Пошук по сайту

Головна сторінка   Бланки   Договори   Заповнення бланків   

Дипломна робота тема роботи: «Роль та місце Державної митної служби України в зовнішньоекономічній діяльності України»

Дипломна робота тема роботи: «Роль та місце Державної митної служби України в зовнішньоекономічній діяльності України»





Сторінка1/5
  1   2   3   4   5



diplomukr.com.ua - Грамотное и качественное выполнение всех видов научных работ.


Державна митна служба України

Академія митної служби України

ДИПЛОМНА

РОБОТА


Тема роботи: «Роль та місце Державної митної служби України в зовнішньоекономічній діяльності України»

Виконана слухачем
гр.

______________


Оцінка______________________
Керівник ___________________

Допущено до захисту “____”_____________200_р.
Завідувач кафедри ____________________ ________________
2006


ЗАВДАННЯ

Державна митна служба України


Академія митної служби України

РЕФЕРАТ



Дипломної роботи

Слухача гр. Решетнюк Анжеліки Валентинівни

Науковий керівник:

Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаної літератури, висновків і пропозицій. Робота викладена на ста двадцяти трьох сторінках, містить п`ять таблиць, вісім малюнків, дев`ять сторінок додатків. Список використаної літератури містить двадцять шість найменувань.

Об`єктом дослідження є Державна митна служба України, що являє собою єдину загальнодержавну систему.

Предметом дослідження є діяльність Державної митної служби та її значення в зовнішньоекономічній діяльності України.

Мета роботи полягає у систематизація та поглибленні теоретичних і практичних знань з організації діяльності Державної митної служби України, а також грунтовне дослідження та висвітлення її ролі та місця в зовнішньоекономічній діяльності України.

Завданнями дипломної роботи є: вивчення та узагальнення засад діяльності Державної митної служби України; проведення всебічного обстеження значимості митної служби в зовнішньоекономічних відносинах України із застосуванням сучасного інструментарію.

За результатами дослідження сформульовані висновки і пропозиції.

Одержані результати дослідження можуть бути використані в процесі розробки законодавства стосовно реорганізації митних органів.
Зміст

Вступ

6

Розділ 1. Генеза, еволюція і сучасний стан розвитку Державної митної служби України


9

1.1. Зародження та розвиток митно-тарифних відносин в Україні

9

1.2. Митна служба України за часів командно-адміністративної системи


15

1.3. Становлення митної служби України в умовах незалежної держави


16

Розділ 2. Механізм функціонування державної митної служби України


41

2.1. Організаційна структура митної служби

41

2.2. Засади діяльності, основні функції Державної митної служби

48

2.3. Митний контроль та митне оформлення як складові функціонування структурних підрозділів Державної митної служби



58

2.4. Аналіз економічної діяльності Державної митної служби України на прикладі Чопської митниці


71

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності роботи митної служби України


81

3.1. Структурна перебудова Державної митної служби в процесі інтеграції країни у світове співтовариство


81

3.2. Приоритетні напрями розвитку зовнішньоекономічних відносин

3.3. Вдосконалення митної політики як складової зовнішньоекономічної стратегії України


91
108










Висновки

Використана література

115

122

Додатки

124



ВСТУП

З розвитком в Україні інтеграційних процесів щодо залучення до міжнародних економічних організацій, відкриття нових можливостей країни стосовно виходу на міжнародний рівень економічних відносин, питання зовнішньоекономічної діяльності та регулювання експортно-імпортних операцій в Україні стає все більш важливим в державній політиці України.

Після прийняття Декларації про державний суверенітет Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території.

Регулювання митною справою та здійсненням експортно-імпортних операцій здійснюють найвищі органи влади та управління України. Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі митної справи є Державна митна служба України, яка приймає нормативні акти, що регулюють дану сферу діяльності.

Митне регулювання здійснюється відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів. Україна може вступати в митні союзи з іншими державами.

Актуальність тематики ролі та місця Державної митної служби в зовнішньоекономічній діяльності України зумовлена постійним зростанням значимості країни в міжнародній економіці, економічно вигідним географічним розташуванням України на шляху основних міжнародних торгівельних потоків, а також нагальною потребою вдосконалення та підвищення ефективності діяльності митної служби відповідно до покладених на неї завдань і функцій.

Метою дипломної роботи за даною темою є систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань з організації діяльності Державної митної служби України, а також митних органів зарубіжних країн для порівнянн; опрацювання методів, які митна служба України застосовує в процесі регулювання зовнішньоекономічної діяльності; грунтовне дослідження та висвітлення принципів діяльності митних органів.

Основними завданнями дипломної роботи є: вивчення та узагальнення засад діяльності Державної митної служби України; проведення всебічного обстеження значимості митної служби в зовнішньоекономічних відносинах України із застосуванням сучасного інструментарію; розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення проблем діяльності митних органів, визначених в роботі; обгрунтування запропонованих пропозицій з напрямів розвитку митно-тарифних відносин України, а ткаож Державної митної служби зокрема.

Об`єктом даного дослідження є Державна митна служба України, що являє собою єдину загальнодержавну систему, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Також об`єктом роботи може виступати митна служба, як вид діяльності або як соціально-правовий інститут держави. Але в даному випадку митна служба як різновид державної служби розглядається як система митних органів, уповноважених безпосередньо здійснювати митну справу та спеціалізованих митних установ і організацій, головне призначення яких полягає в забезпеченні ефективної, безперервної, цілеспрямованої діяльності митних органів.

При виконанні даної дипломної роботи були використані такі загальнонаукові методи дослідження, як статистичний, економіко-математичний та аналітичний.

Практична значимість дипломної роботи за обраною тематикою підтверджується масштабними кроками країни у напрямку світової та європейської інтеграції. Це означає, що за таких умов роль та місце Державної митної служби України підвищується з кожним роком і потребує постійного вдосконалення і реорганізації у відповідності до світових стандартів.

Базою для здійснення досліджень в напрямку визначення значення Державної митної служби в зовнішньоекономічній діяльності України стала основна нормативно-правова база, що визначає основи та принципи діяльності митної служби в Україні, до якої відноситься Конституція України, Митний Кодекс України, закони України та інші нормативно-правові акти з питань митної справи, видані на основі та на виконання Конституції України, Митного Кодексу та законів України. Також до бази формування дослідження за обраною тематикою входять статті та наукові видання науковців економічної сфери, що приділили значну увагу розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.

До джерел виконання дипломної роботи відносяться основні періодичні видання, що видаються органами державної влади та висвітлюють нормативно-законодавчий матеріал, що формується органами законодавчої влади; періодичні видання, що аналізують стан економічного розвитку держави, в тому числі і сфери зовнішньої економіки; книги та навчальні посібники, що стосуються зовнішньої економіки та митної справи зокрема.

РОЗДІЛ 1

ГЕНЕЗА, ЕВОЛЮЦІЯ І СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ

ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
1.1. Зародження та розвиток митно-тарифних відносин в Україні

Перші відомості про мито на території сучасної України належать до ІХ ст. саме тоді на нинішніх землях України виникає і на протязі кількох століть, аж до завоювання монголо-татарами, розвивається могутня Київська Русь. У фінансуванні своєї діяльності князі, насамперед залежали від данини. До інших джерел княжих доходів належали: плата за судочинство, штрафи і мито. Головною торговою артерією для Києва став славнозвісний шлях “із варяг у греки”. Він проходив вниз по Дніпру, перетинав Чорне море і впирався в Константинополь - цей величезний ринок, куди з’їзджались купці зі всього Середземномор’я. Це було найбагатше місто у всьому християнському світі. Відтак, заморська торгівля стала складати основу економічної системи Київської Русі. Не випадково, що першою угодою, укладеною київськими правителями, став договір князя Олега з Візантією (911 р.), згідно з яким руським купцям в Константинополі створювались надзвичайно сприятливі умови.

За Руссю визнавалося, зокрема, право безмитної торгівлі. "...Нехай, - говориться у договорі про руських купців, - входять до міста ... і торгують скільки їм треба, не сплачуючи ніяких зборів." Київська Русь, вже тоді, мала власну митну систему, стягувала і, за домовленістю з суміжними країнами, сплачувала митні податки.[16, c. 28]

У 1288 р. був виданий Острогомський митний статут, у якому мова йшла про купців з різних країн: Баварії, Польщі, Чехії, Австрії та Київської Русі. Отже, українські митники керувалися у своїй роботі європейськими митними статутами, діяли в єдиному правовому полі з нашими західними сусідами.

Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.
Митний тариф 12 березня 1822 р. мав яскраво виражений заборонний характер: був заборонений вивіз 21 найменування товару та ввіз 301 найменування. Тариф грунтувався на наступних положеннях:

- низьке мито на товари, необхідних для Росії, виробництво яких неможливе в Росії;

- звільнення від мита іноземних товарів та продуктів, які не виробляються в країні, але в яких є потреба;

- заборона ввозу товарів, які можуть конкурувати з російськими.

Митний тариф 1822 р. частково припинив ввіз імпортних товарів в Росію, забезпечив активний торговий баланс. Почала розвиватись внутрішня бавовняно-паперова промисловість. Але заборонний тариф на імпортні товари зменшив попит на російську сировину, підвищив ціни на товари, сприяв росту контрабанди. Тому новий митний тариф 1850 р. поступово пом'якшив заборону і в міру зберіг обмеження ввозу іноземних товарів.

Митна політика 1-ї половини ХІХ ст. в основному відображала протекціоністські тенденції (обмеження ввозу іноземних товарів), забезпечувала верхівці російськой буржуазії високий прибуток, забезпечувала нагромадження капіталів для розвитку промисловості.

В митній політиці російської держави 2-й пол. ХІХ ст. віддавалась перевага вільній торгівлі і підприємництву, зменшувались мита на сільсько-господарчі продукти і ціни на них.

Гасло вільної торгівлі було направлене на захист інтересів промислової буржуазії, яка боролась за відміну митних бар'єрів на іноземних ринках, полегшуючи просування своїх товарів на них, і забезпечувала перевагу експорту над імпортом у своїй країні.

В 1864 р. в Міністерстві фінансів був організований департамент митних зборів для управління митними закладами. Підвищилась дієвість митного контролю у сфері боротьби з контрабандою, збільшились внески митних зборів в казну.

Розпочинається активне будівництво та організація митних органів, розробляються інструкції, положення, статути, будуються прикордонні споруди.

У 1660р. на території сучасного центру м. Харкова була створена так звана митна хатина. Проіснувала до 1753р. Перші митники були присяжними людьми і звалися “целовальники”. Підпорядковувались воєводі, потім перейшли в підпорядкування козацьким полковникам.

Харківська митниця - одна з 10 внутрішніх митниць Росії, була заснована 17 лютого 1870р. згідно “Высочайше утвержденного решения Государственного Совета” та входила до розряду головних складочних митниць. Почала діяти з 18 червня 1870р.. Необхідність її створення було обумовлено зростанням промисловості та торговою ініціативою купецтва.

На початку ХХ століття, 9 січня 1918 року Центральна Рада Української Народної Республіки прийняла IV Універсал, яким проголосила Україну "самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу". IV Універсал визначав основні засади самовизначення, державного ладу і перспективи державотворення в Україні, в тому числі, в економічній, торгівельній і податковій сфері. "Однині Народна Українська Республіка, - зазначалось в Універсалі, - бере в свої руки найважливіші галузі торгівлі і всі доходи з неї повертатиме на користь народу. Торг товарами, які будуть привозитись з-за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша".[16, c. 37]

У 1918 році за рішенням гетьмана Павла Скоропадського було організовано Корпус прикордонної варти, якому була доручена не лише охорона кордону України, а й здійснення окремих митних функцій.

Кістяком цієї правоохоронної структури став Запорізький корпус, створений Центральною Радою ще у 1917 році. Військовики Корпусу вели боротьбу з контрабандою, контролювали переміщення вантажів і товарів через українсько-російський та українсько-румунський кордон. Водночас, для організації роботи по зміцненню фінансової бази і митної справи у країні гетьман у складі Міністерства фінансів створив Департамент митних зборів, директором якого було призначено П. Андреєва.

Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.

- підготовка висновків по всіх проектах торгових договорів, конвенцій і законів, що стосуються питань митно-тарифного регулювання.[17, c. 42]

У березні 1922 року Раднарком затвердив Тимчасове положення про місцеві митні органи. Відповідно до нього Наркомат зовнішньої торгівлі за узгодженням з Наркоматом фінансів визначав склад митних округів, а всі митні органи підрозділялися на митниці першого, другого, третього розрядів і митні пости. У 1922 році було сформовано вісім митних округів: Петрозаводський, Західний, Сибірський, Туркестанський, Семипалатинський, Південний, Український, Закавказький. У їхній склад увійшли 134 митниці і 149 митних постів. Крім митних округів створювалися дві митних ділянки – Петрозаводска і Кримська.

У грудні 1924 року був прийнятий перший радянський кодифікований акт по митній справі - Митний статут СРСР, що включав у себе 283 статті в складі шести розділів. Його основою став декрет Раднаркому від 12 листопада 1920 року «Про порядок прийому, збереження, випуску імпортних і експортних товарів». З введенням у дію Митного статуту законодавчо закріпилася сформована до цього часу структура митних органів. Ст. 1 Статуту визначала : «Керування митною справою на всій території СРСР належить Наркомату зовнішньої торгівлі, що здійснює свої задачі як у центрі, так і на місцях через Головне митне управління, що входить в його склад, й інші органів і створений при НКЗТ Митно-тарифний комітет». У союзних республіках безпосереднє спостереження за діяльністю митних установ покладалося Статутом на уповноважених НКВТ при Совнаркомах. Керівництво митними установами на місцях доручалося районним митним інспекторським керуванням на чолі з районними митними інспекторами. На інспекторів покладалося загальне керівництво діяльністю митних установ району і контроль за виконанням ними вимог нормативних документів.

У цілому Митний статут 1924 року передбачав чотириступінчату структуру митних органів:

1. Наркомат зовнішньої торгівлі (НКЗТ), Головне митне керування (ГМУ);

2. Уповноважені НКВТ при Совнаркомах союзних республік;

3. Районні митні інспекторські управління;

4. Митниці і митні пости.

У 1925 році були засновані відділення ГМУ в Середній Азії, Закавказзі, Білорусії і на Україні. На території СРСР створювалося 11 митних районів. У них формувалися районні митні інспекторські керування: Північно-Західне, Карельське, Білоруське, Читинсике, Зайсанське, Благовіщенське, Узбецьке, Алма-Атинське, Туркменське, Північнокавказьке. Безпосередню роботу з огляду переміщуваного через кордон майна, документуванню, стягуванню платежів, запобіганню контрабанди і порушень митних правил виконували митниці трьох розрядів.

Митниці першого розряду створювалися при залізничних станціях і в портах з великим вантажообігом. Митниці другого розряду – на шосейних дорогах і в невеликих річкових і озерних портах. Митниці третього розряду - на ґрунтових дорогах. У віддалених від митниць пунктах у якості їхніх філій при необхідності засновувалися митні посади. При цьому митні посади здійснювали пропуск через кордон пасажирів з ручною поклажею, багажу, міжнародних поштових відправлень. Митниці третього розряду оформляли і контролювали ввезені в країну і вантажі, що вивозяться з її, якщо це не вимагало спеціальної технічної експертизи. Митниці першого і другого розрядів здійснювали усі види митного оформлення і контролю.

Керування митними органами здійснювали керуючі. При них діяли робочі органи – технічні наради, до складу яких входили помічники керуючих і інспектори. Технічна нарада була консультативним органом , тоді як усю відповідальність за діяльність митниці (відділення ГМУ, інспекторського керування митного поста) ніс керуючий.

У лютому 1927 року в інтересах розвитку вітчизняних промисловості і сільського господарства був прийнятий третій радянський митний тариф, ще більш ліберальний, ніж тариф 1924 року.

У грудні 1928 року був затверджений Митний кодекс СРСР. Кодекс визначав цілі діяльності митних установ. Так, фактичний контроль за виконанням постанов про державну монополію зовнішньої торгівлі визначалася як основна, сучасна і перспективна мета. Історично традиційною метою митної діяльності називалося стягування митних зборів. Як додаткову мету ставилося удосконалювання інших митних операцій. Кодекс установлював, що керування митною справою на всій території СРСР здійснюється Наркоматом зовнішньої торгівлі через Головне митне управління. При цьому значно розширювалися права ГМУ. Детально розкривалися повноваження Митно-тарифного комітету при НКВТ при Совнаркомах союзних республік, компетенція місцевих митних установ. У той же час у кодексі уже виявлялася тенденція до поступового спрощення системи митних органів. Так, не передбачалося створення районних митних інспекторських управлінь.[24, c. 2]

Митний кодекс 1928 року докладно регламентував порядок здійснення митних операцій, регулював питання відповідальності за порушення митних правил, розвивав поняття адміністративно карної контрабанди, визначав інші аспекти митної практики. У цілому ж він не вніс принципових змін в організацію митної справи.

На рубежі 20-х-30х років поглибилася тенденція до повороту від економічної до командно-адміністративної моделі керування всіма сферами громадського життя. У митній справі це проявилося в прийнятті нового (четвертого) радянського митного тарифу 1930 року. У ньому проведене різке скорочення товарної номенклатури: у порівнянні з митним тарифом 1927 року кількість статей зменшилася вдвічі. Крім того, здійснювався перехід на метод цінового мита, при якому мито стало стягуватися у виді визначеного відсотка з фіксованої державної ціни товару.

Тенденція зниження ролі митної справи в зовнішньому обороті остаточно закріпилася в 30-і роки. У 1932-1934р. був детально регламентований прискорений пропуск через кордон вантажів усуспільненого сектора і порядок централізованого здійснення розрахунків по митним платежам за ці вантажі. Ліквідувалися митні склади для тимчасового збереження експортних і імпортних вантажів. Зменшилася чисельність митних службовців. У 1935-1938 р. були розроблені і введені в дію інструкції зі здійснення контрольно-інспекторських функцій у відношенні транспортування експортно-імпортних вантажів. Система керування митною справою послідовно спрощувалася.

Сформована до кінця 30-х років структура митних органів з незначними змінами проіснувала до середини 80-х років.

У системі митних органів радянського союзу особливе місце поправу належало Чопській митниці. Особливість ця полягає в тому, що з часу створення, як свідчать документи, зокрема Наказ по Народному комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР №241 від 8 вересня 1945 року підписаний у Москві заступником Народного комісара зовнішньої торгівлі А. Крутиковим, митниця виникла на вістрі кордонів п’яти держав: СРСР, Чехословаччини, Угорщини, Польщі та Румунії. Діяльність митниці поширювалася на всю Закарпатську Україну. Тільки на польському напрямку митниця не мала прямих контактів з суміжною стороною. На інших - почалася робота. [Додаток А]

Наказ № 2 по Чопській митниці зобов’язував перших її працівників приступити до виконання митних функцій.[Додаток Б]

Митниця розбудовувалася. Менше ніж через два місяці - 30 листопада 1945 року, за наказом по Чопській митниці відкриваються митні пости “Мукачево” та “Страж”. [18, c. 17]

Почалася ціленаправлена робота по виявленню контрабанди. Результат не забарився. 30 листопада 1945 року контролер І. Фіатський проводив митний огляд вантажу. Документи свідчили , що це повинна була бути кухонна сіль. Контролер уважно перевірив документи, а після того “взявся”, як свідчить архівний документ , за прискіпливий огляд вантажу. Сіль виявилася занадто дорогою. У вантажі були виявлені 339 тисяч угорських пенгів та 4 тисячі 201 чехословацька крона. Справа заведена контролером І. Фіатським стала першою справою про контрабанду в історії Чопської митниці.

Друга справа про контрабанду була заведена 9 грудня 1945 року контролером К.З. Івановчик. Предметом контрабанди стали знову гроші. У несупроводжуваному багажі митник виявив 12376 радянських карбованців та 1145 чехословацьких крон.
  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Інформаційні матеріали щодо роботи Державної фіскальної служби України...
Ої податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час...

2. Посада І місце роботи, служби
Посада І місце роботи, служби: багатодітна матір 5-ти дітей, пенсіонерка, м. Вінниця

Наказом Державного комiтету зв'язку та iнформатизацiї України, Державної...
Правила обробки та вiдправляння мiжнародної пошти в мiсцях мiжнародного поштового обмiну україни

Дипломна робота на тему: «Патріотичне виховання дітей старшого дошкільного...
Розділ Експериментально-дослідницька робота у патріотичному вихованні дошкільників 43

Дипломна робота тема роботи: Оподаткування сільськогосподарських...
Дипломної роботи “Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в сучасних умовах розвитку економіки України”

Дипломна робота для одержання кваліфікації спеціаліста Тема роботи:...
...

Урок 13. Культурне та церковне життя
Петра Могилу як людину та історичну особу, давати оцінку його діяльності, визначати його роль І місце в історії України

1. Стосовно декларування товарів за тимчасовою декларацією
Слово "спірне" у всіх відмінках замінено словом "складне" у відповідних відмінках згідно з листом Державної митної служби України...

Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної...
З метою реалізації статті 26 Бюджетного кодексу України та відповідно до Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної...

Просвітницька І профілактична робота практичного психолога соціально-психологічної...
Одним із найважливіших видів діяльності практичного психолога, в якій сфері він би не працював, є просвітницька робота. Необхідність...

Тетяна Пажитнова: дфс розпочато співпрацю з Офісом технічної допомоги...
Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров взяв участь у зустрічі з делегацією Митної адміністрації Фінляндії на чолі...

Дипломна робота тема: «облік, аналіз І аудит розрахунків з постачальниками...
Аналіз основних показників господарської діяльності державного підприємства Ніженський спецлісгосп” 23

«Планування роботи юридичної служби, юрисконсульта та порядок складання номенклатури справ»
Правильна організація роботи юридичної служби неможлива без її планування. Здійснення планування роботи юридичної служби є одним...

Дипломна робота
Розділ теоретичні засади соціально-педагогічної роботи з профілактики насильства в дитячому середовищі

Умови проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної...
Головний спеціаліст здійснює діяльність в межах повноважень, делегованих йому начальником відділу

Конспект лекцій
...

Дипломна робота Тема: «Облік, аналіз І аудит фінансових результатів...
Тема: «Облік, аналіз І аудит фінансових результатів діяльності підприємства (на прикладі ват «Київський хлібозавод»)»

Порядок організації роботи, функції та завдання структурних підрозділів...
Державної казначейської служби України з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності



База даних захищена авторським правом © 2020
звернутися до адміністрації




blanki-ua.com.ua


Головна сторінка

Бланки резюме
Бланк довіреності
Бланк заяв
Заява зразок
Договір розірвання
Зразок позовної заяви
Заява на паспорт