Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Дипломна робота

Дипломна робота





Сторінка1/8
  1   2   3   4   5   6   7   8


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ


Факультет заочного навчання №2

Спеціальність: 7.060161 - Правознавство
Кафедра організації судових

та правоохоронних органів

ДИПЛОМНА РОБОТА

Характер і особливості повноважень прокуратури при

здійснені нагляду за розслідуванням злочинів


Студента 6 курсу

Бондаря Віталія Олексійовича

Науковий керівник к.ю.н. доцент

Свида Олексій Георгійович

Допущена до захисту
"________" _______________________2010р.
Зав. кафедри
к.ю.н., професор______________Полянський Ю.Є.

Одеса – 2010

Зміст

Вступ 3

Розділ І. Прокурорський нагляд за розслідуванням злочинів як основна

конституційна функція прокуратури 6

1.1. Предмет і завдання нагляду за розслідуванням злочинів 6

1.2. Характер повноважень прокуратури при здійснені нагляду за

розслідуванням злочинів 11

Розділ ІІ. Повноваження прокуратури при здійснені нагляду за

розслідуванням злочину на стадії порушення кримінальної справи 20

    1. Особливості нагляду прокурора за додержанням законів при

прийманні, реєстрації та вирішенні заяв та повідомлень про злочини 20

2.2. Нагляд за додержанням законів при порушенні кримінальної справи 34

Розділ ІІІ. Особливості прокурорського нагляду за проведенням досудового

слідства від притягнення особи як обвинуваченого до закінчення

провадження по кримінальній справі 42

3.1. Нагляд за додержанням законів при притягненні особи як

обвинуваченого 42

3.2. Повноваження прокуратури з нагляду за законністю застосування

запобіжного заходу – взяття під варту 46

    1. Нагляд за законністю продовження строків досудового слідства

і тримання під вартою 54

3.4. Особливості нагляду за законністю зупинення досудового слідства і

закінчення провадження по кримінальній справі 59

Висновки 69

Список використаної літератури 74

Додатки 82

Вступ
Актуальність дослідження.

Однією із функцій прокуратури, що закріплена в Конституції України, є нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання, та досудове слідство (п.3 ст. 121). Виділення цієї діяльності прокуратури в самостійний напрямок обумовлено двома факторами: важливістю такої форми правоохоронної діяльності як боротьба із злочинністю, бо злочинність становить велику загрозу для національної безпеки країни і тяжкістю порушень законності, що допускається у сфері кримінального судочинства при вторгненні силових органів у сферу особливо охороняємих прав і свобод громадян. Прокурорський нагляд у цьому важливому середовищі соціальної практики – гостре знаряддя боротьби із злочинністю і одночасно своєрідна гарантія своєчасного і надійного захисту прав людини як від протиправних дій злочинця, так і від можливого свавілля і беззаконня з боку посадових осіб силових органів, активно застосовуючи у своїй діяльності широкий арсенал примусових заходів процесуального характеру.

Криміналізація суспільства, що дедалі зростає, свідчить про певні вади в організації діяльності системи органів кримінальної юстиції. В останні роки в літературі вказують на неповноту державної статистичної звітності про злочинність, яка виникає внаслідок не повідомлення громадянами про вчинені щодо них злочини, відмова працівників органів внутрішніх справ у прийняті заяв та повідомлень про злочини, або необґрунтованої відмови у порушенні кримінальних справ. Дотримання закону про приймання, реєстрацію та розгляд заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, є однією із актуальних проблем, оскільки у непоодиноких випадках злочини приховуються від обліку, що породжує безкарність злочинців: згодом вони вчиняють нові, більш небезпечні та зухвалі злочини. Найбільш типовими способами укриття злочинів від обліку є порушення встановленого порядку реєстрації, коли замість прийому заяви та її реєстрації зазначена посадова особа відправляє заявника до оперативних працівників або дільничного, які роз’яснюють громадянину усю „безперспективність” розшуку злочинця чи переконують заявника не подавати заяву. Аналогічна ситуація спостерігається на різних етапах розслідування злочину, починаючи від порушення кримінальної справи до закінчення провадження по ній[65,с.20].

Останніми роками суспільство зіткнулося з проблемою стрімкого поширення „не правових практик”[11, с.46]. У зв’язку з набуттям злочинністю організованого характеру, діяльність якої забезпечується „блоком прикриття”, до якої входять „свої” захисники, що перебувають на постійному утриманні у злочинних угрупувань, тиск на органи досудового слідства посилився, провадження слідчих та прокурорів не рідко носить конфліктний характер. Постає необхідність у науковому розробленні нових засобів протидії подібному тиску[63, с.130].

Також в знаки дається застаріла нормативно правова база кримінально-процесуального законодавства, яка не пристосована до життя в сучасному грамотно організованому, кримінальному суспільстві.

Отже, виходячи з вище зазначеного, можна сказати, що ці та інші проблеми які постають перед організацією нагляду за розслідуванням злочинів є актуальними на сьогоднішньому етапі діяльності прокуратури України, а також становлення та розвиток української правової державності. На мою думку детальніше дослідження проблеми ефективності прокурорського нагляду за розслідуванням злочинів, сприятиме удосконаленню діяльності органів прокуратури у всіх напрямах, в тому числі й при здійсненні нагляду за розслідуванням злочинів.

Метою роботи є показати характер та особливості повноважень прокуратури при здійсненні нагляду за розслідуванням злочинів. Розкрити різноманітні сторони діяльності органів прокуратури при здійсненні нагляду за законністю дій органів які проводять розслідування злочинів, від порушення до закінчення провадження по кримінальній справі.

Досягненням поставленої мети вимагає розв’язання таких завдань:

  • висвітлити предмет і завдання нагляду за розслідуванням злочинів;

  • проаналізувати характер повноважень прокуратури при здійсненні нагляду за організацією дізнання;

  • охарактеризувати організацію прокурорського нагляду за додержанням законів на досудовому слідстві;

  • дати оцінку діяльності прокурора у здійсненні нагляду за додержанням законів: 1) при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини; 2)при порушенні кримінальної справи і притягненні особи як обвинуваченого; 3) при застосуванні запобіжного заходу – взяття під варту; 4)при зупиненні досудового слідства і закінчення провадження по справі.

Об’єктом дослідження є нагляд прокуратури, за додержанням законів органами які проводять дізнання та досудове слідство.

Предметом дослідження виступає характер повноважень прокурора при здійсненні нагляду за розслідуванням злочинів, а також особливості організації прокурорського нагляду на різних етапах розслідування кримінальної справи.

Методологічна база роботи

При написанні дипломної роботи ми дотримувалися загальнонаукових принципів об’єктивності та науковості, які склали методологічну базу нашого дослідження.

Розділ І

Прокурорський нагляд за розслідуванням злочинів як основна

конституційна функція прокуратури.
1.1. Предмет і завдання нагляду за розслідуванням злочинів

Прокурорський нагляд за додержанням законів органами які проводять дізнання та досудове слідство є одним із галузевих напрямків наглядової діяльності прокуратури. Разом з тим, здійснення такого нагляду складає основний зміст діяльності прокурора на досудових стадіях кримінального процесу, де прокурор зобов’язаний забезпечити постійний нагляд за додержанням законів всіма органами дізнання і досудового слідства, незалежно від ї відомчого підпорядкування. Суб’єктами нагляду в даній галузі являються Генеральний прокурор України і його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військові прокурори регіонів і їх заступники, міські, районні, міжрайонні, військові прокурори гарнізонів і прирівняні до них прокурори спеціалізованих прокуратур, їх заступники, а також інші особи прокурорського нагляду, уповноваженні виконувати цю функцію.

Основна форма розслідування кримінальної справи – досудове слідство, під яким розуміється кримінально – процесуальна діяльність спеціально уповноважених на те державою посадових осіб – слідчих, що направлена на розкриття злочинів і розслідування кримінальної справи у повному обсязі з метою встановлення всіх фактичних обставин вчиненого злочину, причетних до нього осіб і визначення ролі кожного з них у скоєному[9,с.18].

Досудове слідство проводиться шляхом виконання встановлених законом слідчих дій і проведення організаційно-технічних заходів, направлених на збирання, закріплення, перевірку та оцінку доказів і прийняття на їх основі відповідних процесуальних рішень. Досудове слідство створює передумови для правильного розгляду справи судом, в зв’язку з чим і називається „досудове слідство”[10, с.8]. Правовою основою досудового слідства є Конституція, КПК та інші закони України.

Додержання законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, складають предмет прокурорського нагляду (ч.1 ст. 29 Закону України „Про прокуратуру”). Йдеться, перш за все, про додержання прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві; встановленого порядку вирішення заяв і повідомлень про злочин, проведення дізнання та досудового слідства, а також законність рішень, що приймаються цими органами[5, с.130].

Зважаючи, що предметом прокурорського нагляду є законність усієї діяльності органів дізнання та досудового слідства, можна виділити ключові моменти досудових стадій кримінального процесу, де предметом прокурорського нагляду є законність дій та процесуальних рішень слідчого та органу дізнання. До них можна віднести: 1)законність вирішення заяв та повідомлень про злочини, постанов про порушення та відмову у порушені кримінальної справ; 2) законність притягнення особи як обвинуваченого; 3) законність затримання підозрюваного і застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; 4) забезпечення прав та законних інтересів учасників кримінального процесу, у тому числі потерпілого від злочину; 5) виконання вимог закону про всебічне повне та об’єктивне дослідження обставин злочину; 6) законність прийняття рішення про закінчення досудового слідства.

У наказі Генерального прокурора України № 4/1 гн від 19.09.2005р. „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які поводять дізнання та досудове слідство” особлива увага приділяється створенню єдиної системи організації прокурорського наряду за додержанням законів усіма органами, які проводять дізнання та досудове слідство, незалежно від їх відомчої приналежності. З цією метою в наказі закріплено, що нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішені заяв і повідомлень про злочин, проведенні дізнання та досудового слідства здійснюється:

- в органах прокуратури – прокурорами районного і міського рівня, підрозділами з нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури прокуратур вищого рівня;

- у військових прокуратурах – прокурорами гарнізонів, відділами нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство військових прокуратур регіонів, Військово-Морських Сил України і Головне управління військових прокуратур;

- у транспортних прокуратурах – транспортними прокурорами, підрозділами (старшими помічниками ) з нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратур вищого рівня;

- в органах внутрішніх справ і Міністерства надзвичайних ситуацій та з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – прокурорами районного та міського рівня, підрозділами з нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратур вищого рівня;

- в органах транспортної міліції управлінь МВС України на залізницях, відділах внутрішніх справ на водному і повітряному транспорті УМВС України – транспортними прокурорами, підрозділами з нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратур вищого рівня;

- в органах спеціальної міліції МВС України – старшими помічниками з питань нагляду за додержанням законів на підприємствах оборонної промисловості та других відділів прокуратур обласного рівня і Генеральної прокуратури України;

- в органах податкової міліції – прокурорами районного, міського рівня за місцем розташування органів податкової міліції про провадження оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратур вищого рівня ;

- в органах Служби безпеки України, державних митній і прикордонній службах України – прокурорами районного та міського рівня за місцем розташування митниць, підрозділів прикордонної служби, незалежно від місця знаходження їх структурних одиниць(митних постів, застав, пунктів пропуску тощо), низових органів СБУ; підрозділами (старшими помічниками ) з нагляду за додержанням законів органами служби безпеки України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України при проваджені оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратур вищого рівня;

- в установах державного департаменту України з питань виконання покарань – спец прокурорами районного рівня, підрозділами (старшими помічниками ) нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, прокуратур вищого рівня;

- в органах військової контррозвідки СБУ – відділами нагляду за додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, військових прокуратур регіонів, Військово-Морських Сил України і Головного управління військових прокуратур[20, с.153].

Нагляд за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при прийманні, реєстрації та вирішені заяв і повідомлень про злочини, проведені дізнання; при провадженні слідчими підрозділами всіх відомств (крім військових прокуратур ) досудового слідства у кримінальних справах про злочини вчинені організованими групами і злочинними організаціями, з моменту порушення справи або пред’явлення обвинувачення у вчиненні таких злочинів – покладається на підрозділи з нагляду за додержанням законів спец підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю[38, с.75].

Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів у загальних рисах сформульовано в у ч. 2 ст. 29 Закону „По прокуратуру”. Так, нагляд має своїм завданням сприяти: 1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; 2) виконання закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; 3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; 4) охороні прав ї законних інтересів громадян, які перебувають під слідством; 5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяли їх вчиненню.

Зазначені завдання конкретизовані у п. п. 1.2. та 1.3. наказу Генерального прокурора України № 4/1 гн від 19.09.2005р. – прокурори всіх рівнів мають забезпечити безумовне реагування на вчинені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про злочин до прийняття остаточного рішення у справі; своєчасне поновлення порушених прав і законних інтересів учасників кримінального процесу, усунення їх причин, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

З метою здійснення зазначених завдань нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства прокурор наділений важливими повноваженнями владно розпорядчого характеру, які чітко регламентовані ст. 227 КПК України. В той же час повноваження прокурора – це не тільки його права, але й обв’язки: при виявленні порушень закону він зобов’язаний реалізувати свої права щодо їх усунення, поновити порушені права і притягнути до відповідальності осіб, які припустилися цих порушень[8, с.115]. Це є одним із принципів організації і діяльності прокуратури, передбачений Законом України „Про прокуратуру”(п.4 ст. 6 Закону). Крім того, при внесенні змін до Конституції України необхідно використати підтриманні більшістю науковців і практичних працівників, зрозумілі і потрібні суспільству пропозиції щодо віднесення прокуратури до судової гілки влади приведення конституційних засад її діяльності як до міжнародно-правових стандартів, так і до національної моделі здійснення контрольної влади[3, с.88].

1.2. Характер повноважень прокуратури при здійснені нагляду за розслідуванням злочинів

При здійсненні нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства прокурор наділений відповідними владно-розпорядчими повноваженнями, характер яких зумовлений специфікою кримінально-процесуальної діяльності зазначених органів, які з метою швидкого і повного розкриття та розслідування злочинів нерідко застосовують заходи процесуального примусу, обмежують конституційні права особи[1, с.30].

Реалізація владно-розпорядчих повноважень під час здійснення нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства, дозволяє прокуророві своєчасно виявляти порушення законів, таким чином прокурорський нагляд виступає гарантією законності в діяльності органів дізнання та досудового слідства[22, с.7].

Повноваження прокурора під час нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства поділяються на: 1)повноваження, спрямовані на запобігання порушень законності (відвід слідчого, особи, що проводить дізнання, відмова у санкціонуванні слідчих дій, ненадання згоди на закриття кримінальної справи та ін.); 2)повноваження, спрямовані на виявлення порушень законності (перевірка прокурором матеріалів кримінально справи, розгляд заяв та скарг учасників процесу, участь у слідчих діях та ін.); 3)повноваження, спрямовані на усунення порушень законності (скасування незаконних постанов слідчого, дача вказівок про проведення повторних слідчих дій, повернення справи для провадження додаткового розслідування та ін.). Крім цього, для притягнення осіб, які припустилися порушень закону, прокурор використовує повноваження, передбачені ст. 24 Закону „Про прокуратуру”.

Відповідно до ст.. 227 КПК України, при здійсненні нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства, прокурор в межах своєї компетенції:

  1. вимагає від органів дізнання та досудового слідства для перевірки кримінальної справи документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє на менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини;

  2. скасовує незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання;

  3. дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочин;

  4. доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочин, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;

  5. бере участь у провадженні дізнання та досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь якій справі;

  6. санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК; продовжує строк розслідування у випадках і в порядку, встановлених КПК;

  7. дає згоду або звертається до суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому КПК;

  8. повертає криміналу справу органам досудового слідства зі своїм вказівками;

  9. вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого до іншого з метою забезпечення найбільш повного та об’єктивного розслідування;

  10. усуває особу, яка проводить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони припустились порушень закону при розслідувані справи;

  11. порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушені; закриває або зупиняє провадження в кримінальній справі; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це передбачено КПК; затверджує обвинувальні висновки (постанови), направляє кримінальні справи до суду;

  12. вирішує питання про допущення захисника до участі в справі[44, с.160].

Головною вимогою, що пред’являється до використання прокурором своїх повноважень, є те, що застосування кожного з них має базуватися на вимогах закону, бути обґрунтованим і мотивованим. Здійснюючи свої повноваження прокурор не повинен обмежувати процесуальну самостійність слідчого, його відповідальність за повноту, всебічність та об’єктивність розслідування справи.

Для виявлення порушень законів у діяльності органів, які здійснюють дізнання та досудове слідство, прокурор використовує такі методи: 1) ознайомлення з матеріалами розслідування кримінальної справи; 2) участь у провадженні дізнання і досудового слідства; 3) розгляд скарг на дії слідчого та органу дізнання; 4) доручення керівникам органів досудового слідства та дізнання проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок; 5) участь у розгляді кримінальної справи у суді[31, с.155].

Ознайомлення з матеріалами розслідування кримінальної справи може бути:

а) шляхом безпосередньої перевірки і вивчення матеріалів справи. Прокурор на підставі ч.1 п.1) ст.. 227 КПК має право витребувати від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальної справи документи та матеріали про вчиненні злочини. При ознайомленні з матеріалами кримінальної справи прокурор вивчає показання свідків, потерпілого, обвинуваченого, висновки експертів та інші докази, робить висновок про повноту і всебічність розслідування, законність постанов, що виносить слідчий;

б) заслуховування доповіді особи, яка проводить розслідування, про хід розслідування по справі в цілому окремих її епізодів, тактики розслідування, а також перспективи розслідування. Під час доповіді прокурор може ознайомитися безпосередньо зі справою або з окремими її документами;

в) ознайомлення прокурора з наглядовим провадженням по справі. У наглядовому проваджені знаходяться копії основних важливих процесуальних документів: постанови про порушення кримінальної справи, про пред’явлення обвинувачення, про міру запобіжного заходу, копії вказівок прокурора по справі та інші документи. Ознайомлення з матеріалами наглядового провадження дає прокурору можливість прослідити строки розслідування справи, пред’явлення обвинувачення, виконання окремих слідчих дій та ін.

Участь прокурора у проведенні дізнання та досудового слідства передбачає: а)його присутність при виконанні слідчим окремих важливих слідчих дій: огляд місця події, допиті свідків, потерпілого, обвинуваченого та інших; б) його участь у проведені слідчим окремих слідчих дій. При цьому прокурор може ставити питання особам, яких допитують, пред’являти речові докази, документ та брати участь у проведені інших слідчих дій; в)особисте проведення окремих слідчих дій по справах, що знаходяться у провадженні слідчого[33, с.174].

Порядок розгляду прокурором скарг на дії слідчого та органу дізнання регламентований КПК України. Так, ст. 110 КПК передбачає оскарження дій слідчого і постанов органів дізнання, а ст. 215, 234, 235 КПК – оскарження дій слідчого. Крім норм КПК окремі питання організації розгляду скарг на дії слідчого і органів дізнання регламентовані наказом Генерального прокурора України від 19.09.2005р. за № 4/1 гн „Про організацію прокурорського нагляду за органами, які проводять дізнання та досудове слідство ” і № 9 гн від 28.09.2007р., яким затверджено Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури.

Скарги на дії слідчого можуть бути подані як через слідчого, так і безпосередньо прокурору. Прокурор на протязі трьох днів після одержання скарги зобов’язаний розв’язати її і про результати повідомити скаржника. Відмова у задоволені скарги має бути мотивованою (ст. 235 КПК). Скарга і копія повідомлення про результати її вирішення приєднуються до справи.

Рішення прокурора по скарзі може бути оскаржене вищестоящому прокуророві або до суду. При перевірці скарги прокурор знайомиться з матеріалами кримінальної справи, опитує заявника і інших осіб, вимагає пояснення від працівників органів дізнання і слідчих, а за необхідності проводить окремі слідчі дії[21, с.60].

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України „По прокуратуру ” прокурор має право у необхідних випадках доручити керівникам органів дізнання та досудового слідства проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою виявлення і усунення порушень закону. Такі вимоги прокурора є обов’язковими для виконання керівниками цих органів (ст. 8 Закону „Про прокуратуру”).

За виявленими порушеннями керівники органів досудового слідства і дізнання повинні вжити заходів реагування, про що повідомити прокурора. За необхідності прокурор може витребувати матеріали перевірки для ознайомлення і адекватності оцінки вжитих заходів[14, с.123].

До основних засобів усунення прокурором порушень законності, відносяться постанови та вказівки. Постанова прокурора – це процесуальний акт, спрямованих на усунення порушень закону органами дізнання та досудового слідства, відновлення правового статусу суб’єктів процесу, а також забезпечення додержання норм КПК України. Письмова вказівка прокурора – це процесуальний акт, який скеровує хід розслідування і його результати[34, с.145]. До вказівок прокурора повинні пред’являтися ті самі вимоги, що і до постанови прокурора (слідчого)(ст. 130 КПК України). Кожна вказівка прокурора, яких б питань вона не стосувалася, має бути законною, обґрунтованою та мотивованою. Крім, цього вказівка прокурора по кримінальній справі повинна відповідати вимозі доцільності, тобто виходити зі слідчої ситуації, що склалася у справі, і реальності, мати можливість бути виконаною.

За загальним правилом вказівки прокурора органами дізнання й попереднього слідства у зв’язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальної справи, надані у порядку, передбаченому законом, є для цих органів обов’язковими. Оскарження вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання (ч.3 ст. 227 КПК України). Виняток складають випадки, передбачені ч.2 ст. 114 КПК України, коли йдеться про незгоду слідчого із вказівками прокурора з таких питань: 1)про притягнення як обвинуваченого; 2) про кваліфікацію злочину; 3) про обсяг обвинувачення; 4) про направлення справи для відання обвинуваченого до суду; 5)про закриття справи. Слідчому надано право не виконувати цих вказівок і передати справу вищестоящому прокурору з письмовим викладенням своїх заперечень ( ч.2 ст. 114, ч.3 ст. 227 КПК України).

Відповідно до ст. 227 КПК України вищестоящий прокурор може прийняти інше рішення, крім передбачених ч.2 ст. 114 КПК України, наприклад, запропонувати нову кваліфікацію злочину, повернути справу на додаткове розслідування для з’ясування обставин, що мають значення для справи, та ін.

Ефективним засобом попередження порушень прав та законних інтересів громадян в кримінальному процесі є санкціонування прокурором деяких дій органів досудового слідства. Санкція – дозвіл прокурора на виконання певних слідчих дій, які обмежують правове становище особи у кримінальному процесі[61, с.69].

Кримінально-процесуальне законодавство містить вичерпний перелік випадків, коли для прийняття і реалізації рішень слідчого необхідно отримати санкцію чи дозвіл прокурора або затвердження ним відповідних рішень. Йдеться, зокрема, про такі випадки: відправлення заарештованого етапом до місця провадження слідства (ч.3 ст. 139 КПК України); відсторонення обвинуваченого від посади (ст. 147 КПК України); проведення обшуку, за винятком житла чи іншого володіння особи (ч.3 ст. 177 КПК України ); виїмки документів, що складають державну таємницю (ч.3 ст. 178 КПК України). Згода прокурора необхідна: на закриття кримінальної справи внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК України ); на звільнення особи від відповідальності в порядку ст. ст. 7-10, 111 КПК України; на застосування, скасування або заміну запобіжного заходу, обраного прокурором, крім взяття особи під варту (ч.4 ст. 165 КПК України), на обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (ч.2 ст. 165² КПК України ), на накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку (ч.4 ст. 187 КПК України ), направлення обвинуваченого на судово-медичну або судово-психіатричну експертизу(ст. 205 КПК України).

Прокурор затверджує: постанову органів дізнання про передачу справи слідчому (ч.1 ст. 104 КПК України ), постанову про направлення справи для досудового слідства(ст.. 109 КПК України ), постанову слідчого про ексгумацію трупа (ч.2 ст. 192 КПК України); постанову слідчого про визначення обвинуваченому та його захиснику терміну для ознайомлення з матеріалами справи, якщо вони явно намагаються затягнути закінчення справи (ч.6 ст. 218 КПК України ); постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 418 КПК України ); обвинувальний висновок(ст.. 229 КПК України). Прокурор також продовжує терміни попереднього слідства (ст. 120 КПК України ), відновлює слідство по закритій справі (ст. 216 КПК країни ).

Таким чином, повноваження прокурора, що використовуються ним при здійсненні нагляду за додержанням законів органами які проводять дізнання та досудове слідство, в основному носять чітко виражений імперативний (владно-розпорядчий)характер. З їх допомогою прокурор самостійно, швидко і оперативно усуває будь – яке порушення закону, допущене на стадіях порушення кримінальної справи і досудового розслідування. Прокурорські повноваження неоднакові(неоднорідні) за своїм змістом і призначенням, але всі вони підпорядковані одній цілі – забезпечення неухильне додержання законності на перших двох стадіях кримінального судочинства, а в разі допущення будь –якого порушення закону, негайно усунути його власними засобами: самостійно скасувати чи змінити незаконне рішення або акт органу дізнання, досудового слідства; усунути особу, яка проводить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або досудового слідства якщо вони допустили порушення закону при розслідування справи, і передати справу іншому слідчому (дізнавачу) чи безпосередньо прийняти її до свого провадження тощо. Як суб’єкт кримінального судочинства, що виконує публічну функцію обвинувачення і веде процес, прокурор вправі самостійно порушувати кримінальні справи, давати по них обов’язкові письмові вказівки, затверджувати обвинувальні висновки тощо. Крім того, він має право приймати участь при провадженні слідчим будь-якої слідчої дії, розслідування в повному обсязі по будь-якій справі. Всі ці різнопланові повноваження, сконцентровані в руках прокурора, вимагають від нього високої відповідальності за виконання поставлених завдань.
  1   2   3   4   5   6   7   8

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Дипломна робота на здобуття кваліфікації “Економіст” освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»
Дипломна робота на здобуття кваліфікації “Економіст” освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за напрямом 0501 «Економіка І підприємництво»...

Дипломна робота на тему: «Патріотичне виховання дітей старшого дошкільного...
Розділ Експериментально-дослідницька робота у патріотичному вихованні дошкільників 43

Дипломна робота на тему: «позакласна робота з математики як засіб...
Червоний день «Любов до науки» Святкова лінійка – відкриття тижня математики Математика у … сірниковій коробці(5 та 6класи) Усний...

Дипломна робота
Теоретико-прикладне дослідження стереотипів та символів масової політичної культури

Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр...

Дипломна робота
Моделювання ефективності комплексної системи захисту автоматизованих інформаційних ресурсів комерційного банку

Дипломна робота
Розділ теоретичні засади соціально-педагогічної роботи з профілактики насильства в дитячому середовищі

До захисту
Дипломна робота містить – 126 сторінок, 24 таблиць, 6 рисунків, список літератури з 71 найменувань, 7додатків

Курсова І дипломна робота
Методичні рекомендації для студентів інституту історії, етнології І права денної та заочної форми навчання

Дипломна робота
Грамотное и качественное выполнение всех видов научных работ. Скидки, оригинальность, контроль плагиата, прямое общение с

Розвиток механізму використання застави в системі банківського кредитування
Дипломна робота містить – 87 сторінок, 9 таблиць, 14 рисунків, 4 формули, список літератури з 52 найменувань, 3 додатки

Оподаткування прибутку підприємства та шляхи його удосконалення
Дипломна робота містить 209 сторінок, 27 таблиць, 5 рисунків, список використаних джерел з 75 найменувань, 19 додатків

Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр...
Організація І методика обліку та внутрішньогосподарського контролю розрахунків з оплати праці

Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр...
Організація І методика обліку та внутрішньогосподарського контролю розрахунків з оплати праці

Проблеми та перспективи формування фінансової звітності банків україни
Дипломна робота містить 117 сторінок, 3 таблиці, 10 рисунків, список використаних джерел з 43 найменуваннями, 4 додатки

Удосконалення інструментарію управління ризиками, що генеруються активами І пасивами банку
Дипломна робота містить 139 сторінок, 18 таблиць, 9 рисунків, список використаних джерел з 61 найменування, 10 додатків

Формування податкової політики банку та її вплив на ефективність його діяльності
...

Реферат Дипломна робота: 91с., 7 рис., 8 табл., 79 джерел, 3 додатки
Грамотное и качественное выполнение всех видов научных работ. Скидки, оригинальность, контроль плагиата, прямое общение с



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт