Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Неодночасне засвідчення справжності підписів на статуті юридичної особи

Неодночасне засвідчення справжності підписів на статуті юридичної особи









Вікторія Голобородько,

приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу

Неодночасне засвідчення справжності підписів на статуті юридичної особи

Стаття 87 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) встановлює, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово й підписуються всіма учасниками (заснов­никами); статут є установчим документом для певних видів юридичних осіб. Статут повинен містити склад засновників, місцезнаходження, предмет, мету діяльності, склад та компетенцію органів управління й інші розділи залежно від виду особи, тобто статут — це Основний закон будь-якої юридичної особи, який визначає мету її існування й порядок діяльності.

Формулювання положень статуту — це узгоджена співпраця всіх учасників (засновників), результатом чого є викладений письмово документ — статут юридичної особи, який має бути підписаний усіма учасниками (засновниками), і справжність їхніх підписів повинна бути нотаріально засвідчена.

Однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є засвідчення справжності підпису на документі. Порядок вчинення цієї дії регламен­тується гл. 11 Закону України «Про нотаріат» та розділом 28 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі — Інструкція). Розглянемо поетапно процедуру вчинення цієї нотаріальної дії за обставин, що статут підписується не всіма учасниками (заснов­никами) одночасно.

Перший етап — перевірка нотаріусом дотримання вимог до документа, на якому засвідчується справжність підпису:

Пункт 260 Інструкції встановлює, що нота­ріус засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить закону та які не мають характеру угод і не містять у собі відомос­тей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтвер­джує, що підпис зроблений певною особою (п. 261 Інструкції).

Таким чином, можна назвати такі умови для засвідчення справжності підпису:

1) підпис може бути засвідчений лише на документі;

2) зміст документа не може суперечити закону;

3) документ не може мати характер угоди;

4) документ не може містити відомостей, що порочать честь і гідність людини.

Поняття «документ» останнім часом набуває все більш широкого значення через технологічний прогрес та розповсюдження електронних носіїв інформації. Так, Закон України «Про інфор­мацію» містить таке визначення: документ — це передбачена законом матеріальна форма одержання, збері­гання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві. Тобто в найширшому значенні під документом розуміють зафіксовану будь-яким чином (на будь-якому матеріальному носії) інформацію. Але нотаріальна практика поки не знає вчинення нотаріальних дій з електронними носіями, тож поняття «документ» в нотаріальному процесі має більш вузьке значення. Спробуємо його з’ясувати: Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 р. № 3253/5, не містять визначення цього терміна, але роблять посилання на ДСТУ (Державні стандарти України) 4163-2003 та ДСТУ 2732:2004. Вказані акти містять такі визначення документа:

«Документ — інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі»;

«Документ — записана інформація, яка може розглядатися як одиниця під час здійснення інформаційної діяльності».

Жодне з цих визначень не дає можливості ідентифікувати документ саме в нотаріальній практиці. Отже, наведемо найбільш важливі ознаки «паперового» документа, які названі в теорії документознавства:

наявність змісту — певної інформації (враховуючи нотаріальну специфіку, можна сказати, що це має бути юридично значуща інформація);

наявність реквізитів;

Статут, який подається нотаріусу для засвідчення справжності підписів (навіть якщо це будуть підписи не всіх учасників (засновників)), є документом. Адже статут — це узгоджена, виражена письмова воля засновників, результат їхньої співпраці, затвердження якого вже відбулось у встановленому порядку. А нотаріальне засвідчення справжності підписів на ньому потрібно для того, щоб публічно й офіційно підтвердити, що саме засновник (учасник) поставив свій підпис, а не хтось інший цей підпис підробив; це необхідна формальна процедура підтвердження факту підписання документа певною особою.

Постає запитання: чим статут відрізняється від заяв, на яких нотаріуси також засвідчують справжність підписів, чому на статуті можна зробити це неодночасно, а на заяві — ні? Розглянемо відмінності й особливості.

Як вже було зазначено, в положеннях статуту виражена не індивідуальна воля окремого громадянина, а узгоджена воля усіх учасників (засновників), сформульована ними всіма разом. Тому статут, на відміну від заяв, не містить такого реквізиту, як адресант (той, від кого виходить документ). Натомість статут має реквізит затвердження. Ані будь-хто із засновників (учасників), ані нотаріус під час засвідчення справжності підписів нічого в тексті статуту міняти чи доповнювати його не може. Натомість заява — це ствердження певних фактів або вираження волі конкретного громадянина. Тому текст заяви формулюється, може змінюватися самим громадянином або нотаріусом (під час роботи нотаріуса над грамотніс­тю і чіткістю викладення документа).

Статут єдиний для всіх учасників (засновників) юридичної особи. Незаконним буде підписання кожним учасником (засновником) окремого примірника статуту, навіть якщо всі ці примірники будуть ідентичними за змістом. Всі підписи
мають бути зроблені на одному й тому самому примірнику (точніше — на двох ідентич­них примірниках) статуту.

Натомість існування однієї заяви від декількох осіб викликано простою можливістю й доцільністю вираження ідентичної волі при ідентичних обставинах декількома особами одночасно. Наприклад, батьки дають згоду своїй неповнолітній дитині на виїзд за межі України. Та одна заява від декількох осіб завжди може бути «замінена» окремими заявами від кожної з цих осіб.

Законодавство не містить вимоги про те, що статут повинен бути підписаний усіма учасниками (засновниками) одночасно. І це логічно, адже фактом підтвердження узгодженості їхньої волі є не факт проставляння підписів, а факт належного затвердження статуту. Таким чином, затверджений належним чином статут, який подається нотаріусу для засвідчення справжності підписів (ще не підписаний), вже є документом.

Наступною вимогою до документа, на якому засвідчується справжність підписів, є те, що зміст документа не може суперечити закону. Зміст документа в цьому випадку й на цьому етапі — це положення статуту, а підписи (згідно з ДСТУ) — це реквізити документа. Таким чином, перевірка наявності усіх підписів не є перевіркою змісту статуту.

Обов’язок перевірити відповідність положень статуту закону та додержання вимоги про наявність усіх необхідних підписів покладено законодавством на державного реєстратора. В цьому полягає наступний етап створення юридичної особи — реєстрація статуту державним реєстратором. Та нотаріуси вже не беруть участі у цьому етапі.

Додержання останніх двох вимог (документ не може мати характер угоди та не може містити відомостей, що порочать честь і гідність людини) не викликає сумнівів при засвідчені справжності підписів на статуті.

Другий етап — встановлення осіб, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії.

Нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії (п. 13 Інструкції). Учасниками конкретних правовідносин і нотаріальної дії (засвідчення справжності підпису особи на документі) є ті особи, справжність підписів яких засвідчується. Отже, їх особу й має встановити нотаріус, про що зазначається в посвідчувальному написі.

Третій етап — оформлення документа, на якому засвідчується справжність підписів.

А. На нотаріально оформлених документах всі вільні місця прокреслюються, за винятком документів, призначених для дії за кордоном (п. 23 Інструкції).

Будь-яка юридична особа може виступати учасником відносин (має право- та дієздатність) не тільки в Україні, а й у інших країнах. У цьому випадку установчі документи юридичної особи будуть використовуватись за кордоном, і прокреслення в них не допускаються.

Б. Під час нотаріального оформлення документа, викладеного на двох чи більше аркушах, аркуші мають бути прошиті або скріплені у спо­сіб, що унеможливлює їх роз’єднання, з поставленням печатки нотаріуса та зазначенням кількості аркушів (п. 23 Інструкції).

Коли до нотаріуса звертаються учасники (засновники) для засвідчення справжності їхніх підписів на статуті, на якому ще не були засвідченні підписи інших учасників, нотаріус, виконуючи вимоги законодавства, прошиває або скріплює аркуші. Якщо ж звертаються зі статутом, на якому раніше вже були засвідчені підписи, то знову прошивати (скріплювати) аркуші вже не потрібно, адже це вже зроблено.

В. При вчиненні нотаріальних дій вчиняються посвідчувальні написи за встановленими формами (п. 24 Інструкції). Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 р. № 3253/5, містять форми посвідчувальних написів для засвідчення справжності підписів фізичних та представників юридичних осіб на документах, в яких вказуються прізвища, імена та по батькові цих осіб (представників), най­ме­нування юридичних осіб.

Кожен нотаріус, який засвідчує справжність підпису (підписів) учасників (засновників) на статуті, робить посвідчувальний напис про вчинення цієї дії, вказуючи в ньому тих осіб, підписи яких він засвідчує.

Четвертий етап — внесення запису в реєстр для реєстрації нотаріальних дій.

Про всі нотаріальні дії робиться запис в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій (п. 25 Інструкції).

Порядок ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15.07.2003 р. № 87/5 (який втратив чинність з 01.01.2011 р.), містив таке положення: «При засвідченні справжності підпису декількох осіб на одному документі проставляється один реєстровий номер» (абз. 3 п. 9). Тобто незалежно від кількості осіб, справж­ність підписів яких засвідчувалась, документу присвоювався один реєстровий номер. Та це не означало неможливість засвідчення справж­ності підписів на статуті різними нотаріусами. Нотаріус, до якого зверталися один або декілька учасників (засновників), засвідчуючи справжність його/їхніх підписів, присвоював один реєстровий номер. Інший нотаріус, який засвідчував на цьому статуті справжність підписів вже іншого/інших учасника/учасників, також присвоював один реєстровий номер.

Чинні Правила ведення нотаріального діло­водства містять таке положення: «7.19. При засвідченні справжності підпису декількох осіб на одному документі проставляється кількість реєстрових номерів, що відповідає кількості осіб, справжність підписів яких засвідчується». Тобто кожному підпису (незалежно від кількості примірників документа, на яких справжність цього підпису засвідчується) присвоюється окремий реєстровий номер. Наприклад, якщо засвідчується справжність підписів трьох осіб на одному, або двох, або трьох примірниках одного й того самого документа (банківська картка, наприклад), то повинні бути проставлені три реєстрових номери.

У результаті детального аналізу процедури засвідчення справжності підписів на документі доходимо висновку, що засвідчення справжності підписів не всіх учасників (засновників) на статуті юридичної особи одночасно є цілком можливим і не суперечить законодавству.


MEH № 1 2017 г. - -

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Окремі питання засвідчення справжності підписів на документах
Особу гр. Давиденка леоніда олександровича, який підписав цю заяву у моїй присутності, встановлено за його паспортом, реквізити якого...

Переклад тексту документа нотаріусом та засвідчення справжності підпису перекладача
Днієї мови на іншу та засвідчення справжності підпису перекладача на перекладі тексту документа є досить поширеними нотаріальними...

Посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису фізичної...

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, член...
Питання засвідчення вірності копій документів І виписок з них. Засвідчення справжності підпису на документах

Картка зразків підписів та відбитку печатки юридичної особи

Наталія Саутенко
Засвідчення справжності підпису розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора

Перелік документів, потрібних для відкриття поточного рахунку в пат...
Підписана керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою та засвідчена печаткою юридичної особи-резидента

Черговість задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи
Етап прийняття рішення отг про припинення ради, як юридичної особи, що об’єдналась шляхом ліквідації, встановлення порядку І строків...

Картка із зразками підписів розпорядників
...

Перелік документів, потрібних для відкриття поточного рахунку в пат...
Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення...

Рішення про реорганізацію сільської (селищної, міської) ради як юридичної...
Цку, — це зміна її організаційно-правової форми, у результаті чого до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки...

До Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів пат «Діамантбанк» опитувальний лист
Опитувальний лист клієнта представництва юридичної особи, відокремленого підрозділу, філії юридичної особи, для договорів спільної...

Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної...

Договір оренди земельної ділянки
Орендодавець (уповноважена ним особа) (прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи), з одного боку,...

Типовий
Орендодавець (уповноважена ним особа) (прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи), з одного боку,...

Методичні рекомендації щодо припинення діяльності юридичної особи
Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення

Перелік документів для відкриття поточного рахунку для юридичної особи – резидента
Заява підписується керівником чи уповноваженою особою юридичної особи та засвідчується відбитком печатки (за наявності)

Створення юридичних осіб Частина іі1
Установчий документ є найважливішим корпоративним актом юридичної особи. Установчі документи – це корпоративні нормативні акти, в...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт