Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Методичні вказівки з виконання та оформлення історії хвороби (курсової роботи)

Методичні вказівки з виконання та оформлення історії хвороби (курсової роботи)





Сторінка1/3
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА І
ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Кафедра терапії

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з виконання та оформлення історії хвороби (курсової роботи)
з дисципліни “Внутрішні хвороби тварин”

напрям підготовки 6.110 101 “Ветеринарна медицина”

освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр”



Полтава – 2013

УДК 619:616.1/4(083.1)

М–54


Затверджено вченою радою

факультету ветеринарної медицини ПДАА

(Протокол № 8 від 25 березня 2013р.)
Укладачі: Локес П.І., Супруненко К.В., Кравченко С.О., Грищук А.В.,
Канівець Н.С., Локес Т.П., Бурда Т.Л.

Рецензент: завідувач кафедри патологічної анатомії та патофізіології,

доктор ветеринарних наук, професор Скрипка М.В.

Методичні вказівки з виконання та оформлення історії хвороби (курсової роботи) з дисципліни “Внутрішні хвороби тварин” напрям підготовки 6.110 101 “Ветеринарна медицина” освітньо-кваліфікаційний рівень “Бакалавр” / П.І. Локес,
К.В. Супруненко, С.О. Кравченко, А.В. Грищук, Н.С. Канівець, Т.П. Локес,
Т.Л. Бурда. – Полтава, РВВ ПДАА, 2013. – 19 с.


Методичні вказівки дозволять студентам змістовно та повно відобразити історію хвороби тварини з метою систематизації, поглиблення та закріплення знань з відповідних розділів навчальної програми. Розглядаються план та порядок виконання курсової роботи. Призначені для студентів факультету ветеринарної медицини.

ВСТУП

Для закріплення теоретичних знань з курсу “Внутрішні хвороби тварин” навчальним планом передбачається виконання студентами випускної курсової роботи, яка може бути представлена у формі історії хвороби.

Історія хвороби (historia morbi) – основний клінічний документ, який включає всі дані про хвору тварину, що знаходилась в умовах стаціонарного чи амбулаторного лікування. Записи роблять впродовж всього періоду курації. Оформляється вона відповідно до схеми, яка буде викладена в наступних розділах цих методичних вказівок.

Курація і написання історії хвороби розвивають у студентів логічне мислення, привчають до використання і глибокого аналізу спеціальної літератури. Окрім того, ведення і оформлення історії хвороби зобов’язують студентів оволодівати новими методами дослідження і діагностики, ефективними засобами терапії і профілактики.

Історія хвороби є надзвичайно важливим учбовим документом. Куратор повинен провести лабораторні дослідження крові, сечі, вмістимого рубця. За необхідності провести більш глибокі біохімічні дослідження крові та сечі, застосувати спеціальні методи діагностики.

Історія хвороби є одним із важливих документів, який засвідчує рівень професійної підготовки студента. Вона являє собою сукупність відомостей, які відображають причини виникнення хвороби, перебіг, симптоматику, діагноз, прогноз, ефективність лікування та заходи профілактики.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ КУРАЦІЇЇ ТА НАПИСАННЯ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

У період самостійної роботи в умовах клініки ветеринарної медицини студенти проводять курацію однієї хворої тварини. Протягом усього періоду курації (7-14 днів) щоденно вранці і ввечері проводять огляд тварини, вимірюють температуру тіла, підраховують пульс і дихання та виконують всі необхідні терапевтичні процедури.

При хворобах з гострим перебігом (гостра тимпанія рубця, гостре розширення шлунку, набряк легень, закупорка стравоходу) клінічне обстеження тварини проводять через кожні 2-3 години та ведуть спостереження і записи не менше, як 3 дні поспіль.

На курацію студент повинен з’являтися у спеціальному одязі (халат, чепчик) і дотримуватись правил техніки безпеки та особистої гігієни.

Перед початком курації студенту необхідно зібрати анамнез, провести клінічне обстеження тварини, аналіз крові, сечі, шлункового (рубцевого) вмістимого та інших біологічних субстратів, які необхідні для встановлення точного діагнозу. Під час курації він слідкує за дотриманням дієти, стежить та доглядає за пацієнтом, проводить щоденне клінічне обстеження, відбирає кров, сечу та інші біологічні субстрати для дослідження, готує лікарські форми, проводить призначене лікування та веде щоденник історії хвороби. За необхідності проводить додаткові діагностичні дослідження.

Встановивши діагноз, студент повинен визначити дієту та режим утримання тварини, схему лікування, способи та терміни введення лікарських речовин і узгодити це з лікарем клініки, лікарем-ординатором або керівником роботи. Дози ліків повинні обов’язково звіряти за довідником чи навчальним посібником, ні в якому разі не призначати дози медикаментів по пам’яті.

Студент-куратор несе повну відповідальність за результати дослідження і свої дії при лікуванні хворої тварини.

Студенти, що допускають пропуски в роботі, запізнюються на курацію, не доглядають за хворою твариною, знімаються з курації і призначаються на неї повторно, але в останню чергу.

По закінченні курації студент оформлює історію хвороби і здає її впродовж двох тижнів від останнього дня курації на перевірку, доопрацювання (за необхідності) та захист.

Історія хвороби оформлюється на стандартних бланках, які надруковані типографічним способом, заповнювати котрі слід охайно, розбірливим почерком, українською літературною мовою із використанням спеціальних лікарських термінів.

ОФОРМЛЕННЯ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

1. Загальні відомості про хвору тварину – реєстрація (Registratio).

Реєстрацію хворої тварини проводять на основі даних опитування власника, обслуговуючого персоналу, лікаря-ординатора, а також результатів огляду або з записів паспорта тварини.

У даному розділі студент-куратор повинен відмітити: власника тварини та його адресу (Possessor animalis et adressa eius), дату початку і закінчення курації (Datum), вид (Species), стать (Sexus), породу (Genus), вік (Aetas), кличку (інвентарний номер) (Pseudonim), масть і особливі прикмети (Color et signa specialia), живу масу (Massa vitae), а також первинний (Diagnosis primaria) і остаточний (Diagnosis finalis) діагноз та наслідок хвороби (Exitus morbi) (одужання, покращення стану, вибракування, загибель, перехід хвороби у хронічну форму).
2. Анамнез (Anamnesis). Складається з двох частин:

2.1. Анамнез життя (Anamnesis vitae) – відомості про життя тварини до захворювання.

  • Зообіографічні: звідки надійшла тварина, коли і де народилась, вік першого парування, вагітність, перебіг родів, вага приплоду, стан новонародженого.

  • Аліментарні: вказати в який умовах утримується тварина: приміщення, його розмір, освітлення, вентиляція, температура та вологість повітря, підлога, підстилка, якість догляду (чистка, купання тварини, регулярність моціону); вказати корми та їх фізичний і хімічний склад, забезпеченість кормами господарства, зберігання кормів та їх санітарний стан. Скласти раціон годівлі тварини та провести аналіз його поживності та складу. Вода, її якість, забезпечення потреби тварини у воді.

  • Санаційні і морбідні (за минулий час): стан здоров’я тварин у господарстві. Захворюваність, епізоотична ситуація, терміни проведення щеплень, диспансеризації та діагностичних досліджень (та їх результати), профілактичних обробок (вказати коли та проти чого).

  • Економічні дані: напрямок господарства та його економічні показники: площа, луки, пасовища, зернові культури, кількість тварин, вироблена продукція тваринництва: м’ясо, молоко, кількість дійних корів, річні надої, середньодобовий приріст, безпліддя, вихід телят на 100 корів, падежі.

2.2. Анамнез хвороби (Anamnesis morbi) – відомості про захворювання тварини.

Визначають дату і обставини захворювання, перші симптоми, наявність інших хворих тварин з подібними клінічними ознаками, чи надавалась тварині ветеринарна допомога, коли і ким саме, які препарати застосовувалися, їх дози, спосіб введення та лікувальна ефективність. Збираючи анамнестичні дані, необхідно одночасно здійснювати загальний огляд тварини, що спонукає ставити додаткові запитання для визначення характеру помічених змін.
Обидві частини анамнезу слід описувати детально і логічно, оскільки відомості, які надходять зі слів власника чи обслуговуючого персоналу часто є суб’єктивними і ставитись до них потрібно критично.

3. Результати клінічного обстеження хворої тварини у день надходження в клініку чи стаціонар (Status proesens)

3.1. Загальний стан тварини (Status communis animalis).

Куратор проводить дослідження загального стану тварини, яке полягає у вимірюванні температури тіла, визначенні частоти пульсу та кількості дихальних рухів за одну хвилину, кількості скорочень рубця за 2-5 хвилин, визначення габітусу, стану шерстного покриву, шкіри, підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок, кон’юнктиви, поверхневих лімфатичних вузлів.

ГАБІТУС – це зовнішній вигляд тварини в момент дослідження.

Загальний стан: задовільний, пригнічений, збуджений.

Будова тіла: міцна, середня, слабка.

Положення тварини у просторі: фізіологічне (природне) – стояче або лежаче; вимушене – лежаче або стояче (неприродні пози або вимушені рухи).

Вгодованість: вища, середня, нижча за середню, виснаження.

Конституція: ніжна, груба, щільна, рихла.

ШЕРСТНИЙ ПОКРИВ – вказують густоту, довжину, рівномірність, блиск, еластичність, фіксацію у волосяних фолікулах, колір, вологість, запах, чистоту шерстного покриву, наявність січення, сивини, алопецій, ектопаразитів.

ШКІРА: еластичність (збережена, знижена, втрачена); зміни кольору (блідість, почервоніння, ціаноз, жовтяничність); вологість (сухість, пітливість); запах (специфічний, аміаку, ацетону, гангренозний, лікарських речовин); температура (підвищена, знижена, помірна); порушення цілісності (садна, тріщини, рани, пролежні, гангрена); збільшення об’єму шкіри (набряки, емфіземи, флегмони, гематоми, лімфаекстравазати, новоутворення, висипання).

СЛИЗОВІ ОБОЛОНКИ (кон’юнктива очей, слизові оболонки носа, ротової порожнини, піхви) – необхідно дослідити: колір (бліді, блідо-рожеві, гіперемовані, синюшні, жовтяничні); вологість (сухі, помірно вологі, вологі); набряклість (помірно напружена, запально інфільтрована, набрякла); наявність крововиливів, пошкоджень, нашарувань.

ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ У коней досліджують підщелепові та лімфовузли колінної складки; у великої та дрібної рогатої худоби – підщелепові, передлопаткові, колінної складки, надвименні; у молодняку свиней – заглоткові та колінної складки; у собак та котів – підщелепові та пахові лімфатичні вузли.

При дослідженні звертають увагу на форму (продовгувато-овальні, округлі), величину (збільшені, не збільшені), консистенцію (пружні, щільні, м’які), поверхню (горбкуваті, гладенькі), рухливість (рухливі, нерухливі), температуру (гарячі, без підвищення температури), болючість (болючі, безболісні).

СКЕЛЕТНО-М’ЯЗОВА ТА КІСТКОВО-ЗВ’ЯЗКОВА СИСТЕМА:

  • м’язи (ступень розвитку, тонус, форми, пропорційність, симетричність, рухливість, цілісність, консистенція, болючість);

  • кістки (величина, пропорційність, симетричність, болючість, цілісність, консистенція);

  • суглоби (стан шкіри у ділянці суглобу, величина, температура, консистенція, рухливість, цілісність, болючість і сторонні звуки при рухах);

  • сухожилки, зв’язки, сухожильні піхви (форма, консистенція, температура, цілісність, болючість);

  • хвіст (стан хребців, тонус, цілісність);

  • копита, ратиці, кігті, м’якіші (величина, форма, температура, цілісність, болючість);

  • роги (наявність, величина, форма, цілісність).


3.2. Стан внутрішніх органів і систем (Status organorum internorum et sistematum).

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА (Systema cardio-vasculare)

Оглядом та пальпацією серцевого поштовху визначають його силу (помірний, послаблений, відсутній, посилений, стукаючий); ритм (ритмічний, аритмічний); місце (зліва, справа із зазначенням міжребір’я); поширеність (локалізований, дифузний); чутливість ділянки серця до натискання.

Перкусією серця встановлюють верхню і задню межі, наявність або відсутність болючості, зони відносної та абсолютної тупості серця.

При аускультації першого і другого тонів серця звертають увагу на їхню силу (посилення, послаблення), тембр (глухі, дзвінкі, ледве відчутні, стукаючі), чіткість, чистоту (роздвоєння, розщеплення) та ритм, наявність патологічних шумів (ендокардіальні, перикардіальні).

При дослідженні артеріального пульсу пальпацією визначають його частоту за одну хвилину, ритм (ритмічний, аритмічний), якість (за величиною пульсової хвилі – великий, середній, малий, ниткоподібний; за наповненням – великий, середній, малий пульс; за напруженням артеріальної стінки – еластичний, твердий, м’який; за формою пульсової хвилі – помірний, повільний, стрибкоподібний).

При дослідженні венозних судин звертають увагу на ступень наповнення їх та характер коливальних рухів (негативний (фізіологічний), позитивний (патологічний) венний пульс).
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА (Systema respiratorius)

Дослідження дихальної системи тварин необхідно виконувати в наступній послідовності:

  • дослідження дихальних рухів: частота дихання (тахіпное або поліпное, олігопное або брадипное); глибина дихання (поверхневе, глибоке); тип дихання (грудний, черевний, грудочеревний або змішаний); симетричність дихальних рухів; ритм дихання (ритмічне, подовження вдиху, переривчасте (саккадоване), кусмаулівське, біотівське, чейн-стоківське дихання); задишка (інспіраторна, експіраторна, змішана);

  • наявність кашлю: частота (окремі кашльові поштовхи, напади кашлю), сила, болючість, вологість кашлю (вологий, сухий);

  • дослідження верхніх дихальних шляхів: витікання з носа (кількість, колір, запах, характер – серозні, серозно-слизові, слизові, слизово-гнійні, гнійні, кров’янисті, гнильні); запах видихуваного повітря (гнильний, аміачний, ацетону); носові отвори (контури ніздрів, набряки шкіри, новоутворення); верхньощелепові і лобні пазухи (асиметрія лицевої частини черепа, деформації кісток, випинання, болючість кісток, притуплений і тупий звук при перкусії);

  • дослідження гортані і трахеї: зміна положення голови і шиї, припухлість і набряки тканин у ділянці гортані і трахеї, зміна форми трахеї, її викривлення, деформація, переломи і розриви кілець; чутливість, температура, болючість при пальпації; посилення ларинго-трахеального дихання, сухі та вологі хрипи при аускультації;

  • огляд і пальпація грудної клітки: симетричність грудної клітки (симетрична, однобічне розширення, звуження, зменшення об’єму); болючість, температура, наявність набряків та емфізем у підшкірній клітковині, цілісність ребер і характер їхнього наповнення;

  • перкусія грудної клітки: межі легень (збільшення, зменшення перкусійних меж); характер звуку (чіткий легеневий або атимпанічний, тимпанічний, тупий, притуплений);

  • аускультація легень: основні (фізіологічні) дихальні шуми (гортанного стеноза (ларингеальне дихання), трахеальне, бронхіальне і везикулярне дихання); патологічні дихальні шуми (бронхопульмональні – крепітація, хрипи, патологічне бронхіальне, амфоричне дихання; плевропульмональні – шум тертя плеври, хлюпання і легеневої фістули).

  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні вказівки до виконання та захисту курсової роботи для студентів...
Методичні вказівки до виконання та захисту курсової роботи: спеціальності 03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності» та 18010012...

Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни «менеджмент»
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Менеджмент» включають вимоги до змісту та оформлення, а також містять...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи складені відповідно...
Організація І методика аудиту: Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів напряму підготовки 0501 “Економіка І...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Фінансовий облік іі»
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Фінансовий облік» для студентів напряму підготовки 030509 – облік І...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів усіх форм навчання
Відповідно до зазначених для виконання курсової роботи залучаються матеріали власних досліджень, спеціальна економічна література...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація баз даних та знань»
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація баз даних та знань» / укладач А. В. Марченко. – Суми :...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Кримінальне право (загальна частина)» для студентів напряму...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи
Виконання курсової роботи являє собою один із видів самостійної навчальної та водночас науково-дослідної роботи студентів, призначений...

Методичні вказівки до написання І захисту курсової роботи для студентів...
Порядок виконання курсової роботи

Методичні вказівки до написання І захисту курсової роботи для студентів...
Порядок виконання курсової роботи

Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи містять в собі...
Відокремлений підрозділ «старобільський технікум луганського національного аграрного університету»

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський...
М. С., Ярмоліцька О. В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік в галузях національного...

Методичні вказівки до написання курсової роботи з вибіркової навчальної...
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу «Фінансовой менеджмент у малому бізнесі» складені на основі робочої навчальної...

Методичні рекомендації що до написання та оформлення курсової роботи
Методичні рекомендації щодо написання та оформлення курсової роботи студентами 3 курсу напряму підготовки 0100105 «Корекційна освіта...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Діловодство»
Правила цитування та посилання на використані джерела

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
Виконання курсової роботи є одним із видів самостійної науково-дослідної роботи студентів, що допомагає визначити якість теоретичних...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни...
Однією з важливих складових фахової підготовки менеджерів туристичної сфери є написання І захист курсової роботи студентами ІV курсу...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни
Друкується за рішенням Науково-методичної ради Рівненського державного гуманітарного університету



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт