Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Закону України «Про банки І банківську діяльність»

Закону України «Про банки І банківську діяльність»





Сторінка1/4
  1   2   3   4
Облік операцій банку
за безготівковими розрахунками


Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» до головних функцій банків належить здійснюване на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян. Зауважимо, що касове обслуговування контрагентів завжди здійснюється паралельно з розрахунковим. Інакше кажучи, розрахунково-касове обслуговування є предметом єдиної угоди між банком та суб’єктом господарської діяльності.

Під розрахунковими операціями банку слід розуміти накази-розпорядження клієнтури щодо оплати робіт, послуг, товарів, одержаних від постачальників, погашення заборгованостей з податкових та інших платежів, а також зарахування на поточні рахунки клієнтів грошових коштів, що надходять від продажу продукції, в оплату за виконані роботи та послуги.

Принципи організації сучасної системи безготівкових розрахунків у господарському обороті України викладено в інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 за № 135.

7.1. Принципи організації
безготівкових розрахунків


Відмітною ознакою безготівкового платіжного обігу є те, що для проведення платежів використовуються тільки безготівкові гроші. Це можливо, коли платник і одержувач мають поточні рахунки в будь-якому банку на території України або за кордоном (для міжнародних розрахунків). Зрозуміло, що безготівковий платіж здійснюватиметься швидко та надійно лише за наявності розвинутої мережі міжбанківських розрахунків та платіжних документів єдиного зразка. В Україні ці передумови враховано в практичній сфері діяльності банківської системи.

Так, із січня 1994 року Національний банк запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі. Система обслуговується комплексом програмно-технічних засобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз та захист від стороннього втручання. Система електронних платежів (СЕП) забезпечує досягнення світового рівня обробки інформації у сфері міжбанківських розрахунків, обмежує ризик обігу фальшивих грошей та скорочує до мінімуму термін проходження платежів.

Сучасна система безготівкових розрахунків передбачає, що розрахунки між підприємствами проводять банки, а розрахунки між банками здійснюються через мережу розрахункових палат з Центральною розрахунковою палатою в Києві.

Банківські операції можуть також проводитись через кореспондентські рахунки, які банки відкривають один одному відповідно до кореспондентських угод.

Безготівкові розрахунки — це переказування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки одержувачів, а також переказування з доручення підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою до каси банку на рахунки одержувачів.

В Україні можуть застосовуватися акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Для здійснення розрахункових операцій використовуються платіжні інструменти у формі: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; акредитива.

Для здійснення розрахунків клієнти банку самостійно вибирають названі платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки у будь-яких банках України з власного вибору та за згодою банків.

Порядок відкриття рахунків визначений «Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», що її затверджено постановою Правління НБУ 18.12.98 № 527.

Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів, а також можуть своїми нормативними документами встановлювати додаткові внутрішні правила здійснення безготівкових розрахунків за умови, що ці правила не суперечать чинному законодавству та нормативно-правовим актам Національного банку України.

Безготівкові операції базуються на таких принципах:

  • кошти суб’єктів господарської діяльності підлягають зберіганню на їхніх поточних рахунках у банку;

  • банки списують кошти з рахунків тільки з доручення їхніх власників або з розпорядження стягувачів, що мають право на виконання примусового списання (стягнення) коштів з рахунків платників;

  • ці розпорядження стягувачів та доручення платників про списання коштів з рахунків складаються на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті»;

  • платник може давати доручення на списання коштів зі свого рахунка на відповідному розрахунковому документі в електрон­ному вигляді, якщо це передбачено у договорі між ним і банком;

  • видаткові операції на рахунках юридичних або фізичних осіб можуть припинятися та відновлюватися вповноваженими державними органами відповідно до чинних законів України;

  • доручення платників на списання коштів з їхніх рахунків і зарахування коштів на рахунки одержувачів банки здійснюють у терміни, встановлені чинним законодавством;

  • у разі затримки зарахування коштів на рахунок клієнта понад встановлений термін банк сплачує на користь одержувача коштів пеню в розмірі, передбаченому угодою на здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня;

  • доручення платників про списання коштів з їхніх рахунків приймаються банками до виконання в межах наявних на цих рахунках коштів;

  • розпорядження стягувачів щодо примусового списання коштів із рахунків платників приймаються банками незалежно від наявності достатнього залишку коштів для списання, але виконуються банком частково у межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам;

  • за браком або недостатністю коштів на рахунку платника банк не здійснює обліку заборгованості платника та не веде реєстру розрахункових та виконавчих документів, не сплачених в строк;

  • розрахункові документи на списання або примусове списання (стягнення) коштів з рахунка клієнта, які не виконуються з вини банку за браком або недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку, приймаються банком та обліковуються на позабалансовому рахунку № 9804 «Розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, та ті, за якими стягнення зупинено»;

  • платники, які не дотримуються встановлених строків платежів, несуть відповідальність за нормами Закону України від 22.11.96 за № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»;

  • платники, як правило, самостійно нараховують пеню за несвоєчасно сплачені ними суми, подаючи до банку одне платіжне доручення на переказ її разом із основним боргом. У разі оформлення окремого платіжного доручення на переказ пені платіжне доручення подається до банку разом із платіжним дорученням на сплату основного боргу. У рядку «Призначення платежу» зазначається: «пеня за прострочення … (вид платежу)», номер, дата і сума документа, за прострочення якого нараховано пеню, наводиться її розрахунок і посилання на угоду, за якою встановлено розмір пені;

  • банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, оформленого його клієнтом, і за повноту та своєчасність оплати ним податків, зборів та обов’язкових платежів. Усі суперечки, що виникають між учасниками розрахунків, вирішуються ними у претензійно-позовному порядку поза участю банку;

  • спірні питання та взаємні претензії між банками та їхніми клієнтами розглядаються відповідно до укладених угод або у претензійно-позовному порядку.

Інструкція про безготівкові розрахунки містить бланки форм розрахункових документів, реквізити яких заповнюються згідно з вимогами, наведеними у додатку 8.

7.2. Вимоги до оформлення
розрахункових документів*


Бланки розрахункових документів мають від­повідати таким вимогам:

  • обов’язкова наявність усіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи), передбачених відповідними формами;

  • розміщення елементів на бланках розрахункових документів, призначених для заповнення реквізитів, має відповідати формам, установленим згаданою раніше «Інструкцією»;

  • усі текстові елементи бланків виконуються українською мовою.

Відповідальність за правильність заповнення всіх реквізитів розрахункового документа, зокрема номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе клієнт, представник якого подав документ до банку.

Порядок заповнення розрахункових документів наведено у дод. 8.

Банки перевіряють такі реквізити розрахункових документів:

  • банк платника:

  • «Платник», «Код платника», «Рахунок платника», «Код банку платника», а також відбиток печатки та відповідність підписів платника наявним зразкам;

  • банк одержувача:

  • «Одержувач», «Код одержувача», «Рахунок одержувача», «Код банку одержувача», а також відбиток печатки і «Підписи одержувача», якщо вони передбачені формою документа;

  • банк стягувача:

  • «Стягувач», «Код стягувача», «Банк стягувача», а також, якщо це передбачено формою документа, відбиток печатки та підписи стягувача.

Банки повертають розрахункові документи без виконання у таких випадках:

  • у разі незаповнення хоча б одного реквізиту з передбачених формою документа;

  • коли бракує супровідних документів, надання яких передбачено «Інструкцією»;

  • коли порушено інші вимоги «Інструкції».

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше ніж у двох), з використанням електронно-обчислювальних, друкарських машин (далі — технічні засоби) та копіювального чи самокопіювального паперу.

Якщо використання копіювального (самокопіювального) паперу неможливе, то на всіх тотожних примірниках розрахункового документа в правому верхньому ріжку проставляють їхні порядкові номери (наприклад, 1, 2, 3, …).

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору).

Перший примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення) має містити відбиток печатки (коли наявність печатки передбачено) та підписи (підпис) відповідальних осіб (особи), які оформили документ.

Якщо під час перевірки банком платника розрахункового документа платника—фізичної особи виникають сумніви щодо ідентичності його підпису в документі і в картці зі зразком підпису та відбитком печатки, що зберігається в банку, працівник банку може вимагати пред’явлення документа, що засвідчує особу платника.

Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа за кілька заходів.

Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими актами Національного банку.

Клієнт, виходячи із власних технічних можливостей та можливостей банку, може подавати розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді розрахункових документів в електронному вигляді, використовуючи програмно-технічний комплекс «клієнт — банк». Спосіб подання документів клієнтом обумовлюється в договорі про розрахунково-касове обслуговування між банком та клієнтом.

Якщо закінчення строку пред’явлення розрахункового документа в банк припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається перший робочий день, наступний за неробочим.

Розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку.

Банки приймають до виконання тільки розрахункові документи:

своїх клієнтів, що подають їх у банк у порядку, обумовленому договорами про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів;

клієнтів інших банків або органів державного казначейства, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки або органи державного казначейства.

Розрахункові документи на примусове списання коштів, що оформлені державними виконавцями або податковими органами, на яких є відбиток штампу банку, що їх обслуговує, та підпис відповідального виконавця, також приймаються до виконання, якщо їх надсилає в банк платника безпосередньо державний виконавець або податковий орган.

Розрахункові документи, оформлені своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів, а оформлені клієнтами інших банків або органів державного казначейства, — протягом операційного дня.

Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на їх реєстрах обов’язково заповнює реквізити «Дата надходження» та «Дата виконання», а банк стягувача — «Дата інкасування» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх відбитком штампу банку та підписом відповідального виконавця.

На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстра) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит «Дата надходження» може не заповнюватися.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження, а ті, що надійшли після операційного часу, — наступного робочого дня. Розрахункові документи платника на списання коштів з його рахунків, що надійшли до банку після операційного часу, він може виконувати в день їх надходження, якщо це обумовлено договором про розрахунково-касове обслуговування.

Якщо розрахункові документи надійшли до банку протягом операційного часу і на час надходження для їх виконання на рахунку платника бракує коштів, у день надходження такі документи виконуються частково або повертаються.

Якщо розрахункові документи надійшли до банку після операційного часу, вони виконуватимуться наступного робочого дня і якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для їх виконання, такі документи в цей день також виконуються частково або повертаються.

Розрахункові документи (платіжні вимоги, розрахункові чеки тощо), надані клієнтом банку, що його обслуговує, для інкасування, надсилаються цим банком до банку платника в день їх надходження або, якщо документи надійшли після операційного часу, — наступного робочого дня.

Строки відсилання документів, передбачених угодою про відкриття акредитива, визначаються цією угодою.

Списання коштів з рахунка платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.

Умови (строки, періодичність тощо) передавання розрахункових документів, зокрема в електронному вигляді, що підтверджують списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банку або підтверджують прийняття документів на інкасо, визначаються у договорах про розрахунково-касове обслуговування клієнтів з урахуванням вимог «Інструкції».

Банки самостійно визначають порядок формування та зберігання розрахункових документів, забезпечуючи їх сувору схоронність. Визначаючи строки зберігання розрахункових документів, банки мають керуватися «Переліком документів Націо­нального банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання» (затверджений постановою Правління Національного банку України від 23.12.96 за № 327).

Факти списання коштів з рахунка платника документально оформляються меморіальним ордером (додаток 9) для:

— часткової оплати розрахункових документів;

— документального підтвердження операцій з переказування коштів на різні потреби.

Дата складання меморіального ордера і дата списання коштів з рахунка платника мають збігатись.

Якщо до банку надходить рішення відповідного органу, що виконує функції з ліквідації або реорганізації підприємства, то не пізніше наступного робочого дня приймання доручень платника та розпоряджень стягувачів про списання коштів призупиняється.

Утім платіжну вимогу стягувач може відкликати у будь-який час до списання коштів з рахунка платника. Для цього до банку подається лист про відкликання платіжної вимоги, у якому зазначається: назва платника, номер його рахунка, назва та код банку платника, номер, дата і сума документа, що відкликається, та потреба у поверненні розрахункових та/або супровідних документів.

Лист про відкликання засвідчується відбитком печатки та підписами відповідальних осіб платника (стягувача), які мають відповідати зразкам підписів та відбитку печатки, заявленим у картці, що зберігається в обслуговуючому банку.

Лист про відкликання платіжної вимоги банк стягувача надсилає до банку платника. Банк платника повертає без виконання платіжну вимогу, що надходить в банк після отримання ним листа про її відкликання разом із усіма супровідними документами, що надавались разом з нею.

Банк платника в разі надходження запиту (письмово або в електронній формі) від банку, що обслуговує стягувача, не пізніше ніж наступного робочого дня після дня отримання такого запиту повідомляє дату надходження в банк платника розрахункового документа стягувача на примусове списання (стягнення) коштів, а в разі його повернення — дату повернення.

Банк одержувача зобов’язаний зарахувати кошти на рахунки своїх клієнтів за правильно заповненими розрахунковими документами в електронному вигляді в день отримання їх від розрахункової палати.

Під час зарахування коштів за розрахунковим документом в електронному вигляді банк одержувача обов’язково перевіряє відповідність номера рахунка одержувача, що зазначений в цьому документі, номеру рахунка, що відкритий в банку.

Додатковий контроль за зарахуванням коштів на рахунки своїх клієнтів (контроль за інформацією про призначення платежу під час зарахування на рахунки нерезидентів, за відповідністю номера рахунка назві чи/та ідентифікаційному коду/номеру одержувача тощо) за розрахунковими документами в електронному вигляді банк здійснює, якщо це передбачено договором про розрахунково-касове обслуговування одержувача коштів.

У разі виявлення розбіжностей в реквізитах перевірених розрахункових документів в електронному вигляді банк одержувача зараховує кошти, що надійшли на адресу одержувача, на рахунок 3720 «Кредитові суми до з’ясування».

Паперова копія розрахункового документа в електронному вигляді, кошти за яким зараховано на рахунок «Кредитові суми до з’ясування», засвідчується підписом відповідального виконавця та зберігається в документах дня банку.

Якщо кошти зараховано на згаданий рахунок через брак у банку рахунка одержувача, зазначеного в розрахунковому документі в електронному вигляді, або через його закриття, то кошти з цього рахунка банк має повернути не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.

У разі зарахування коштів на рахунок «Кредитові суми до з’ясування» для здійснення банком одержувача додаткового контролю він не пізніше наступного робочого дня відповідними каналами зв’язку надсилає запит до банку платника для з’ясування (уточнення) реквізитів розрахункового документа в електронному вигляді.

Якщо протягом трьох робочих днів з дня відправлення запиту відповіді від банку платника не буде одержано, то нез’ясована сума повертається в банк платника на той самий рахунок, з якого кошти надійшли. Операцію повернення цих коштів банк одержувача оформляє меморіальним ордером.

Кошти вважаються зарахованими на рахунок одержувача, відкритий в банку, після відображення їх на цьому рахунку в щоденному оборотно-сальдовому балансі банку.

Повернення коштів, зарахованих на рахунок одержувача, здійснюється в судовому порядку.

Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, мають бути повернені ним у строки, установлені чинним законодавством. За порушення цих строків неналежний одержувач несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. У разі неповернення неналежним одержувачем з будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Банк, що обслуговує неналежного одержувача, не несе відповідальності за своєчасність надання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Якщо на рахунок неналежного одержувача кошти зараховано помилково з вини банку, то банк зобов’язаний негайно (протягом цього ж дня) після виявлення своєї помилки переказати суму, що помилково зарахована не за призначенням, на рахунок одержувача, якому вона призначалася з одночасним віднесенням її на рахунок дебіторської заборгованості до часу її відшкодування неналежним одержувачем.

Одночасно банк надсилає неналежному одержувачу (безпосередньо або через банк, що його обслуговує) повідомлення про необхідність повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів, в якому зазначає банківські реквізити, за якими мають переказуватись кошти. Банк, що обслуговує неналежного одержувача, не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення передає його одержувачу під розписку або надсилає рекомендованим листом. Кошти, не повернені неналежним одержувачем добровільно, банк, який надсилав повідомлення про їх повернення, стягує у судовому порядку.

Банк, з вини якого списано кошти з рахунка неналежного платника, зобов’язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, списавши її з рахунка платника, з якого кошти підлягали списанню.

За використання будь-яких форм безготівкових розрахунків організація обліково-операційної роботи відбуватиметься у такий спосіб (рис. 7.1).



Рис. 7.1. Схема організації обліково-операційної роботи в разі
використання безготівкових розрахунків
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Постанова від 26 червня 2015 року n 417 Про затвердження Положення...
Закону України "Про Національний банк України", статті 63 Закону України "Про банки І банківську діяльність" Правління Національного...

Постанова від 26 червня 2015 року n 417 Про затвердження Положення...
Закону України "Про Національний банк України", статті 63 Закону України "Про банки І банківську діяльність" Правління Національного...

Анкета опитувальник клієнта юридичної особи резидента
Закону України “Про банки І банківську діяльність”, ст. 5, 6 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)...

Єдиним кінцевим бенефіціарним власником (контролером)
На виконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню...

Правління національного банку україни постанова
Закону України "Про Національний банк України" та статті 70 Закону України "Про банки І банківську діяльність", з метою створення...

Закон України "Про банки та банківську діяльність"
Петрову Петру Петровичу частину банківського вкладу, належну Іванов Іван Івановичу за основним договором у сумі 150 000 грн

Розділ 5 Облік кредитних операцій Сутність кредитних операцій. Документальне...
Згідно з Законом України «Про банки І банківську діяльність» банком можуть надаватись такі види кредитів

Звіт ат «златобанк»
К» (надалі-Банк) створений та діє згідно з Законом України «Про банки І банківську діяльність», Цивільним кодексом України, Господарським...

Затверджено
«Про банки І банківську діяльність», нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Кодексу корпоративного...

Закону України «Про аудиторську діяльність»
Закону України «Про аудиторську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №23, ст. 243; 1995 р., №14, ст. 88; 1996...

Закону України «Про судово-експертну діяльність»
Проект Закону України «Про судово-експертну діяльність» розроблено Міністерством юстиції із власної ініціативи

Рішення від 26. 05. 2011 №231/12 м. Київ Про затвердження Положення...
Керуючись статтею 12 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22. 04. 1993 №3125-xii, з метою здійснення повноважень з організації...

Рішення від 30. 10. 2014 №302/9 м. Київ Про затвердження Положення...
Керуючись статтею 12 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22. 04. 1993 р. №3125-xii (зі змінами й доповненнями), з метою...

Рішення Аудиторської палати України 14. 02. 2008 №187/10 26. 06....
Положення розроблено відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, Статуту Аудиторської палати України,...

Рішення Аудиторської палати України від 15. 11. 2007 №184/2
Аудиторської палати України (далі – Інструкція), розроблена відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, Закону України...

Рішення Аудиторської палати України 26. 06. 2008 №191/7 14. 07. 2010...
Цей Порядок розроблений відповідно до Господарського кодексу України, Закону України «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових...

Н а к а з
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судову експертизу" та статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну...

Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України та Фонду...
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судову експертизу" та статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну...



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт