Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

«Про практику здійснення апеляційним судом процесуального повноваження щодо призначення нового розгляду в суді першої інстанції» Зміст Вступ

«Про практику здійснення апеляційним судом процесуального повноваження щодо призначення нового розгляду в суді першої інстанції» Зміст Вступ





Сторінка1/11
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11



Узагальнення

«Про практику здійснення апеляційним судом процесуального повноваження щодо призначення нового розгляду в суді першої інстанції»

Зміст
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

1. Правове регулювання підстав для призначення апеляційним судом нового розгляду в суді першої інстанції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

2. Особливості тлумачення окремих, передбачених ч. 1 ст. 415 КПК, підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. . . . . . . 5

2.1. Ухвалення судового рішення незаконним складом суду або суддею, якому було заявлено відвід . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

2.2. Відсутність технічного носія інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

2.3. Порушення правил підсудності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

2.4. Відсутність обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 КПК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

2.5. Відсутність захисника, якщо його участь є обов’язковою . . . . 24

2.6. Відсутність потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

3. Постановлення апеляційним судом ухвал про призначення нового розгляду в суді першої інстанції з підстав, не передбачених ч. 1 ст. 415 КПК . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

4. Процесуальні підстави постановлення ухвал про призначення нового розгляду в суді першої інстанції за результатами скасування виправдувальних вироків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

5. Мотивованість ухвал про призначення нового розгляду в суді першої інстанції, якість формулювання висновків, які мають бути враховані судом при новому розгляді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

6. Дотримання суддями апеляційної інстанції встановлених ч. 2 ст. 415 КПК вимог щодо недопустимості вирішення наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

Вступ

Важливою умовою забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду є передбачена кримінальним процесуальним законом можливість перевірки законності та обґрунтованості судових рішень судами вищих інстанцій.

Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень згідно із ст. 129 Конституції України є одним із принципів судочинства.

Відповідно до ст.ст. 8 та 9 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб’єктів, усі дії і процесуальні рішення.

Обов’язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.

Законодавець передбачив у КПК відповідні правові інститути, зокрема: оскарження прийнятих рішень, їх скасування та зміну, що, у свою чергу, є гарантіями дотримання засади законності, оскільки дають змогу своєчасно виправити допущені порушення норм процесуального і матеріального права.

Порушення, які перешкоджають суду повно та всебічно з’ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке відповідає вимогам, встановленим КПК, визнаються істотними та тягнуть за собою його зміну або скасування.

Суд апеляційної інстанції при виявленні відповідних порушень повинен виходити не лише із того, що вони фактично перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а й з потенційної можливості такого перешкоджання. Тобто для зміни або скасування вироку чи ухвали від суду апеляційної інстанції не вимагається встановлення наслідків, допущених судом першої інстанції порушень і причинного зв’язку між допущеними порушеннями і прийняттям незаконного та/або необґрунтованого судового рішення.

Рішення про скасування або про зміну судового рішення приймається судом апеляційної інстанції з урахуванням характеру допущених судом першої інстанції порушень та фактичних обставин справи в межах перегляду судом апеляційної інстанції.

Апеляційні суди, як суди факту і права, повинні враховувати, що на стадії апеляційного перегляду має закінчуватися кримінальне провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру».

1. Правове регулювання підстав для призначення апеляційним судом нового розгляду в суді першої інстанції
Відповідно до вимог п.п. 2 – 7 ч. 2 ст. 412, ст. 415 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:

  1. судове рішення ухвалено незаконним складом суду;

  2. судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ст. 381 КПК, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов’язковою;

  3. судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою;

  4. судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;

  5. порушено правила підсудності;

  6. у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції;

  7. в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

  8. судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Інших правових підстав скасування вироку чи ухвали суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції КПК не передбачає.

В межах узагальнення передбачається здійснення аналізу ухвал апеляційного суду про призначення нового розгляду на предмет визначення правильності застосування норм КПК із двох аспектів:

1) коректного тлумачення підстав, визначених ст. 415 КПК;

2) наявності випадків призначення нового розгляду з підстав, не передбачених у ст. 415 КПК.


2. Особливості тлумачення окремих, передбачених ч. 1 ст. 415 КПК, підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції
2.1. Ухвалення судового рішення незаконним складом суду або суддею, якому було заявлено відвід
Ухвалення судового рішення незаконним складом суду є поширеною підставою для скасування вироків і ухвал суду першої інстанції з призначенням нового розгляду, що передбачена п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК.

Згідно зі Звітом за формою № 21-1 «Про розгляд апеляційною інстанцією матеріалів кримінального провадження», затвердженою наказом Державної судової адміністрації України (далі – ДСА) від 21 листопада 2012 року № 158 (далі – Звіт за формою № 21-1), у 2015 році найбільша кількість скасованих вироків із призначенням нового розгляду була зумовлена саме ухваленням судового рішення незаконним складом суду у Вінницькій області – 15 вироків, у Рівненській області – 12 вироків, Запорізькій області – 12 вироків, Полтавській області – 9 вироків (Додаток № 1).

Відповідно до кримінального процесуального законодавства незаконним визнається склад суду, якщо були підстави, які виключали участь судді в розгляді справи; судове рішення підписане суддею, що не брав участі у розгляді справи; порушені правила щодо кількісного складу суддів; у розгляді справи брали участь судді, термін повноважень яких минув; якщо суд у встановленому законом порядку не розглянув клопотання про відвід судді або присяжного1.

Порушення норм процесуального законодавства щодо законного складу суду у судовій практиці виявлялось у такому.

1. За наявності підстав, передбачених ст.ст. 75 – 79 КПК, суддя не заявив самовідвід.

Так, ст. 75 КПК  передбачає, зокрема, що суддя не може брати участь у розгляді справи за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 грудня 2015 року скасовано вирок Літинського районного суду Вінницької області від 20 лютого 2015 року та призначено новий розгляд із підстав незаконного складу суду, що був допущений за таких обставин. Суддя Літинського районного суду Вінницької області Ж., який розглядав дане кримінальне провадження щодо Н. по суті та ухвалив 20 лютого 2015 року обвинувальний вирок у справі, раніше заявляв самовідвід у цій же справі, відтак не мав права розглядати зазначене кримінальне провадження при його повторному надходженні до суду першої інстанції і в силу ч. 1 ст. 80, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК зобов’язаний був заявити самовідвід.

У цьому контексті слід враховувати, що попереднє здійснення розгляду судових проваджень, у яких бере участь певна особа, не може автоматично зумовлювати констатацію упередженості судді щодо інших проваджень, які у подальшому здійснюються суддею відносно цієї ж особи.

Апеляційним судам слід проаналізувати процесуальний документ в іншому провадженні відносно конкретної особи, ухвалений за участі судді, який розглядав кримінальне провадження щодо цієї особи, з метою з’ясування, чи не висловлена в попередньому процесуальному документі думка судді стосовно пред’явленого обвинувачення у кримінальному провадженні або доведеності певних дій особи.

Адже думка, висловлена суддею ще до розгляду кримінального провадження стосовно обвинувачення, може стати підставою для визнання судді необ’єктивним і небезстороннім.

Наприклад, ухвалою ВССУ від 23 жовтня 2012 року скасовано постанову попереднього розгляду від 20 липня 2011 року і вирок Літинського районного суду Вінницької області від 10 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 28 березня 2012 року щодо Н. і направлено справу на новий судовий розгляд зі стадії її попереднього розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, суддя Б., що розглядала справу в суді першої інстанції за обвинуваченням Н. за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі – КК) 13 січня 2008 року, брала участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), щодо Н. 14 січня 2008 року і своєю постановою наклала на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ВІ 12 № 00036 від 13 січня 2008 року, складеного працівником дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Літинського відділу внутрішніх справ УМВС України у Вінницькій області, і вищевказаної постанови судді вбачається, що суддею Б. було визнано Н. винуватим у злісній непокорі законним вимогам працівників міліції у зв’язку з тим, що він, здійснивши дорожньо-транспортну пригоду, відмовився проїхати до Літинської районної лікарні для освідування на стан сп’яніння і намагався втекти.

Тобто суддя, яка протягом 2011 – 2012 років розглядала кримінальну справу стосовно Н. за обвинуваченням за ч. 1 ст. 286 КК у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що призвело до ДТП, а засуджений свою вину в цьому завжди заперечував, раніше фактично визнала його винуватим у цьому ДТП постановою від 14 січня 2008 року.

Тому, на думку колегії суддів, суддя мала взяти самовідвід під час попереднього розгляду справи або задовольнити заявлений їй захисником відвід, оскільки наявні у справі обставини викликали сумнів у її об’єктивності.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, висловленим у рішеннях ЄСПЛ, який констатує в аналогічних випадках порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі – Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв. За суб’єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

У п. 71 цього рішення ЄСПЛ зазначає, що ухвалою від 17 серпня 2000 року суддя Б. повернув кримінальну справу стосовно Т. і К. на додаткове розслідування, висловивши думку, що зазначені вище підсудні і заявники вдалися до вимагання і цей факт не був розслідуваний правоохоронними органами. Такі формулювання в його ухвалі як, наприклад: «оскільки в їх діях вбачається співучасть в скоєнні більш тяжкого злочину – вимагання», могли викликати обґрунтовані побоювання, що у судді Б. уже сформувалася думка про вину заявників і що це може позначитися на його безсторонності в разі повторного направлення йому матеріалів цієї справи для розгляду. Отже, на думку ЄСПЛ, побоювання заявників щодо небезсторонності судді Б. можна вважати об’єктивно обґрунтованими. Крім того, розглядаючи апеляції заявників, суди вищих рівнів проігнорували їхні доводи з цього приводу.

2. Відповідно до проаналізованої судової практики судове рішення вважається ухваленим незаконним складом суду, якщо суд у встановленому законом порядку не розглянув клопотання про відвід судді.

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК.

Так, Апеляційним судом Дніпропетровської області скасовано вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2015 року щодо Д. з підстав недотримання вимог ч. 1 ст. 81 та ч. 3 ст. 35 КПК, оскільки заяву про відвід головуючого судді фактично було вирішено тим же суддею, якому заявлено відвід (провадження № 199/8872/14-к).

У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ч. 1 ст. 81 КПК). Недотримання цієї норми є істотним порушенням кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Рішення судів першої інстанції, з яких у
Вінницьким апеляційним адміністративним судом рішень судів першої інстанції у розрізі категорій адміністративних справ за перший...

Зміст
Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження в суді апеляційної інстанції

Порівняльна таблиця до проекту Закону України “Про внесення змін...
Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України”

Звіт про контрольовані операції подається до 1 травня за новою формою...
Так Харківським апеляційним адміністративним судом було підтримано позицію однієї з інспекцій області щодо порушення законодавства...

Третейська угода
Керуючись Законом України „Про третейські суди”, визначаючи принципи третейського розгляду та виражаючи взаємну волю до розгляду...

Регламент чемпіонату України серед жіночих команд першої ліги з футзалу
Афу для проведення матчу, якій надані виняткові повноваження щодо застосування та трактування Правил гри

Нові вимоги до проведення обшуку у 2018р
Кримінального процесуального кодексу України, внесені на підставі Закону України №2147а-19 «Про внесення змін до Господарського процесуального...

Львівський апеляційний адміністративний суд Узагальнення причин скасування...
Аналіз статистичних даних щодо скасування та зміни судових рішень Львівського апеляційного адміністративного суду за категоріями...

Висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, ухвалених...

Із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону...
Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вул. П. Орлика, 4-а, м. Київ, 01043

Українські Січові Стрільці в роки Першої
Вступ ст

"Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам"
Проектом постанови затверджується два порядки: про призначення (відновлення) соціальних виплат впо І про здійснення контролю за такими...

Лекція №1 Тема: Вступ. Класифікація електричних машин та їх призначення
Мета: Ознайомитися з призначенням електричних машин; вивчити основні поняття; нагадати фізичний зміст деяких законів І явищ, які...

Звіт про практику студент складає відповідно до календарного графіка
Студент до вибуття на практику повинен отримати інструктаж керівника практики, а також

Інформаційна довідка щодо виконання плану заходів надання безоплатної...
Таблиця Інформація щодо результатів розгляду звернень клієнтів за звітній період наростаючим підсумком

На рішення суду у цивільній справі
Згідно зі ст. 292 Цпк україни Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо...

Судові палати у цивільних та господарських справах
Особа 2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ...

"Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації"
Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт