E. Fromm, A. Giddens, Z. Bauman та ін.

На сьогоднішній день створюються нові теорії відносин любові, розробляється методологія емпіричних досліджень з використанням стандартизованих шкал (Z. Rubin, R. Sternberg, J. A. Lee та ін.). Проводяться дослідження з вивчення соціальної сутності емоцій (J. R. Averill, C. Ellis, A. R. Hochschild та ін.); виявлення загально- та субкультурних впливів на переживання любові (S. Sprecher, W. R. Jankowiak, E. F. Fischer, A. Aron та ін.); залежність цього феномену від етнічної, класової (R. Contreras) та гендерної приналежності (S. Hendrick, F. F. Foote, P. C. Regan та ін.); зв’язок любові з інститутом шлюбу та сім’ї (F. M. Cancian, S. L. Gordon, P. Noller та ін.).

Зверталися до цієї тематики і вчені радянського і пострадянського простору: Р. Апресян, Е. Вараксина, Л. Гозман, С. Голод, Т. Дашкова, В. Жулай, С. Климова, И. Кон, В. Розин, Л. Сохань, В. Танчер, Е. Ярская-Смирнова та ін.

Висвітлення втілення соціокультурних моделей любові в художній культурі потребує окремого розгляду проблеми репрезентації соціальної реальності в культурних зразках. Особливо актуальними для нас є дослідження таких науковців як E. Helsinger, L. Lowenthal, E. Gofman, F. Tenbruck Е. Дуков, В. Жидков, Д. Дондурей, Н. Хренов, В. Горностаева, К. Тарасов, Л. Ионин, Е. Ярская-Смирнова, Р. Шульга, Є. Семихат.

Однак, хоча багатьма дослідниками відзначалась важливість участі феномену любові у процесі становлення особистості, налагодженні соціальних зв’язків та функціонування суспільства в цілому, на даний момент у полі вітчизняної соціології йому майже не приділяється увага. Тож наукова проблема полягає у відсутності знань про особливості вивчення любові як соціального феномену, функціонування його моделей в новітніх соціальних реаліях, в тому числі й на теренах України. Відповідно, більшої уваги з боку соціологів потребують і суттєві зміни, що відбулись і у сучасній художній культурі, в тому числі й щодо принципів втілення любовних стосунків в мистецтві.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота не пов’язана з науковими темами організації, де вона виконувалася.

Мета і завдання дослідження. Метою є визначення особливостей і тенденцій динаміки соціокультурних моделей любові за їх репрезентацією в художній культурі.

Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання:

— розглянути надбання соціологічної думки щодо дослідження любові як соціокультурного феномену;

— з’ясувати методологічні підходи вивчення феномену любові в сучасній соціокультурній реальності;

— на основі історико-культурного аналізу простежити співвіднесеність відображення моделей любові в художній культурі з суспільними процесами;

— визначити провідні ознаки моделей любові в традиційній українській культурі та з’ясувати особливості їх трансформацій;

— визначити втілення моделей любові в масових видах сучасної художньої культури;

— проаналізувати тенденції, що визначають побутування моделей любові в нових соціокультурних реаліях України.

Об’єктом дослідження є становлення та розвиток відносин любові в соціумі.

Предметом дослідження є відтворення соціокультурних моделей любові в художньому просторі.

Методи дослідження. Аналіз проблем, висвітлених у дисертації, базується на використанні: загальнонаукових методів інтерпретативного аналізу і синтезу (для систематизації та узагальнення теоретичних підходів дослідження любові як соціального феномену); методів нарративного аналізу, формалізації та типологізації (для визначення основних моделей любові, представлених у науковій та художній рефлексії); описового та порівняльного методів (за допомогою якого розкриваються спільні і відмінні риси соціокультурних моделей в художньому просторі); системного та соціокультурного підходів (для дослідження фактичного та ретроспективного станів феномену любові, визначення соціальних та культурних факторів, що впливали та в подальшому впливатимуть на трансформації та модифікації його моделей).

В ході дослідження використовуються вторинні дані (статистичні довідники, результати емпіричних досліджень проведених Інститутом соціології НАН України, R&B Group, GfK Ukraine та ін.), аналізуються джерела народної, класичної, сучасної художньої культури (зокрема 115 кінофільмів та 21 телесеріал).

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним соціологічним дослідженням любові як соціокультурного феномену на підставі вирізнення його моделей в художній культурі, під час якого були отримані наступні результати.

Вперше:

— виявлено узгодженість побутування та варіативність художнього втілення базових моделей любові: духовної (нівелювання фізичного аспекту, дееротизована любов), сексуальної (превалювання статевої пристрасті, що є основою відносин), дуальної (гармонійний синтез духовного та фізичного компонентів любові) з основними соціальними тенденціями певного часу;

— визначено модель любові, притаманну традиційній українській культурі, як дуальну з акцентом на інституалізації в шлюбі й суспільно-моральним контролем дошлюбних відносин, що найбільш повно простежується за зразками народної та класичної творчості;

— на прикладі кінематографу, як найбільш масового виду мистецтва, досліджено вплив соціокультурних умов на відтворення любовних відносин в художній культурі. Впродовж ХХ ст. у вітчизняному художньому просторі домінувала дуальна модель любові. Простежено поступове виокремлення її в приватну сферу, що, на відміну від перших десятиліть ХХ ст., не зазнає прямого соціального впливу; символічну легітимізацію статевої складової відносин (період «відлиги»); деідеалізацію любові та відхід від ототожнення даних стосунків з інститутом шлюбу та сім'ї, що має остаточно фіксувати їх (період «застою»); епізодичні прояви сексуальної моделі, що має негативну цінністно-нормативну оцінку (Перебудова). З часу незалежності України відзначається поширення в художньому просторі (як зарубіжних, так і вітчизняних творах) на рівні з дуальною, сексуальної моделі як соціально прийнятної та відкритий дискурс гомосексуальних стосунків, що обумовлюється процесами демократизації, лібералізації, фемінізації та глобалізації;

— досліджено вплив традиційних морально-нормативних засад побудови стосунків на принципи художньої репрезентації любові в пострадянській культурі, що виражається у превалюванні дуальної моделі любові у художніх творах українського та російського виробництва (передусім, телесеріалах). Водночас відзначається й тенденція до конвергенції зображуваних відносин зі стратегіями поведінки західного зразку, в наслідок чого дискурс інтимності стає більш відкритим як у змістовному, так в візуальному вимірах;

— виявлено специфіку репрезентованих моделей любові в художній культурі (кінематограф та телебачення) щодо цільової аудиторії, якій дана продукція адресується, що визначається характеристиками моделей в типово чоловічій (в першу чергу сексуальна з відкритою еротизацією), жіночій (домінуюча дуальна з інтенцією до шлюбу) та молодіжній (представленість обох моделей з вільним візуальним відображенням) жанровій кінопродукції;

Удосконалено:

— підхід до аналізу любові за рахунок доповнення концепції трансформації інтимності A. Giddens положеннями про специфіку взаємовпливу мистецтва та суспільства, що дало змогу розглядати стосунки любові як переважно соціально та культурно обумовлені моделі поведінки за їх художньою рефлексією;

Отримав подальший розвиток:

— підхід до розгляду любові як комплексу елементів (екстремумами яких є «духовне» та «тілесне»), в залежності від превалювання яких здебільшого визначається її ціннісно-нормативний характер, що зумовлює визначення пропорційної представленості цих елементів та інтенції до домінування духовної складової як потенціал до гармонізації особистості та соціально-стабілізуючий фактор.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження сприяють впорядкуванню знань та систематизації теоретико-методологічних підходів щодо вивчення любові в межах соціології. Проблеми, що висвітлюються у дисертації, актуалізують необхідність звернення уваги на духовно-моральну сферу буття суспільства у зв’язку з переосмисленням пріоритетності цінностей духовного та фізичного в житті людини. Результати дисертаційної роботи можуть слугувати для подальших теоретичних та емпіричних досліджень феномену любові у його зв’язку з різними сферами соціального життя (шлюбом та сім’єю, правовими відносинами, державним управлянням, сферою освіти, гендерними питаннями). Матеріали даної роботи можуть бути використанні для написання наукових статей, розробки спеціальних програм з моральної, сексуальної освіти та виховання особистості, для розробки лекційних курсів вищої школи за напрямами: «Соціологія статі», «Соціологія шлюбу та сім’ї», «Соціологія емоцій», «Гендерна соціологія», спеціалізованого курсу «Соціологія любові» тощо.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
П. Блау) І o. Dunkan (О. Данкену). Дослідження 1980-х років відзначаються домінуванням методологічних І концептуальних принципів...

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису...
Електоральна громадська думка: концептуалізація та соціально-політичні практики 60

Національна академія наук України Інститут соціології На правах рукопису пахолок ольга олегівна
Феномен здоров’я в цивілізаційній перспективі: часовий, просторовий та аксіологічний аспекти аналізу 12

Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В....
Торгівля в Західній Європі та її правове регулювання в часи Середньовіччя І в Новий час

Національна академія наук україни інститут соціології андрієвська юлія дмитрівна
Розділ приватність в умовах прогресуючої індивідуалізації та розширення віртуального простору

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Права та обов'язки суб'єктів правовідносин з геологічного вивчення надр

Одеська національна юридична академія на правах рукопису аніщук ніна Володимирівна
Правові засоби викорінення гендерного насильства в україні: історико-теоретичний аналіз

Національна юридична академія україни імені ярослава мудрого на правах...
Спеціальність: 12. 00. 07 – адміністративне право І процес; фінансове право; інформаційне право

Міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична...
Сфера, механізми, рівні та методи європейської ринкової апроксимації правового забезпечення цивільних майнових відносин 25

Міжрегіональна академія управління персоналом Кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Міжрегіональна академія управління персоналом кваліфікаційна наукова...
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук (доктора філософії) з державного управління

Тараса Шевченка На правах рукопису удк 349. 415(477) Оверковська Тетяна Костянтинівна
Спеціальність: 12. 00. 06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Тараса Шевченка На правах рукопису удк 349. 415(477) Оверковська Тетяна Костянтинівна
Спеціальність: 12. 00. 06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Національна академія педагогічних наук україни двнз «університет...
Федеральний державний бюджетний освітній заклад вищої професійної освіти приамурський державний університет імені шолом-алейхема

М іністерство охорони здоров’я україни ду «український інститут стратегічних...
Управлінської діяльності охорони здоров’я регіонального рівня на основі її інформатизації

Навчальні програми «мистецтво» (8−10 класи) Міністерство освіти І...
Мартинчук О. В. – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти...

Національної академії наук України Кваліфікаційна наукова праця на...
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів І текстів інших авторів мають посилання на відповідне...

Бюлетень
Бюлетень Західного наукового центру. 2006 / Національна академія наук України та Міністерство освіти І науки України. Західний науковий...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт