Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Авторська програма розвиток та корекція дитячих емоцій у процесі сприймання музичних творів 2014

Авторська програма розвиток та корекція дитячих емоцій у процесі сприймання музичних творів 2014





Сторінка1/9
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Донбаський державний педагогічний університет»

Кафедра загальної психології


АВТОРСЬКА ПРОГРАМА




РОЗВИТОК ТА КОРЕКЦІЯ ДИТЯЧИХ ЕМОЦІЙ У ПРОЦЕСІ СПРИЙМАННЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ

2014

Автор : Чернякова (Коломійцева) Олеся Володимирівна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології (ДВНЗ) Донбаського державного педагогічного університету

Рецензенти: Липа В.О. - кандидат педагогічних наук, доцент

завідувач кафедри корекційної педагогіки

та спеціальної психології

(ДВНЗ) Донбаського державного педагогічного університету

Шайда Н.П. – кандидат психологічних наук, доцент

завідувач кафедри загальної психології

(ДВНЗ) Донбаського державного педагогічного університету

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА



Державна політика у галузі змісту освіти спрямована не лише на отримання учнями знань, умінь, навичок, а формування на їх основі ключових компетенцій, які сприятимуть вмінню через спілкування знаходити порозуміння з іншими людьми, облаштовувати власне життя й бути корисним сім’ї, громаді, суспільству.

Спеціальні дослідження, проведені в Україні в останні роки, сприяють подоланню стереотипів у розумінні проблем навчання і виховання дитини з особливими потребами, від­ходу від концентрації уваги на ураженні. Провідною ідеєю сучасної спеціальної освіти є орієнтація на ефективне ви­користання збережених систем та функцій, здатних взяти на себе компенсаторно-корекційне навантаження, цілеспрямо­ваний розвиток психічних процесів, які обумовлюють рівень опанування знань, умінь, навичок та відповідну освіченість дитини, її інтеграцію в суспільство.

Сучасні вимоги до освіченості і розвитку особистості розумово відсталих дітей спонукали до розробки проекту даної корекційно-розвивальної програми, що може входити до варіативної складової базового навчального плану спеціальної загальної середньої освіти і ґрунтується на концептуальних положеннях Державного стандарту середньої ланки спеціальної освіти означеної категорії дітей.

Одним із напрямків науково-методичних досліджень є розв’язання питань про удосконалення корекційно-виховної роботи з дітьми з психофізичними вадами (І.Бех, В.Бондар, В.Засенко, С.Максименко, Г.Уманець, В.Синьов, В.Тарасун, Л.Фомічова, О.Хохліна, М.Шеремет, М.Ярмаченко та ін.). Як правило, діти, що мають відхилення у розвитку, відчувають труднощі в адекватній самореалізації, інтеграції до освітнього та соціокультурного середовища. Всебічне сприяння реалізації внутрішнього потенціалу кожної дитини, у тому числі тих, що мають відхилення у психофізичному розвитку – найважливіше завдання гуманного суспільства. Розумово відсталі діти повинні мати право не тільки отримати доступну їм освіту, але й розвивати притаманні їм здібності, віднаходити засоби самореалізації, щоб стати повноцінним членом суспільства.

Сьогодні наука приділяє велику увагу як корекції пізнавальної діяльності дитини, так і виправленню недоліків особистісних аспектів її розвитку. Усвідомлення важливості цих проблем прямо або побічно повинно знаходити своє відображення в корекційно-виховній роботі допоміжної школи.

Кожен вид порушення потребує розробки своїх стан­дартів, навчальних планів, змісту, особливої компенсаторно-корекційної роботи, спеціальної методики. Проте загальні закономірності формування особистості, врахування їх при розробці компенсаторно-корекційних заходів, вироблення специ­фічних схем взаємозв’язків, розривів та прогалин у функ­ціонуванні, розвитку психічних процесів хворої дитини, до­зволяє визначити оптимальні шляхи впливу на особистість, забезпечити доступний зміст розвивального характеру та від­повідну методику навчання.

Гармонійний розвиток особистості в культурно-естетичному аспекті неможливий без розуміння та адекватного сприймання творів мистецтва відповідно до мовних та жанрово-стильових принципів культури. У зв’язку з цим, залучення до мистецтва як фактору формування особистості розумово відсталої дитини є усвідомленою необхідністю.

Мета запропонованої програми – розвиток та корекція емоційної сфери розумово відсталих учнів на основі сприймання музики через формування одного з головних її компонентів – емоційно-естетичного ставлення до музики.

Загальні завдання програми:

  • розширення варіативності спеціальної освіти;

  • забезпечення емоційного благополуччя кожної дитини;

  • створення умов для розвитку особистості дитини, її здібностей;

  • здійснювати корекцію щодо розвитку порушень, зумовлених розладами розумової діяльності і супутніми вадами;

  • стимуляція розумової діяльності, розвиток сенсорики, чуттєвого досвіду (що є причиною значних труднощів сприймання музики, порівняння, узагальнення художніх образів і об’єктів довкілля, гальмування процесів запам’ятовування, розвитку фантазії, співпереживання та ін.);

  • корекцію рухової сфери;

  • корекцію артикуляційно-дикційного і нормалізацію дихального апарату;

  • створення умов для адаптації, реабілітації та інтеграції в суспільство учнів з обмеженими можливостями.

Спеціальні завдання програми направлені на формування адекватного емоційно-естетичного ставлення до музики:

  • диференціація та адекватна інтерпретація емоційних станів іншої людини;

  • широта діапазону емоцій, інтенсивність та глибина переживань, рівень передачі емоційного стану в мовленнєвій ситуації, термінологічна оснащеність мовлення;

  • адекватне виявлення емоційного стану в комунікативній сфері;

  • формування відчуття й усвідомлення музичного твору;

  • розуміння емоційно-естетичного смислу музичних творів через сприймання емоційної виразності художньої мови;

  • самовираження в естетичному предметі через елементи художньої форми.

Функцією програми є корекційне виховання, корекційне навчання, та корекція психічного та соматичного розвитку особистості.

Очікувані результати реалізації програми:

  • поліпшення фізичного та психічного здоров’я дітей;

  • створення корекційно-розвивального освітнього середовища, що забезпечує адекватні умови й можливості для дітей з вадами розвитку різного рівня підготовки щодо отримання освіти в межах державних спеціальних освітніх стандартів;

  • успішна реабілітація та інтеграція, а також розкриття специфічного потенціалу дітей у запропонованих видах діяльності.

Корекційно-розвивальний процес будується поетапно.

До змісту запропонованої програми входять три етапи, які за своїм значенням доповнюють одне одного і мають спільну мету – формування емоційно-естетичного ставлення до музики. Заняття кожного етапу мають визначену структуру, яка складається з частин:

Частина 1. Вступна.

Мета вступної частини заняття – налаштувати групу на сумісну працю, виявити емоційний контакт між всіма учасниками, а також підвищувати інтерес до музики у процесі розвитку знань та умінь. Основні фази даної частини – вступна бесіда, привітання, ігри.

Частина 2. Основна.

На цю частину припадає основне смислове навантаження всього заняття. До неї входять музичні етюди, музично-ритмічні ігри та вправи, направлені на розвиток та часткову корекцію емоційно-особистісної й пізнавальної сфер розумово відсталої дитини, а також на формування адекватного емоційно-естетичного відношення до музики в розумово відсталих учнів. Основні фази:

- елементи казкотерапії з імпровізацією;

- елементи психодрами;

- музично-ритмічні ігри та вправи;

- музичні розповіді;

- психоемоційні етюди;

- музично уявне малювання, кляксографія, пантоміма.

Частина 3. Заключна.

Основною метою цієї частини заняття є закріплення одержаних знань, а також виявлення позитивних емоцій від роботи на занятті. Тут передбачається підведення підсумків, проведення ритмічних розслаблень та злиття з ритмом музики, психогімнастичні етюди.

Варто зауважити, що формування адекватного емоційно-естетичного ставлення до музики не може здійснюватися без сприймання, розпізнавання та усвідомлення відмінностей емоційних станів взагалі. Тому в запропонованій програмі невід’ємною частиною всіх занять на кожному етапі є психоемоційні етюди, основна мета яких – розвиток здібностей розуміти емоційні стани інших людей та вміти адекватно виражати свій настрій.

Музично-ритмічні ігри та вправи, які використовуються на кожному занятті, носять комплексний характер та забезпечують рішення корекційних, оздоровчих, навчальних та виховних задач і відповідають меті запропонованої програми.

До структури першого етапу „Поглиблення знань про музику, формування усвідомлення музичного твору як особливого емоційного предмету” входять п’ять тематичних занять:

1. Визначення відношення дітей до музики через введення символічного запису музики.

Встановлення контакту між психологами й дітьми. З’ясування розумово відсталими дітьми смислу емоційно-естетичного ставлення до твору мистецтва, упровадження символічного запису музичного твору. Розвиток здібностей розуміти емоційний стан іншої людини (радість) та вміти адекватно виражати свій настрій.

2. Роль композитора, виконавця та слухача в музичному мистецтві. Вивчення зафіксованого символом зв’язку між дитячим співпереживанням та музичним твором.

Сприймання та аналіз бесіди пізнавального характеру. Символічний запис музики. Розвиток уявлення про характер музики. Розвиток здібностей розуміти емоційний стан іншої людини (радість і гордість) та вміти адекватно виражати свій настрій. Вміння рухатися відповідно характеру музики.

3. Жанри в музиці. Значення зафіксованого символом зв’язку між дитячим співпереживанням та музичним твором у різних виявах.

Розкриття значення жанрів музики. Вивчення зафіксованого символом зв’язку між дитячим співпереживанням та музичним твором у різних виявах: а) при виділенні різноманітного емоційного змісту музичних фрагментів; б) при виявленні відмінностей між художніми та нехудожніми предметами; в) на матеріалі різних видів мистецтва (живопис). Розвиток вміння визначати жанри. Розвиток здібностей розуміти емоційний стан іншої людини (страждання) та вміти адекватно виражати свій настрій.

4. Які образи може створювати музика.

Продовжувати вивчення зафіксованого символом зв’язку між дитячим співпереживанням і музичним твором. Вміння сприймати музику й знаходити відповідні образи. Розвиток сенсомоторної координації, розвиток уяви. Формування здібностей відчувати й передавати в рухах характер витонченої, граціозної танцювальної музики. Розвиток здібностей розуміти емоційний стан іншої людини (здивування) та вміти адекватно виражати свій настрій.

5.Закріплення зафіксованого символом зв’язку між дитячим співпереживанням і музичним твором.

Закріплення зафіксованого символом зв’язку між дитячим співпереживанням і музичним твором. Розвиток уваги, координації руху. Формування вміння визначати жанри. Розвиток здібностей розуміти емоційний стан іншої людини (задоволення) та вміти адекватно виражати свій настрій. Розвиток взаємодії між півкулями головного мозку. Вміння передавати бадьорою ходьбою характер маршу з чітким, яскравим ритмічним малюнком.
Другий етап „Формування співчуття до музичного твору, через розуміння його емоційно-естетичного смислу” має таку тематику:

6. Словесні описи у процесі сприймання емоційного настрою музичних творів.

Розвиток уміння робити словесні описи у процесі сприймання емоційного настрою музичних творів. Формування уявлень про ритм та його зміни в музиці. Рецептивне сприймання казки під музику з елементами символічного малювання. Вміння розуміти емоційний стан іншої людини (радість, страх) і адекватно виражати власні емоції. Розвиток уміння розрізняти у п’єсі частини, ритмічне виконання частин музичного твору.

7. Діяльність щодо організації естетичної музичної дії.

Створення словесних описів у процесі сприймання емоційного настрою музичних творів. Розвиток творчої уяви. Вміння розуміти емоційний стан іншої людини (страх) і адекватно виражати власні емоції. Пошук діяльності щодо організації естетичної музичної дії. Формування уявлень про динамічні відтінки музики на основі виконання музично-ритмічних вправ.

8. Відтворення руху музичного тексту.

Вміння розрізняти емоційний характер музичного твору, можливість творчо виразити себе, розвиток здібностей до переключення уваги з одного образу на інший. Сприймання маршової музики, розрізнення характеру частин музики за допомогою дидактичного посібника. Відтворення рухів музичного тексту у вигляді виразного руху рукою в повітрі або кольоровим олівцем на папері.

9. Запис руху музичного твору.

Розширення уявлень про емоції за допомогою аналізу літературних творів. Музично-ритмічні вправи на формування уяви про динамічні відтінки музики. Здібність розуміти емоційний стан іншої людини (огида) й уміння адекватно виражати свою думку. Рецептивне сприймання музики, яке стимулює мовлення. Правило запису руху музичного твору.

10. Фіксація образу музичного твору.

Правило запису руху музичного твору. Вміння розуміти емоційний стан іншої людини (провина) і адекватно виражати власні емоції. Сприймання та передавання в рухах ніжного та величавого характеру музики, ритмічного малюнку мелодії. Рецептивне сприймання музики з малюванням.

11. Визначення емоційної виразності деяких елементів музичної мови.

Відкриття школярами емоційної виразності деяких елементів музичної мови. Розвиток здатності розуміти емоційний стан зафіксований словом-символом у пісні. Адекватне сприймання музики у процесі виконання музично-ритмічних вправ, які стимулюють моторне емоційне самовираження. Вміння розуміти й виражати за допомогою рухів й мовлення емоційного стану іншої людини (зосередження). Музично-ритмічні вправи на розрізнення й передавання в рухах зміни характеру музики.

12. Закріплення школярами знань про емоційну виразність декількох елементів музичної мови.

Закріплення школярами знань про емоційну виразність декількох елементів музичної мови. Розвиток здатності розуміти емоційний стан, який зафіксований словом-символом у пісні. Сприймання музики у процесі виконання музично-ритмічних вправ, які стимулюють моторне й емоційне самовираження. Розрізнення звучання різних регістрів. Розвиток ритмічної творчості. Вміння розуміти й виражати за допомогою рухів й мовлення емоційного стану іншої людини

ІІІ. Етап. „Етап закріплення і переносу емоційно-естетичного ставлення до музики”:

13. Музика та її характер.

Розвиток здібностей розуміти емоційні стани, закріплені словом-символом у літературних творах. Зображення емоційних станів графічно. Закріплення та перенос емоційно-естетичного відношення до музики через вміння адекватно виражати емоційні стани, зафіксовані в музичному фрагменті. Розрізнення контрастного характеру частин музики та співвідношення їх з музичними образами. Адекватне сприймання музики у процесі виконання музично-ритмічних вправ, які стимулюють моторне та емоційне самовираження. Закріплення правил „запису музики”.

14. Настрій, почуття та різні види мистецтва.

Сприймання, аналіз та порівняння творів мистецтва, спільних за характером і настроєм. Закріплення здібності розуміти емоційні стани, зафіксовані словом-символом у пісні. Сприймання музики у процесі виконання музично-ритмічних вправ, які стимулюють моторне й емоційне самовираження. Розвиток творчого уявлення.

15. Музика – мистецтво настрою.

Музикомалювання. Закріплення здібності розуміти й виражати за допомогою рухів та мови емоційні стани інших людей. Закріплення здібності відтворювати графічно емоційні стани. Закріплення вміння роботи словесні описи у процесі сприймання емоційних настроїв музичних творів. Розвиток творчого уявлення у процесі сприймання музики.

Для створення програми ми використовували спеціально підібраний дидактичний матеріал. Нам потрібні такі музичні уривки, слухаючи які розумово відсталий учень міг би самостійно виділити в музичному творі естетичне почуття як найбільш суттєву характеристику твору мистецтва. Але більшість творів мають глибокий філософсько-емоційний зміст, недоступний для розумово відсталих школярів. Щоб „оголити” емоційну природу музичного фрагменту, треба вибирати твори, які виражають визначене почуття, але без елементів його подальшого розвитку. Для музично репертуару можна використовувати уривки з концертів, сонат, симфоній, музика І.Бородіна, І.Баха, Ф.Бургмюллера, Л.Бетховена, А.Вівальді, І.Гайдна, І.Штрауса, Д.Кабалевського, А.Прокоф’єва, В.Моцарта, Ф.Мендельсона, М.Мусоргського, П.Чайковського, С.Рахманінова, П.Хоффера.

Для музично-ритмічних вправ можна запропонувати такі твори: „На прогулянці” Т.Ломової, „Вальс” А.Жиліна, „Марш” М.Богословського, „Марш” Д.Дешевова, ”Екосез” Ф.Шуберта, „Вальс” Ф.Шуберта, „Похідний марш” Д.Кабалевського, Тема з варіацією В.Моцарта, „Гра в лісі” Т.Ломова, Німецька народна танцювальна мелодія, „Дощик” М.Любарського.

Заняття продовжуються 1 годину. Курс складається з 15 занять. Тривалість курсу при одному занятті на тиждень близько 3-х місяців.

Програма розрахована на групові заняття (не більше 10 чоловік). Враховуючи індивідуальні особливості дітей кожної конкретної групи, тривалість, структуру, об’єм і зміст занять можна змінювати відповідно до можливостей і здібностей дітей, гнучко прилаштовуватись до конкретної ситуації.

Варто зауважити, що поданий практичний матеріал до психологічних занять розроблено за законами творчості й самовираження і психолога, і учнів. Автор намагався усіляко урізноманітнити його, надати якомога більше рис ситуативності, щоб надихнути учнів на особисту творчість у всіх її проявах.

Прагнучи естетичного й емоційного розвитку розумово відсталих школярів, психолог може адаптувати, доповнювати, поширювати подані розробки, і, нарешті, – створювати заняття на ґрунті пропонованих зразків і з урахуванням викладених вимог до естетично-емоційного виховання учнів.

Програма посідає вагоме місце у досягненні завдань школи, оскільки використовує особистісно-орієнтований підхід у вихованні громадських рис особистості, корегує недоліки та максимально можливий для дитини розвиток психічних надбань, громадянської адаптації.

Дана програма може входити до варіативної складової базового навчального плану спеціальної загальної середньої освіти і може бути використана у корекційній роботі психолога, елементи запропонованої програми можуть вживатися на уроках музики, ритміки, ЛФК, фізичної культури, малювання, читання та на корекційних заняттях вихователів.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Корекція мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, планування
Саме образотворча діяльність пробуджує в учнів позитивні емоції, естетичне ставлення до навколишньої діяльності, побуту та звичаї,...

Ліс узимку
Обладнання: ілюстрації творів живопису, зразки дитячих робіт із зображенням дерев, музичний запис

Грамотное и качественное выполнение всех видов научных работ. Скидки,...
Удосконалення виконавської майстерності студента в процесі вивчення музичних дисциплін у внз

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 9 клас
Усього — 70 год. На тиждень — 2 год Текстуальне вивчення творів — 59 год Повторення й узагальнення — 1 год Література рідного краю...

План роботи методичного об'єднання музичних керівників дошкільних закладів
Проблема: «Музично-організаційне забезпечення діяльності музичних керівників в умовах модернізації навчально-виховного процесу дошкільного...

II. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи
Метою цієї освітньої галузі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатність до сприймання, розуміння І створення...

Програма спецкурсу «Корекція танцем»
Щоб виконати повною мірою свою життєву програму, дитина повинна бути фізично, психічно, духовно І соціально здоровою. Тож весь педагогічний...

Розвиток креативності у музичній діяльності дошкільників
Б. Теплов в своїй книзі «Психологія музичних здібностей» підкреслював, що точніше було б обговорення не загальних І спеціальних здібностей,...

Тема: «Розташування текстів»
Обладнання: програма ппз «Сходинки до інформатики», програма «WordPad», презентація «Загадки. Світ техніки», «Комп’ютерна абетка»,...

Аналіз роботи Мукачівського Будинку школярів за 2013-2014 навчальний...
Мукачівський Будинок школярів розкриває таланти дитини, відкриває шлях до здійснення дитячих мрій, реалізації особистості, вчить...

2. Вікторина-подорож Розвиток української літератури, культури в ХІV-ХVІІ ст
Обладнання: портрети Б. Хмельницького, І. Мазепи, книжкова виставка «Козаки — оборонці України», репродукції картин українських художників...

Методичні вказівки до проведення бесід 16 Розділ ІІ. Впровадження...
Розділ І. Організація сприймання естетичних явищ у житті І мистецтві на уроках-бесідах у 1-4 класах 6

Нормативно-правова основа діяльності громадських дитячих І молодіжних організацій
Активна та ініціативна молодь Київщини: методико-інформаційний огляд / [уклад. Н. Я. Патенок]; Київська обласна бібліотека для юнацтва....

Творів-ессе
Свідомість – основа розвитку творчого потенціалу людини. Твори учнів загальноосвітніх шкіл та студентської молоді України / Укл....

Довідка про використання ікт в процесі самоосвіти вчителів як засобу...
Згідно з планом внутрішнього контролю протягом грудня 2013 – лютого 2014 року здійснювалося тематичне вивчення питання щодо використання...

Формування в молодших школярів умінь будувати твори – міркування...
Провідним завданням початкового курсу рідної мови є мовленнєвий розвиток молодших школярів – формування вмінь висловлюватися в усіх...

Конспект відкритого уроку з музичного мистецтва
Мета уроку: ознайомити учнів із зразками віршованих літературних творів про музику,зокрема байок;підкреслити важливу роль музики...

Програма Для загальноосвітніх навчальних закладів 2 4 класи
...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт