Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Методичні рекомендації Зміст Створення шкільного музею Офіційне визнання (легалізація) шкільного музею

Методичні рекомендації Зміст Створення шкільного музею Офіційне визнання (легалізація) шкільного музею





Сторінка1/3
  1   2   3



Шкільний музей
Методичні рекомендації

Зміст

1. Створення шкільного музею………………………………………2

2. Офіційне визнання (легалізація) шкільного музею…………… ..8

3. Нормативні документи.

3.1. Наказ по школі про створення музею…………………...9

3.2. Статут ( положення) музею………………………………7

3.3. Акт обстеження музею…………………………………..8

3.4. Уніфікований паспорт……………………………………9

4. Фондова документація.

4.1. Акт прийому і видачі експонатів……………………..12

4.2. Інвентарна книга або книга реєстрації фондів………15

4.3. План роботи музею …………………………………...20

4.4. Книга обліку відвідувачів та екскурсій………………20

4.5. Книга обліку масових заходів…………………………20

4.6.Книга відгуків та побажань (довільна форма)………..21

5. Музейний фонд. Склад і структура…………...………………........21

6. Основні вимоги до організації та збереження фондів…………….22

7. Словничок музейних термінів………………………………………24

1. Створення шкільного музею.

Створення шкільного музею варто розпочати із організації пошуково-дослідницької роботи педагогічного, учнівського колективу, залучаючи батьків і громадськість. Пошуково-дослідницька робота включає ознайомлення із історією та історичними подіями, природними умовами та ресурсами рідного краю (села, міста, вулиці), ремеслами та господарською діяльністю населення, його етнічним та національним складом, звичаями та традиціями, життям та діяльністю видатних діячів краю. Не повинні залишатися поза увагою дослідницької роботи екологічні проблеми, нехарактерні природні явища, насадження реліктових рослин, флори і фауни занесених до «Червоної книги України», а також так звані «білі плями» пов’язані із історією рідного краю і держави в цілому(Голодомор 1932-1933 р.р., І і ІІ Світові війни, становлення незалежності України і т. д.). Паралельно до пошуково-дослідницької роботи засновники музею повинні забезпечити:

1.формування музейного зібрання (дивись розділ «Музейний фонд. Склад і структура»);

2.матеріальну базу – приміщення для експозицій;

3.умови для охорони музею (сторож, шкільна охорона, сигналізація);

4.фінансування (спонсори, меценати…);

5.робота музею за чітким графіком.

Після отримання достатньої кількості інформації адміністрація, педагогічний, учнівський колектив школи приймають рішення в якому напрямку і за яким профілем працювати. За своїм профілем музеї поділяються на такі види:

1.історичні – історії села, краю, навчального закладу, освітніх закладів району та широкого історичного профілю;

2.військово-історичні – відтворюють героїчні сторінки історії окремих військових підрозділів, подвиги офіцерів, партизанів, підпільників, простих людей;

3.археологічні – знахідки розкопок;

4.краєзнавчі: а)природа рідного краю (обов’язковий розділ), б)історія села, школи, краю, в)культура краю (мистецтво, література, звичаї, традиції…);

5.природничі – експонати представників флори і фауни;

6.літературні;

7.мистецькі – письменники, поети, скульптори, художники;

8.етнографічні – побутові речі, інтер’єр селянської хати;

9.технічні;

10.галузеві тощо.

Згідно з педагогічною доцільністю та характером колекції пам’яток можна створити експозиції:

1. Життєвий та творчий шлях М.Шашкевича.

2. Господарське начиння.

3. Українські строї.

4. Пам’ятки Кобзареві у світі.

5. Митрополит Андрей Шептицький і діти.

6. Сімейні династії села.

7. Лесині ідеали на літературних шляхах.

8. Робота творчого мистецького об’єднання «Лесина світлиця» на базі школи.

9. Іноземці у житті рідного краю.

10. Господарська діяльність в давнину і тепер.

11. Знаряддя праці ,які використовують для приготування хліба.

12. Вчителі – фундатори.

13. Книга стіннівок із життя гімназії.

14. Історія школи.

15.Гордість школи.

16. Обчислювальна техніка різного часу.

17. Стародавні обереги щастя.

18. Хатній інтер’єр.

19. Предмети ужиткового побуту.

20.Гості нашої школи.

21. Карти подорожей вчителів та учнів.

22. Рисунки народних орнаментів.

23. Кераміка західного регіону України.

24. У пам’яті народній.

25. Літературний та науковий доробок І.Франка.

26. «Просвіта» – сучасне і минуле.

27. Історія шкільництва на Кам’янці – Баторівці.

27. Нові назви наших вулиць.

28. Пам’ятки історії і культури України (панно).

29. Визначні місця Львівської області (панно).

30. План мікрорайону «Наш мікрорайон - Кам’янка - Баторівка» (панно).

31. Постійно діюча фотовиставка «Історія школи у фотографіях».

32. Таланти нашого села.

33. Поетична зоря В.Симоненка.

34. Віхи життєвого і творчого шляху В.Симоненка:

  • «З отчого порога»;

  • «У Київській альма - матер»;

  • «У Шевченковім краї»;

  • «Поетична зоря В.Симоненка»;

  • «Дорога у вічність».

35. Історія села.

36. У глиб віків (старовинні видання).

37. Відомості про Дрогобиччину.

38. Освіта Дрогобиччини в давні часи.

39. Вчительство Дрогобиччини в період національно – визвольних змагань.

40. Вчительство Дрогобиччини і громадські організації.

41. Освіта Дрогобиччини в період польського поневолення 1921-1939 рр.

42. Школа і освіта Дрогобиччини сьогодні.

43. Видатні люди Дрогобиччини – вихідці з рідного краю.

44.Нумезматика рідного краю.

45.Фолькльористика рідного краю.

Наступним кроком є прийняття рішення про створення музею, яке переважно приймається його засновниками (керівниками закладу освіти за ініціативою педагогічного, учнівського чи студентського колективів) при умові наявності:

а)активу однодумців (учнів, педагогічних працівників, спеціалістів музейної справи, громадськості), спроможного виконувати пошуково-дослідницьку, збиральницьку, фондову, експозиційну, просвітницьку роботу;

б)педагога , який би очолив роботу по створенню музею.

Варто взяти до уваги, що в навчальному музеї повинні нагромаджуватися оригінальні документи та речові матеріали, реліквії минулого і нинішнього часу, щоб із них можна було б формувати цікаву профільну музейну збірку і не повторювати вже існуючі.

Успішна робота музею гарантована за умови, коли весь педагогічний колектив візьме участь в організації шкільного музею, коли всі вчителі , класні керівники будуть систематично здійснювати педагогічне керівництво, залучати школярів до цієї діяльності, які самостійно можуть збирати краєзнавчий матеріал, передбачений навчальними програмами, а також злагоджена робота багатьох гуртків, щоб збирали і виготовляли експонати, музейне обладнання.

Важливе значення у житті шкільного музею відіграють: рада музею, актив музею (створюються обов’язково) та опікунська рада (створюється по можливості).

Рада музею

Вищим керівним органом музею є музейна рада, що обирається загальними зборами педколективу або рішенням адміністрації. Рада музею складається з учнів, педагогів, представників громадськості. Її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею та може змінюватися при необхідності. Рада музею обирає голову, його заступника та розподіляє обов’язки між членами ради, які відповідають за пошукову, експозиційну, фондову, екскурсійно-лекторську роботу тощо.

На своїх засіданнях рада вирішує питання включення до фондів музею пам’яток історії, культури, природи, які надійшли в процесі комплектування; обговорює та затверджує плани роботи; заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку, наукову роботу; організовує навчання активу, веде документацію музею (інвентарну книгу, план роботи, книгу обліку проведення екскурсій, уроків, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів); вирішує питання, пов’язані з діяльністю музею.

З членів ради музею створюються секції збереження та обліку матеріалів (експонатів і кореспонденції), організовуються збиральницькі експедиції (пошукові загони), лекторські групи тощо.

Серед обов’язків членів ради музею – розробка його роботи.

Музейна рада виконує таку роботу:

  • збирає потрібні матеріали на основі попереднього вивчення літератури та інших джерел за відповідною тематикою;

  • комплектує фонди музею, організовуючи збиральницькі експедиції, налагоджуючи листування та особисті контакти з різними організаціями та особами, встановлюючи зв’язки з іншими школами, відомчими та державними музеями;

  • виготовляє матеріали допоміжного фонду;

  • вивчає зібраний матеріал, забезпечує фіксацію наукової інформації про нього, облік, юридичне та фактичне збереження;

  • створює пересувні виставки, стаціонарні експозиції, дбає про їх постійне вдосконалення;

  • організовує екскурсії для учнів і дорослого місцевого населення, гостей, інші освітні заходи в музеї або поза його межами з використанням експонатів;

  • готує екскурсоводів і лекторів;

  • допомагає вчителям у використанні музейних матеріалів під час навчального процесу;

  • бере активну участь у виконанні завдань, які відповідають профілю музею.

Актив музею виконує пошуково-дослідницьку, збиральницьку, фондову, експозиційну, просвітницьку роботу. Він формується поступово, постійно поповнюється новими членами. Створюючи актив можна спиратися на гуртки, факультативи, клуби, активи класів. Актив музею має невизначену кількість членів і самодіяльним, захопленим спільними інтересами, спільною метою колективом учнів.

.Опікунська рада

У «Положенні про музеї при закладі освіти системи Міністерства освіти і науки України» зазначено, що методичну та практичну допомогу музею може надати опікунська рада, яка створюється на добровільних засадах з педагогічних працівників, працівників державних музеїв і архівів, спеціалістів різних галузей знань, краєзнавців, ветеранів праці та війни, спонсорів,меценатів, батьків учнів тощо.
2.Офіційне визнання (легалізація) шкільного музею.

Для офіційного визнання (легалізації) шкільного музею необхідно підготовити наступні документи:

І. нормативні документи

1)наказ закладу освіти про створення музею4;

2)статут (положення) музею ;

3)акт обстеження музею;

4)уніфікований паспорт музею ;

ІІ. фондову документацію.

Легалізувати (зареєструвати) шкільний музей можна в любий час. Для цього потрібно подати у Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді (ЛОЦКЕТУМ) наступні документи:

  • Наказ закладу освіти про створення музею (один примірник);

  • Статут (положення музею) (один примірник);

  • Акт обстеження музею (один примірник);

  • Уніфікований паспорт (два примірника).



3.Нормативні документи.

3.1.Наказ

про створення музею при навчальному закладі видається його керівником після оформлення відповідної музейної експозиції та при наявності:

а) положення про музей;

б) фондів музейних предметів, зібраних і зареєстрованих в інвентарній книзі оригінальних пам’яток історії. культури, природи, на основі яких побудована експозиція певного профілю;

в) приміщення (окремого, ізольованого) та обладнання, які забезпечують збереження, вивчення й експонування музейних колекцій;

г) експозицій які відповідають за змістом та оформленням сучасним вимогам;засобів охорони та пожежної сигналізації;

д) розкладу роботи музею.

Наказ по школі про створення музею складається у 3-х примірниках. Один примірник подається в ЛОЦКЕТУМ, другий - у відповідний орган управління освітою, третій – залишається в навчальному закладі, при якому створено музей .

3.2.Статут (положення).

Музей діє на підставі статуту, що затверджується його засновниками чи засновником. У статуті музею визначаються:

а) назва музею, його статус, склад засновників, їх права та обов’язки;

б)організаційна структура, основні завдання та напрями діяльності;

в) джерела надходження коштів і їх використання, склад майна музею, порядок його реорганізації та ліквідації, умови збереження музейного зібрання у разі ліквідації музею та інше.

Статут складається у 3-х примірниках. Один примірник подається в ЛОЦКЕТУМ, другий подається у відповідний орган управління освітою, третій залишається в навчальному закладі , при якому створено музей .
3.3.Акт обстеження музею

Акт обстеження музею складається районною (міською) комісією у складі представників відділу освіти райдержадміністрації, державного музею, педколективу школи, що вивчає роботу музею і робить висновки про відповідність музею статусу музею при закладі освіти системи Міністерства освіти України і дає позитивний відгук.

Акт обстеження складається у 3-х примірниках, які затверджуються печаткою відповідним органом управління освітою. один примірник подається в ЛОЦКЕТУМ, другий – залишається у відповідному органі управління освітою, третій – в навчальному закладі, при якому створено музей .

Форма акту обстеження музею
АКТ ОБСТЕЖЕННЯ МУЗЕЮ

Складається комісією (прізвище, ім’я та по батькові, посада)

ВИСНОВКИ КОМІСІЇ

  1. Назва музею.

  2. Профіль музею.

  3. Адреса закладу освіти,телефон,факс .

  4. Засновник музею.

  5. Дата заснування музею, № наказу.

  6. Керівник музею (прізвище, ім’я та по батькові, посада, стаж роботи в музеї) .

  7. Заклад, що здійснює методичне керівництво (назва, адреса, телефон) .

  8. Характеристика музейного приміщення (кімната, декілька кімнат, окрема будівля; наявність фондосховища; загальна площа в м2 та окремо по кожній кімнаті; технічний стан приміщення) .

  9. Фонди музею (загальна кількість експонатів за інвентарною книгою: з них музейних предметів основного фонду та музейних предметів, що входять до

Державного реєстру національного культурного надбання).

  1. Стан обліку музейних предметів (наявність інвентарної книги; повнота та якість записів).

  2. Умови зберігання оригінальних матеріалів в експозиції (в сховищі) (ступінь захисту їх від забруднення, вологості, вицвітання, механічних пошкоджень, крадіжок) .

  3. Характеристика експозиційних розділів (назва розділу, дата останньої реекспозиції, кількість експонатів основного фонду) .

  4. Рівень художнього оформлення експозиції (професійне; силами педколективу, учнів; потребує переоформлення) .

  5. Технічне оснащення музею .

  6. Характеристика просвітницької роботи (кількість екскурсій, навчальних занять, масових заходів, виставок за 1-3 роки) .

  7. Наявність документації музею (статуту, інвентарної книги, книг обліку відвідувачів, проведення екскурсій, масових заходів, плану роботи тощо) .

  8. Організаційна робота музею (рада музею, її кількісний та персональний склад, основні сектори; опікунська рада, її кількісний та персональний склад).

  9. Режим роботи музею .

  10. Пропозиції комісії.

Голова комісії

Члени комісії

М.П.

Дата складання акту

3.4.Уніфікований паспорт музею
Легалізація (офіційне визнання) музеїв при закладах освіти здійснюється шляхом обліку (реєстрації) музею у Львівському обласному центрі краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді (ЛОЦКЕТУМ). Облік музеїв при закладах освіти , в тому числі і шкільних,здійснюється шляхом заповнення уніфікованого паспорта (далі - -паспорта ) у 4-х примірниках.

Взяття музею на облік засвідчується печаткою відповідного органу управління освітою.

Після реєстрації (перереєстрації) музею паспорт з відміткою про реєстрацію( у верхньому лівому куточку першої сторінки печаткою ЛОЦКЕТУМ і підписом директора закладу) зберігається: перший примірник - у музеї, другий – у відповідному органі управління освітою, третій – у ЛОЦКЕТУМі, четвертий – в Українському державному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України. Третій і четвертий примірники надсилаються у ЛОЦКЕТУМ. Четвертий примірник ЛОЦКЕТУМ надсилає в Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України.

Паспортні дані музеїв, які працюють на правах філіалів і відділів, у паспорти головних музеїв не включаються.

Музею, який пройшов реєстрацію та відповідає вимогам Положення про музей при навчальному закладі , надається статус музею при навчальному закладі та видається реєстраційне свідоцтво встановленого зразка (див. додаток 1).

У разі зміни паспортних даних, відомості про них, завірені печаткою органу, що зареєстрував музей, у 10-денний термін надсилаються до Міністерства освіти і науки України.


Форма

Уніфікований паспорт музею

Код музею
I. Повна назва музею.

II. Профіль музею.

III. Форма власності.

IV. Засновник, власник.

V. Підпорядкування.

VI. Заклад, що здійснює методичне керівництво.

VII. Статус.

VIII. Категорія за групою оплати праці.

IX. Адреса музею, телефон, факс.

X. Короткі історичні відомості (дата заснування з посиланням на дату наказу).

XI. Структура музею

XII. Керівний склад музею:

  1. Директор музею, зав. філіалом чи відділом.

  2. Заступник директора з наукової роботи.

  3. Головний хранитель.

XIII. Персонал музею:

1. всього працівників;

2. наукових працівників та екскурсоводів

з них:

3. мають вчений ступінь;

4. мають вищу фахову освіту;

5. мають вищу освіту.

XIV. Нерухомі пам'ятки історії та культури у складі музею:

1. загальна кількість

з них:

2. музеєфіковані;

3. немузеєфіковані.

XV. Характеристика музейного приміщення:

1. кількість будівель;

2. спеціально побудоване (автори, коли);

3. пристосоване;

4. пам'ятки архітектури чи історії (короткі історичні відомості).

XVI. Технічний стан будівель:

1. потребує реставрації;

2. потребує капітального ремонту;

3. аварійне приміщення;

4. належний стан.

XVII. Площа музею:

1. загальна;

2. експозиційна;

3. фондосховища;

4. кінолекційного залу;

5. виставочних залів;

6. прилеглої території;

7. експозицій просто неба;

8. реставраційної майстерні;

9. фотолабораторії;

10. таксидермічної лабораторії;

11. інші.

XVIII. Охорона музею:

1. дата та номер документа про взяття під охорону;

2. відомча охорона;

3. міліцейська охорона;

4. сторожова охорона;

5. охоронно-пожежна сигналізація;

6. пункт централізованого спостереження;

7. промислова телевізійна установка.

XIX. Технічне оснащення музею:

1. світло-, звуко-, аудіообладнання, монітори, фонотеки, лабораторії для фонозапису;

2. автоматизована система обліку і накопичення інформації;

3. фотокінообладнання, засоби поліграфії;

4. інше.

XX. Фонди музею:

1. загальна кількість одиниць збереження;

2. кількість музейних предметів основного фонду;

3. кількість музейних предметів, що входять до Державного реєстру національного культурного надбання.

XXI. Характеристика експозиційних розділів:

1. назва розділу;

2. дата останньої реекспозиції;

3. кількість експонатів основного фонду.

XXII. Режим роботи музею.

XXIII. Дата складання паспорта.

XXIV. Печатка музею і підпис директора.

  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Дослідження проблеми, збирання інформації
В даному посібнику розглядається питання становлення шкільного музею, етапи його створення, не включаючи широке коло питань музейної...

Урок №2 Методи роботи з експозицією. Збір експонатів
Мета: ознайомити учнів з історією виникнення музеїв та шкільного краєзнавчого музею; охарактеризувати методи роботи з експозиціями,...

40-й день народження Житомирського музею космонавтики ім. С. П. Корольова
Лілія Кавун, науковий співробітник Житомирського музею космонавтики ім. С. П. Корольова

Методичні рекомендації на допомогу керівнику музею при закладі освіти Умань 2009р
Автор завідуюча відділом краєзнавства та наукових досліджень учнів В.І. Нестеренко дає методичні поради по підготовці текстово-анатоційного...

­­­­­Контракт №1 з директором Ніжинського краєзнавчого музею ім. Спаського І. Г
Дудченко Геннадій Миколайович, з другого боку, уклали цей Контракт про таке: Дудченко Геннадій Миколайович призначається на посаду...

Рішення про створення музею
Ольга Рокицька, методист кабінету координації роботи з методичними кабінетами кнз кор «Київський обласний інститут післядипломної...

Рекомендації щодо планування роботи шкільного методичного об '
Шановні керівники методичних об’єднань, до вашої уваги матеріали та методичні рекомендації, які допоможуть Вам у плануванні, а також...

Шкільного життя
Розкрийте зміст народного прислів’я «Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став»

Нака з
Для створення належних умов щодо збереження державного майна та шкільного обладнання

Конкурс на кращий малюнок «Мій мальовничий світанковий край»
Екскурсія на батьківщину Казимира Малевича до Пархомівського історико-художнього музею

Як умова її оздоровлення у педагогічному процесі
...

Керівництво роботою музею. Планування роботи. Музейна рада
Комунальний заклад київської обласної ради «центр творчості дітей та юнацтва київщини»

Всеукраїнський конкурс «Шкільна бібліотека» Номінація
«Організація ефективної системи роботи, використання інформаційно-комунікаційних технологій для створення шкільного бібліотечно-інформаційного...

Методичний посібник включає перелік та зразки документів шкільного...
...

І ІІІ ступенів №5 Тернівської міської ради Дніпропетровської області
Мета семінару-тренінгу: познайомити вчителів з основними причинами, симптоматикою, видами порушень письма в учнів молодшого шкільного...

Тема: Подорож до музею
Мета: розширити знання учнів з архітектурного мистецтва, познайомити з творами реалістичного й авангардного живопису; розвивати увагу,...

Палац дитячої та юнацької творчості «істок» харківської міської ради...
Естетичне виховання дітей молодшого шкільного віку засобами народної хореографії

У вивченні всіх розділів шкільного курсу мови найбільшої складності...
Визначальним під час аналізу речення має бути зміст усього речення як найменшої одиниці спілкування



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт